| dbo:abstract
|
- Šúnjatá (v sanskrtu शून्यता śūnyatā; prázdnota, nicota, relativita) je ústřední pojem ontologie mahájánového buddhismu. Prázdnota je podstatou vlastního bytí vší skutečnosti, což znamená, že podle buddhistů je vše, co existuje, jen iluzorní, pomíjivé a nicotné. Pojem šúnjata se objevuje již na několika místech pálijského kánonu, většinou však jako přídavné jméno. V tomto raně buddhistickém pojetí se vztahuje hlavně k neindividualitě (anattá čili anátman) bytí. K postupnému rozšíření významu došlo až v další fázi vývoje nauky v pradžňápáramitánových sútrách kolem počátku letopočtu. (cs)
- سونياتا (Śūnyatā ، لغة بالي:suññatā) وتعني حرفياً «الفراغ»؛ أو «الخلاء» هو مبدأ في البوذية يحتمل معاني عدة تعتمد على ال68سياق العقائدي. في بوذية تيرافادا تشير suññatā إلى طبيعة أناتا (غير الذات) في الكومات الخمسة (سكاندا) للتجارب الحياتية وعوالم الحس الستة ( Ayatana). يستخدم المصطلح عادة للإشارة إلى الحالة أو التجربة التأملية. أما في ماهايانا فإن لفظ سونياتا يشير إلى فهم أن «كافة الأشياء هي فارغة من وجودها وطبيعتها الجوهرية». في حين أنه في البوذية التبتية يشير لفظ سونياتا إلى «الانفتاح وفهم فهم عدم الوجود». تعد سونياتا من المصطلحات الرئيسية في بوذية ماهايانا، ولها تأثير على الفلسفة الهندوسية. (ar)
- Shunyata (Sanskrit शून्यता śūnyatā, f.; Pali: suññatā ; chinesisch 空, Pinyin kōng, W.-G. k'ung ; koreanisch 공 kong / gong ; japanisch 空, kū ; tibetisch སྟོང་པ་ཉིད, stong pa nyid (Wylie-System, gespr. tong pa nyi)), im Deutschen meist Leerheit, ist ein zentraler Begriff des Buddhismus. Er bedeutet, sehr grob umrissen, dass alle Erscheinungen – da sie durch wechselseitige Bedingtheit verbunden sind – ohne dauerhaften Wesenskern sind bzw. ohne Substanz, Essenz oder „Eigenexistenz“. Man sagt also, sie seien „leer von Eigenexistenz“ etc. Wesentlich ist für den Buddhismus, dass auch das menschliche Ich hierunter fällt, in der buddhistischen Philosophie ist das Konzept aber auf alle Erscheinungen ausgedehnt worden. (de)
- Śūnyatā (sanskrite शून्यता; palie suññatā) prononce [ʃ|uː|n|ˈ|j|ɑː|.|t|ɑː] (shoon-ya-ta), tradukita plej ofte kiel vakueco, vakuo, kaj foje malpleneco, estas Budhista koncepto kiu havas multajn signifojn depende de ties doktrina kunteksto. Ĝi estas ĉu ontologia trajto de realo, medita stato aŭ fenomenologia analizo de sperto. En Teravada Budhismo, Suññatā ofte referencas al ne-memo (en palia: anattā, en Sanskrito: anātman) naturo de la kvin agregaĵoj de sperto kaj la Āyatana aŭ ses sentosferoj. Suññatā estas ofte uzata ankaŭ por referenci al medita stato aŭ sperto. En Mahajana Budhismo, śūnyatā referencas al aserto, ke "ĉiuj aĵoj estas malplenaj je esenca ekzistado kaj naturo (svabhava)", sed povas referenci ankaŭ al la Budha-naturaj instruoj kaj principa aŭ malplenkonscio, kiel en la budhismoj Dzogĉen, Ŝentong kaj Ĉan. La plej grava temo pri kiu Nagarĝuno fokusas sian atenton estas tiu koncepto de śūnyatā (vakueco), kiu estas ligita al aliaj kernaj budhismaj konceptoj, ĉefe anātman (nememo) kaj pratītyasamutpāda (dependa ekesto), kiujn li uzas por refuti la metafizikon de kelkaj el liaj samtempanoj. Li proponas, ke ĉio estas vakueco, ĉar ĉio ekestas ne pro sia propra povo, sed depende de kondiĉoj, kiuj kaŭzas ties ekeston. Laŭ Nagarĝuno, kaj ankaŭ la budho Gotamo, ne nur estaĵoj estas vakuaj, sed ĉiu fenomeno estas vakua je esenco kaj sendependa ekesto, tial li refutis la malortodoksajn teoriojn pri esenco (svabhāva) de sia epoko surbaze la teoriojn de frua budhismo. (eo)
- Śūnyatā, terme sanskrit, (devanāgarī: शून्यता ; en pāli suññatā, en chinois kōng 空, en tibétain : སྟོང་པོ་ཉིད་, Wylie : stong pa nyid, THL : tongpa nyi), désigne dans le bouddhisme la « vacuité ultime des réalités intrinsèques ». C'est-à-dire la vacuité des êtres et des choses, leur absence d'être en soi (anātman) et de nature propre (svabhāva), autrement dit l'inexistence de toute essence, de tout caractère fixe et inchangeant. Elle s'applique aux choses aussi bien qu'aux pensées et aux états d'esprits. Elle est beaucoup liée à l'ainsité (tathātā). (fr)
- Śūnyatā (AITS, /shuniáta/ o /shuniátaa/; Pali: suññatā), a menudo traducido como "vacuidad", "vaciedad" o "vacío" es un concepto budista relacionado con el concepto de Nada, el cual tiene múltiples significados dependiendo de su contexto doctrinal. Puede referirse a una comprensión ontológica de la realidad en el budismo, un estado meditativo o un análisis fenomenológico de la experiencia. En el budismo Theravāda, suññatā se refiere a la naturaleza del no-yo (Pāli: anattā, sánscrito: anātman) de los cinco agregados y las seis esferas de los sentidos. Suññatā también se usa a menudo para referirse a un estado meditativo. En Mahāyāna, śūnyatā se refiere al principio de que "todas las cosas están vacías de existencia y naturaleza intrínseca", pero también puede referirse a las enseñanzas de la naturaleza búdica o a la sabiduría primordial ("rigpa"), de las enseñanzas Dzogchen. Se debe tener presente que la definición exacta y el alcance de shuniata varía dentro de las diferentes escuelas budistas lo que puede llevar a confusión. Todos estos sistemas de principios explican de forma sutil qué fenómenos son «vacíos de», cuáles son «vacíos» exactamente y qué significa la «vacuidad». (es)
- Śūnyatā (bahasa Sanskerta: शून्यता, translit. śūnyatā; bahasa Pali: suññatā) adalah sebuah konsep dalam buddhisme yang memiliki berbagai pengartian yang tergantung pada konteks doktrinalnya. Konsep tersebut adalah sebuah unsur ontologi dari , sebuah keadaan meditatif, atau sebuah analisis pengalaman fenomenologi. (in)
- Śūnyatā (devanāgarī: शून्यता, pāli: suññatā, cinese: 空 pinyin: kōng, coreano: gong, giapponese: kū, tibetano: stong-pan-yid, tr.it. Vacuità) è un sostantivo femminile della lingua sanscrita che indica una delle dottrine fondamentali nel Buddhismo, secondo cui la realtà non ha esistenza intrinseca ma sorge dalla pratītyasamutpāda (traducibile come "coproduzione condizionata" oppure "originazione interdipendente") La dottrina della Śūnyatā acquisisce tuttavia significati diversi e diverso ruolo nelle varie scuole che si sono succedute nel corso della Storia del Buddhismo, alcune delle quali tutt'oggi esistenti. In questo senso è preferibile suddividere l'esposizione di questa dottrina a seconda dei testi di riferimento o delle scuole che la insegnano. Calligrafia di .Rappresenta l'Ensō (円相) che, nella simbologia del Buddhismo Zen, indica sia l'universo che la vacuità, quest'ultima intesa come Realtà assoluta (it)
- Śūnyatā (Sanskrit: शून्यता, romanized: śūnyatā; Pali: suññatā; English: /ʃuːnˈjɑː.tɑː/ shoon-YAH-tah), translated most often as emptiness, vacuity, and sometimes voidness, is an Indian philosophical concept. Within Hinduism, Jainism, Buddhism and other philosophical strands, the concept has multiple meanings depending on its doctrinal context. It is either an ontological feature of reality, a meditative state, or a phenomenological analysis of experience. In Theravāda Buddhism, Suññatā often refers to the non-self (Pāli: anattā, Sanskrit: anātman) nature of the five aggregates of experience and the six sense spheres. Suññatā is also often used to refer to a meditative state or experience. In Mahāyāna Buddhism, śūnyatā refers to the tenet that "all things are empty of intrinsic existence and nature (svabhava)", but may also refer to the Buddha-nature teachings and primordial or empty awareness, as in Dzogchen, Shentong, or Chan. (en)
- 공(空)은 순야타(산스크리트어: शून्यता, Śūnyatā, →비어 있음 · 공허(空虛))를 번역한 것으로, 일체개공(一切皆空)을 주장하는 공 사상(空思想)은 불교를 일관하는 기본 교의 또는 사상이다. 공 사상은 대승불교(大乘佛敎)가 흥기하게 되자 특히 《반야경(般若經)》 계통의 근본사상으로 강조되었다. 원래, 공 사상은 부파불교(部派佛敎) 시대에서 상좌부(上座部) 계통의 설일체유부(說一切有部)를 중심으로 주장된 법유(法有)의 입장을 예리하게 비판하고, 일체의 존재를 상의상대(相依相待: 서로 의존함)라는 연기(緣起)의 입장에서 파악하며, 일체의 아집(我執)과 법집(法執)을 배격한 무애자재(無礙自在)의 세계를 전개하려고 한 것이다. 《반야경(般若經)》과 용수의 《중론(中論)》 등에 나오는 공 사상을 바탕으로 성립된 인도 불교의 종파가 중관파이다. 중국 · 한국 · 일본 불교의 삼론종은 《중론》·《십이문론》·《백론》의 삼론을 연구 · 강술하는 종파로 인도 불교의 중관파에 해당한다. 공 사상은 인도 대승불교의 이대조류인 중관파와 유가유식파 모두의 근저가 되는 사상이다. 유가유식파에서도 공 사상이 중시된 것은 유가유식파와 법상종의 소의 논서인 《성유식론(成唯識論)》의 서두에서 논의 저술 목적 중의 하나로, 이공(二空: 두 가지 공)에 대해서 미혹된 견해나 잘못된 견해를 가진 사람들이 이공(二空)의 교의를 바르게 이해할 수 있게 하여 그들이 해탈(열반)과 보리(반야)로 나아갈 수 있게 하기 위한 것이라고 말하는 것에서 잘 알 수 있다. 또한, 중국 · 한국 · 일본 · 티베트 등의 대승불교는 모두 인도의 대승불교를 바탕으로 하므로, 공 사상은 대승불교 전체의 기초적인 또는 근본적인 교의라고 할 수 있다. (ko)
- 仏教における空（くう、梵: śūnya [シューニャ]または梵: śūnyatā [シューニャター]、巴: suññatā [スンニャター]）とは、一切法は因縁によって生じたものだから我体・本体・実体と称すべきものがなく空しい（むなしい）こと。空は仏教全般に通じる基本的な教理である。 (ja)
- Sunyata (Sanskriet) (ook wel shunyata of het Pali suññata) is een centraal begrip in het boeddhisme, en wordt in het Nederlands vaak vertaald met het woord leegte. Sunyata kan verwijzen naar zowel een ontologisch aspect van de realiteit, een staat die door meditatie bereikt kan worden of een fenomenologische analyse van de ervaring. (nl)
- Siunjata (pāli. suññatā; sanskr. śūnyatā; शून्यता - pustka, pustość, niesubstancjalność; chiń. 空 kōng, kongxing 空性; kor. kong 공, kongsŏng; jap. kū, kūshō; wiet. không, không tính; tyb. stong pa nyid) – pojęcie występujące we wszystkich odłamach buddyzmu. Jest kluczowym pojęciem dla zrozumienia mahajany. Zgodnie z jej doktryną wszystkie rzeczy, czyli dharmy, są przejawieniami pozbawionymi realnego istnienia czy definitywnego nieistnienia. Szkoły buddyzmu wczesnego, na ogół przyjmowały istnienie dharm, takimi jakimi wydają się przejawiać, choć zakładały brak tożsamości „ja”. W theravadzie suññatā odnosi się do doktryny anatty, czyli niesubstancjalności wszystkich zjawisk jako pozbawionych „ja” i czegokolwiek, co należy do „ja”. Niniejszy artykuł został napisany w całości z punktu widzenia buddyzmu mahajany. (pl)
- Sunyata är ett buddhistiskt koncept, vars ordagranna översättning från sanskrit är "tomhet". Läran om sunyata skiljer sig mellan de olika inriktningarna: i theravada och andra tidiga buddhistiska inriktningar benämner sunyata som det faktum att de fem skandhorna (kropp, medvetande, känslor, uppfattningar och mentala formationer) är impermanenta, kopplade till mycket lidande, orena och att de inte utgör ett "jag" (anatta). Inom mahayana förekommer flera tolkningar av sunyata. I den mahayanska filosofiska inriktningen madhyamaka, som grundades av Nagarjuna, används sunyata för att beskriva att alla fenomen saknar en fristående existens från andra fenomen. Inom madhyamakada finns dock ett flertal tolkningar av sunyata, men gemensamt har de att sunyata aldrig benämns som en total avsaknad av existens. Vidare finns inom mahayana även den filosofiska inriktningen yogacara, som tolkar sunyata på ytterligare ett sätt. Termen förekom men var inte alltför vanlig i agamorna och nikayorna. Det var först i den mahayanska prajnaparamita-litteraturen som termen började användas flitigt, och nådde senare ytterligare spridning och utveckling i och med Nagarjunas madhyamaka. (sv)
- Sunyata, shunyata ou śūnya (em sânscrito: शून्यता; romaniz.: śūnyatā; em páli: suññatā) é um conceito budista maaiana, com o significado de vazio, que reúne outras principais doutrinas budistas, particularmente a anatta e a originação dependente e cita uma natureza sem distinções e dualidades. (pt)
- Шуньята (санскр. शून्यता, IAST: śūnyatā; пали: suññatā; кит. 空; яп. 空; монг. хоосон чанар; букв. «пустота» — от санкскр. «шунья» — «пустой»; слово «пустой» — «шунья» — на санскрите и других инд. языках также обозначает математическое понятие «ноль») — центральное понятие буддийской школы мадхъямака и всего махаянского буддизма, обозначающее «отсутствие постоянного „я“ у личности» и «самобытия» у явлений, или отсутствие собственной природы вещей и феноменов (дхарм) ввиду их относительности, обусловленности и взаимозависимости. То, что возникло сложением факторов и со стечением обстоятельств, пусто (шунья). Термин «шуньята» раскрывается в сутрах Праджняпарамиты. Занимает центральное место в сочинении Нагарджуны «Муламадхьямака-карика» («Коренные строфы о срединности», II век). Был разработан в III веке в трактате «Катхаваттху» монаха Моггалипуттатиссы. Данный трактат был написан по случаю 3-го буддийского Собора, созванного царем Ашокой. Реализация Шуньяты сознанием адепта считается оптимальным способом познания «вещей как они есть» и духовной терапии, освоение которой сопровождается культивированием совершенств терпения, сострадания и духовной силы, но одновременно и устранённости от иллюзорного в конечном счёте мира, что вместе составляет систему основных достижений в «пути бодхисаттвы». (ru)
- Шуньята (санскр. शून्यता, śūnyatā IAST; палі: sunnata; тиб. тонпаньї, кит. кун, яп. ку , букв. «порожнеча») — центральне поняття буддійської школи Мадх'яміка та всього махаянського буддизму, що позначає «відсутність постійного "я" в особистості й у явищах» або відсутність власної природи речей та феноменів (дгарм), зважаючи на їхню відносність, зумовленість та взаємозалежність. В іншому контексті термін вживається для позначення Абсолюту. У цьому випадку «Аштасахасріка праджняпараміта сутра» визначає шуньяту як те, що «не має причини», «знаходиться поза мисленням або поняттям», «не народиться» і «не має виміру». (uk)
- 空（梵語：śūnya）或空性（梵語：śūnyatā），是基本佛教术语。空性是內在而言，外在的顯示，即為空相。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Šúnjatá (v sanskrtu शून्यता śūnyatā; prázdnota, nicota, relativita) je ústřední pojem ontologie mahájánového buddhismu. Prázdnota je podstatou vlastního bytí vší skutečnosti, což znamená, že podle buddhistů je vše, co existuje, jen iluzorní, pomíjivé a nicotné. Pojem šúnjata se objevuje již na několika místech pálijského kánonu, většinou však jako přídavné jméno. V tomto raně buddhistickém pojetí se vztahuje hlavně k neindividualitě (anattá čili anátman) bytí. K postupnému rozšíření významu došlo až v další fázi vývoje nauky v pradžňápáramitánových sútrách kolem počátku letopočtu. (cs)
- سونياتا (Śūnyatā ، لغة بالي:suññatā) وتعني حرفياً «الفراغ»؛ أو «الخلاء» هو مبدأ في البوذية يحتمل معاني عدة تعتمد على ال68سياق العقائدي. في بوذية تيرافادا تشير suññatā إلى طبيعة أناتا (غير الذات) في الكومات الخمسة (سكاندا) للتجارب الحياتية وعوالم الحس الستة ( Ayatana). يستخدم المصطلح عادة للإشارة إلى الحالة أو التجربة التأملية. أما في ماهايانا فإن لفظ سونياتا يشير إلى فهم أن «كافة الأشياء هي فارغة من وجودها وطبيعتها الجوهرية». في حين أنه في البوذية التبتية يشير لفظ سونياتا إلى «الانفتاح وفهم فهم عدم الوجود». تعد سونياتا من المصطلحات الرئيسية في بوذية ماهايانا، ولها تأثير على الفلسفة الهندوسية. (ar)
- Shunyata (Sanskrit शून्यता śūnyatā, f.; Pali: suññatā ; chinesisch 空, Pinyin kōng, W.-G. k'ung ; koreanisch 공 kong / gong ; japanisch 空, kū ; tibetisch སྟོང་པ་ཉིད, stong pa nyid (Wylie-System, gespr. tong pa nyi)), im Deutschen meist Leerheit, ist ein zentraler Begriff des Buddhismus. Er bedeutet, sehr grob umrissen, dass alle Erscheinungen – da sie durch wechselseitige Bedingtheit verbunden sind – ohne dauerhaften Wesenskern sind bzw. ohne Substanz, Essenz oder „Eigenexistenz“. Man sagt also, sie seien „leer von Eigenexistenz“ etc. Wesentlich ist für den Buddhismus, dass auch das menschliche Ich hierunter fällt, in der buddhistischen Philosophie ist das Konzept aber auf alle Erscheinungen ausgedehnt worden. (de)
- Śūnyatā, terme sanskrit, (devanāgarī: शून्यता ; en pāli suññatā, en chinois kōng 空, en tibétain : སྟོང་པོ་ཉིད་, Wylie : stong pa nyid, THL : tongpa nyi), désigne dans le bouddhisme la « vacuité ultime des réalités intrinsèques ». C'est-à-dire la vacuité des êtres et des choses, leur absence d'être en soi (anātman) et de nature propre (svabhāva), autrement dit l'inexistence de toute essence, de tout caractère fixe et inchangeant. Elle s'applique aux choses aussi bien qu'aux pensées et aux états d'esprits. Elle est beaucoup liée à l'ainsité (tathātā). (fr)
- Śūnyatā (bahasa Sanskerta: शून्यता, translit. śūnyatā; bahasa Pali: suññatā) adalah sebuah konsep dalam buddhisme yang memiliki berbagai pengartian yang tergantung pada konteks doktrinalnya. Konsep tersebut adalah sebuah unsur ontologi dari , sebuah keadaan meditatif, atau sebuah analisis pengalaman fenomenologi. (in)
- 仏教における空（くう、梵: śūnya [シューニャ]または梵: śūnyatā [シューニャター]、巴: suññatā [スンニャター]）とは、一切法は因縁によって生じたものだから我体・本体・実体と称すべきものがなく空しい（むなしい）こと。空は仏教全般に通じる基本的な教理である。 (ja)
- Sunyata (Sanskriet) (ook wel shunyata of het Pali suññata) is een centraal begrip in het boeddhisme, en wordt in het Nederlands vaak vertaald met het woord leegte. Sunyata kan verwijzen naar zowel een ontologisch aspect van de realiteit, een staat die door meditatie bereikt kan worden of een fenomenologische analyse van de ervaring. (nl)
- Sunyata, shunyata ou śūnya (em sânscrito: शून्यता; romaniz.: śūnyatā; em páli: suññatā) é um conceito budista maaiana, com o significado de vazio, que reúne outras principais doutrinas budistas, particularmente a anatta e a originação dependente e cita uma natureza sem distinções e dualidades. (pt)
- Шуньята (санскр. शून्यता, śūnyatā IAST; палі: sunnata; тиб. тонпаньї, кит. кун, яп. ку , букв. «порожнеча») — центральне поняття буддійської школи Мадх'яміка та всього махаянського буддизму, що позначає «відсутність постійного "я" в особистості й у явищах» або відсутність власної природи речей та феноменів (дгарм), зважаючи на їхню відносність, зумовленість та взаємозалежність. В іншому контексті термін вживається для позначення Абсолюту. У цьому випадку «Аштасахасріка праджняпараміта сутра» визначає шуньяту як те, що «не має причини», «знаходиться поза мисленням або поняттям», «не народиться» і «не має виміру». (uk)
- 空（梵語：śūnya）或空性（梵語：śūnyatā），是基本佛教术语。空性是內在而言，外在的顯示，即為空相。 (zh)
- Śūnyatā (sanskrite शून्यता; palie suññatā) prononce [ʃ|uː|n|ˈ|j|ɑː|.|t|ɑː] (shoon-ya-ta), tradukita plej ofte kiel vakueco, vakuo, kaj foje malpleneco, estas Budhista koncepto kiu havas multajn signifojn depende de ties doktrina kunteksto. Ĝi estas ĉu ontologia trajto de realo, medita stato aŭ fenomenologia analizo de sperto. En Teravada Budhismo, Suññatā ofte referencas al ne-memo (en palia: anattā, en Sanskrito: anātman) naturo de la kvin agregaĵoj de sperto kaj la Āyatana aŭ ses sentosferoj. Suññatā estas ofte uzata ankaŭ por referenci al medita stato aŭ sperto. (eo)
- Śūnyatā (AITS, /shuniáta/ o /shuniátaa/; Pali: suññatā), a menudo traducido como "vacuidad", "vaciedad" o "vacío" es un concepto budista relacionado con el concepto de Nada, el cual tiene múltiples significados dependiendo de su contexto doctrinal. Puede referirse a una comprensión ontológica de la realidad en el budismo, un estado meditativo o un análisis fenomenológico de la experiencia. (es)
- Śūnyatā (Sanskrit: शून्यता, romanized: śūnyatā; Pali: suññatā; English: /ʃuːnˈjɑː.tɑː/ shoon-YAH-tah), translated most often as emptiness, vacuity, and sometimes voidness, is an Indian philosophical concept. Within Hinduism, Jainism, Buddhism and other philosophical strands, the concept has multiple meanings depending on its doctrinal context. It is either an ontological feature of reality, a meditative state, or a phenomenological analysis of experience. (en)
- 공(空)은 순야타(산스크리트어: शून्यता, Śūnyatā, →비어 있음 · 공허(空虛))를 번역한 것으로, 일체개공(一切皆空)을 주장하는 공 사상(空思想)은 불교를 일관하는 기본 교의 또는 사상이다. 공 사상은 대승불교(大乘佛敎)가 흥기하게 되자 특히 《반야경(般若經)》 계통의 근본사상으로 강조되었다. 원래, 공 사상은 부파불교(部派佛敎) 시대에서 상좌부(上座部) 계통의 설일체유부(說一切有部)를 중심으로 주장된 법유(法有)의 입장을 예리하게 비판하고, 일체의 존재를 상의상대(相依相待: 서로 의존함)라는 연기(緣起)의 입장에서 파악하며, 일체의 아집(我執)과 법집(法執)을 배격한 무애자재(無礙自在)의 세계를 전개하려고 한 것이다. 《반야경(般若經)》과 용수의 《중론(中論)》 등에 나오는 공 사상을 바탕으로 성립된 인도 불교의 종파가 중관파이다. 중국 · 한국 · 일본 불교의 삼론종은 《중론》·《십이문론》·《백론》의 삼론을 연구 · 강술하는 종파로 인도 불교의 중관파에 해당한다. (ko)
- Śūnyatā (devanāgarī: शून्यता, pāli: suññatā, cinese: 空 pinyin: kōng, coreano: gong, giapponese: kū, tibetano: stong-pan-yid, tr.it. Vacuità) è un sostantivo femminile della lingua sanscrita che indica una delle dottrine fondamentali nel Buddhismo, secondo cui la realtà non ha esistenza intrinseca ma sorge dalla pratītyasamutpāda (traducibile come "coproduzione condizionata" oppure "originazione interdipendente") Calligrafia di .Rappresenta l'Ensō (円相) che, nella simbologia del Buddhismo Zen, indica sia l'universo che la vacuità, quest'ultima intesa come Realtà assoluta (it)
- Siunjata (pāli. suññatā; sanskr. śūnyatā; शून्यता - pustka, pustość, niesubstancjalność; chiń. 空 kōng, kongxing 空性; kor. kong 공, kongsŏng; jap. kū, kūshō; wiet. không, không tính; tyb. stong pa nyid) – pojęcie występujące we wszystkich odłamach buddyzmu. Jest kluczowym pojęciem dla zrozumienia mahajany. Zgodnie z jej doktryną wszystkie rzeczy, czyli dharmy, są przejawieniami pozbawionymi realnego istnienia czy definitywnego nieistnienia. Szkoły buddyzmu wczesnego, na ogół przyjmowały istnienie dharm, takimi jakimi wydają się przejawiać, choć zakładały brak tożsamości „ja”. W theravadzie suññatā odnosi się do doktryny anatty, czyli niesubstancjalności wszystkich zjawisk jako pozbawionych „ja” i czegokolwiek, co należy do „ja”. Niniejszy artykuł został napisany w całości z punktu widzenia bu (pl)
- Sunyata är ett buddhistiskt koncept, vars ordagranna översättning från sanskrit är "tomhet". Läran om sunyata skiljer sig mellan de olika inriktningarna: i theravada och andra tidiga buddhistiska inriktningar benämner sunyata som det faktum att de fem skandhorna (kropp, medvetande, känslor, uppfattningar och mentala formationer) är impermanenta, kopplade till mycket lidande, orena och att de inte utgör ett "jag" (anatta). (sv)
- Шуньята (санскр. शून्यता, IAST: śūnyatā; пали: suññatā; кит. 空; яп. 空; монг. хоосон чанар; букв. «пустота» — от санкскр. «шунья» — «пустой»; слово «пустой» — «шунья» — на санскрите и других инд. языках также обозначает математическое понятие «ноль») — центральное понятие буддийской школы мадхъямака и всего махаянского буддизма, обозначающее «отсутствие постоянного „я“ у личности» и «самобытия» у явлений, или отсутствие собственной природы вещей и феноменов (дхарм) ввиду их относительности, обусловленности и взаимозависимости. То, что возникло сложением факторов и со стечением обстоятельств, пусто (шунья). (ru)
|