Руст
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Руст (лат. rusticus — «грубий, необроблений, сільський», від rūs — «село») — камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею[1].
Рустика — рельєфне мурування або облицювання рустом[1].
- Рустування діамантове — квадрати (прямокутники) мають форму чотиригранних пірамід. Часто застосовувалось в архітектурі ренесансу, бароко.
- Рустування дощате, стрічкове, французьке — декорування тинькованої стіни безперервними горизонтальним лініями без вертикальних швів. Ширина стрічки має бути більша за ширину міжрустя.
- Рустування квадрове — виконане з призматичних блоків.
- Рустування клинчасте — завершення ніші чи прорізу (віконного, дверного) трапецієподібним замковим каменем, що фланкується меншими клинчастими каменями.
- Рустування рване, природне — зроблене з каменів різного розміру та форми з необробленою поверхнею.
Руст продовжує широко застосовуватись в архітектурі.
-
Руст будівлі університету в Катанії
-
Рустування будинку на вулиці Хрещатик 34, Київ
-
Рустування будинку Клуга
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Архітектура України. Велика ілюстрована енциклопедія. — Х.: Веста, 2010. — 224 с.: іл. ISBN 978-966-08-4948-8.
- Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 145, 146. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8.
- Рустика // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 175. — ISBN 978-966-7407-83-4.