Резерфордій

Резерфордій (Rf)
Атомний номер	104
Зовнішній вигляд простої речовини	невідомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	261 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	? пм
Енергія іонізації (перший електрон)	? кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	[Rn] 5f14 6d2 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	? пм
Радіус іона	? пм
Електронегативність (за Полінгом)	?
Електродний потенціал	?
Ступені окиснення	?
Термодинамічні властивості
Густина	? г/см³
Молярна теплоємність	? Дж/(К·моль)
Теплопровідність	? Вт/(м·К)
Температура плавлення	? К
Теплота плавлення	? кДж/моль
Температура кипіння	? К
Теплота випаровування	? кДж/моль
Молярний об'єм	? см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки	?
Період ґратки	? Å
Відношення с/а	?
Температура Дебая	? К
Інші властовості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Резерфордій у Вікісховищі

Резерфордій (Rf)^[1] — хімічний елемент із атомним номером 104, названий на честь Ернеста Резерфорда.

Найстабільніший ізотоп ²⁶⁷Rf має період напіврозпаду 1,3 години.

Відкритий у 1964 році в Центрі ядерних досліджень, м. Дубна (СРСР, тепер Росія) при обстрілі плутонію ядрами неону:

${\displaystyle \mathrm {^{242}_{\ 94}Pu\ +\ _{10}^{22}Ne\ \longrightarrow \ \ _{104}^{260}Rf\ +\ 4\ _{0}^{1}n} }$

Спочатку з радянської сторони елемент названий курчатовій. Однак американські вчені заявили, що не змогли підтвердити цього синтезу. У 1969 році Альберт Ґіорсо, Матті Нурміа, Джеймс Гарріс, Каррі Ескола, Пірко Ескола у Національній лабораторіїв Берклі провели синтез резерфордію за допомогою прискорювача важких частинок HILAC .

${\displaystyle \mathrm {^{249}_{\ 98}Cf\ +\ _{\ 6}^{12}C\ \longrightarrow \ \ _{104}^{257}Rf\ +\ 4\ _{0}^{1}n} }$

${\displaystyle \mathrm {^{249}_{\ 98}Cf\ +\ _{\ 6}^{13}C\ \longrightarrow \ \ _{104}^{259}Rf\ +\ 3\ _{0}^{1}n} }$

${\displaystyle \mathrm {^{248}_{\ 96}Cm\ +\ _{\ 8}^{18}O\ \longrightarrow \ \ _{104}^{261}Rf\ +\ 5\ _{0}^{1}n} }$

Лише з 1997 року IUPAC прийнята офіційна назва резерфордій.

• Kratz, J. V. (2003). Critical evaluation of the chemical properties of the transactinide elements (IUPAC Technical Report) (PDF). Pure and Applied Chemistry. 75 (1): 103. doi:10.1351/pac200375010103. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 4 березня 2012. (англ.)