Новська
| Новська Novska |
|||
|---|---|---|---|
| — Місто — | |||
| Новська | |||
|
|||
| Координати45°20′00″ пн. ш. 16°59′00″ сх. д. / 45.333333333333° пн. ш. 16.983333333333° сх. д.: 45°20′ пн. ш. 16°59′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 16.983° сх. д. | |||
| Країна | Хорватія | ||
| Жупанія | Сисацько-Мославинська жупанія | ||
| Уряд | |||
| - Міський голова | Антун Відакович (ХДС) | ||
| Населення (2011) [1] | |||
| - громада | 13 518 | ||
| - місто | 7028 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 44330 | ||
| Телефонний код(и) | 020 | ||
| Вебсайт: www.novska.hr | |||
  Новська |
|||
 | |||
Но́вська (хорв. Novska) — місто в Хорватії, на заході Славонії, належить до Сисацько-Мославинської жупанії.
Місто Новська розташовано між Кутиною та Новою Градишкою, за 95 км на південний схід від столиці Загреба, на автотрасі Загреб-Белград. Це також залізничний вузол у середній точці залізничної лінії Загреб-Вінковці.
Місто відоме своїм заводом сталевих колінчастих труб Metaflex.
Зачатки історії міського будівництва й побуту в побудованих житлах, пов'язують з нинішнім Старим Селом, північно-східною частиною міста. У Переліку парафій Загребської єпархії 1334 р. згадується і парафія Item sancti Demetrii de Belina, яку ототожнюють з найстарішою назвою міста Новська — Bjelavina.
З будівництвом залізниці в 1888 році, а потім іншої гілки в 1897 р., Новська стає важливим залізничним вузлом. У Королівстві Югославія район (котар) Новська в 1931 році займав площу 618 км² з 29 164 жителів.
Церква Св. Луки і будинок парафіяльного священика з 1773 р. (знесений в 1902 році і знову збудований того самого року) належать до стилю бароко вісімнадцятого століття. Будівлі в стилі модерн XIX сторіччя: старий готель, колишня аптека та інші відсутні нині архітектурні об'єкти - надали Новська міських рис.
Упродовж війни в Хорватії Новська опинилося на західній стороні коридору, який сполучав через Окучані територію належної до Республіки Сербська Країна сепаратистської Сербської Автономної Області Західна Славонія із захопленою сербами частиною Боснії і Герцеговини. Спроби розширити коридор призвели до великих руйнувань у Новська.
За переписом населення з 1991 року, громада Новська мала 24 696 мешканців, розподілених по 37 населених пунктах.
| рік перепису | всього | хорвати | серби | югослави | решта |
|---|---|---|---|---|---|
| 1991 | 24 696 | 16 556 (67,03%) | 5 402 (21,87%) | 675 (2,73%) | 2 063 (8,35%) |
За даними перепису 1991 р. в громаді Новська проживало 335 українців.
Колишню велику громаду Новська скасовано територіальною реорганізацією в Хорватії, натомість виникло три муніципальні утворення: Місто Новська, громада Ясеноваць і громада Липовляни.
Згідно з новим територіальним поділом, національний склад 1991 року був таким:
| муніципалітет | всього | хорвати | серби | югослави | решта |
|---|---|---|---|---|---|
| місто Новська | 17231 | 11305 (65,60%) | 4414 (25,61%) | 481 (2,79%) | 1031 (5,98%) |
| громада Ясеноваць | 3599 | 2419 (67,21%) | 911 (25,31%) | 106 (2,94%) | 163 (4,52%) |
| громада Липовляни | 3866 | 2832 (73,25%) | 77 (1,99%) | 88 (2,27%) | 869 (22,47%) |
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 13518 осіб[1], 10 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 7028 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[3]:
Динаміка чисельності населення міста[3]:
Крім міста Новська, до громади також входять:
- Баїр
- Бороваць
- Брестача
- Брезоваць
- Брочиці
- Язавиця
- Козариці
- Крицьке
- Ловська
- Нова Субоцька
- Новий Грабоваць
- Паклениця
- Плесно
- Поповаць
- Радженовці
- Райчичі
- Раїч
- Рожданик
- Сигетаць
- Стара Субоцька
- Старий Грабоваць
- Вочариця
Середня річна температура становить 11,37°C, середня максимальна – 25,79°C, а середня мінімальна – -5,30°C. Середня річна кількість опадів – 926 мм.[4][5]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 7,25 | 9,06 | 13,32 | 17,90 | 22,71 | 25,79 | 24,68 | 23,97 | 20,31 | 15,40 | 9,90 | 5,70 | |
| Середня температура, °C | 0,97 | 2,78 | 7,02 | 11,62 | 16,42 | 19,50 | 21,04 | 20,31 | 16,66 | 11,78 | 6,25 | 2,04 | |
| Середній мінімум, °C | −5,3 | −3,5 | 0,76 | 5,34 | 10,16 | 13,23 | 17,39 | 16,67 | 13,00 | 8,11 | 2,60 | −1,61 | |
| Норма опадів, мм | 59 | 54 | 64 | 78 | 82 | 95 | 85 | 88 | 78 | 83 | 89 | 71 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.67 | 1.90 | 2.28 | 2.20 | 2.00 | 1.82 | 1.80 | 1.62 | 1.60 | 1.67 | 1.70 | 1.70 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4314 | 7143 | 10964 | 15384 | 19671 | 22005 | 22780 | 19974 | 14873 | 9154 | 4856 | 3573 | |
| Джерело: [4][5] | |||||||||||||
- ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
