Правда: відмінності між версіями
шапочка у вступ |
→Цитати: додано |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
Залишається [[питання]]: |
Залишається [[питання]]: |
||
"Хто насправді є [[святі|святим]]?"<ref name="Роздуми" />|Автор=[[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}} |
"Хто насправді є [[святі|святим]]?"<ref name="Роздуми" />|Автор=[[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}} |
||
*{{Q|''Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Вона порівняла людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшість людей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачають, бо вони хочуть вірити, що ця [[брехня]] — [[правда]]. Альтернатива цьому — визнати, що [[уряд]] не є добрим слугою [[народ]]у, а навпаки''<ref>[https://tsytaty.com/xfsearch/personazh/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%90%D0%B9%D0%BA/ Цитати Українською]</ref>. |
*{{Q|''Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Вона порівняла людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшість людей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачають, бо вони хочуть вірити, що ця [[брехня]] — [[правда]]. Альтернатива цьому — визнати, що [[уряд]] не є добрим слугою [[народ]]у, а навпаки''<ref>[https://tsytaty.com/xfsearch/personazh/%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%90%D0%B9%D0%BA/ Цитати Українською]</ref>.|Автор = [[Девід Айк]] |
||
|Автор = [[Девід Айк]] |
|||
}} |
}} |
||
{{Q|Цитата = Якби мені [[людина]] сказала: «[[Какая разніца]]» – і потім перейшла на [[Українська мова|українську мову]], я б повірив, що для неї справді нема різниці. Але «какая разніца» кажеться як виправдання, щоб ніколи і за жодних обставин не переходити на державну мову цієї країни. Це якась орвелянська формула, коли [[правда]] – це [[брехня]], [[любов]] – це [[ненависть]], а [[війна]] – це [[мир]]. |
|||
|Коментар = |
|||
|Оригінал = |
|||
|Автор = Юрій Шевчук, мовознавець}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Поточна версія на 17:14, 18 серпня 2024
Правда — це об'єктивна реальність, що не залежить від спостерігача чи суб'єктивного сприйняття. Синонімом слова правда є слово істина, яке внаслідок браку фахової освіти чи з метою свідомих маніпуляцій часом протиставляють слову правда. В той же час етимологічне дослідження слова істина означає його просте значення — те, що є, або те, що існує.
Цитати
[ред.]— Агата Крісті |
— Жорж Санд |
- Гола правда. (Горацій)
- Деякі типи правди є брехнею і саме вони користуються найбільшою популярністю. (Джек Лондон)
- Любов до життя — це значить любов до правди. (Іммануїл Кант)
- Людина буває найменш природним, коли говорить від себе. Дайте йому маску, і він скаже вам правду. (Оскар Вайльд)
- Хто настільки глухий, що навіть від одного не хоче почути правди, той безнадійний. (Цицерон)
- Якщо ви говорите тільки правду, вам не потрібно ні про що пам'ятати. (Марк Твен)
- Мільйони неправд не створять одної правди. Правду ми розпізнаємо по тому, що вона триває. Френк Герберт, «Бог-імператор Дюни»
Терапевтичний ефект правди явно недооцінюють. |
|||||
— Ентоні Кідіс |
— Анна Хома |
Правда таємницею жива. Тож не слід багато говорити. |
|||||
— Сергій Губерначук |
З’їж пісний хліб – і правду говори.[3] |
|||||
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
— Сергій Губерначук |
Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Вона порівняла людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшість людей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачають, бо вони хочуть вірити, що ця брехня — правда. Альтернатива цьому — визнати, що уряд не є добрим слугою народу, а навпаки[4]. |
|||||
— Девід Айк |
Якби мені людина сказала: «Какая разніца» – і потім перейшла на українську мову, я б повірив, що для неї справді нема різниці. Але «какая разніца» кажеться як виправдання, щоб ніколи і за жодних обставин не переходити на державну мову цієї країни. Це якась орвелянська формула, коли правда – це брехня, любов – це ненависть, а війна – це мир. |
|||||
— Юрій Шевчук, мовознавець |
Примітки
[ред.]- ↑ Санд, 2016, с. 87
- ↑ Анна Хома. Лемберг. Під знаменами сонця. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. — 302 с. — ISBN 978-966-14-7687-4
- ↑ а б в г д Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – с. 35, 36.
- ↑ Цитати Українською
Джерела
[ред.]- Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9