Папуга-червоногуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:27, 19 грудня 2022, створена Olbiopontik (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга-червоногуз
Папуга-червоногуз синьоголовий (Pionus menstruus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Arinae
Триба: Androglossini
Рід: Папуга-червоногуз (Pionus)
Wagler, 1832[1]
Види
Синоніми
Pionias Finsch, 1868[2]
Посилання
Вікісховище: Pionus
Віківиди: Pionus
ITIS: 177773
NCBI: 13213

Папу́га-червоногу́з[3] (Pionus) — рід папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці[4].

Папуги-червоногузи — це папуги середнього розміру, середня довжина яких становить 24-30 см, а вага 179-295 г. Вони є схожими на амазонів і мають таку ж кремезну будову тіла, однак є дещо меншими, а політ їх є значно важчим. Навколо очей у папуг-червоногузів є кільця голої шкіри, колір якої різниться в залежості від виду, хвіст у них короткий, квадратної форми. Забарвлення менш яскраве, ніж у амазонів, однак при яскравому освітленні пера демонструють райдужний відблиск. Нижні покривні пера хвоста мають характерне червоне забарвлення. Папугам-червоногузам не притаманний статевий диморфізм.

Папуги-червоногузи живуть у вологих тропічних лісах на рівниннах і в передгір'ях, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Зустрічаються невеликими зграйками, ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами і насінням, іноді прилітають на поля, де живляться зерном. Голос гучний, різкий.

В кладці до 4 яєць, інкубаційний період триває 24 дні. Перші 10-15 днів насиджують лише самиці, потім до них долучаються самці. Пташенята покидають гніздо через 63-68 днів після вилуплення.

Виділяють вісім видів:[5]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Pionus походить від слова дав.-гр. πιονος — товстий.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. J.G. Wagler. Monographia Psittacorum. Conspectus systematicus generum et specierum ex ordine Psittacorum, adjectis generum characteribus. „Abhandlungen der Mathematisch-Physikalischen Klasse der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften”. 1, s. 497, 1832. 
  2. O. Finsch: Die Papageien, monographisch bearbeitet. Cz. 2. Leiden: Brill, 1868, s. 366. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: New World and African Parrots (Psittacidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.psitta3.01. [dostęp 2020-10-18].  (необхідна підписка)
  5. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 серпня 2022.
  6. Pionus seniloides у базі Avibase.
  7. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 307. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Joseph M. Forshaw: Parrots of the World: An Identification Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, and Woodstock, United Kingdom 2006. ISBN 978-0-691-09251-5
  • Juniper, T., and M. Parr (1998). A Guide to the Parrots of the World. Pica Press, East Sussex. ISBN 1-873403-40-2