I без крапки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:27, 7 січня 2022, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок) (Леонід Панасюк перейменував сторінку з I без точки на I без крапки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
I без точки
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

I, ı (I без точки) — літера розширеної латинки. Використовується в турецькій, азербайджанській, казахській латинській та кримськотатарській латинській алфавітах; позначає звук [ɯ], подібний до російської «и».

У цих алфавітах I без точки протиставляється I з точкою (İ, i), яка позначає звук, подібний до української «і», яка зберігає крапку в великому написанні.

На відміну від більшості латинських мов, де малим еквівалентом I (без крапки) є i (з крапкою), турецька та азербайджанська використовують пару I — ı для звуки [ɯ] (і пари İ — i для звуків [i]).

Історія

Історично літера I не мала крапки; в Середньовіччі почала з'являтися точка над рядковою I для поліпшення розбірливості тексту. Таким чином, I з точкою і I без точки спочатку були графічними варіантами. В 1928 р. у Туреччині була введена латиниця замість старого арабського письма; в цьому новому алфавіті вперше з'явилося протиставлення І з точкою та І без точки.

У СРСР у цей час впроваджувався «Новий тюркський алфавіт», в якому звук «ы» передавався літерою ь. Пізніше у СРСР тюркські мови було перекладено кирилицю. У 1990-х роках почався рух за повернення тюркських мов до латиниці. При цьому в деяких нових латинських алфавітах були використані І з точкою І без точки за зразком турецького алфавіту. У каракалпакській писемності I без крапки вживалася в 1994—2009 роках, а потім була замінена на «Iʼ iʼ»

Див. також