Краківський трамвай: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: Скасовано
Скасування редагування № 34306473 користувача 37.73.106.15 (обговорення)
Мітка: Скасування
Рядок 4: Рядок 4:


== Історія ==
== Історія ==
Перша лінія рейкового [[кінний трамвай|кінного трамваю]] у Кракові виникла у [[1882]] році, замінивши функціонуючу щонайменше понад десять років [[омнібус]]ну лінію. Це була вузькоколійна лінія завширшки 900 мм, довжиною 2,8 км, з [[залізничний вокзал|залізничного вокзалу]] до Подґурського мосту. Ця лінія, спочатку одноколійна, мала чотири роз'їзди. Так само збудовано наступну довжиною 1670 м [[1896]]-го року (Центральний ринок — Краківський Парк) — вже тоді через зростання потреб у перевезеннях розпочато перебудову першої лінії на двоколійну. Аж до [[1925]] року на всіх двоколійних лініях у Кракові діяв [[лівосторонній рух]].
Будівництво Краківського швидкого трамваю поділено на кілька етапів:


Електрифікацію краківських трамваїв розпочато у [[1901]] році. Урочисте відкриття першої електричної лінії трамваю відбулося 16 березня 1901 року, використовувалися трамваї [[Sanok SW1|типу SW1]]. [[25 жовтня]] [[1902]] введено до експуатації три чергові лінії (№ 3 з вул. Д'єтля через Старовіслянську до Центрального ринку, № 5 з вул. Довгої через ринок до Зоопаркової і № 4 з Ринку вулицею Шевською через Подвалє до Йорданського парку. У січні [[1913]] на ділянці від вул. Зоопаркової через вул. Домініканську, Головну [[пошта|пошту]], вулицею Старовіслянською до Третього Мосту на [[Вісла|Віслі]] введено до експлуатації першу ширококолійну лінію № 6 (вагони [[Sanok SN1|типу SN1]], пізніше також придбані містом [[Ґрац]]) з шириною колії 1435 мм. В момент переходу з лівостороннього руху на [[правосторонній рух|правосторонній]] у 1925 році у Кракові існували три вузькоколійні лінії і три звичайні. Протягом наступних десятиліть поступово замінювалися чергові вузькоколійні лінії, останню (№ 1) ліквідовано [[1953]] року.
* Етап ІА (введено в експлуатацію у жовтні 2000&nbsp;р.)&nbsp;— Курдванув&nbsp;— вул. Величка<ref name="bip.krakow.pl">http://www.bip.krakow.pl/_inc/radaVkdn/show_pdfdoc.php?id=38320</ref>.

* Етап IB (завершено у грудні 2008&nbsp;р.)&nbsp;— Кільце Гжегужецке&nbsp;— Кроводжа Гурка з тунелем KШТ<ref name="bip.krakow.pl" />..
У [[1950]] прокладено лінію [[Борек-Фаленцький|Борека-Фаленцького]], у [[1952]] (7 листопада) з'єднано старий Краків з [[Нова Гута (Краків)|Новою Гутою]], а у [[1954]] введено ділянку до Плашова, а потім у [[1965]] до Прокочіма; у [[1955]] завершено об'їзну дорогу навколо Плянт і ліквідовано трамвайні лінії на Центральному ринку і на вулицях Віслянській, Славківській і Сінній.
* IIA етап (завершено у листопаді 2010&nbsp;р.)&nbsp;— Кільце Гжегужецке&nbsp;— Малий Плашув<ref name="bip.krakow.pl" />..

* Етап ІІБ (завершено 30 серпня 2015&nbsp;р.)&nbsp;— вул. Величка&nbsp;— вул. Липська, з трамвайним шляхопроводом через залізничну станцію {{Ст.|Краків-Плашув}}.
Подальші роки відзначилися розбудовою трамвайної мережі у Новій Гуті та Подгужому, подовжено лінію через Прокочім до Бєжанова, збудовано другу колію через Лагевники до Борека-Фаленцького тощо. Останньою завершеною лінією є колія, що використовується з [[2000]] року до Курдванова. Вона є одночасно першим завершеним етапом будівництва [[Краківський швидкісний трамвай|«Краківського швидкісного трамваю»]].
* III етап&nbsp;— Кроводжа Ґурка&nbsp;— Ґурка Народова та Кроводжа Ґурка&nbsp;— Азори. З 1 липня 2020 року дистанцію передали будівельній компанії, а перші роботи розпочалися 13 липня 2020 року<ref>{{Cytuj |tytuł = Prywatna Strona Miłośnika Komunikacji Miejskiej i Szynowej - Budowa linii tramwajowej na Górkę Narodową |data dostępu = 2021-03-19 |opublikowany = psmkms.krakow.pl |url = http://psmkms.krakow.pl/index.php/ciekawostki/inwestycje-komunikacyjne/1880-budowa-linii-tramwajowej-na-gorke-narodowa}}</ref>.

* IV етап&nbsp;— вул. Мейснера&nbsp;— кільце на Містжейовіце. На 2022 рік ведуться проектні роботи<ref>{{Cytuj |autor = Piotr Ogórek |tytuł = Konsultacje ws. tramwaju z Meissnera do Mistrzejowic |url = https://web.archive.org/web/20141223200508/http://wiadomosci.onet.pl/krakow/konsultacje-ws-tramwaju-z-meissnera-do-mistrzejowic/h476y |opublikowany = Onet.pl |data = 2014-12-08}}</ref>.
У [[2006]] введено до експлуатації нову ділянку колії на вулиці Павичій, а у вересні 2007 року з'єднано її з кільцем на вулиці Кам'яній. Також здійснювалися роботи із завершення підземного трамвайного тунелю.
* V етап&nbsp;— Курдванув&nbsp;— кільце на вул. Червоні маки з тунелем під центром Івана Павла ІІ<ref>{{Cytuj |tytuł = Trasa Łagiewnicka {{!}} Trasa Łagiewnicka |data dostępu = 2021-03-19 |url = https://3obwodnica.krakow.pl/trasa-lagiewnicka/ |język = pl-PL}}</ref>. Розпочато роботи 18 липня 2018 року.

Нічне трамвайне сполучення було ліквідовано [[1986]] року, частково замінено [[автобус]]ним сполученням.


== Депо ==
== Депо ==

Версія за 20:07, 11 січня 2022

Краківський трамвай
Опис
Країна Республіка Польща
МістоКраків
ОператорМіське підприємство комунікаційне в Кракові
Сайтmpk.krakow.pl
Ширина коліїєвропейська колія
Електрифікація600 В постійним струмомd
Схема маршрутів

CMNS: Краківський трамвай у Вікісховищі

Краківський трамвай — система вуличного електричного трамваю у місті Краків, що обслуговується АТ «Міське транспортне підприємство» (пол. Miejskie Przedsiębiorstwo Komunikacyjne SA w Krakowie).

Історія

Перша лінія рейкового кінного трамваю у Кракові виникла у 1882 році, замінивши функціонуючу щонайменше понад десять років омнібусну лінію. Це була вузькоколійна лінія завширшки 900 мм, довжиною 2,8 км, з залізничного вокзалу до Подґурського мосту. Ця лінія, спочатку одноколійна, мала чотири роз'їзди. Так само збудовано наступну довжиною 1670 м 1896-го року (Центральний ринок — Краківський Парк) — вже тоді через зростання потреб у перевезеннях розпочато перебудову першої лінії на двоколійну. Аж до 1925 року на всіх двоколійних лініях у Кракові діяв лівосторонній рух.

Електрифікацію краківських трамваїв розпочато у 1901 році. Урочисте відкриття першої електричної лінії трамваю відбулося 16 березня 1901 року, використовувалися трамваї типу SW1. 25 жовтня 1902 введено до експуатації три чергові лінії (№ 3 з вул. Д'єтля через Старовіслянську до Центрального ринку, № 5 з вул. Довгої через ринок до Зоопаркової і № 4 з Ринку вулицею Шевською через Подвалє до Йорданського парку. У січні 1913 на ділянці від вул. Зоопаркової через вул. Домініканську, Головну пошту, вулицею Старовіслянською до Третього Мосту на Віслі введено до експлуатації першу ширококолійну лінію № 6 (вагони типу SN1, пізніше також придбані містом Ґрац) з шириною колії 1435 мм. В момент переходу з лівостороннього руху на правосторонній у 1925 році у Кракові існували три вузькоколійні лінії і три звичайні. Протягом наступних десятиліть поступово замінювалися чергові вузькоколійні лінії, останню (№ 1) ліквідовано 1953 року.

У 1950 прокладено лінію Борека-Фаленцького, у 1952 (7 листопада) з'єднано старий Краків з Новою Гутою, а у 1954 введено ділянку до Плашова, а потім у 1965 до Прокочіма; у 1955 завершено об'їзну дорогу навколо Плянт і ліквідовано трамвайні лінії на Центральному ринку і на вулицях Віслянській, Славківській і Сінній.

Подальші роки відзначилися розбудовою трамвайної мережі у Новій Гуті та Подгужому, подовжено лінію через Прокочім до Бєжанова, збудовано другу колію через Лагевники до Борека-Фаленцького тощо. Останньою завершеною лінією є колія, що використовується з 2000 року до Курдванова. Вона є одночасно першим завершеним етапом будівництва «Краківського швидкісного трамваю».

У 2006 введено до експлуатації нову ділянку колії на вулиці Павичій, а у вересні 2007 року з'єднано її з кільцем на вулиці Кам'яній. Також здійснювалися роботи із завершення підземного трамвайного тунелю.

Нічне трамвайне сполучення було ліквідовано 1986 року, частково замінено автобусним сполученням.

Депо

  • Нова Гута — за депо закріплені 211 вагонів (105Na, GT6, B4, E1, c3, N8S-NF, 111N)
  • Подгуже — за депо закріплені 218 вагонів (105N, 105Na, NGT6)

Рухомий склад

Діючий рухомий склад

  • Реконструйований трамвайний вагон типу Sanok SN1 на вулиці Домініканській
    Реконструйований трамвайний вагон типу Sanok SN1 на вулиці Домініканській
  • Краківський вагон-пам'ятка LH Standard № 1076 на алеї 3-го Травня
    Краківський вагон-пам'ятка LH Standard № 1076 на алеї 3-го Травня
  • Трамвайний вагон-пам'ятка типу 102Na на вул. Францисканській
    Трамвайний вагон-пам'ятка типу 102Na на вул. Францисканській
  • Трамвайний вагон типу Man GT6 на вулиці Баштовій
    Трамвайний вагон типу Man GT6 на вулиці Баштовій
  • Низькопідлоговий трамвай типу Bombardier NGT6/2 на вул. Баштовій.
    Низькопідлоговий трамвай типу Bombardier NGT6/2 на вул. Баштовій.
  • Трамвай Bombardier NGT6/2
    Трамвай Bombardier NGT6/2

стан на: 19.02.2008

польського виробництва

австрійського виробництва

  • Düwag E1 — 39 вагонів
  • Düwag c3 (причеп) — 33 вагони

німецького виробництва

  • Düwag GT6 — 40 вагонів
  • MAN B4 (причеп) — 8 вагонів
  • MAN N8S-NF — 4 вагони (середня секція трамваю низькопідлогова)

канадсько-німецького виробництва

  • Bombardier NGT6 — 14 вагонів (низькопідлогові)
  • Bombardier NGT6/2 — 12 вагонів (низькопідлогові)
  • Bombardier NGT6/2 — серія III — 24 вагонів (низькопідлогові)

Історичний рухомий склад

Трамвайні маршрути Кракова

Стааном на листопад 2020 року у місті працює 21 трамвайний маршрут: 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 49, 50, 52[1].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Міське транспортне підприємство Кракова: розклади

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краківський_трамвай&oldid=34306511