Вільгельм де Шатонеф

Вільгельм де Шатонеф
фр. Guillaume de Chateauneuf
Народився	13 століття Франція
Помер	1258 Акко, Єрусалимське королівство
Країна	Франція
Діяльність	чернець-вояк
Знання мов	французька
Посада	superior[d] і Великий Магістр Ордену Святого Івана в Єрусалиміd
Конфесія	католицтво
Медіафайли у Вікісховищі

Вільгельм (Гійом) де Шатонеф (фр. Guillaume de Chateauneuf; д/н —1258) — 18-й великий магістр ордену госпітальєрів у 1242/1243—1258 роках.

Походив з Бургундії або Оверні. Перша письмова згадка про нього припадає на жовтень 1233 року, коли Вільгельма де Шатонефа названо звичайним братчиком ордену госпітальєрів. 1241 року вже досяг посади маршала ордену.

У 1242 або 1243 році обирається новим великим магістром. 1244 року брав участь в обороні Єрусалиму від хорезмійців. Брав участь у битві при Форбії 1244 року, де християни зазнали нищівної поразки, а де Шатонеф потрапив у полон. Наслідком стало захоплення хорезмійцями Єрусалиму. Провів у полоні 6 років. В цей час орденом керував лейтенант і інтерим Жан де Роне.

Після сплати викупу повернувся до Акри. Спочатку займався зміцненням фортеці Крак де Шевальє. У 1256 році втрутився у війну між Генуєю і Венецією на боці першої. Втім воював переважно проти тамплієрів, що були союзниками венеційців. Війна тривала до самої смерті великого магістра у 1258 році. Новим великим магістром став Гуго де Ревель.

• Bertrand Galimard Flavigny, Histoire de l'ordre de Malte, Paris, Perrin, 2006