| dbo:abstract
|
- Un biòtop (paraula de nova creació en alemany, formada a partir dels mots grecs βíος bios, "vida" i τόπος topos, "lloc"), en biologia i ecologia, és una àrea de condicions ambientals uniformes que proveeix espai vital per a una sèrie concreta d'éssers vius o, el que és el mateix, és el lloc on viuen les espècies de flora i fauna. El biòtop és gairebé sinònim del terme hàbitat amb la diferència que hàbitat es refereix a les espècies o poblacions mentre que biòtop es refereix a les comunitats biològiques. Terme que en sentit literal significa ambient de vida i s'aplica a l'espai físic, natural i limitat, en el qual viu una biocenosi (o comunitat d'organismes mútuament relacionats). La biocenosi i el biòtop formen un ecosistema. La Comissió de les Comunitats Europees de la Unió Europea té un projecte sobre biòtops, que forma part del programa experimental de treball de CORINE (Coordinació d'informació sobre el medi ambient). Aquest programa publica el CORINE Biotope Manual, que descriu i defineix centenars de biòtops, segons els seus aspectes físics i les espècies dominants. Els afeccionats a l'aquariofília empren el terme biòtop per a referir-se a un aquari que pretén simular un hàbitat específic. L'objectiu consisteix a mirar de replicar condicions com la temperatura, el tipus d'aigua (salinitat, acidesa i duresa), la il·luminació, i la flora i la fauna pròpia d'un biòtop. (ca)
- Biotop, někdy také habitat neboli stanoviště, je biotické (živé) i abiotické (neživé) prostředí, ovlivněné a pozměněné živou složkou přírody – biotou. Lze ho chápat jako společné prostředí určitých složek biocenózy, tedy soubor všech vlivů, které vytvářejí životní prostředí všech zde žijících organismů. Pro rostliny se někdy používá i pojem ekotop. (cs)
- الموئل الحيوي (أو الموئل البيولوجي أو البيئة البيولوجية) هي مساحة جغرافية في منطقة ذات ظروف بيئية متماثلة بحيث أنها توفر موطناً لتشكيلات معينة من الغطاء النباتي والمجموعات الحيوانية. تكاد أن تكون كلمة موئل حيوي مرادفة لكلمة موطن في سياق علم البيئة، ولكن هناك فرق، إذ أن مصطلح موطن يهتم بموضوع التجمع السكاني للأحياء، في حين أن مصطلح موئل حيوي يهتم بموضوع الجماعة الحيوية أو المجتمع الحيوي. يعود أصل الكلمة في اللغة الإنجليزية إلى اللغة الألمانية، حيث أن مبتدعها هو العالم إرنست هيكل. (ar)
- Βιότοπος γενικά ονομάζεται οποιαδήποτε περιοχή, κατά σύνολο ή μέρος αυτής, επί της οποίας όμως ο προσδιορισμός καθορίζεται από τους επικρατέστερους οργανισμούς που ζουν σε αυτή. Ειδικότερα αν στην περιοχή αυτή περιλαμβάνεται υδάτινη επιφάνεια (π.χ. λίμνη, ποταμός, έλος κ.λπ.), τότε ονομάζεται υδροβιότοπος. Διαφορετικοί πληθυσμοί (π.χ. κουνέλια, καρότα, άνθρωποι) συνυπάρχουν στην ίδια περιοχή. Οι περιβαλλοντικές συνθήκες που επικρατούν σε αυτήν την περιοχή (θερμοκρασία, υγρασία) είναι ευνοϊκές για την επιβίωση αυτών των πληθυσμών. Ανάμεσα στα άτομα του ίδιου ή διαφορετικών πληθυσμών ενός βιότοπου αναπτύσσονται σχέσεις συνεργασίας, ανταγωνισμού, τροφικές, αναπαραγωγικές κτλ. Ο όρος μικροβιότοπος (microhabitat), χαρακτηρίζει υποδιαίρεση ενός βιότοπου που παρουσιάζει ιδιαίτερες χαρακτηριστικές ιδιότητες όπως το μικροκλίμα. (el)
- Der oder das Biotop (griechisch βίος bíos, deutsch ‚Leben‘, und τόπος tópos, deutsch ‚Ort‘) ist ein bestimmter Lebensraum einer Lebensgemeinschaft (Biozönose) in einem Gebiet. Biotope sind die kleinsten Einheiten der Biosphäre. Im Bereich des Naturschutzes und der Landschaftspflege werden Biotope aus pragmatischen Gesichtspunkten Biotoptypen zugeordnet. Der Begriff wurde zuerst im Jahr 1908 durch Friedrich Dahl in die Wissenschaft eingebracht. (de)
- A biotope is an area of uniform environmental conditions providing a living place for a specific assemblage of plants and animals. Biotope is almost synonymous with the term "habitat", which is more commonly used in English-speaking countries. However, in some countries these two terms are distinguished: the subject of a habitat is a population, the subject of a biotope is a biocoenosis or "biological community". It is an English loanword derived from the German Biotop, which in turn came from the Greek bios (meaning 'life') and topos ('place'). (The related word geotope has made its way into the English language by the same route, from the German Geotop.) (en)
- En ekologio, biotopo aŭ vivloko estas areo de similaj vivkondiĉoj kiuj formas la lokon favoran por certa flaŭro kaj faŭno (biocenozo). En tiu ĉi senco, biotopo estas la samo, kiel ekocenozo. Tamen kelkaj ekologoj limigas tiun terminon nur al la aro de fizikaj kondiĉoj, formantaj la certan vivlokon por certa vivkomunumo. Biotopo estas areo de unuformaj vivmediaj cirkonstancoj liveranta aptan lokon por specifa asocio de flaŭro kaj faŭno. Biotopo estas preskaŭ sinonima kun la termino habitato. Sed la objekto de habitato estas populacio de specio, tiu de biotopo estas biocenozo aŭ vivkomunumo. (eo)
- Biotopo (del griego βíος bios, "vida" y τόπος topos, "lugar"), en ecología, es un área de condiciones ambientales uniformes que provee espacio vital a un conjunto de flora y fauna. El biotopo es casi sinónimo del término hábitat con la diferencia de que hábitat se refiere a las especies o poblaciones mientras que biotopo se refiere a las comunidades biológicas.Término que en sentido literal significa ambiente de vida y se aplica al espacio físico, natural y limitado, en el cual vive una biocenosis. La biocenosis y el biotopo forman un ecosistema. (es)
- Biotopoa (grezieratik βίος - bios: bizia eta τόπoς - topos: tokia) ingurumen-baldintza uniformeak dituen eremua da, biozenosi bat duena . Espezie biologiko desberdinek bizitzeko duten toki fisikoa da biotopoa. Biotopoak eta habitatek antzeko esanahia dute, baina ez dira berdinak: biotopo batean biozenosi bat bizi den bitartean, habitat batean espezie bat bizi da. Biotopo baten neurria oso aldakorra izan daiteke. Esate baterako, ozeano bat, laku bat edo ur-putzu bat, hirurak, biotopoak izan daitezke. Ingurune baldintza uniformeak eta biozenosi bat edukitzea ezinbestekoak dira, baina, biotopo bat izan ahal izateko (bizidunik gabeko ur-putzua, horrenbestez, ez litzateke biotopoa izango). Era berean, biotopo handiak biotopo txikiagoetan zatitu daitezke: adibidez, ozeano batean biotopo bat hondoko eremua edo eremu abisala izango da, eta beste bat itsas azaletik gertuen dagoen eremua. Biotopo baten eragile fisiko-kimiko nagusiak honako hauek dira: tenperatura, argia, lur zoruaren ezaugarriak, presioa eta oxigenoaren kontzentrazioa (uretako biotopoetan), etab. Biotopoak, bertan bizi den biozenosiarekin batera, maila altuagoko beste kontzeptu ekologikoa osatzen du: ekosistema . Ekosistema = Biotopo + Biozenosi Esan liteke biotopoa ekosistema baten ingurune fisikoa dela Ernst Haeckel (1839-1919) zoologo alemaniarra lehena izan zen biotopoaren kontzeptua erabiltzen. (eu)
- En écologie, un biotope (du grec ancien : βίος / bíos, « vie », et τόπος / tópos,« lieu ») est un lieu de vie défini par des caractéristiques physiques et chimiques déterminées relativement uniformes. Ce milieu héberge un ensemble de formes de vie composant la biocénose : flore, faune, fonge (champignons), et des populations de micro-organismes. Un biotope et la biocénose qu'il accueille forment un écosystème caractéristique. L'évolution de cet écosystème tend vers un climax momentané, qui change avec notamment le climat, manifestant un nouvel équilibre du biotope. Ainsi, la vie peut continuer avec des modifications de la démographie et de la biodiversité des espèces. Le terme biotope vient d'Arthur George Tansley. Un biotope est à distinguer d'un biome, qui est un large regroupement d'écosystèmes caractéristique d'un type de climat et de sol. Dès les années 1950, l'Union internationale pour la conservation de la nature (UICN), au sein de l'Organisation des Nations unies (ONU) s'émeut et s'inquiète des modifications faites par les activités humaines qui artificialisent les biotopes naturels. (fr)
- ビオトープ（独: Biotop）は生物群集の生息空間を示す言葉である。日本語に訳す場合は生物空間（せいぶつくうかん）、生物生息空間（せいぶつせいそくくうかん）とされる。語源はギリシア語からの造語（bio（命） + topos（場所）。転じて、生物が住みやすいように環境を改変することを指すこともある。 (ja)
- In ecologia per biotopo si intende un'area limitata in dimensioni (ad esempio uno stagno, una torbiera, un altopiano) di un ambiente dove vivono organismi vegetali ed animali di una stessa specie o di specie diverse, che nel loro insieme formano una biocenosi. Biotopo e biocenosi formano una unità funzionale chiamata ecosistema. Il biotopo è dunque la componente dell'ecosistema caratterizzata da fattori abiotici (non viventi), come terreno o substrato, con le sue caratteristiche fisiche e chimiche, temperatura, umidità, luce e così via, ma non considerata disgiunta dalla componente biologica. In alcuni biotopi si ritrova un insieme di caratteristiche specifiche e particolari, non facilmente riproducibili altrove. In tali casi, il biotopo può rivestire particolare importanza in quanto può rappresentare l'unico luogo dove vivono specie autoctone. A volte, questo insieme di caratteristiche peculiari è frutto di un equilibrio instabile, come avviene per esempio negli ambienti salmastri di laguna, che sono in costante evoluzione; questo rende fragile l'ecosistema che si regge su quel biotopo. (it)
- 비오토프(Biotope)는 도심에 존재하는 인공적인 생물 서식 공간을 말한다. 생명을 나타내는 접두사 bio와 그리스어로 장소라는 의미를 가진 topes의 합성어로 약 100년 전에 독일의 생물학자 에른스트 헤켈에 의해서 제창되었다. 자연 생태계와 동일한 의미로도 쓰이나, 그것보다 구체적인 지역과 생물군으로 성립된 생태계라고 할 수 있다. 야생동물이 서식하고 이동하는 데 도움이 되는 숲, 가로수, 습지, 하천, 화단 등 지역생태계 향상에 기여하는 작은 비오토프들은 단절된 생태계를 연결하는 역할을 한다. 기법으로는 다른 나라에서 실시되었던 Biotop Network 계획과, 근자연형 하천공법, 다자연형 하천공법이 있다. 1992년 브라질 리오데자네이루의 유엔 환경개발회의에서 체결된 생물의 '다양성보전 조약' 이후 일본과 유럽 지역에서 비오토프에 관한 연구가 활발해지고 있고, 한국도 비오토프 기법을 이용해 한강 생태계보전과 청주의 생태도시 조성 등 여러 가지 사업을 수행하고 있다. (ko)
- Een biotoop (Gr: βιος (bios) - leven, τοπος (topos) - plaats) is een gebied met een uniform landschapstype (ecotoop) waarin een bepaalde levensgemeenschap met organismen kan gedijen. Een biotoop moet worden onderscheiden van bioom, niche, verspreidingsgebied en habitat. Een habitat van een soort is de specifieke plaats (of plaatsen) waar deze soort zich ophoudt. Een biotoop kan een habitat zijn van verschillende soorten. In het biotoop bos kunnen bijvoorbeeld voorkomen de winterkoning, de eekhoorn en de berk. De winterkoning heeft zijn habitat in het bos, maar ook in andere biotopen zoals duin, moeras en stadstuin. (nl)
- Biotop (gr. βίος bíos „życie”, τόπος tópos „miejsce, region”) – środowisko życia biocenozy, środowiskowa część ekosystemu. Pierwotnie biotopem określano tylko abiotyczne elementy siedliska. Obecnie często rozumiany jest jako siedlisko nieożywione zmienione przez biocenozę. Biotop razem z biocenozą tworzy ekosystem. Zbliżonym terminem jest siedlisko (habitat), określane jako zespół czynników niezależnych od biocenozy. W akwarystyce i terrarystyce biotopem potocznie określa się wzorzec warunków środowiska, z którego pochodzą hodowane zwierzęta i rośliny. Przygotowanie i pielęgnacja akwarium lub terrarium środowiskowego zmierza do zapewnienia warunków możliwie zbliżonych do naturalnych (np. biotop tanganikański, biotop malawijski czy biotop południowoamerykański). (pl)
- En biotop är en biologisk term för en typ av omgivning, med naturliga gränser, där vissa växt- eller djursamhällen hör hemma. Biotopens speciella egenskaper gör att vissa organismer trivs bättre än andra och biotopen påverkar därför vilka djur och växter som lever i området. Den grupp av organismer som lever i en biotop kallas dess biocenos. I ett industriellt utvecklat samhälle som Sverige är alla biotoper i någon mån påverkade av mänsklig verksamhet, såsom olika former av industriell verksamhet, åkerbruk, djurhållning, vattenanvändning etc. Ett mycket stort antal biotoper är ett direkt resultat av sådana verksamheter.Exempel på biotoper är äng, lövskog, insjö och hällmark.Med enklare ord är en biotop ett område där vissa växter och djur trivs bättre, som till exempel älgen i en skog efter en skogsbrand, älgen behöver de viktiga näringsämnena som framställs efter en skogsbrand. (sv)
- Биото́п (от др.-греч. βίος «жизнь» + τόπος «место») — относительно однородный по абиотическим факторам среды участок геопространства (суши или водоёма), занятый определённым биоценозом. Характерный для данного биотопа комплекс условий определяет видовой состав обитающих здесь организмов. Таким образом, в наиболее общем смысле биотоп является небиотической частью биогеоценоза (экосистемы).В более узком смысле, по отношению к зооценозу, в термин включают и характерный для него тип растительности (фитоценоз), то есть рассматривается как среда существования зооценоза. Биотопы объединяют в , которые в свою очередь объединяются в биоциклы (жизненные области) — основные части биосферы: суша, море и внутренние водоёмы. Совокупность геологических условий образует , почвенных — , климатических — и т. д. Согласно концепции, в пределах каждого биотопа с нарушенным в результате антропогенной деятельности или стихийных природных процессов биоценозом со временем формируется стабильное во времени климаксовое сообщество (биоценоз). Этот процесс (сукцессия) проходит через несколько стадий (например, стадий , кустарника, леса). (ru)
- Em Ecologia, um biótopo ou ecótopo (do grego βιος - bios = vida + τόπoς = lugar, ou seja, lugar onde se encontra vida) é uma região que apresenta regularidade nas condições ambientais e nas populações animais e vegetais. Corresponde à menor parcela de um habitat que é possível medir geograficamente. Para viver, a biocenose depende de fatores físicos e químicos do meio ambiente. No exemplo duma floresta, o biótopo é a área que contém um tipo de solo (com quantidades típicas de minerais e água) e é afetada por um determinado clima (umidade, temperatura, grau de luminosidade e outros fatores). Os fatores abióticos dum biótopo afetam diretamente a biocenose, e também são por ela influenciados. O desenvolvimento de uma floresta, por exemplo, modifica a umidade do ar e a temperatura de uma região. Abaixo duas tabelas que exemplificam como alguns dos principais fatores abióticos variam em cada um dos biótopos e clatomas mais comuns. Ambientes terrestres ¹ As zonas urbanas, tal como os campos cultivados, podem ser considerados biomas artificiais. Ambientes aquáticos Por outro lado, cada biótopo determina as comunidades de seres vivos que ali podem prosperar. Por exemplo, o rio Amazonas é constituído por diferentes biótopos, cada um com o seu conjunto de espécies de peixes. (pt)
- Біото́п (грец. βιος — життя і грец. τοπος — місце) — ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Біотоп є основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності. Зазвичай біотоп заселений певним угрупованням організмів (біоценозом). Разом із біоценозом біотоп складає біогеоценоз, себто є його неорганічною компонентою. У більш вузькому тлумаченні біотоп розглядають, як середовище існування комплексу тварин, що входять у біоценоз. Біотопи об'єднують разом у т. зв. біохори. Приклади біотопу — ялинник, діброва, сіножать, скеля, печера, дно водойми, калюжа, болото тощо. Термін біотоп запроваджений німецьким ученим Гессе (нім. Hesse) у 1924 році.Біотоп є середовищем існування угруповання, чим відрізняється від оселища (= хабітату) як характеристики середовища виду або популяції. (uk)
- 群落生境（biotope）又称生物小區、生态单元，是在一个生态系统里可划分的空间单位，其中的铸造了该生活环境。在一个地方(Topos)上出现的，适应其非生物环境的生物群落 (由多种植物和动物组成的生态社区)是划分群落生境的依据。植被因为会因应环境的不同而表现出明显的差异，通常被作为划分陆地群落生境的区分标志加以使用。 英语 biotope 的语源是希腊语 bios（生命）及 topos（地点）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Biotop, někdy také habitat neboli stanoviště, je biotické (živé) i abiotické (neživé) prostředí, ovlivněné a pozměněné živou složkou přírody – biotou. Lze ho chápat jako společné prostředí určitých složek biocenózy, tedy soubor všech vlivů, které vytvářejí životní prostředí všech zde žijících organismů. Pro rostliny se někdy používá i pojem ekotop. (cs)
- الموئل الحيوي (أو الموئل البيولوجي أو البيئة البيولوجية) هي مساحة جغرافية في منطقة ذات ظروف بيئية متماثلة بحيث أنها توفر موطناً لتشكيلات معينة من الغطاء النباتي والمجموعات الحيوانية. تكاد أن تكون كلمة موئل حيوي مرادفة لكلمة موطن في سياق علم البيئة، ولكن هناك فرق، إذ أن مصطلح موطن يهتم بموضوع التجمع السكاني للأحياء، في حين أن مصطلح موئل حيوي يهتم بموضوع الجماعة الحيوية أو المجتمع الحيوي. يعود أصل الكلمة في اللغة الإنجليزية إلى اللغة الألمانية، حيث أن مبتدعها هو العالم إرنست هيكل. (ar)
- Der oder das Biotop (griechisch βίος bíos, deutsch ‚Leben‘, und τόπος tópos, deutsch ‚Ort‘) ist ein bestimmter Lebensraum einer Lebensgemeinschaft (Biozönose) in einem Gebiet. Biotope sind die kleinsten Einheiten der Biosphäre. Im Bereich des Naturschutzes und der Landschaftspflege werden Biotope aus pragmatischen Gesichtspunkten Biotoptypen zugeordnet. Der Begriff wurde zuerst im Jahr 1908 durch Friedrich Dahl in die Wissenschaft eingebracht. (de)
- En ekologio, biotopo aŭ vivloko estas areo de similaj vivkondiĉoj kiuj formas la lokon favoran por certa flaŭro kaj faŭno (biocenozo). En tiu ĉi senco, biotopo estas la samo, kiel ekocenozo. Tamen kelkaj ekologoj limigas tiun terminon nur al la aro de fizikaj kondiĉoj, formantaj la certan vivlokon por certa vivkomunumo. Biotopo estas areo de unuformaj vivmediaj cirkonstancoj liveranta aptan lokon por specifa asocio de flaŭro kaj faŭno. Biotopo estas preskaŭ sinonima kun la termino habitato. Sed la objekto de habitato estas populacio de specio, tiu de biotopo estas biocenozo aŭ vivkomunumo. (eo)
- Biotopo (del griego βíος bios, "vida" y τόπος topos, "lugar"), en ecología, es un área de condiciones ambientales uniformes que provee espacio vital a un conjunto de flora y fauna. El biotopo es casi sinónimo del término hábitat con la diferencia de que hábitat se refiere a las especies o poblaciones mientras que biotopo se refiere a las comunidades biológicas.Término que en sentido literal significa ambiente de vida y se aplica al espacio físico, natural y limitado, en el cual vive una biocenosis. La biocenosis y el biotopo forman un ecosistema. (es)
- ビオトープ（独: Biotop）は生物群集の生息空間を示す言葉である。日本語に訳す場合は生物空間（せいぶつくうかん）、生物生息空間（せいぶつせいそくくうかん）とされる。語源はギリシア語からの造語（bio（命） + topos（場所）。転じて、生物が住みやすいように環境を改変することを指すこともある。 (ja)
- 비오토프(Biotope)는 도심에 존재하는 인공적인 생물 서식 공간을 말한다. 생명을 나타내는 접두사 bio와 그리스어로 장소라는 의미를 가진 topes의 합성어로 약 100년 전에 독일의 생물학자 에른스트 헤켈에 의해서 제창되었다. 자연 생태계와 동일한 의미로도 쓰이나, 그것보다 구체적인 지역과 생물군으로 성립된 생태계라고 할 수 있다. 야생동물이 서식하고 이동하는 데 도움이 되는 숲, 가로수, 습지, 하천, 화단 등 지역생태계 향상에 기여하는 작은 비오토프들은 단절된 생태계를 연결하는 역할을 한다. 기법으로는 다른 나라에서 실시되었던 Biotop Network 계획과, 근자연형 하천공법, 다자연형 하천공법이 있다. 1992년 브라질 리오데자네이루의 유엔 환경개발회의에서 체결된 생물의 '다양성보전 조약' 이후 일본과 유럽 지역에서 비오토프에 관한 연구가 활발해지고 있고, 한국도 비오토프 기법을 이용해 한강 생태계보전과 청주의 생태도시 조성 등 여러 가지 사업을 수행하고 있다. (ko)
- Een biotoop (Gr: βιος (bios) - leven, τοπος (topos) - plaats) is een gebied met een uniform landschapstype (ecotoop) waarin een bepaalde levensgemeenschap met organismen kan gedijen. Een biotoop moet worden onderscheiden van bioom, niche, verspreidingsgebied en habitat. Een habitat van een soort is de specifieke plaats (of plaatsen) waar deze soort zich ophoudt. Een biotoop kan een habitat zijn van verschillende soorten. In het biotoop bos kunnen bijvoorbeeld voorkomen de winterkoning, de eekhoorn en de berk. De winterkoning heeft zijn habitat in het bos, maar ook in andere biotopen zoals duin, moeras en stadstuin. (nl)
- 群落生境（biotope）又称生物小區、生态单元，是在一个生态系统里可划分的空间单位，其中的铸造了该生活环境。在一个地方(Topos)上出现的，适应其非生物环境的生物群落 (由多种植物和动物组成的生态社区)是划分群落生境的依据。植被因为会因应环境的不同而表现出明显的差异，通常被作为划分陆地群落生境的区分标志加以使用。 英语 biotope 的语源是希腊语 bios（生命）及 topos（地点）。 (zh)
- Un biòtop (paraula de nova creació en alemany, formada a partir dels mots grecs βíος bios, "vida" i τόπος topos, "lloc"), en biologia i ecologia, és una àrea de condicions ambientals uniformes que proveeix espai vital per a una sèrie concreta d'éssers vius o, el que és el mateix, és el lloc on viuen les espècies de flora i fauna. (ca)
- Βιότοπος γενικά ονομάζεται οποιαδήποτε περιοχή, κατά σύνολο ή μέρος αυτής, επί της οποίας όμως ο προσδιορισμός καθορίζεται από τους επικρατέστερους οργανισμούς που ζουν σε αυτή. Ειδικότερα αν στην περιοχή αυτή περιλαμβάνεται υδάτινη επιφάνεια (π.χ. λίμνη, ποταμός, έλος κ.λπ.), τότε ονομάζεται υδροβιότοπος. Ο όρος μικροβιότοπος (microhabitat), χαρακτηρίζει υποδιαίρεση ενός βιότοπου που παρουσιάζει ιδιαίτερες χαρακτηριστικές ιδιότητες όπως το μικροκλίμα. (el)
- A biotope is an area of uniform environmental conditions providing a living place for a specific assemblage of plants and animals. Biotope is almost synonymous with the term "habitat", which is more commonly used in English-speaking countries. However, in some countries these two terms are distinguished: the subject of a habitat is a population, the subject of a biotope is a biocoenosis or "biological community". (en)
- Biotopoa (grezieratik βίος - bios: bizia eta τόπoς - topos: tokia) ingurumen-baldintza uniformeak dituen eremua da, biozenosi bat duena . Espezie biologiko desberdinek bizitzeko duten toki fisikoa da biotopoa. Biotopoak eta habitatek antzeko esanahia dute, baina ez dira berdinak: biotopo batean biozenosi bat bizi den bitartean, habitat batean espezie bat bizi da. Era berean, biotopo handiak biotopo txikiagoetan zatitu daitezke: adibidez, ozeano batean biotopo bat hondoko eremua edo eremu abisala izango da, eta beste bat itsas azaletik gertuen dagoen eremua. Ekosistema = Biotopo + Biozenosi (eu)
- In ecologia per biotopo si intende un'area limitata in dimensioni (ad esempio uno stagno, una torbiera, un altopiano) di un ambiente dove vivono organismi vegetali ed animali di una stessa specie o di specie diverse, che nel loro insieme formano una biocenosi. Biotopo e biocenosi formano una unità funzionale chiamata ecosistema. Il biotopo è dunque la componente dell'ecosistema caratterizzata da fattori abiotici (non viventi), come terreno o substrato, con le sue caratteristiche fisiche e chimiche, temperatura, umidità, luce e così via, ma non considerata disgiunta dalla componente biologica. (it)
- En écologie, un biotope (du grec ancien : βίος / bíos, « vie », et τόπος / tópos,« lieu ») est un lieu de vie défini par des caractéristiques physiques et chimiques déterminées relativement uniformes. Ce milieu héberge un ensemble de formes de vie composant la biocénose : flore, faune, fonge (champignons), et des populations de micro-organismes. Le terme biotope vient d'Arthur George Tansley. Un biotope est à distinguer d'un biome, qui est un large regroupement d'écosystèmes caractéristique d'un type de climat et de sol. (fr)
- Biotop (gr. βίος bíos „życie”, τόπος tópos „miejsce, region”) – środowisko życia biocenozy, środowiskowa część ekosystemu. Pierwotnie biotopem określano tylko abiotyczne elementy siedliska. Obecnie często rozumiany jest jako siedlisko nieożywione zmienione przez biocenozę. Biotop razem z biocenozą tworzy ekosystem. Zbliżonym terminem jest siedlisko (habitat), określane jako zespół czynników niezależnych od biocenozy. (pl)
- Em Ecologia, um biótopo ou ecótopo (do grego βιος - bios = vida + τόπoς = lugar, ou seja, lugar onde se encontra vida) é uma região que apresenta regularidade nas condições ambientais e nas populações animais e vegetais. Corresponde à menor parcela de um habitat que é possível medir geograficamente. Abaixo duas tabelas que exemplificam como alguns dos principais fatores abióticos variam em cada um dos biótopos e clatomas mais comuns. Ambientes terrestres ¹ As zonas urbanas, tal como os campos cultivados, podem ser considerados biomas artificiais. Ambientes aquáticos (pt)
- En biotop är en biologisk term för en typ av omgivning, med naturliga gränser, där vissa växt- eller djursamhällen hör hemma. Biotopens speciella egenskaper gör att vissa organismer trivs bättre än andra och biotopen påverkar därför vilka djur och växter som lever i området. Den grupp av organismer som lever i en biotop kallas dess biocenos. I ett industriellt utvecklat samhälle som Sverige är alla biotoper i någon mån påverkade av mänsklig verksamhet, såsom olika former av industriell verksamhet, åkerbruk, djurhållning, vattenanvändning etc. Ett mycket stort antal biotoper är ett direkt resultat av sådana verksamheter.Exempel på biotoper är äng, lövskog, insjö och hällmark.Med enklare ord är en biotop ett område där vissa växter och djur trivs bättre, som till exempel älgen i en skog efte (sv)
- Биото́п (от др.-греч. βίος «жизнь» + τόπος «место») — относительно однородный по абиотическим факторам среды участок геопространства (суши или водоёма), занятый определённым биоценозом. Характерный для данного биотопа комплекс условий определяет видовой состав обитающих здесь организмов. Таким образом, в наиболее общем смысле биотоп является небиотической частью биогеоценоза (экосистемы).В более узком смысле, по отношению к зооценозу, в термин включают и характерный для него тип растительности (фитоценоз), то есть рассматривается как среда существования зооценоза. (ru)
- Біото́п (грец. βιος — життя і грец. τοπος — місце) — ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо). Біотоп є основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності. Зазвичай біотоп заселений певним угрупованням організмів (біоценозом). Разом із біоценозом біотоп складає біогеоценоз, себто є його неорганічною компонентою. У більш вузькому тлумаченні біотоп розглядають, як середовище існування комплексу тварин, що входять у біоценоз. Біотопи об'єднують разом у т. зв. біохори. (uk)
|