| dbo:abstract
|
- الطبيعة بمعناها العام هي العالم الطبيعي أو العالم الفيزيائي أو العالم المادي. وترد كلمة الطبيعة في سياقات معاصرة عدّة، فقد يقصدُ بها العالم الفيزيائي بوصفه ظاهرة، كما قد تقصدُ بها الحياة بعمومها، كما تقصدُ بها العلوم بمعظم فروعها أو جميعها كافّة، وعادةً ما يُستثنى الإنسان من هذا التعريف رغم أنه ينتمي للحياة الطبيعية كذلك. ويتمثل تعريف الطبيعة بأصغر مكونتها وهي الذرة إلى الفضاء وما يحويه من مجراتٍ وكواكب، والطبيعة أيضًا هي المناظر الطبيعية التي تتمثل بالأحياء (من حيوان ونبات وغيرهما) والمظاهر الجغرافية (من وديان والجبال والبحار وأنهار وسواها). ولا تعتبر الأغراض المصنعة وتدخلات البشر في الأرض جزءًا من الطبيعة، كما تختلف الطبيعة عن الظواهر الخارقة والخيالية. وتعريف الطبيعة بمعنى الكون الفيزيائي هي إضافةٌ لحقت بمعناها الأصلي (مثل إضافات كثيرة أخرى)، وترافقت مع تطوّر الفلسفة اليونانية من المرحلة التي سبقت سقراط، فنالت حظًا وافراً من الرواج منذئذٍ. وتأكّد هذا الاستخدام مع ازدهار المنهج العلمي الحديث في آخر خمسمائة عام أو نحوها، والذي يرى الطبيعة واقعاً تُسيّره قوانين ثابتةٌ راسخة. وتغيَّرت صورة الطبيعة إثر الثورة الصناعية في العالم الغربي إلى العالم دون تدخّل مقصودٍ فيه من الإنسان أو غيره، ولذا نالت صفةً من القدسيَّة في مناهج فلسفية، منها منهج جان جاك روسو وهيغل وكارل ماركس، ولو أن الصورة العتيقة (ما قبل سقراط) للطبيعة عادت بعض الشيء بفضل أعمال تشارلز دارون. ومن الاستخدامات المتنوعة لكلمة «الطبيعة» حالياً ما يشير إلى الكائنات الحية والتضاريس الجغرافية بعامتها، التي تضم أنواعًا متعددة من النباتات الحية والحيوانات. كما تشير في بعض الأحيان إلى العمليات المرتبطة بالأشياء غير الحية؛ بمعنى إنها قد تشير إلى الطريقة التي توجد بها أنواع محددة من الأشياء والطريقة التي تتغير بها بكامل إرادتها دون تدخل مثل: الطقس والسمات الجيولوجية للأرض، وكذلك المادة والطاقة التي تتكون منها هذه الأشياء كلها. ومن المعتاد أن تعني هذه الكلمة البيئة الطبيعية أو الحياة البرية بمعنى الحيوانات البرية والصخور والغابات والشواطئ وكل تلك الأشياء التي لم يتم تغييرها جوهريًا بواسطة تدخل البشر أو التي استمر وجودها على الرغم من التدخل البشري. ويدل هذا المفهوم الأكثر تقليدية عن الأشياء الطبيعية - والذي ظل موجوداٌ حتى يومنا هذا - على وجود فاصل بين الطبيعي والاصطناعي، مع التركيز على مفهوم أن الشيء الاصطناعي هو الشيء الذي جاء إلى الوجود عن طريق تدخل الفكر البشري أو العقل البشري. (ar)
- Příroda znamená v nejužším významu slova volně žijící ekosystém s určitou mírou biodiverzity, v širším pojetí pak může znamenat celou biosféru, či dokonce hmotný svět (fysis), tedy předmět zájmu přírodních věd. (cs)
- La natura, naturalesa o naturalea inclou tot allò físic que existeix en l'Univers, i que no és o imaginat. En el seu sentit més ampli, equival al conjunt del cosmos, de l'Univers existent, i això abasta des de partícules subatòmiques fins als objectes astronòmics, incloent-hi la Terra, els éssers vius i els processos que s'hi relacionen. El terme "natura" fa referència als fenòmens del món físic, incloent la vida en general. En principi, no inclou els objectes artificials ni la intervenció humana, llevat que es faci servir un qualificatiu que hi al·ludeixi. En un sentit més restringit, se sol utilitzar el terme per referir-se al medi ambient. (ca)
- Φύση: από το αρχαιοελληνικό φύω φυτρώνω, θεριεύω, αναπτύσσομαι. Πολλές φορές η εστίαση στο φυσικό περιβάλλον ως μία συνολική έννοια γίνεται εφικτή με την χρήση του όρου "φύση" καθώς ο όρος του περιβάλλοντος εμπεριέχει μία αντίληψη, φανερώνει μία οπτική για το η οποία ξεκινάει από τον άνθρωπο και κατευθύνεται σε όλα αυτά που βρίσκονται γύρω του, χωρίς όμως απαραίτητα να συμπεριλαμβάνει και τον εαυτό του. Η φύση, με την ευρύτερή της έννοια, αναφέρεται στο φαινόμενο του και της ζωής γενικότερα.Ειδικότερα όμως στην οικονομία η φύση αποτελεί τον κυρίαρχο χώρο αγαθών της πρωτογενούς παραγωγής καθώς επίσης και τον πρώτο συντελεστή της παραγωγής γενικότερα. (el)
- Natur (lateinisch natura von nasci „entstehen, entspringen, seinen Anfang nehmen, herrühren“, semantische Entsprechung zu altgriechisch φύσις physis) bezeichnet in der Regel das, was nicht vom Menschen geschaffen wurde. Die wichtigsten Bedeutungen des Naturbegriffs sind
* das Sein im Ganzen, der Kosmos (Universum),
* ein Teil der Wirklichkeit, der mit einem nichtnatürlichen Bereich – z. B. dem Göttlichen, Geistigen, Kulturellen, Künstlichen oder Technischen – kontrastiert ist,
* eine Eigenschaft der Wirklichkeit bzw. eines Wirklichkeitsbereiches und
* das Wesen eines Gegenstandes. Man unterscheidet zwischen „belebter Natur“ („biotisch“, z. B. Pflanzen, Tiere) und „unbelebter Natur“ („abiotisch“, z. B. Steine, Flüssigkeiten, Gase). Die Begriffe „belebt“ beziehungsweise „unbelebt“ sind dabei eng mit den Begriffsklärungen von „Lebewesen“ und „Leben“ verbunden, und in den Kontext philosophischer oder weltanschaulicher Anschauungsweise eingebunden. (de)
- Naturo, en la plej larĝa senco, signifas la tutan universon: la neartefaritan mondon, la fizikan mondon, aŭ la materian mondon. En mallarĝa senco ĝi aludas la malgrandajn fenomenojn de la fizika mondo: la surfacon de la Tero, rigardata kiel vivejo de homoj, animaloj, plantoj, kaj ĉiuj vivaj estaĵoj, aŭ la vivo ĝenerale. Ĝi intervalas amplekse de la subatoma ĝis la kosma niveloj. La vorto naturo deriviĝis de la latinaĵo natura, aŭ "esensaj ecoj, denaska emo", kaj en antikvaj tempoj, laŭlitere signifis "naskiĝo". Natura estis latina traduko de la greka vorto fisis (φύσις), kiu unue rilatis la internajn karakterizaĵojn kiujn plantoj kaj bestoj disvolvis sen helpo. La koncepto de naturo kiel tutaĵo, la fizika universo, estas unu el pluraj vastigoj de la unua ideo; ĝi komenciĝis per kelkaj uzoj de la vorto φύσις de antaŭsokrataj filozofoj, kaj iĝis kutima ĉiam poste. Tiu ĉi uzado solidiĝis per la alveno de la moderna scienca metodo dum la finaj jarcentoj. Oni antaŭe konsideris la naturon kiel inventaron de dioj por sia amuziĝo, aŭ por la uzado fare de homoj; nuntempe la kialoj de la naturo konsideriĝas tro grandaj por la homa kompreno, aŭ eĉ neekzistantaj. Plia signifo de naturo estas la esenco de estaĵo, plej ofte konsiderata kontraste kun la ecoj akiritaj per laboro kaj arto de homo; ekzemple "havi honestan, kruelan naturon". (eo)
- La naturaleza es un concepto utilizado para referirse al mundo material o universo material, incluyendo los fenómenos del mundo físico, la materia inerte generada como parte de procesos sin la intervención humana, y al fenómeno de la vida, que incluye también a los humanos. La naturaleza se extiende desde el mundo subatómico al galáctico. La palabra «naturaleza» procede del latín natura que significa «perteneciente o relativo a la naturaleza o conforme a la cualidad o propiedad de las cosas», «carácter natural». La naturaleza también se encuentra diferenciada de lo sobrenatural. El concepto de naturaleza como un todo —el universo físico— es un concepto más reciente que adquirió un uso cada vez más amplio con el desarrollo del método científico moderno en los últimos siglos. Dentro de los diversos usos actuales de esta palabra, «naturaleza» puede hacer referencia al dominio general de diversos tipos de seres vivos, como plantas y animales, y en algunos casos a los procesos asociados con objetos inanimados, como las rocas, así como el tiempo atmosférico, la geología de la Tierra y la materia y energía que poseen todos estos entes. El término naturaleza no incluye a los objetos artificiales, creados como parte de la intervención humana. A menudo se contrapone el término «naturaleza» a otros términos relacionados con la actividad humana, como «sociedad», «cultura» o «intervención humana». Por ejemplo, se considera «entorno natural» a todos aquellos componentes de un determinado paisaje que no han sido alterados sustancialmente por el ser humano o que persisten a pesar de la intervención humana. Este concepto más tradicional de las cosas naturales implica una distinción entre lo natural y lo artificial, entendiendo lo artificial como algo ejecutado por una mente o una conciencia humana. Sin embargo, muchos entornos percibidos como «naturales» en realidad son entornos fuertemente gestionados e intervenidos por la acción humana, por ejemplo, los parques naturales. De manera coloquial se utilizan términos como «naturaleza humana» para referirse a supuestas condiciones intrínsecas de los humanos que explicarían determinadas actitudes o comportamientos sociales. (es)
- Natura edo izadia, zentzu zabalenean, mundu fisiko, natural eta materiala da. Izatasun fisikoa duten gauza guztien multzoa da, osotasuntzat hartua, eta, bereziki, izaki biziduntzat hartua, gizadi-ren aurrez aurre. Askotan ingurumenaren sinonimotzat ere erabiltzen da. Haren inguruko jakintzak natura zientziak dira, eta esparru honetako aztertzaile eta sustatzaileak naturalistak dira. Gaur egungo erabileren barnean, "izadi" hitzak izaki bizidun mota guztien domeinu orokorrari erreferentzia egin diezaioke, landare eta animaliak kasu, eta, kasu batzuetan, objektu bizigabeekin lotutako prozesuei, baita eguraldia, geologia eta izaki hauek guztiek duten materia eta energia ere. Askotan, "ingurune naturala" esan nahi duela esaten da: animalia basatiak, harkaitzak, basoak, hondartzak, eta, oro har, gizakiak funtsean aldatu ez dituen gauza guztiak, edo nahiz eta gizakiak esku-hartu irauten dutenak. Gauza naturalen kontzeptu tradizionalago honek berezkoaren eta artifizialaren arteko bereizketa dakar (azken hau giza gogamenak edo kontzientziak egindako zerbait bezala ulertuta). (eu)
- Nature, in the broadest sense, is the physical world or universe. "Nature" can refer to the phenomena of the physical world, and also to life in general. The study of nature is a large, if not the only, part of science. Although humans are part of nature, human activity is often understood as a separate category from other natural phenomena. The word nature is borrowed from the Old French nature and is derived from the Latin word natura, or "essential qualities, innate disposition", and in ancient times, literally meant "birth". In ancient philosophy, natura is mostly used as the Latin translation of the Greek word physis (φύσις), which originally related to the intrinsic characteristics of plants, animals, and other features of the world to develop of their own accord.The concept of nature as a whole, the physical universe, is one of several expansions of the original notion; it began with certain core applications of the word φύσις by pre-Socratic philosophers (though this word had a dynamic dimension then, especially for Heraclitus), and has steadily gained currency ever since. During the advent of modern scientific method in the last several centuries, nature became the passive reality, organized and moved by divine laws. With the Industrial revolution, nature increasingly became seen as the part of reality deprived from intentional intervention: it was hence considered as sacred by some traditions (Rousseau, American transcendentalism) or a mere decorum for divine providence or human history (Hegel, Marx). However, a vitalist vision of nature, closer to the presocratic one, got reborn at the same time, especially after Charles Darwin. Within the various uses of the word today, "nature" often refers to geology and wildlife. Nature can refer to the general realm of living plants and animals, and in some cases to the processes associated with inanimate objects—the way that particular types of things exist and change of their own accord, such as the weather and geology of the Earth. It is often taken to mean the "natural environment" or wilderness—wild animals, rocks, forest, and in general those things that have not been substantially altered by human intervention, or which persist despite human intervention. For example, manufactured objects and human interaction generally are not considered part of nature, unless qualified as, for example, "human nature" or "the whole of nature". This more traditional concept of natural things that can still be found today implies a distinction between the natural and the artificial, with the artificial being understood as that which has been brought into being by a human consciousness or a human mind. Depending on the particular context, the term "natural" might also be distinguished from the unnatural or the supernatural. (en)
- An saol máguaird, seachas mar atá déanta ag an duine (ar nós plandaí, ainmhithe, aibhneacha, cnoic srl.), is ea an dúlra, nó an nádúr. Sainmhíniú eileː na dúile uile na cruinne trí chéile. (ga)
- Alam (dalam artian luas memiliki makna yang setara dengan dunia alam, dunia fisik, atau dunia materi) mengacu kepada fenomena dunia fisik dan juga kehidupan secara umum. Skala alam terbentang dari sub-atomik sampai kosmik. Studi tentang alam adalah bagian besar dari ilmu pengetahuan. Meskipun manusia adalah bagian dari alam, kegiatan manusia sering dipahami sebagai kategori terpisah dari fenomena alam lainnya. Kata alam merupakan terjemahan dari bahasa Inggris "nature", yang berasal dari kata Latin natura, atau "kualitas esensial, disposisi bawaan", dan pada zaman dahulu, secara harfiah berarti "kelahiran". Natura adalah terjemahan Latin dari kata Yunani physis (φύσις), yang awalnya terkait dengan karakteristik bawaan yang dimiliki tanaman, hewan, dan berbagai fitur lain di dunia. Konsep alam sebagai keseluruhan, atau alam semesta fisik, merupakan pengembangan konsep aslinya; dimulai dari penerapan kata Yunani physis (φύσις) oleh filsuf-filsuf pra-Socrates, dan sejak saat itu terus berkembang. Kata ini juga banyak digunakan selama munculnya metode ilmiah modern dalam beberapa abad terakhir. Dalam berbagai penggunaan kata tersebut pada saat ini, "alam" sering mengacu kepada geologi dan kehidupan liar. Kata alam mungkin mengacu secara umum ke berbagai jenis tanaman hidup dan hewan, dan dalam beberapa kasus ke proses yang berhubungan dengan benda mati – mengenai keberadaan jenis-jenis tertentu suatu benda dan bagaimana mereka berubah dengan sendirinya, seperti cuaca dan geologi di Bumi, dan materi serta energi dari mana semua hal-hal tersebut tersusun darinya. Kata ini sering diartikan sebagai "lingkungan alam" atau hewan liar, batu, hutan, pantai, dan secara umum hal-hal yang belum diubah secara substansial oleh campur tangan manusia, atau yang bertahan meskipun ada intervensi manusia. Sebagai contoh, objek yang dibuat dan interaksi manusia umumnya tidak dianggap sebagai bagian dari alam, kecuali jika dinilai sebagai, misalnya, "sifat manusia" atau "seluruh alam". Konsep yang lebih tradisional dari hal-hal alami tersebut, yang masih dapat ditemukan hari ini, menyiratkan perbedaan antara alami dan buatan, yang dimaksud dengan kata buatan dipahami sebagai hasil kesadaran atau pikiran manusia. Tergantung pada konteks tertentu, istilah "alam" juga dapat dibedakan dari yang tidak wajar, supernatural, atau sintetis. (in)
- Le mot « nature » peut désigner la composition et la matière d'une chose (ce qu'elle est, son essence), ou l'origine et le devenir d'une chose, ou l'ensemble du réel indépendant de la culture humaine, ou l'ensemble des systèmes et des phénomènes naturels : le mot est donc polysémique, c’est-à-dire qu'il a plusieurs sens. Au sens commun, la nature peut regrouper :
* l'environnement biophysique, l'habitat et les milieux dit naturels (terrestres), aquatiques ou marin ; préservés (à forte naturalité) et dégradés ;
* les paysages sauvages, les paysages aménagés et altérés ;
* les « forces » et principes physiques, géologiques, tectoniques, météorologiques, biologiques, l'évolution qui constituent l'univers et celles qui animent les écosystèmes et la biosphère sur la Terre ;
* les milieux (eau, air, sol, mer, monde minéral) ;
* les groupes d'espèces, les individus et les mondes qui les abritent : végétal (forêts…), animal, incluant l'espèce humaine et l'environnement humain et les autres niveaux trophiques dont le fongique, le bactérien et le microbien ;
* certains phénomènes épisodiques de la nature (crises, cycles glaciations/réchauffement climatique, cycles géologiques, cycle sylvigénétique, incendies d'origine non-humaine, etc.). Face au constat des répercussions négatives des activités humaines sur l'environnement biophysique et la perte accélérée de naturalité et de biodiversité au cours des dernières décennies, la protection de la nature et des milieux naturels, la sauvegarde des habitats et des espèces, la mise en place d'un développement durable et raisonnable et l'éducation à l'environnement sont devenues des demandes pour une grande partie des citoyens de la plupart des pays industrialisés. Les principes de l'éthique environnementale, de nouvelles lois et des chartes de protection de l'environnement fondent le développement d'une idéologie culturelle humaine en relation avec la biosphère. Les conceptions de la nature peuvent différer entre les cultures ainsi qu'au sein d'une même culture. C'est par exemple le cas en Asie de l'Est et en Asie du Sud-Est. (fr)
- Per natura si intende l'universo considerato nella totalità dei fenomeni e delle forze che in esso si manifestano, da quelli del mondo fisico a quelli della vita in generale. (it)
- ( 자연계는 여기로 연결됩니다. 학문에 대해서는 자연 계열 문서를 참고하십시오.)( 천연은 여기로 연결됩니다. 다음 웹툰에서 연재 중인 웹툰에 대해서는 문서를 참고하십시오.)
자연(自然, 영어: Nature, 그리스어: physis)은 산, 강, 바다 등 생명력을 가지고 스스로 생성, 발전하는 것을 말한다. 주로 인간의 유전적 성질 전체나 환경에 의한 성질을 가리키는 말이기도 하다. 1.
* 인간의 영향이 미치지 않은 그대로의 현상과 그에 따른 물질 2.
* 산, 바다, 호수, 강과 같은 자연 환경 3.
* 사람을 제외한 자연물 모두 4.
* 사람을 포함한 하늘과 땅, 우주 만물 5.
* 인위적이지 않은 행동이나 현상 (ko)
- De natuur is de inhoud en werking van het heelal, zowel niet-levend als levend. De natuur wordt met name bestudeerd door de natuurwetenschappen. De niet-levende natuur omvat onder meer atomen, chemische stoffen, meteorologische, geologische en geomorfologische processen, straling, het buitenaardse, de materie en energie waar dit alles uit bestaat en de relaties hiertussen. De levende natuur omvat de levende organismen, zoals planten, dieren en de mens en hun invloed op de aarde. Hoewel de mens tot de natuur behoort, wordt de menselijke invloed, het kunstmatige, vaak tot de cultuur en niet tot de natuur gerekend. Natuurlijk wordt ook wel tegenover bovennatuurlijk geplaatst. Wildernis is ongerepte natuur, landschappen waarin door de mens niet of nauwelijks waarneembaar is ingegrepen. De relatie tussen mens en natuur (onder andere milieubeheer en milieuhygiëne) en de betekenis van de term natuur zijn geregeld onderdeel van filosofische discussies. Deze discussies hebben ook praktische betekenis, als het bijvoorbeeld over natuurbescherming gaat. (nl)
- 自然（しぜん、希: φύσις 羅: natura 英: nature）について解説する。 (ja)
- Przyroda, in. natura (łac. natura ‘przyroda’) – w najszerszym znaczeniu wszechświat, rzeczywistość. Termin ten obejmuje także zjawiska fizyczne oraz życie – bez uwzględnienia wytworów i oddziaływania ludzi. (pl)
- Приро́да — материальный мир Вселенной, в сущности — основной объект изучения естественных наук. В быту слово «природа» часто употребляется в значении естественная среда обитания (всё, что не создано человеком). (ru)
- Natur kan i sin vidaste definition syfta på den levande materiella världen i stort. Den spänner då från det subatomiska till det kosmiska, men kan också enbart syfta på biosfären. Ibland avser natur enbart idén om den av människan orörda miljön i form av växter, djur, landformer etc. Natur avser även inre egenskaper som bestämmer ett beteende och ändamål i någon eller något ("sakens natur"). Det är ett begrepp som har tolkats och definierats sedan antiken i olika sammanhang, och har genomgått flera betydelseförskjutningar och därmed blivit mångtydigt och ideologiskt laddat. (sv)
- A natureza, em seu sentido mais amplo, é equivalente ao "mundo natural" ou "universo físico". O termo "natureza" faz referência aos fenômenos do mundo físico, e também à vida em geral. Geralmente não inclui os objetos construídos por humanos. A palavra "natureza" provém da palavra latina natura, que significa "qualidade essencial, disposição inata, o curso das coisas e o próprio universo". Natura é a tradução para o latim da palavra grega physis (φύσις), que em seu significado original fazia referência à forma inata que crescem espontaneamente plantas e animais. O conceito de natureza como um todo — o universo físico — é um conceito mais recente que adquiriu um uso cada vez mais amplo com o desenvolvimento do método científico moderno nos últimos séculos. Dentro dos diversos usos atuais desta palavra, "natureza" pode fazer referência ao domínio geral de diversos tipos de seres vivos, como plantas e animais, e em alguns casos aos processos associados com objetos inanimados - a forma em que existem os diversos tipos particulares de coisas e suas mudanças espontâneas, assim como o tempo atmosférico, a geologia da Terra e a matéria e energia estes entes possuem. Frequentemente se considera que significa "entorno natural": animais selvagens, rochas, bosques, praias, e em geral todas as coisas que não tenham sido alteradas substancialmente pelo ser humano, ou persistem apesar da intervenção humana. Este conceito mais tradicional das coisas naturais implica uma distinção entre o natural e o artificial, entendido este último como algo feito por uma mente ou uma consciência. (pt)
- Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від лат. natus — «народжений, породжений») — багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати:
* У широкому розумінні природа — органічний і неорганічний , Всесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання, основний предмет вивчення науки, зокрема з тим, що створене діяльністю людини. Саме в такому, найширшому розумінні, природа вивчається природознавством — сукупністю наук про світ, котрі ставлять перед собою мету відкриття законів природи. Природу в цьому розумінні, прихильники пантеїзму ототожнюють із Богом. Відповідно до уявлення про природну цілісність світу (О. М. Костенко) «Природа — це сутність, що породжує усе суще і дає йому закони». На такому визначенні «природи» засновується так звана теорія «трьох природ», згідно якої існують три природи: фізична природа, біологічна природа, соціальна природа.
* У вужчому розумінні природа — те, що не створене людською діяльністю. В цьому визначенні, природне протиставляється штучному, як наприклад природний інтелект протиставляється штучному інтелекту, або природний шовк, штучному шовку.
* Природа у розумінні пересічної мови — сукупність буденних умов існування людства, тобто земне оточення, в якому живе людина (за винятком створеного нею): ліси, поля, гори й степи, флора й фауна. Саме в такому визначенні, слово природа входить у словосполучення дика природа, незаймана природа, первісна природа.
* У своєрідному розумінні слова, природа вживається для позначання сукупності основних якостей, властивостей чогось, сутність, наприклад, як у словосполученнях природа процесу, природа явища тощо.
* Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування.
* Виходячи з ідеї природної цілісності світу, український вчений О. М. Костенко запропонував таке тлумачення «природи». Природа це сутність, яка породжує усе суще і дає йому закони. Із цього він доходить висновку, що наявні три «природи» (так звана «теорія трьох природ»): 1) фізична природа; 2) біологічна природа; 3) соціальна природа. Усі вони знаходяться у генетичному зв'язку між собою, але кожна існує за власними законами. Таким чином, фізичні явища відбуваються за фізичними законами природи, біологічні явища — за біологічними законами природи, соціальні явища — за соціальними законами природи. Із цього випливає, що «головним питанням світогляду» є таке питання: «Яке призначення волі і свідомості людей у світі, що існує за законами природи?». І відповідь на нього пропонується така: «Воля і свідомість людей слугують для того, щоби відкривати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і пристосовувати власне життя до них». У цьому основа поступу людства. (uk)
- 自然（英語：Nature），或稱自然界、大自然，是指不断运行演化的宇宙萬物，包括生物界和非生物界两个相辅相成的体系。 人类所能理解地自然現象有：生物界的基因模因、共识主动、意识行为、社会活动和生态系统等；宇宙间的天使粒子、次原子粒子、星系星云和黑洞白洞等。 人类不能理解的宗教信仰、灵魂观念或神明信念等现象，被称为超自然现象。从对超自然现象的探索，到对自然现象的认知，是人类逐渐理解自己、适应生存环境和丰富社会活动的过程。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Příroda znamená v nejužším významu slova volně žijící ekosystém s určitou mírou biodiverzity, v širším pojetí pak může znamenat celou biosféru, či dokonce hmotný svět (fysis), tedy předmět zájmu přírodních věd. (cs)
- Φύση: από το αρχαιοελληνικό φύω φυτρώνω, θεριεύω, αναπτύσσομαι. Πολλές φορές η εστίαση στο φυσικό περιβάλλον ως μία συνολική έννοια γίνεται εφικτή με την χρήση του όρου "φύση" καθώς ο όρος του περιβάλλοντος εμπεριέχει μία αντίληψη, φανερώνει μία οπτική για το η οποία ξεκινάει από τον άνθρωπο και κατευθύνεται σε όλα αυτά που βρίσκονται γύρω του, χωρίς όμως απαραίτητα να συμπεριλαμβάνει και τον εαυτό του. Η φύση, με την ευρύτερή της έννοια, αναφέρεται στο φαινόμενο του και της ζωής γενικότερα.Ειδικότερα όμως στην οικονομία η φύση αποτελεί τον κυρίαρχο χώρο αγαθών της πρωτογενούς παραγωγής καθώς επίσης και τον πρώτο συντελεστή της παραγωγής γενικότερα. (el)
- An saol máguaird, seachas mar atá déanta ag an duine (ar nós plandaí, ainmhithe, aibhneacha, cnoic srl.), is ea an dúlra, nó an nádúr. Sainmhíniú eileː na dúile uile na cruinne trí chéile. (ga)
- Per natura si intende l'universo considerato nella totalità dei fenomeni e delle forze che in esso si manifestano, da quelli del mondo fisico a quelli della vita in generale. (it)
- ( 자연계는 여기로 연결됩니다. 학문에 대해서는 자연 계열 문서를 참고하십시오.)( 천연은 여기로 연결됩니다. 다음 웹툰에서 연재 중인 웹툰에 대해서는 문서를 참고하십시오.)
자연(自然, 영어: Nature, 그리스어: physis)은 산, 강, 바다 등 생명력을 가지고 스스로 생성, 발전하는 것을 말한다. 주로 인간의 유전적 성질 전체나 환경에 의한 성질을 가리키는 말이기도 하다. 1.
* 인간의 영향이 미치지 않은 그대로의 현상과 그에 따른 물질 2.
* 산, 바다, 호수, 강과 같은 자연 환경 3.
* 사람을 제외한 자연물 모두 4.
* 사람을 포함한 하늘과 땅, 우주 만물 5.
* 인위적이지 않은 행동이나 현상 (ko)
- 自然（しぜん、希: φύσις 羅: natura 英: nature）について解説する。 (ja)
- Przyroda, in. natura (łac. natura ‘przyroda’) – w najszerszym znaczeniu wszechświat, rzeczywistość. Termin ten obejmuje także zjawiska fizyczne oraz życie – bez uwzględnienia wytworów i oddziaływania ludzi. (pl)
- Приро́да — материальный мир Вселенной, в сущности — основной объект изучения естественных наук. В быту слово «природа» часто употребляется в значении естественная среда обитания (всё, что не создано человеком). (ru)
- Natur kan i sin vidaste definition syfta på den levande materiella världen i stort. Den spänner då från det subatomiska till det kosmiska, men kan också enbart syfta på biosfären. Ibland avser natur enbart idén om den av människan orörda miljön i form av växter, djur, landformer etc. Natur avser även inre egenskaper som bestämmer ett beteende och ändamål i någon eller något ("sakens natur"). Det är ett begrepp som har tolkats och definierats sedan antiken i olika sammanhang, och har genomgått flera betydelseförskjutningar och därmed blivit mångtydigt och ideologiskt laddat. (sv)
- 自然（英語：Nature），或稱自然界、大自然，是指不断运行演化的宇宙萬物，包括生物界和非生物界两个相辅相成的体系。 人类所能理解地自然現象有：生物界的基因模因、共识主动、意识行为、社会活动和生态系统等；宇宙间的天使粒子、次原子粒子、星系星云和黑洞白洞等。 人类不能理解的宗教信仰、灵魂观念或神明信念等现象，被称为超自然现象。从对超自然现象的探索，到对自然现象的认知，是人类逐渐理解自己、适应生存环境和丰富社会活动的过程。 (zh)
- الطبيعة بمعناها العام هي العالم الطبيعي أو العالم الفيزيائي أو العالم المادي. وترد كلمة الطبيعة في سياقات معاصرة عدّة، فقد يقصدُ بها العالم الفيزيائي بوصفه ظاهرة، كما قد تقصدُ بها الحياة بعمومها، كما تقصدُ بها العلوم بمعظم فروعها أو جميعها كافّة، وعادةً ما يُستثنى الإنسان من هذا التعريف رغم أنه ينتمي للحياة الطبيعية كذلك. (ar)
- La natura, naturalesa o naturalea inclou tot allò físic que existeix en l'Univers, i que no és o imaginat. En el seu sentit més ampli, equival al conjunt del cosmos, de l'Univers existent, i això abasta des de partícules subatòmiques fins als objectes astronòmics, incloent-hi la Terra, els éssers vius i els processos que s'hi relacionen. (ca)
- Naturo, en la plej larĝa senco, signifas la tutan universon: la neartefaritan mondon, la fizikan mondon, aŭ la materian mondon. En mallarĝa senco ĝi aludas la malgrandajn fenomenojn de la fizika mondo: la surfacon de la Tero, rigardata kiel vivejo de homoj, animaloj, plantoj, kaj ĉiuj vivaj estaĵoj, aŭ la vivo ĝenerale. Ĝi intervalas amplekse de la subatoma ĝis la kosma niveloj. Plia signifo de naturo estas la esenco de estaĵo, plej ofte konsiderata kontraste kun la ecoj akiritaj per laboro kaj arto de homo; ekzemple "havi honestan, kruelan naturon". (eo)
- Natur (lateinisch natura von nasci „entstehen, entspringen, seinen Anfang nehmen, herrühren“, semantische Entsprechung zu altgriechisch φύσις physis) bezeichnet in der Regel das, was nicht vom Menschen geschaffen wurde. Die wichtigsten Bedeutungen des Naturbegriffs sind
* das Sein im Ganzen, der Kosmos (Universum),
* ein Teil der Wirklichkeit, der mit einem nichtnatürlichen Bereich – z. B. dem Göttlichen, Geistigen, Kulturellen, Künstlichen oder Technischen – kontrastiert ist,
* eine Eigenschaft der Wirklichkeit bzw. eines Wirklichkeitsbereiches und
* das Wesen eines Gegenstandes. (de)
- Natura edo izadia, zentzu zabalenean, mundu fisiko, natural eta materiala da. Izatasun fisikoa duten gauza guztien multzoa da, osotasuntzat hartua, eta, bereziki, izaki biziduntzat hartua, gizadi-ren aurrez aurre. Askotan ingurumenaren sinonimotzat ere erabiltzen da. Haren inguruko jakintzak natura zientziak dira, eta esparru honetako aztertzaile eta sustatzaileak naturalistak dira. (eu)
- La naturaleza es un concepto utilizado para referirse al mundo material o universo material, incluyendo los fenómenos del mundo físico, la materia inerte generada como parte de procesos sin la intervención humana, y al fenómeno de la vida, que incluye también a los humanos. La naturaleza se extiende desde el mundo subatómico al galáctico. La palabra «naturaleza» procede del latín natura que significa «perteneciente o relativo a la naturaleza o conforme a la cualidad o propiedad de las cosas», «carácter natural». La naturaleza también se encuentra diferenciada de lo sobrenatural. (es)
- Nature, in the broadest sense, is the physical world or universe. "Nature" can refer to the phenomena of the physical world, and also to life in general. The study of nature is a large, if not the only, part of science. Although humans are part of nature, human activity is often understood as a separate category from other natural phenomena. (en)
- Alam (dalam artian luas memiliki makna yang setara dengan dunia alam, dunia fisik, atau dunia materi) mengacu kepada fenomena dunia fisik dan juga kehidupan secara umum. Skala alam terbentang dari sub-atomik sampai kosmik. Studi tentang alam adalah bagian besar dari ilmu pengetahuan. Meskipun manusia adalah bagian dari alam, kegiatan manusia sering dipahami sebagai kategori terpisah dari fenomena alam lainnya. (in)
- Le mot « nature » peut désigner la composition et la matière d'une chose (ce qu'elle est, son essence), ou l'origine et le devenir d'une chose, ou l'ensemble du réel indépendant de la culture humaine, ou l'ensemble des systèmes et des phénomènes naturels : le mot est donc polysémique, c’est-à-dire qu'il a plusieurs sens. Au sens commun, la nature peut regrouper : Les conceptions de la nature peuvent différer entre les cultures ainsi qu'au sein d'une même culture. C'est par exemple le cas en Asie de l'Est et en Asie du Sud-Est. (fr)
- De natuur is de inhoud en werking van het heelal, zowel niet-levend als levend. De natuur wordt met name bestudeerd door de natuurwetenschappen. De niet-levende natuur omvat onder meer atomen, chemische stoffen, meteorologische, geologische en geomorfologische processen, straling, het buitenaardse, de materie en energie waar dit alles uit bestaat en de relaties hiertussen. De levende natuur omvat de levende organismen, zoals planten, dieren en de mens en hun invloed op de aarde. (nl)
- A natureza, em seu sentido mais amplo, é equivalente ao "mundo natural" ou "universo físico". O termo "natureza" faz referência aos fenômenos do mundo físico, e também à vida em geral. Geralmente não inclui os objetos construídos por humanos. (pt)
- Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від лат. natus — «народжений, породжений») — багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати:
* У широкому розумінні природа — органічний і неорганічний , Всесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання, основний предмет вивчення науки, зокрема з тим, що створене діяльністю людини. Саме в такому, найширшому розумінні, природа вивчається природознавством — сукупністю наук про світ, котрі ставлять перед собою мету відкриття законів природи. Природу в цьому розумінні, прихильники пантеїзму ототожнюють із Богом. Відповідно до уявлення про природну цілісність світу (О. М. Костенко) «Природа — це сутність, що породжує усе суще і дає йому закони». На такому визначенні «прир (uk)
|