Тайвань (острів): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Відкинуто редагування Chuuuvak (обговорення) до зробленого Dieſelmaus Мітка: Відкіт |
АтаБот (обговорення | внесок) м помилки категорій та інші виправлення за допомогою AWB |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км. |
Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км. |
||
Уздовж усього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора [[Юйшань]], 3952 м); на півночі — група згаслих [[ |
Уздовж усього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора [[Юйшань]], 3952 м); на півночі — група згаслих [[вулкан]]ів, на заході — прибережна рівнина (тут мешкає 90 % населення острова). |
||
=== Клімат === |
=== Клімат === |
||
Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний [[ |
Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний [[мусон]]ний. Сума опадів на рівнинній частині — 1500—2500 мм, у горах понад 5000 мм. У серпні і вересні часті тайфуни. |
||
На Тайвані із червня по серпень триває [[сезон дощів]]. Для північної частини острова характерна висока хмарність упродовж усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає під час сезону дощів. |
На Тайвані із червня по серпень триває [[сезон дощів]]. Для північної частини острова характерна висока хмарність упродовж усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає під час сезону дощів. |
||
Рядок 118: | Рядок 118: | ||
Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 [[Ендемік|ендемічні]] — ''Chamaecyparis formosensis'', [[Abies kawakamii|ялиця Кавакамі]] ''Abies kawakamii'', [[Камфорне дерево|Cinnamonum camphora]]). |
Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 [[Ендемік|ендемічні]] — ''Chamaecyparis formosensis'', [[Abies kawakamii|ялиця Кавакамі]] ''Abies kawakamii'', [[Камфорне дерево|Cinnamonum camphora]]). |
||
На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, [[Пальмові|пальм]], [[Бамбукові|бамбуку]], [[Ліани|ліан]]; вище — широколистяні листопадні і змішані ліси з [[Камфорне дерево|камфори]], [[ |
На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, [[Пальмові|пальм]], [[Бамбукові|бамбуку]], [[Ліани|ліан]]; вище — широколистяні листопадні і змішані ліси з [[Камфорне дерево|камфори]], [[кипарис]]ів, [[Ялина|ялини]], [[Ялиця|ялиці]], деревоподібних [[Папоротеподібні|папоротей]], та ін. |
||
На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів [[ |
На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів [[рододендрон]]у і високогірними луками. Прибережні рівнини зайняті полями [[Рис (рід)|рису]], [[батат]]у, плантаціями цукрової тростини, [[ананас]]ів та ін. Уздовж узбережжя — місцями [[Мангровий ліс|мангрові ліси]]. |
||
У минулому в гірських лісах траплялося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський [[Ведмідь барибал|чорний ведмідь]], плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших. |
У минулому в гірських лісах траплялося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський [[Ведмідь барибал|чорний ведмідь]], плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших. |
||
Рядок 127: | Рядок 127: | ||
=== Корисні копалини === |
=== Корисні копалини === |
||
Природні ресурси: невеликі родовища [[Золото|золота]], [[Мідь|міді]], [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], [[Природний газ|природного газу]], [[ |
Природні ресурси: невеликі родовища [[Золото|золота]], [[Мідь|міді]], [[Кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], [[Природний газ|природного газу]], [[вапняк]]у, [[мармур]]у та [[азбест]]у. |
||
=== Землеробство === |
=== Землеробство === |
||
Рядок 133: | Рядок 133: | ||
=== Екологічний стан === |
=== Екологічний стан === |
||
До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться [[забруднення повітря]], [[ |
До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться [[забруднення повітря]], [[забруднення вод]]и промисловими водами і каналізацією, зараження джерел питної води, незаконне вивезення тварин, занесених до Червоної книги, а також забруднення радіоактивними відходами. Загрозу здоров'ю населення і місцевих лісах становлять [[кислотні дощі]]. На думку місцевих вчених, понад половина кислотних опадів потрапляє на острів з материкової частини [[Китаю]] під час періоду мусонів. |
||
=== Стихійні лиха === |
=== Стихійні лиха === |
||
Населення острова часто потерпає від [[ |
Населення острова часто потерпає від [[землетрус]]ів і тайфунів. [[21 вересня]] [[1999]] в центрі острова стався землетрус, в результаті якого загинуло більше 2 тисяч осіб. До людських жертв і значних руйнувань призводять і селеві потоки і зсуви, що виникають унаслідок проливних дощів. |
||
== Національні парки == |
== Національні парки == |
||
Рядок 179: | Рядок 179: | ||
[[Категорія:Острови Тихого океану]] |
[[Категорія:Острови Тихого океану]] |
||
[[Категорія:Географія Тайваню]] |
[[Категорія:Географія Тайваню]] |
||
[[Категорія:Острови Тихого океану]] |
|||
[[Категорія:Острови за алфавітом]] |
[[Категорія:Острови за алфавітом]] |
||
[[Категорія:Тайвань| ]] |
[[Категорія:Тайвань| ]] |
Версія за 20:59, 2 травня 2021
Тайвань | |
---|---|
Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-nan-hant" does not exist. | |
Карта | |
Географія | |
23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. / 23.767° пн. ш. 121.000° сх. д.Координати: 23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. / 23.767° пн. ш. 121.000° сх. д. | |
Континент | Азія |
Місцерозташування | Південна Азія |
Акваторія | Східнокитайське море, Південнокитайське море, Філіппінське море, Тайванська протока |
Площа | 35882,6258 км² (39-те місце) |
Довжина | 394 км |
Ширина | 144 км |
Берегова лінія | 1239,5756 км |
Найвища точка | Юйшань, 3952 м (4-те місце) |
Країна | |
КНР/ Китайська Республіка | |
Адм. одиниця | Тайвань |
Населення | 23 269 633 особи (2016) (8-ме місце) |
Тайвань у Вікісховищі |
Тайва́нь, або Тайва́н[1] (кит. 臺灣 або 台灣, Táiwān; тайванська Tâi-oân) — острів у Східній Азії. Керується урядом Республіки Китай, яка також володіє Охрідськими островами, Зеленими островами в Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацу. Окрім Республіки Китай, на володіння островом претендує комуністичний уряд Китайської Народної Республіки (див. два Китаї). Найбільше місто — Сіньбей[2]. Розташований у південній частині Східної Азії, на південний схід від континентального Китаю. На сході і північному сході Тайвань межує з водами Японії і островами Рюкю. На південь від нього розташовані Філіппіни. Тайвань омивається Тихим океаном на сході, Південно-Китайським морем і Лусонською протокою на півдні, Тайванською протокою на заході і Східно-Китайським морем на сході. Площа острова становить 35.801 км², довжина — 394 км, ширина — 144 км[3]. На Тайвані переважають скелясті уступчасті гори вкриті тропічними і субтропічними лісами. Традиційна європейська назва — Формо́за (порт. Formosa, МФА: [fuɾ.ˈmo.zɐ][4] «Красива»).
Загальний огляд
Острів витягнутий з півночі на південь на 394 км, ширина близько 140 км, площа 35 834 км².
Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км.
Уздовж усього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора Юйшань, 3952 м); на півночі — група згаслих вулканів, на заході — прибережна рівнина (тут мешкає 90 % населення острова).
Клімат
Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний мусонний. Сума опадів на рівнинній частині — 1500—2500 мм, у горах понад 5000 мм. У серпні і вересні часті тайфуни.
На Тайвані із червня по серпень триває сезон дощів. Для північної частини острова характерна висока хмарність упродовж усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає під час сезону дощів.
|
Річки
Річки острова — гірські і багатоводні. Використовуються для зрошення і гідроенергетики.
Флора і фауна
Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 ендемічні — Chamaecyparis formosensis, ялиця Кавакамі Abies kawakamii, Cinnamonum camphora).
На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, пальм, бамбуку, ліан; вище — широколистяні листопадні і змішані ліси з камфори, кипарисів, ялини, ялиці, деревоподібних папоротей, та ін.
На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів рододендрону і високогірними луками. Прибережні рівнини зайняті полями рису, батату, плантаціями цукрової тростини, ананасів та ін. Уздовж узбережжя — місцями мангрові ліси.
У минулому в гірських лісах траплялося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський чорний ведмідь, плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших.
Природні ресурси
Корисні копалини
Природні ресурси: невеликі родовища золота, міді, кам'яного вугілля, природного газу, вапняку, мармуру та азбесту.
Землеробство
Понад половину території острова займають ліси і чагарники, переважно в гірських районах, 24 % — орні землі (в основному на рівнині), 15 % території використовується для інших потреб. 5 % території займають пасовища, 1 % — багаторічні культури.
Екологічний стан
До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться забруднення повітря, забруднення води промисловими водами і каналізацією, зараження джерел питної води, незаконне вивезення тварин, занесених до Червоної книги, а також забруднення радіоактивними відходами. Загрозу здоров'ю населення і місцевих лісах становлять кислотні дощі. На думку місцевих вчених, понад половина кислотних опадів потрапляє на острів з материкової частини Китаю під час періоду мусонів.
Стихійні лиха
Населення острова часто потерпає від землетрусів і тайфунів. 21 вересня 1999 в центрі острова стався землетрус, в результаті якого загинуло більше 2 тисяч осіб. До людських жертв і значних руйнувань призводять і селеві потоки і зсуви, що виникають унаслідок проливних дощів.
Національні парки
На острові налічується 17 заказників, 20 біосферних заповідників, 8 національних парків:
34 лісових резерватів (загальна площа 452 тис. га). Створено 13 особливих ландшафтних зон: Північного узбережжя, Північно-Східного узбережжя, Східного узбережжя, затоки Дапен, Маулін, Сіраю, гори Алішань, Жіюетань (Озеро Сонця і Місяця), Південного узбережжя, Острови Пенху, Східна рифтова долина Хуадун, гори Саншань, Островів Мацзу.
Історія
Див. також
Примітки
- ↑ Вісник Академії Наук УРСР. Київ, 1951. С.5.
- ↑ 內政部戶政司. 人口統計資料. www.ris.gov.tw (zh-TW) . Процитовано 10 вересня 2017.
- ↑ Wayback Machine. 29 березня 2014. Процитовано 10 вересня 2017.
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
Посилання
- Тайвань // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Тайвань // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- Історія конфлікту між Тайванем і КНР, відео Tokar.ua
- Формоза, остров // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)