| dbo:abstract
|
- Vibhajyavāda (sánscrito; Pāli: Vibhajjavāda) es un término que se aplica generalmente a grupos de los budistas tempranos que pertenecen a la orden Sthavira. Se sabe que estos diversos grupos rechazaron las doctrinas Sarvāstivāda (especialmente la doctrina de que "todo existe") y la doctrina de Pudgalavada (personalismo). Durante el reinado de Ashoka, estos grupos posiblemente tomaron parte de actividad misionera en Gandhara, Bactria, Cachemira, el India del sur y Sri Lanka. En el siglo III dC, se habían extendido en Asia Central y en el Sudeste Asiático. Su doctrina se expone en el . (es)
- Vibhajyavada (IAST: Vibhajyavāda, pali: Vibhajjavada) est le nom d'une école du bouddhisme ancien d'Inde. Elle aurait été créée au IIIe siècle avant notre ère. Elle est une branche du courant sthavira nikāya. Son nom signifie: distinction du fait que cette école, contrairement au sarvastivada qui considère les dharmas comme existant dans les trois temps, faisait la distinction entre les dharmas du passé, du présent et du futur. Ce terme est parfois même utilisé de manière générique pour toutes les écoles distinguant entre les dharmas des trois temps. Le terme pali vibhajjavada est parfois aussi utilisé comme synonyme de theravada, au sens de ceux qui pensent que la réalité devrait être analysée par distinction entre des positions positives ou négative. (fr)
- Vibhajyavāda (Sanskrit; Pāli: Vibhajjavāda; traditional Chinese: 分別說部; ; pinyin: fēnbiéshuō-bù) is a term applied generally to groups of early Buddhists belonging to the Sthavira Nikaya. These various groups are known to have rejected Sarvāstivāda doctrines (especially the doctrine of "all exists") and the doctrine of Pudgalavada (personalism). During the reign of Ashoka, these groups possibly took part in missionary activity in Gandhara, Bactria, Kashmir, South India and Sri Lanka. By the third century CE, they had spread in Central Asia and South-East Asia. Their doctrine is expounded in the Kathavatthu. (en)
- Vibhajyavāda è la scuola Sthaviravāda del Buddhismo dei Nikāya che ha dato origine all'attuale scuola cingalese Theravāda. Nacque dalla scissione con la scuola Sarvāstivāda avvenuta intorno al III secolo a.C. probabilmente intorno al III Concilio buddhista (vedi Concili buddhisti). Per le sue dottrine vedi Buddhismo Theravāda.Gli autori e descrivono questa scuola come un ramo di quella Sarvāstivāda, mentre il commentario cinese Vijñaptimātratā-siddhi li identifica con i . Le dottrine dei vibhajyavādin sono molto simili a quelle dei sarvāstivādin, dei mahāsāṃghika, dei e di altri ancora. Dalla tradizione singalese si apprende che la scuola pāli dei Theravādin si facevano chiamare vibhajyavādin. N. Dutt rileva a tal riguardo la possibilità che i vibhajyavādin non costituissero un'autentica scuola indipendente dalle altre, ma che con tale termine fossero indicati quelli che non aderivano in toto alle dottrine di una particolare scuola cui erano altrimenti strettamente correlati. Si può infatti apprendere come i sarvāstivādin che non accettavano in toto la tesi del sarvam asti e che invece ritenevano che il passato e il futuro non esistessero fossero chiamati con il termine di vibhajyavādin, o sarvāstivāda-vibhajyavādin. Se ne potrebbe trarre per analogia che i cosiddetti theravāda-vibhajyavādin non fossero altro che dei gruppi dissenzienti dei theravādin. I monaci del Mahāvihāra preferivano essere chiamati vibhajyavādin, come si trova espressamente scritto nell'indice in versi del capitolo III del e nel colofon del commentario sul Tikapaṭṭhāna e anche in XVIII, 41, 44. Le cronache singalesi e il commentario di Buddhaghosa indicano i vibhajyavādin come monaci ortodossi. N. Dutt osserva che prima che il termine Vibhajyavāda indicasse una scuola era usato per denotare quelli che trattavano i problemi metafisici analiticamente partendo da un preciso punto di vista, distinti in ciò da quanti li risolvevano d'un colpo dandogli una risposta diretta. (it)
- 分別説部（ふんべつせつぶ、梵: Vibhajyavāda, ヴィバジヤヴァーダ ; 巴: Vibhajjavāda, ヴィバッジャワーダ ）とは、長老のもと、を行った上座部(Sthaviravāda)系統の仏教徒グループ（部派）。 (ja)
- Vibhajjavāda – (pali. Vibhajja - analiza + vada - nauka, szkoła, doktryna). Całą nazwę można rozumieć jako "nauka analizy" lub jako "szkoła analizy". To zbiorcza nazwa buddyjskich szkół promujących analizę jako podstawowe narzędzie rozwijania wglądu. Zwano ich także "Rozróżniającymi". Podczas III soboru w Pataliputrze (dzisiaj Patna) w 250 roku p.n.e., wszystkie ortodoksyjne szkoły, które w tym czasie były podszkołami sthaviravādy, zostały przegrupowane w tę nową szkołę. Później owe grupy ponownie podzieliły się za panowania króla Aśoki. Szkoły vibhajjavādy głosiły, iż pierwszy krok do wglądu musi być uczyniony poprzez własne doświadczenie, krytyczne badanie i rozumowanie zamiast ślepej wiary. Uważały, że dharmy są scharakteryzowane doświadczalnie (tradycyjny pogląd). Nirwana jest wyjątkową nieuwarunkowaną dharmą. Cztery Szlachetne Prawdy są zawarte w jednej koncepcji - skoro pierwsza prawda to dukkha (cierpienie) a trzecia to nirwana, to świat dukkhy nie może być ostatecznie inny od nirwany. Nirwana nie posiada czasowych i przestrzennych związków z czymkolwiek. Zawsze można jej doświadczyć. Kiedy jest doświadczana, uwarunkowane dharmy zmierzają do swego końca, co udowadnia, że nie są one ostatecznie prawdziwe. "Własna natura" dharm nie oznacza, iż są one nieuwarunkowaną esencją. To przetrwało do dzisiaj w naukach theravady. Szkoła ta wraz z kanonem palijskim została wprowadzona na Sri Lankę przez czcigodnego , syna króla Aśoki. Vibhajjavāda jest bezpośrednim przodkiem theravady. (pl)
- Vibhajjavāda (Pāli; sânscrito: Vibhajyavāda; chinês tradicional: 分別說部; pinyin: fēnbiéshuō-bù), ou Ensino da Análise, era uma designação que especificava algumas tradições budistas iniciais que teriam pertencido a linhagem dos sthaviras (sêniores), as quais promoviam a "análise" (vibhajya) como um método fundamental para o desenvolvimento da visão, os "vibhajjavadins" rejeitaram algumas doutrinas da escola sarvastivada durante o período do terceiro concílio budista (cerca de 250 a.C). Eles rejeitavam a afirmação desta escola de que os dhammas (fenômenos) existem no passado, no presente e no futuro. Desse modo, os vibhajjavadins (kasyapiyas) fizeram distinções entre os dhammas que existem e os que não existem, por isso foram denominados como "aqueles que fazem distinções" ou "analistas" (vibhajja-vadī). Essa corrente distincionista enfatizava a discriminação precisa de todos os fenômenos e de suas intrincadas e dinâmicas relações. Em certo momento é defendido por alguns bhikkhus o conceito de que "os dhammas que existem se referem as ações passadas cujos resultados ainda não amadureceram, os dhammas que não existem se referem as ações passadas das quais as consequências já ocorreram e as coisas do futuro." Essa visão supostamente atribuída aos vibhajjavadins pode ser encontrada no Kathāvatthu, contudo ela é descrita como um dos pontos de vista em discussão, e não se refere a posição adotada pelos vibhajjavadins. Vasumitra concorda em atribuir essa doutrina a seita Kāśyapīya, que em alguns casos é considerada como uma das escolas vibhajjavadins (embora, segundo as fontes do Mahavamsa, e o comentário do Kathavatthu, os kaśyapīyas fossem dissidentes da escola Sarvastivada). De qualquer modo, essa doutrina não foi adotada pelos vibhajjavadins (mahāvihāravāsins). Em geral, as fontes do norte atribuíam diferentes pontos de vista aos vibhajjavadins para se referir as doutrinas que fossem especificamente opostas ou divergentes da ortodoxia sarvastivada, mas não com relação aos remotos mahaviharavasins do sul (cingaleses). São notáveis as concepções distintas sobre a palavra "vibhajjavada". Em algumas fontes do norte, o termo é utilizado frequentemente para se referir a doutrinas divergentes do princípio exposto pela escola Sarvastivada sobre a existência tri-temporal dos fenômenos, esse é um dos casos em que a denominação "vibhajjavadin" é utilizada. As fontes do norte se referem ao termo "vibhajjavādin" para distinguir uma escola representada no norte, mas não pelos cingaleses remotos. Contudo, o ponto mais importante para esse propósito atual é que nem o Vijñānakāya (do Sarvāstivādin Devaśarman) e nem o Kathāvatthu (dos Mahāvihāravāsins) com seu comentário usam o termo "vibhajjavādin" em discussão sobre esta questão, ou seja, esse termo não tem nada a ver com os pontos de vista anteriormente citados. Mas não há motivos particulares para pensar que essas passagens se referem a uma escola claramente definida; de fato, tais visões podem ter sido realizadas por diferentes grupos ou indivíduos. Nas fontes do sul (Pali), conforme as descrições do Kathāvatthu, a designação "vibhajjavadin" não tem nada a ver com o debate sobre a existência tri-temporal dos fenômenos. Embora seja claro que houve um debate e desentendimento sobre esta questão, não está claro que isso tenha atingido uma divisão sectária naquele momento. O Kathavatthu discute tão somente doutrinas heréticas que haviam naquele período durante o terceiro concílio e se abstém de se referir a pessoas ou a escolas específicas, assim como não assume quaisquer pontos de vista, nesse caso o termo "vibhajjavāda" não se refere as discussões sobre a existência tri-temporal dos fenômenos. O próprio Kathāvatthu não deixa claro se as discussões eram entre diferentes escolas ou simplesmente um debate em curso entre uma comunidade. Portanto, não há razão para pensar que ao se identificarem como "vibhajjavādins", os mahāvihāravāsins (do sul) pretendiam se distinguir dos sarvāstivādins em particular. (pt)
- Vibhajyavāda var en tidig buddhistisk inriktning i Indien. Inriktningen var en underinriktning till sthaviranikaya. (sv)
- Вибхаджьявада (пали: Vibhajjavāda, санскрит: Vibhajyavāda) — школа буддизма, ставящая целью выработки начальных техник для внутреннего развития. Название произошло от «вибхаджья» (анализ) и «вада» (ведение, учение). Согласно вибхаджьяваде первый путь внутрь должен сочетаться с анализом опыта и критическим исследованием вместо слепой веры. Третий Буддийский Собор одобрил этот аналитический подход. Те подшколы стхавиравады, которые приняли этот подход, перегруппировались и стали именовать себя Вибхаджьявадой. Из последователей Вибхаджьявады выросли школы Махишасака, Кашьяпия, Дхармагуптака, Тамрапарния. Самой поздней школой была Тхеравада из Шри-Ланки. В надписях Ашоки говорится, что буддисты-вибхаджьявадины пользовались покровительством и поддержкой Империи Маурьев, распространяли свою религию по всей Южной Азии, создавая различные сообщества во множестве мест. На территории современной Южной Индии их центр влияния был в древнем царстве Аванти; Вибхаджьявада также активно действовала в Андхре, Ванавасе (в современной Карнатаке), Амаравати и . Когда Вибхаджьявада пришла на Шри-Ланку в Анурадхапуру, там она стала известна под названием (санскр. ताम्रशाटीय, IAST: Tāmraśāṭīya) или «Тамрапанья» (санскр., пали IAST: Tāmraparṇīya) — по названию медно-красного цвета. По местному наименованию этой школы буддизма через несколько столетий было названо первое сингалезское государство на Шри-Ланке — (синг. තම්බපණ්ණි රාජධානිය), а неформально этим именем стали называть весь остров. По сингальской традиции буддизм вибхаджьявады первоначально был принесён на Шри-Ланку Махиндой в 246 до н. э., его считают сыном Ашоки, именно он принёс на Шри-Ланку палийский канон. Не участвовали в соборе Вибхаджьявады представители Махасангхики, Сарвастивады и Саммитии, эти направления считались еретическими представителями Вибхаджьявады (согласно сочинению Катхаваттху). Школа Тхеравада, которая произошла от этой школы часто упоминается в сочинении Махавибхаша сарвастивады, где ведётся также жёсткая полемика с сочинением Катхаваттху. (ru)
- 分別說部（巴利語: Vibhajjavāda，梵語: Vibhajyavāda），部派佛教的部派之一，源於本上座部，與大眾部、犢子部和說一切有部並列為佛教的最初四大派系。在《大毘婆沙論》中據宗義而歸結其下各部派為分別論者。 (zh)
- Вібгадж'явада (палі: Vibhajjavāda, санскрит: Vibhajyavāda) — школа буддизму, що ставить за мету вироблення початкових технік для внутрішнього розвитку. Назва походить від «вібгадж'я» (аналіз) і «вада» (ведення, вчення). Згідно вібгадж'яваді перший шлях всередину повинен поєднуватися з аналізом досвіду і критичним дослідженням замість сліпої віри. схвалив цей аналітичний підхід. Ті підшколи тхеравади, які прийняли цей підхід, перегрупувалися і стали іменувати себе Вібгадж'явадою. З послідовників Вібгадж'явади виросли школи Махішасака, Каш'япа, Дгармагуптака, . Найпізнішою школою булаТхеравада з Шрі-Ланки. За сингальскою традицією буддизм вібгадж'явади спочатку був принесений на Шрі-Ланку Махіндою в 246 до н. е., його вважають сином Ашокі, саме він приніс на Шрі-Ланку палийський канон. Не брали участі в соборі Вібгадж'явади представники , Сарвастівади та , ці напрямки вважалися єретичними представникамиВібгадж'явади (згідно твору ). Школа Тхеравада, яка виникла від цієї школи часто згадується в творіМагавібгаша сарвастівади, де ведеться також жорстка полеміка з твором Катхаваттху. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vibhajyavāda (sánscrito; Pāli: Vibhajjavāda) es un término que se aplica generalmente a grupos de los budistas tempranos que pertenecen a la orden Sthavira. Se sabe que estos diversos grupos rechazaron las doctrinas Sarvāstivāda (especialmente la doctrina de que "todo existe") y la doctrina de Pudgalavada (personalismo). Durante el reinado de Ashoka, estos grupos posiblemente tomaron parte de actividad misionera en Gandhara, Bactria, Cachemira, el India del sur y Sri Lanka. En el siglo III dC, se habían extendido en Asia Central y en el Sudeste Asiático. Su doctrina se expone en el . (es)
- Vibhajyavada (IAST: Vibhajyavāda, pali: Vibhajjavada) est le nom d'une école du bouddhisme ancien d'Inde. Elle aurait été créée au IIIe siècle avant notre ère. Elle est une branche du courant sthavira nikāya. Son nom signifie: distinction du fait que cette école, contrairement au sarvastivada qui considère les dharmas comme existant dans les trois temps, faisait la distinction entre les dharmas du passé, du présent et du futur. Ce terme est parfois même utilisé de manière générique pour toutes les écoles distinguant entre les dharmas des trois temps. Le terme pali vibhajjavada est parfois aussi utilisé comme synonyme de theravada, au sens de ceux qui pensent que la réalité devrait être analysée par distinction entre des positions positives ou négative. (fr)
- Vibhajyavāda (Sanskrit; Pāli: Vibhajjavāda; traditional Chinese: 分別說部; ; pinyin: fēnbiéshuō-bù) is a term applied generally to groups of early Buddhists belonging to the Sthavira Nikaya. These various groups are known to have rejected Sarvāstivāda doctrines (especially the doctrine of "all exists") and the doctrine of Pudgalavada (personalism). During the reign of Ashoka, these groups possibly took part in missionary activity in Gandhara, Bactria, Kashmir, South India and Sri Lanka. By the third century CE, they had spread in Central Asia and South-East Asia. Their doctrine is expounded in the Kathavatthu. (en)
- 分別説部（ふんべつせつぶ、梵: Vibhajyavāda, ヴィバジヤヴァーダ ; 巴: Vibhajjavāda, ヴィバッジャワーダ ）とは、長老のもと、を行った上座部(Sthaviravāda)系統の仏教徒グループ（部派）。 (ja)
- Vibhajyavāda var en tidig buddhistisk inriktning i Indien. Inriktningen var en underinriktning till sthaviranikaya. (sv)
- 分別說部（巴利語: Vibhajjavāda，梵語: Vibhajyavāda），部派佛教的部派之一，源於本上座部，與大眾部、犢子部和說一切有部並列為佛教的最初四大派系。在《大毘婆沙論》中據宗義而歸結其下各部派為分別論者。 (zh)
- Vibhajyavāda è la scuola Sthaviravāda del Buddhismo dei Nikāya che ha dato origine all'attuale scuola cingalese Theravāda. Nacque dalla scissione con la scuola Sarvāstivāda avvenuta intorno al III secolo a.C. probabilmente intorno al III Concilio buddhista (vedi Concili buddhisti). Per le sue dottrine vedi Buddhismo Theravāda.Gli autori e descrivono questa scuola come un ramo di quella Sarvāstivāda, mentre il commentario cinese Vijñaptimātratā-siddhi li identifica con i . (it)
- Vibhajjavāda (Pāli; sânscrito: Vibhajyavāda; chinês tradicional: 分別說部; pinyin: fēnbiéshuō-bù), ou Ensino da Análise, era uma designação que especificava algumas tradições budistas iniciais que teriam pertencido a linhagem dos sthaviras (sêniores), as quais promoviam a "análise" (vibhajya) como um método fundamental para o desenvolvimento da visão, os "vibhajjavadins" rejeitaram algumas doutrinas da escola sarvastivada durante o período do terceiro concílio budista (cerca de 250 a.C). Eles rejeitavam a afirmação desta escola de que os dhammas (fenômenos) existem no passado, no presente e no futuro. Desse modo, os vibhajjavadins (kasyapiyas) fizeram distinções entre os dhammas que existem e os que não existem, por isso foram denominados como "aqueles que fazem distinções" ou "analistas" (vib (pt)
- Vibhajjavāda – (pali. Vibhajja - analiza + vada - nauka, szkoła, doktryna). Całą nazwę można rozumieć jako "nauka analizy" lub jako "szkoła analizy". To zbiorcza nazwa buddyjskich szkół promujących analizę jako podstawowe narzędzie rozwijania wglądu. Zwano ich także "Rozróżniającymi". Podczas III soboru w Pataliputrze (dzisiaj Patna) w 250 roku p.n.e., wszystkie ortodoksyjne szkoły, które w tym czasie były podszkołami sthaviravādy, zostały przegrupowane w tę nową szkołę. Później owe grupy ponownie podzieliły się za panowania króla Aśoki. (pl)
- Вибхаджьявада (пали: Vibhajjavāda, санскрит: Vibhajyavāda) — школа буддизма, ставящая целью выработки начальных техник для внутреннего развития. Название произошло от «вибхаджья» (анализ) и «вада» (ведение, учение). Согласно вибхаджьяваде первый путь внутрь должен сочетаться с анализом опыта и критическим исследованием вместо слепой веры. По сингальской традиции буддизм вибхаджьявады первоначально был принесён на Шри-Ланку Махиндой в 246 до н. э., его считают сыном Ашоки, именно он принёс на Шри-Ланку палийский канон. (ru)
- Вібгадж'явада (палі: Vibhajjavāda, санскрит: Vibhajyavāda) — школа буддизму, що ставить за мету вироблення початкових технік для внутрішнього розвитку. Назва походить від «вібгадж'я» (аналіз) і «вада» (ведення, вчення). Згідно вібгадж'яваді перший шлях всередину повинен поєднуватися з аналізом досвіду і критичним дослідженням замість сліпої віри. За сингальскою традицією буддизм вібгадж'явади спочатку був принесений на Шрі-Ланку Махіндою в 246 до н. е., його вважають сином Ашокі, саме він приніс на Шрі-Ланку палийський канон. (uk)
|