Фернанду Афонсу

Фернанду / Афонсу
Портрет у Лісабонській церкві св. Лусії
Великий магістр госпітальєрів
1202 — 1206
Попередник:	Жофруа де Донжон
Наступник:	Жофруа ле Рат
Народження:	1135(1135) Коїмбра, Португальське королівство
Смерть:	15 березня 1207(1207-03-15) Сантарен (Евора), Португалія
Причина смерті:	отрути
Країна:	Португальське королівство
Релігія:	римо-католичка
Рід:	Бургундська
Батько:	Афонсу I
Мати:	Шамоа де Помбейро
Медіафайли у Вікісховищі

Ферна́нду Афо́нсу (порт. Fernando Afonso), або Афо́нсу (порт. Afonso, лат. Alphonsus; бл. 1135/1140^[1] — 15 березня 1207) — португальський інфант, великий магістр Ордену госпітальєрів (1202—1206). Представник Португальського Бургундського дому. Народився в Коїмбрі, Португалія. Старший позашлюбний син португальського короля Афонсу І від коханки Шамои, доньки галісійського магната Гомеса де Помбейро. Вперше згадується в документах під 1159 роком як Фернанду. На час регентства свого брата Саншу I (1169—1185) був членом регентської ради королівства, займав посаду головного армігера (1169—1173). Через ускладнення хвороби батька покинув уряд. Після інтронізації Саншу І (1185) вступив до Ордену тамплієрів. Згодом перейшов до госпітальєрів (1194), у документах яких відомий під іменем Афонсу (Альфонса). Очолював Орден на теренах Піренейського півострова (1198—1202). За підтримки Португалії та Фландрії став великим магістром. Намагався реформувати орденський статут. Ймовірно, брав участь у Четвертому хрестовому поході на Константинополь, проте прямих джерел, що це підтверджують, немає. Внаслідок непопулярності серед членів Ордену склав з себе обов'язки великого магістра. Згодом повернувся до Португалії. Мав складні стосунки з королівським двором, оскільки розглядався ним як небажаний претендент на трон. Помер в Еворі або Сантарені, можливо, від отруєння. Похований у Алпоранській церкві святого Івана Хрестителя, що належала госпітальєрам. На думку деяких істориків біографія Фернанду-Афонсу — це плутанина життєписів двох осіб: Ферна́нду Афонсо́вича (порт. Fernando Afonso), головного армігера королівства, сина Шамои, й Афонсу (порт. Afonso), великого магістра госпітальєрів, кровний зв'язок якого із королем Афонсу І сумнівний^[2]. Також — Альфо́нс, Альфо́нс Португа́льський (порт. Afonso de Portugal).

• Avity, Pierre d' / Gottfried, Johann Ludwig: Archontologiae Cosmicae Buch III, Frankfurt am Main, 1628, URL: Pierre d'Avity [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Boisgelin, Louis de: Ancient and Modern Malta, and the History of the Knights of St John of Jerusalem. G & J Robinson, London 1804.*Flavigny, Bertrand Galimard, Histoire de l'ordre de Malte, Perrin, Paris, 2006
• Branco, Maria João V. 2006. Dom Sancho primeiro. Lisboa. Círculo de Leitores. ISBN 972-42-3517-3
• Le Roulx, J. Delaville, Les hospitaliers en terre sainte et à Chypre 1100 à 1310, Paris, Ernest Leroux, 1904
• Mattoso, José. D. Afonso Henriques. Lisboa: Temas e Debates, 2014. ISBN 978-972-759-911-0
• Pauli, Sebastiano: Codice diplomatico del sacro militare ordine gerosolimitano. Salvatore e Giandomenico Marescandoli, Lucca, 1733 (Band 1) & 1737 (Band 2). Band 1, S. 92.
• Sire, H.J.A. 1996. The Knigths of Malta. New Haven and London. Yale University Press. ISBN 0-300-06885-9

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фернанду Афонсу

Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy