Рейтарська, 3/2

Рейтарська, 3/2
50°27′03″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.450808333333° пн. ш. 30.513661111111° сх. д. / 50.450808333333; 30.513661111111
Статус	пам'ятка архітектури та містобудування
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	конструктивістська архітектураd
Архітектор	Добровольський Анатолій Володимирович
Будівництво	1935
Адреса	Рейтарська вулиця, 3/2
Рейтарська, 3/2 (Київ)
Рейтарська, 3/2 у Вікісховищі

Будинок № 3/2 (будинок для командного складу УВО) — будівля архітектора Анатолія Добровольського, яка розташована на розі Рейтарської і Золотоворітської вулиць із відступом від червоної лінії.

Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/34-11 від 10 червня 2011 року внесена до обліку пам'яток архітектури.

Пам'ятка київського конструктивізму органічно вписана в історичне середовище міста^[1].

Під будівництво житла для командного складу Українського військового округу (УВО) виділили ділянку садиби ХІХ сторіччя в історичному центрі міста. 1935 року на ній спорудили будинок, який став першою значною роботою архітектора Анатолія Добровольського (1910—1988). У проєктуванні брав участь також Йосип Каракіс.

1967 року набудували ще один поверх. Після реконструкції зникли віконця для освітлення горища. Зрештою, зміни призвели до спотворення первісного композиційного задуму^[1].

У сучасну добу на першому поверсі розміщені офіси.

П'ятиповерхова, цегляна, Г-подібна у плані будівля отинькована теразитом. Складається із чотириповерхового крила вздовж Золотоворітської вулиці і п'ятиповерхового наріжжя складної конфігурації. Будинок має поздовжні тримальні стіни, як конструктивну основу, пласкі перекриття на дерев'яних балках і бляшане покриття.

У будинку передбачені ліфт у наріжній частині і 16 квартир, по три на кожному поверсі. П'ятикімнатна квартира у торцевій секції має чорний хід, характерний для дорогих прибуткових будинків Києва попередньої доби. Парадна кімна­та у наріжній секції і найкомфортніші кімнати в інших квартирах звернені на озелененого подвір'я.

В архітектурних формах житлового будинку простежується поступова відмова від конструктивізму. З одного боку, тут уже є великий класицистичний руст і профіль смуги над першим поверхом, вінцевий карниз, вишукані невеликі колони на лоджіях наріжної частини. З іншого боку, архітектор застосував характерні для конструктивізму вертикалі вікон сходової клітки, декорованих горизонтальними збірними залізобетонними планками^[1][2]. Цей елемент зближує споруду з «Будинком-термометром»^[he] із тіньовими екранами, зведеним у ті ж роки архітектором Єгудою Люлькою в інтернаціональному стилі на території Білого Міста в Тель-Авіві. У цілому, вертикальне вікно — добре відомий мотив в інтернаціональному стилі. Водночас планки відіграють роль тіньових екранів у спекотну сонячну погоду, а отже, мають радше функціональне, ніж декоративне призначення.

• Ладан Т., Мокроусова Е., Савчук Г. Київ: авангардні маршрути. — К., 2012. — 34 с.
• Кілессо Сергій. Житловий будинок на Рейтарській, 3/2 // Звід пам'яток історії та культури України: Київ М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — Т. 1. ч. 2. — С. 1038.