Об'явлення Івана Богослова
Об'я́влення, або Одкрове́ння, Іва́на Богосло́ва — остання книга Нового Завіту та один з найдавніших творів християнської літератури. Також знана як Апока́ліпсис (з грец. αποκαλυψις — «відкриття», «одкровення»).
Апокаліпсис написано Іоанном Богословом на острові Патмос після видіння на засланні в 90 рр. I ст. (ряд учених відносять книгу до 69 рр.). Провіщаючи кінець світу, друге пришестя Христа та тисячолітнє Царство Боже після Страшного Суду, Апокаліпсис містить у собі таємниче зображення майбутньої долі Церкви Христової та всього світу і це єдина книга зі всього Нового Заповіту, — яку, разом з пророчими книгами Старого Заповіту, — можна за жанром повністю віднести до так званої «пророчої літератури».
Печеру Апокаліпсису та Монастир Іоанна Богослова, що на острові Патмос, нині внесено ЮНЕСКО до переліку об'єктів світової спадщини.
- 1-3 — послання сімом Церквам.
- 4-8 — Бог на престолі та зняття семи печатей. Чотири Вершники Апокаліпсису.
- 8-11 — Сім труб (шофари).
- 12 — Жінка, зодягнена в сонце. Народження пастиря. Вихід червоного дракона і бій в небесах з архангел Михаїлом.
- 13 — Звір із моря. Прийняття відмітки звіра у вигляді числа 666.
- 14 — Ангел стоїть на Сіонській горі та з ним 144 000. Гнів на тих хто поклоняється звірові.
- 15-16 — Сім чаш гніву. Битва при Армагедоні.
- 17-18 — Суд над Вавилонською блудницею
- 19 — Радість на небі.
- 20 — Тисячолітнє царство. Останній великий суд.
- 21 — Нова земля і нове небо.
- 22 — Річка води життя. Раби Божі побачать обличчя його. Застереження і благословення Іоанна.
Апокаліпсис — пророча книга, яка, як і старозавітні пророцтва, залишилися незрозумілими, доки не справдилися. Є різні теологічні школи інтерпретації пророцтв Об'явлення: «претеристи» вважають, що св. Іван пророкував про долю ворожої йому Римської імперії і використовував при цьому алегоричну мову для приховування змісту своїх писань; «футуристи» бачать в Об'явленні пророцтва про долю всього людства, усієї людської історії; «символісти» вбачають у пророцтвах Об'явлення символічну картину конфлікту між Добром і Злом.
Сергій Булгаков стверджує, що тема Євангелія та Апокаліпсису долає всі конфесії та національності, оскільки ці книги створені за часів доконфесіональності, коли не було ще «поділу церков». Проте в книгах передбачається розподіл, який все-таки подолає «з'єднання церков», що повинно відбутися раніше за кінець світу.[1]
«Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.». (Мат. 24:27)[2] |
-
Жінка, зодягнена в сонце, та Ангел, пожинаючий грона гніву. Деталь ікони «Апокаліпсис» ~1500р.
-
Жінка, зодягнена в сонце, 1450 ~ 1460
-
Жінка-Сонце і семиголовий Дракон. Дюрер
-
Жінка Апокаліпсису. Рубенс
-
Іоанн на Патмосі. Ієронім Босх
-
Великий Червоний Дракон і Жінка, зодягнена в Сонце (Вільям Блейк, 1805–1810 роки)
- ↑ Прот. Сергий Булгаков АПОКАЛИПСИС ИОАННА. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 23 травня 2012.
- ↑ [1]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Одкровення Св. Іоана Богослова // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- «Апокаліпсис» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 56.
- Роздуми про Біблію — Об'явлення Івана Богослова
- Слухати першу главу Апокаліпсиса
- Слухати останню 22-гу главу Апокаліпсиса
- Апокаліпсис. Відео з читанням