Папуга-червоногуз бронзовокрилий
| Папуга-червоногуз бронзовокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pionus chalcopterus (Fraser, 1841)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus chalcopterus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га-червоногу́з бронзовокрилий[3] (Pionus chalcopterus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[4]. Мешкає в Андах.
Довжина птаха становить 28-29 см, вага 210 г. Забарвлення переважно темно-кобальтово-синє, потилиця, спина і крила бронзово-зелені. Пера на горлі і верхній частині грудей рожево-білі з синіми краями. Нижня сторона крила яскраво-ультрамариново-синя, нижні покривні пера хвоста червоні. Очі темно-карі, навколо очей плями голої світлої шкіри. Дзьоб жовтувато-роговий, лапи рожевуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахи мають менш яскраве забарвлення, покривні пера крил у них зелені або синьо-зелені.
Бронзовокрилі папуги-червоногузи мешкають в горах Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели, локально в горах Кордильєра-де-Мерида на заході Венесуели, в Колумбійських Андах, на заході Еквадору та на північному заході Перу (Тумбес, північний захід П'юри). Вони живуть у вологих тропічних лісах і рідколіссях та в сухих чагарникових заростях. Зустрічаються парами або зграйками по 4 -10 птахів, у Венесуелі на висоті від 900 до 1400 м над рівнем моря, в Колумбії на висоті від 1400 до 2400 м над рівнем моря, локально на висоті до 2800 м над рівнем моря, в Еквадорі на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Перу на висоті до 800 м над рівнем моря. Ведуть частково кочовий спосіб життя.
Бронзовокрилі папуги-червоногузи живляться плодами, зокрема фікусами, бананами і Guazuma ulmifolia. Гніздяться в дуплах дерев. В Колумбії сезон розмноження триває з березня по травень. В кладці 2 яйця, іноді 3-4 яйця. Інкубаційний період в неволі триває 27 днів. Пташенята паокидають гніздо через 70 днів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Pionus chalcopterus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 січня 2023
- ↑ Louis Fraser. Psittacus chalcopterus. „Proceedings of the Zoological Society of London”. 8, nr. 90, ss. 59–60, 1841.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 січня 2023.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |