V Australia
| ||||
Тип | авіакомпанія | |||
---|---|---|---|---|
Дата заснування | 2007 | |||
Завершення діяльності | 7 грудня 2011 | |||
Хаби | Сідней | |||
Материнська компанія | Virgin Australia Holdingsd | |||
Штаб-квартира | Сідней | |||
Сайт | vaustralia.com.au |
Virgin Australia International Airlines Pty Ltd, яка діяла як V Australia[1], — колишня австралійська комерційна авіакомпанія зі штаб-квартирою в Сіднеї[2][3][4], яка працювала у сфері далекомагістральних міжнародних авіаперевезень. Була дочірнім підприємством великого холдингу Virgin Blue Holdings[5].
4 травня 2011 року керівництво управляючої компанії Virgin Blue оголосило про намір злити всі дочірні авіакомпанії і привести всі комерційні операції під єдину торгову марку Virgin Australia[6]. Спочатку завершення цих процедур для V Australia планувалося здійснити до середини 2012 року[7], однак вже 11 грудня 2011 року було повідомлено про повне припинення операційної діяльності під торговою маркою V Australia.
На початку 2006 року холдинг Virgin Blue оголосив про намір запустити до семи регулярних щотижневих рейсів з Сіднея в Сполучені Штати Америки, як пункти призначення при цьому розглядалися Міжнародний аеропорт Лос-Анджелеса і Міжнародний аеропорт Сан-Франциско. 24 липня 2007 року компанія отримала офіційний дозвіл від австралійської влади на організацію десяти щотижневих рейсів з Австралії в США, а 15 лютого 2008 року даний дозвіл було схвалено Міністерством транспорту Сполучених Штатів в рамках підписаної між двома країнами «Угоди про відкрите небо»[8], згідно з яким і ухвалою австралійського Комітету з міжнародних авіаперевезень V Australia отримувала право на необмежену кількість регулярних рейсів у США[9].
Після затвердження Міністерством транспорту США всіх необхідних дозвільних документів V Australia відкрила регулярні рейси з аеропорту Сіднея в міжнародний аеропорт Лос-Анджелеса, міжнародний аеропорт Сан-Франциско, міжнародний аеропорт Сіетл/Такома, міжнародний аеропорт Маккаран (Лас-Вегас) і міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді (Нью-Йорк).
Для виконання регулярних рейсів за міжнародними маршрутами V Australia розмістила замовлення в компанії Boeing на придбання шести далекомагістральних лайнерів Boeing 777-300ER[10]. В очікуванні поставки літаків авіакомпанія взяла в лізинг у Міжнародної фінансової корпорації (ILFC) один Boeing 777-300ER, який був доставлений перевізнику в Сіетл 26 січня 2009 року. Літак перегонялся в Сідней через Лос-Анджелес, в пункті прибуття 9 лютого 2009 року його чекала святкова церемонія за участю глави корпорації Virgin сера Річарда Бренсона, акторів Холлі Валанс і Джуліана Макмэхона[11]. У 2010 році замовлення на два з шести літаків був реорганізований в поставку за схемою опціону з терміном виконання у 2012 році[12].
27 лютого 2009 року V Australia початку виконання комерційних перевезень[13]. 17 серпня того ж року авіакомпанія оголосила про намір відкрити регулярні маршрути між міжнародними аеропортами Брисбена і Лос-Анджелеса, з Мельбурна в Йоганнесбург, Лос-Анджелес і Пхукет (Таїланд), з Брисбена в Пхукет[14], а також про плани запуску регулярних рейсів між Австралією і Фіджі. За повідомленням Річарда Бренсона, в плани авіакомпанії були включені нові маршрути між Австралією і Китаєм[15].
26 серпня 2010 року керівництво авіакомпанії заявило про припинення внаслідок збитковості регулярних рейсів в Йоганнесбург і Пхукет[16]. При цьому, звільнилися операційні потужності з 24 лютого 2011 року було направлено на новий маршрут з Сіднея і Абу-Дабі в рамках партнерської угоди між авіакомпаніями V Australia і Etihad Airways[17].
Офіційну назву авіакомпанії було визначено таким же чином, як і бренд холдингу Virgin Blue, а саме — шляхом опитування щодо з'ясування громадської думки. 25 червня 2007 року був проведений підсумковий конкурс серед восьми відібраних варіантів:
- Matilda Blue
- V Australia
- Australia Blue
- Virgin Pacific
- Amelia Blue
- Didgeree Blue
- Liberty Blue
- Virgin Australia
Серед цих назв спочатку лідирували «Australia Blue», «V Australia» та «Virgin Pacific», навіть незважаючи на очевидний конфлікт з останнім брендом, назва якого на міжнародних напрямках використовувала авіакомпанія Singapore Airlines, що мала велику частку в Virgin Atlantic.
25 липня 2007 року авіахолдинг Virgin Blue оголосив про вибір офіційної назви авіакомпанії — V Australia[18].
Пасажирські салони літаків Boeing 777-300ER авіакомпанії V Australia компоновались в трикласній конфігурації: International Business Class («Міжнародний бізнес-клас»), International Premium Economy Class («Міжнародний преміальний економічний клас») і International Economy Class («Міжнародний економічний клас»).
- пасажирські крісла салону International Business Class[19] компоновались за схемою 2-3-2, розкладаючись в повністю горизонтальне положення. Довжина кожного сидіння — 188 см, відстань між кріслами — 195 див. Пасажирські сидіння обладналися індивідуальними 12-дюймовими сенсорними екранами PTV з системою AVOD розваги в польоті, розетками електроживлення для ноутбуків, USB-портами і лампи індивідуального освітлення.
- салони International Premium Economy Class[20] компоновались за схемою 2-4-2. Ряди шкіряних крісел шириною 50 см були розташовані на відстані 95 см один від одного, обладнані регульованими підголовниками і підставками для ніг. Пасажирські місця оснащувалися індивідуальними 10,6-дюймовими сенсорними екранами PTV з системою AVOD розваги в польоті, розетками електроживлення для ноутбуків, USB-портами і лампи індивідуального освітлення
- пасажирські салони класу International Economy Class[21] літаків Boeing 777-300ER були скомпоновані за схемою 3-3-3. Крісла мали розміри в довжину 81 см, в ширину — 48 див. Пасажирські місця були оснащені індивідуальними 9-дюймовими сенсорними екранами PTV з системою AVOD розваги в польоті, розетками електроживлення для ноутбуків, USB-портами і лампи індивідуального освітлення.
Клієнти авіакомпанії V Australia мали можливість скористатися послугами залів підвищеної комфортності Velocity Frequent Flyer, які належать холдингу Virgin Blue. В зали мали безкоштовний доступ пасажири міжнародного бізнес-класу, а також власники «золотого» статусу бонусної програми Velocity незалежно від класу авіаквитка.
Послугами Velocity могли користуватися пасажири, які подорожували транзитом з міжнародних рейсів V Australia на Virgin Australia в день транзитної пересадки між рейсами, при цьому сервіс був доступний за квитками бізнес — і преміального економічного класів.
До 2011 року авіакомпанією V Australia були укладені договори на використання фірмових залів підвищеної комфортності авіакомпанії Air New Zealand («Koru Lounge») в аеропортах Сіднея, Мельбурна і Брисбена, авіакомпанії Alaska Airlines («Boardroom Lounge») в терміналі 3 міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса і авіакомпанії Etihad Airways в міжнародному аеропорту Абу-Дабі.
Станом на вересень 2011 року повітряний флот авіакомпанії V Australia складали наступні літаки[22]:
Тип літака | В експлуатації | Замовлено/Опціон | Пасажирських місць | |||
J | P | Y | Всього | |||
Boeing 777-300ER | 5 | 0/2 | 33 | 40 | 280 | 361 |
У липні 2011 року маршрутна мережа регулярних пасажирських перевезень авіакомпанії V Australia включала в себе наступні пункти призначення:
Місто | Країна | ІАТА | ІКАО | Аеропорт |
Абу-Дабі | ОАЕ | AUH | OMAA | Міжнародний аеропорт Абу-Дабі |
Брисбен | Австралія | BNE | YBBN | Аеропорт Брисбен |
Лос-Анджелес | США | LAX | KLAX | Міжнародний аеропорт Лос-Анджелеса |
Мельбурн | Австралія | MEL | YMML | Аеропорт Мельбурн |
Сідней | Австралія | SYD | YSSY | Аеропорт Сіднея[хаб] |
Африка
- Південна Африка — Йоганнесбург[23]
Азія
- Таїланд — Пхукет
Океанія
- Фіджі — Наді[24]
- ↑ Virgin Australia International Airlines Pty Ltd [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Australian Securities & Investments Commission.
- ↑ Robins, Brian.
- ↑ Sydney lands job as V HQ [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ V Australia Airlines Sydney Headquarters [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.].
- ↑ V Australia To Begin Service 4Q 2008. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ Virgin Blue Rebrands as Virgin Australia :: Routesonline. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ VBA Financial Result for Full Year Ended 30 June 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ Virgin Blue signs up for open skies to the US. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ Bird, Michael (1 серпня 2008). Determination [2008] IASC 110 (PDF). Australian Government - International Air Services Commission. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2009. Процитовано 10 лютого 2009.
- ↑ Virgin Blue Orders Boeing 777-300ERs to Initiate Long-Haul Service. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ First V Australia Boeing 777 Arrives in Sydney Plus More Aviation News. PopSci.com.au. 9 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 9 лютого 2009.
- ↑ Thomas, Geoffrey.
- ↑ Australia's New International Airline Takes Off (Пресреліз). V Australia. 27 лютого 2009. Архів оригіналу за 2 березня 2009. Процитовано 27 лютого 2009.
- ↑ V Australia Launches New Routes. PopSci.com.au. 17 серпня 2009. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 17 серпня 2009.
- ↑ July/Aug 2009 official newsletter of the British Chamber of Commerce [Shanghai]
- ↑ V Australia > Media Releases. Архів оригіналу за 27 березня 2011. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ V Australia > Media Releases. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ Virgin Unveils New Transpacific Airline[Архівовано 2007-09-30 у Wayback Machine.]
- ↑ International Business Class. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ International Premium Economy Class. Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ International Economy Class. Архів оригіналу за 25 листопада 2011. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ Australian civil aircraft register search [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.], using «Virgin Australia International Airlines» as the search parameter.
- ↑ Virgin Australia (26-08-2010). The Virgin Blue Group Announces Second Phase of Network Review. Архів оригіналу за 28-06-2011. Процитовано 30-08-2011.
- ↑ Virgin Blue may cut routes and brands. The Age. 3-06-2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 30-08-2011.