Порозове
| село Порозове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Тер. громада | Корнинська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060330040080186 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 |
| Населення | 260 |
| Площа | 0,51 км² |
| Густота населення | 519,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35351 |
| Телефонний код | +380 362 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′55″ пн. ш. 26°20′48″ сх. д. / 50.54861° пн. ш. 26.34667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
245 м |
| Відстань до обласного центру |
11 км |
| Відстань до районного центру |
11 км |
| Відстань до центру громади/сільради |
9 км |
| Найближча залізнична станція | Рівне (станція) |
| Відстань до залізничної станції |
13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35304, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Корнин, вул.Центральна,41 |
| Сільський голова | Горбатюк-Василейко Роман Олексійович |
| Карта | |
  Порозове | |
 Порозове | |
| Мапа | |
| |
По́розове — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 260 осіб.
У записах Порозово - придорожній хутірець - згадується з кінця 18 століття. Акт 1783 року вміщує скаргу на тайкурських дозорців, які "в Порозове" пограбували корчму. Роком пізніше датується пожежа, внаслідок якої дотла вигоріло "Порозовское селение".
У 1806 році згадується "двор порозовского лесника". Починаючи з 1870 року, "Порозово" часто фігурує в актах, як місце, де осідають німецькі колоністи. Вони корчують ліси, обробляють землю, засновують фабрику паркету та інші дрібні промисли: столярний, будівельний, цегельний, дьогтярний.
У 1940 році німців вивезли, а їх місце зайняли переселенці з Польщі, жителі з околишніх сіл, хуторів.
Назва Порозове (колись - Порозов, Порозово) відноситься до формувань, які символізували приналежність. З цих міркувань слід шукати в Порозовому прізвище (прізвисько). І воно існує. Засвідчене з 1498 року: "Пороз Евдоким, крестьянин о города Обонежья".
Походження назви "Порозове" не виявлено. Можливо, раніше в околиці села залягав колись густий ліс, де серед інших звірів гарцювали дикі кабани. Тоді їх називали порозами, звідки й Порозове.
У Порозові куток на схід від автошляху іменують Америка, бо тут жили багаті, а в протилежному боці, де осіли бідні, Абіссінія. Низину озерцями, джерелами в напрямку села Корнина називали Гапчиною долиною, а висотне місце по дорозі на М'ятин - Кацапчині гори. В урочищі Долина було озерце - місце обрядових ритуалів колоністів. Насип, де прокладали залізничну дорогу іменують Вал, а місце за селом - Коло вітряка. В іншому боці є Лиса гора, Савковий горб, М'ятинщина.
Біля села розташоване Порозівське заповідне урочище.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
