| dbo:abstract
|
- Un thing (nòrdic antic: þing) era l'assemblea de govern en les societats de les tribus germàniques, formada pels homes lliures de la comunitat i presidida per un lagman (“home de lleis”). Avui dia el terme continua essent utilitzat en els noms oficials dels parlaments nacionals i institucions polítiques o judicials en els països nord-germànics. (ca)
- Thing byl sněm, který existoval v severoevropských zemích v období raného rozvoje jejich společnosti. Členy sněmu mohli být pouze svobodní muži, v některých krajích i ženy. Etymologie slova vychází z germánského výrazu pro shromáždění, která se většinou konala na vyvýšeném místě nebo pod stromem, vždy však pod širým nebem. (cs)
- كلمة ثينج (بالإنجليزية: thing) والتي تعني بالعربية شيء. (ثينج باللغة الإسكندنافية القديمة والإنجليزية القديمة, والايسلندية هي (þing), وفي اللغات الإسكندنافية الأكثر حداثة ينطقونها (ting). هو اسم جمعية أو مجموعة كانت تنظم شؤون القبائل الجرمانيون, وقامت أيضا بادخال بعض تجمعات الناطقون بالكلتية لدائرتها. وتكونت هذه المجموعة من مجتمعات الشعوب الحرة برئاسة lawspeakers en. وكان مكان اجتماعهم يدعى ثينك ستيد (thingstead). (ar)
- Als Thing oder Ding (altnordisch und neuisländisch þing, dänisch, norwegisch und schwedisch ting; oberdeutsch auch Thaiding von ahd. taga-ding) wurden Volksversammlungen (Volksthing) und Gerichtsversammlungen nach germanischen Rechten bezeichnet. Der Ort oder Platz, an dem eine solche Versammlung abgehalten wurde, wird Thingplatz oder Thingstätte genannt und lag häufig etwas erhöht oder unter einem Baum (Gerichtslinde), jedoch immer unter freiem Himmel. Die Orte dieser Gerichtsversammlungen wurden später auch Malstätte bzw. Malstatt genannt und mit Gerichtssteinen gekennzeichnet (siehe auch: Mader Heide). Siehe auch: Gogericht, Freigericht, Zentgericht, Gograf, Vogt (de)
- Un thing (en nórdico antiguo: þing) era la asamblea de gobierno en las sociedades de las tribus germanas, formada por los hombres libres de la comunidad. En ellas se dirimían asuntos de índole legislativo y judicial. A una escala mayor, elegían algunos representantes para enviarlos a una gran asamblea y, así, poder decidir sus propias leyes. Cada una de las provincias donde existía una de estas asambleas tenía una ley diferente, es decir, la sociedad nórdica no poseía una ley unitaria y unificada, sino que cada una de las asambleas del Thing decidía sobre su comunidad. Las asambleas estaban presididas por un lagman. Hoy en día el término continúa en los nombres oficiales de las legislaturas nacionales e instituciones políticas o judiciales de algunos territorios como Alþingi en Islandia o Tynwald en la Isla de Man. La palabra inglesa thing («cosa, objeto») está etimológicamente relacionada con este término. (es)
- Thing delakoa (antzinako eskandinavieraz þing), antzinako germaniar herrietan agintaritza batzarrak ziren, eta komunitateko gizon askeez osatuak zeuden eta legegizonak buru zituzten. (eu)
- Le thing (en vieux norrois et en islandais Þing, en allemand Thing [tɪŋ] , en néerlandais ding, dans d'autres langues scandinaves modernes ting) était le nom des assemblées gouvernementales dans les anciennes sociétés germaniques d'Europe du Nord, composées des hommes libres de la communauté et présidée par des Lögsögumad. Aujourd'hui, le terme existe encore dans les noms officiels d'institutions politiques et judiciaires de pays d'Europe du Nord. (fr)
- Tionól rialála i sochaithe tuaisceartacha Gearmánacha ba ea an thing, comhdhéanta de saordhaoine an phobail, le lawspeaker i gceannas . Tá an focal le feiceáil san ,san , agus san Nua-Íoslainnis mar þing (fuaimnítear þ cosúil le "ú" /θ/ neamhghlórach), san Mheán-Bhéarla (mar atá sa Nua-Bhéarla), san , san tSean-Ollainnis agus san mar thing, sa tSean-Ard-Ghearmáinis, sa Mheán-Ard-Ghearmáinis, san Ollainnis Pheinnsiolváiniach, san Mheán-Ollainnis, san Nua-Ollainnis, agus san Afracáinis mar ding agus sa Nua-Ghearmáinis mar Ding, agus san Nua-Ioruais, Danmhairgis, Sualainnis, Faróis, Gutnish, agus Nornis marting, go léir ón phrótai-Ghermáinis neodrach *þingą; tá an focal mar an gcéanna leis an focal níos coitianta Béarla thing, leis an bhrí bhunúsach araon ag a n-croí "grúpa ag teacht le chéile" —i gcás amháin, "tionól" nó "cruinniú", san chás eile, "eintiteas", "réad", nó "rud". Thugtaí "thingstead" (Sean-Béarla þingstede) nó "thingstow" (Sean-Béarla þingstōw) ar láthair chruinnithe an thing. (ga)
- Un thing o ting (antico norreno, antico inglese e islandese: þing; altre lingue scandinave moderne: ting) era l'assemblea di governo delle società germaniche, costituita dalle persone libere della comunità e presieduta da alcuni lögsögumaður. Il termine viene ancora usato nei nomi ufficiali degli istituti politici e legislativi degli stati nord-europei. (it)
- A thing (that is, "assembly" or folkmoot) was a governing assembly in early Germanic society, made up of the free people of the community presided over by a lawspeaker. Things took place at regular intervals, usually at prominent places that were accessible by travel. They provided legislative functions, as well as being social events and opportunities for trade. In modern usage, the meaning of this word in English and other languages has shifted to mean not just an assemblage of some sort but simply an object of any sort. (en)
- 팅그(고대 노르드어, 고대 영어, 아이슬란드어: þing, 독일어, 네덜란드어: ding, 영어: thing)는 게르만 사회의 평의집단으로, 공동체의 자유민들로 이루어진 일종의 입법부이다. 팅그가 이루어지는 장소를 팅그스티드(thingstead)라고 했다. (ko)
- ディングとは、古代ゲルマン社会において政策決定を行った会議体である。それは古いロシアのヴェーチェに類似している。 Lawspeakerと呼ばれる機関により主催され、コミュニティーの自由人で構成された。会議の場所はthingstead（ディングの場所）と呼ばれた。アングロ・サクソン・イングランドの「フォルクムート」はこれに類似しており、それは、賢人会議の先駆けであり、またいくつかの点に関しては現代のイギリスの議会の前身である。 この言葉は、今日、英語ではhustingという語として残っており、また北欧の国々の立法府および政治・司法機関の正式名称として、マン島語のtynに マン島の三つの立法機関の用語として残っている。 (ja)
- In de rechtsgeschiedenis is een ding in de Germaanse tijd een volksvergadering die recht kon spreken (en dus als rechtbank fungeerde). Het recht werd gesproken door de aanwezigen (schepenen). (nl)
- Thing, Ting lub Ling – zgromadzenie wolnych mężczyzn u plemion germańskich. Również nazwa miejsca, gdzie odbywały się zgromadzenia. W krajach skandynawskich pochodzą od nich nazwy parlamentów:
* alandzkiego – Lagting
* duńskiego – Folketing
* farerskiego – Løgting
* islandzkiego – Althing
* norweskiego – Storting (pl)
- Ting var politiska församlingar för lagstiftning, rättskipning och förvaltning i det forntida, vikingatida och medeltida Norden. Olika typer av ting var lokala bygdeting, svenska lagmansting och norska lagting. Begreppet har levt vidare i namn på nordeuropeiska parlament som Alltinget, Stortinget, Folketinget och Tynwald. (sv)
- A Ting – em dinamarquês e norueguês Ting, em sueco Allting, e em islandês Althingi – era uma assembleia de homens livres na Escandinávia, na Era Viquingue e na Idade Média, reunida para fazer leis, executar justiça e tomar decisões administrativas. Na Ting, os camponeses podiam apresentar as suas queixas e reivindicações. A assembleia discutia o assunto, e proferia uma sentença. Se o queixoso não aceitasse a decisão, ele era expulso da sociedade. Na Era Viking não existia a pena de prisão – mas sim multas, expulsão e degolação. Ainda hoje, o termo sobrevive na Althingi (o Parlamento da Islândia) , na Folketinget (o Parlamento da Dinamarca) , na Stortinget (o Parlamento da Noruega) , na (o Parlamento Regional das Ilhas Feroé) e na (o Parlamento Regional da Åland) . (pt)
- 「庭」（英語：thing；古英語、古諾爾斯語和冰島語：þing；德語：Ding；荷蘭語：ding；現代斯堪地那維亞語言：ting）是日耳曼人社會中的一種政治議會，它後來亦被引入某些塞爾特人社會中。「庭」由其所屬社群的自由民組成，並由（lawspeaker）主持，而「庭」的集會地點則稱為「庭址」（thingstead）。即便至今日，「庭」的這種用法依舊可見於一些北歐國家官方的立法機構、政治機構與司法機構的名稱當中，此詞在曼島語中的形式tyn亦可見於曼島的三個立法機構中；此外，英語中此詞的這種用法存留於英語的一詞當中。 在盎格鲁-撒克逊英格兰，民眾大會（英語：folkmoot或folkmote，此詞對應至現代挪威語的folkemøte）是由一個部落、一個社群或一個地區的所有自由民所組成的政治機構。民眾大會是贤人会议的前身，而贤人会议在某些方面則是現代英國國會的前身。 斯拉夫人社會當中的「為制會」（Veche）亦是由一個一般的機構發展成為立法機構的一種機構，且有論點認為，斯拉夫人的「為制會」是受到由瓦良格人帶入（基辅罗斯）的斯堪地那維亞式機構所直接啟發的。 (zh)
- Тінґ (сканд. ting, ісл. þing, нім. Thing) — давньоскандинавські та германські урядові збори, які складалися з вільних чоловіків країни або області. Тінґи зазвичай мали не лише законодавчі повноваження, але й право обирати вождів або королів (конунґів). Під скандинавським впливом тінґи з'явилися в північній Англії та на острові Мен. У Русі аналогом тінґу було віче. (uk)
- Тинг (сканд. ting, исл. þing, нем. Tag — Таг) — древнескандинавское и германское народное собрание (съезд), состоящее из свободных мужчин страны или области. Таги и Тинги, как правило, имели не только законодательные полномочия, но и право избирать вождей или королей. Под скандинавским влиянием тинги появились в северной Англии и на острове Мэн. В славянских государствах и странах аналогом тага и тинга являлось вече. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Un thing (nòrdic antic: þing) era l'assemblea de govern en les societats de les tribus germàniques, formada pels homes lliures de la comunitat i presidida per un lagman (“home de lleis”). Avui dia el terme continua essent utilitzat en els noms oficials dels parlaments nacionals i institucions polítiques o judicials en els països nord-germànics. (ca)
- Thing byl sněm, který existoval v severoevropských zemích v období raného rozvoje jejich společnosti. Členy sněmu mohli být pouze svobodní muži, v některých krajích i ženy. Etymologie slova vychází z germánského výrazu pro shromáždění, která se většinou konala na vyvýšeném místě nebo pod stromem, vždy však pod širým nebem. (cs)
- كلمة ثينج (بالإنجليزية: thing) والتي تعني بالعربية شيء. (ثينج باللغة الإسكندنافية القديمة والإنجليزية القديمة, والايسلندية هي (þing), وفي اللغات الإسكندنافية الأكثر حداثة ينطقونها (ting). هو اسم جمعية أو مجموعة كانت تنظم شؤون القبائل الجرمانيون, وقامت أيضا بادخال بعض تجمعات الناطقون بالكلتية لدائرتها. وتكونت هذه المجموعة من مجتمعات الشعوب الحرة برئاسة lawspeakers en. وكان مكان اجتماعهم يدعى ثينك ستيد (thingstead). (ar)
- Thing delakoa (antzinako eskandinavieraz þing), antzinako germaniar herrietan agintaritza batzarrak ziren, eta komunitateko gizon askeez osatuak zeuden eta legegizonak buru zituzten. (eu)
- Le thing (en vieux norrois et en islandais Þing, en allemand Thing [tɪŋ] , en néerlandais ding, dans d'autres langues scandinaves modernes ting) était le nom des assemblées gouvernementales dans les anciennes sociétés germaniques d'Europe du Nord, composées des hommes libres de la communauté et présidée par des Lögsögumad. Aujourd'hui, le terme existe encore dans les noms officiels d'institutions politiques et judiciaires de pays d'Europe du Nord. (fr)
- Un thing o ting (antico norreno, antico inglese e islandese: þing; altre lingue scandinave moderne: ting) era l'assemblea di governo delle società germaniche, costituita dalle persone libere della comunità e presieduta da alcuni lögsögumaður. Il termine viene ancora usato nei nomi ufficiali degli istituti politici e legislativi degli stati nord-europei. (it)
- A thing (that is, "assembly" or folkmoot) was a governing assembly in early Germanic society, made up of the free people of the community presided over by a lawspeaker. Things took place at regular intervals, usually at prominent places that were accessible by travel. They provided legislative functions, as well as being social events and opportunities for trade. In modern usage, the meaning of this word in English and other languages has shifted to mean not just an assemblage of some sort but simply an object of any sort. (en)
- 팅그(고대 노르드어, 고대 영어, 아이슬란드어: þing, 독일어, 네덜란드어: ding, 영어: thing)는 게르만 사회의 평의집단으로, 공동체의 자유민들로 이루어진 일종의 입법부이다. 팅그가 이루어지는 장소를 팅그스티드(thingstead)라고 했다. (ko)
- ディングとは、古代ゲルマン社会において政策決定を行った会議体である。それは古いロシアのヴェーチェに類似している。 Lawspeakerと呼ばれる機関により主催され、コミュニティーの自由人で構成された。会議の場所はthingstead（ディングの場所）と呼ばれた。アングロ・サクソン・イングランドの「フォルクムート」はこれに類似しており、それは、賢人会議の先駆けであり、またいくつかの点に関しては現代のイギリスの議会の前身である。 この言葉は、今日、英語ではhustingという語として残っており、また北欧の国々の立法府および政治・司法機関の正式名称として、マン島語のtynに マン島の三つの立法機関の用語として残っている。 (ja)
- In de rechtsgeschiedenis is een ding in de Germaanse tijd een volksvergadering die recht kon spreken (en dus als rechtbank fungeerde). Het recht werd gesproken door de aanwezigen (schepenen). (nl)
- Thing, Ting lub Ling – zgromadzenie wolnych mężczyzn u plemion germańskich. Również nazwa miejsca, gdzie odbywały się zgromadzenia. W krajach skandynawskich pochodzą od nich nazwy parlamentów:
* alandzkiego – Lagting
* duńskiego – Folketing
* farerskiego – Løgting
* islandzkiego – Althing
* norweskiego – Storting (pl)
- Ting var politiska församlingar för lagstiftning, rättskipning och förvaltning i det forntida, vikingatida och medeltida Norden. Olika typer av ting var lokala bygdeting, svenska lagmansting och norska lagting. Begreppet har levt vidare i namn på nordeuropeiska parlament som Alltinget, Stortinget, Folketinget och Tynwald. (sv)
- 「庭」（英語：thing；古英語、古諾爾斯語和冰島語：þing；德語：Ding；荷蘭語：ding；現代斯堪地那維亞語言：ting）是日耳曼人社會中的一種政治議會，它後來亦被引入某些塞爾特人社會中。「庭」由其所屬社群的自由民組成，並由（lawspeaker）主持，而「庭」的集會地點則稱為「庭址」（thingstead）。即便至今日，「庭」的這種用法依舊可見於一些北歐國家官方的立法機構、政治機構與司法機構的名稱當中，此詞在曼島語中的形式tyn亦可見於曼島的三個立法機構中；此外，英語中此詞的這種用法存留於英語的一詞當中。 在盎格鲁-撒克逊英格兰，民眾大會（英語：folkmoot或folkmote，此詞對應至現代挪威語的folkemøte）是由一個部落、一個社群或一個地區的所有自由民所組成的政治機構。民眾大會是贤人会议的前身，而贤人会议在某些方面則是現代英國國會的前身。 斯拉夫人社會當中的「為制會」（Veche）亦是由一個一般的機構發展成為立法機構的一種機構，且有論點認為，斯拉夫人的「為制會」是受到由瓦良格人帶入（基辅罗斯）的斯堪地那維亞式機構所直接啟發的。 (zh)
- Тінґ (сканд. ting, ісл. þing, нім. Thing) — давньоскандинавські та германські урядові збори, які складалися з вільних чоловіків країни або області. Тінґи зазвичай мали не лише законодавчі повноваження, але й право обирати вождів або королів (конунґів). Під скандинавським впливом тінґи з'явилися в північній Англії та на острові Мен. У Русі аналогом тінґу було віче. (uk)
- Тинг (сканд. ting, исл. þing, нем. Tag — Таг) — древнескандинавское и германское народное собрание (съезд), состоящее из свободных мужчин страны или области. Таги и Тинги, как правило, имели не только законодательные полномочия, но и право избирать вождей или королей. Под скандинавским влиянием тинги появились в северной Англии и на острове Мэн. В славянских государствах и странах аналогом тага и тинга являлось вече. (ru)
- Als Thing oder Ding (altnordisch und neuisländisch þing, dänisch, norwegisch und schwedisch ting; oberdeutsch auch Thaiding von ahd. taga-ding) wurden Volksversammlungen (Volksthing) und Gerichtsversammlungen nach germanischen Rechten bezeichnet. Der Ort oder Platz, an dem eine solche Versammlung abgehalten wurde, wird Thingplatz oder Thingstätte genannt und lag häufig etwas erhöht oder unter einem Baum (Gerichtslinde), jedoch immer unter freiem Himmel. Die Orte dieser Gerichtsversammlungen wurden später auch Malstätte bzw. Malstatt genannt und mit Gerichtssteinen gekennzeichnet (siehe auch: Mader Heide). (de)
- Un thing (en nórdico antiguo: þing) era la asamblea de gobierno en las sociedades de las tribus germanas, formada por los hombres libres de la comunidad. En ellas se dirimían asuntos de índole legislativo y judicial. A una escala mayor, elegían algunos representantes para enviarlos a una gran asamblea y, así, poder decidir sus propias leyes. Cada una de las provincias donde existía una de estas asambleas tenía una ley diferente, es decir, la sociedad nórdica no poseía una ley unitaria y unificada, sino que cada una de las asambleas del Thing decidía sobre su comunidad. Las asambleas estaban presididas por un lagman. Hoy en día el término continúa en los nombres oficiales de las legislaturas nacionales e instituciones políticas o judiciales de algunos territorios como Alþingi en Islandia o (es)
- Tionól rialála i sochaithe tuaisceartacha Gearmánacha ba ea an thing, comhdhéanta de saordhaoine an phobail, le lawspeaker i gceannas . Tá an focal le feiceáil san ,san , agus san Nua-Íoslainnis mar þing (fuaimnítear þ cosúil le "ú" /θ/ neamhghlórach), san Mheán-Bhéarla (mar atá sa Nua-Bhéarla), san , san tSean-Ollainnis agus san mar thing, sa tSean-Ard-Ghearmáinis, sa Mheán-Ard-Ghearmáinis, san Ollainnis Pheinnsiolváiniach, san Mheán-Ollainnis, san Nua-Ollainnis, agus san Afracáinis mar ding agus sa Nua-Ghearmáinis mar Ding, agus san Nua-Ioruais, Danmhairgis, Sualainnis, Faróis, Gutnish, agus Nornis marting, go léir ón phrótai-Ghermáinis neodrach *þingą; tá an focal mar an gcéanna leis an focal níos coitianta Béarla thing, leis an bhrí bhunúsach araon ag a n-croí "grúpa ag teacht le c (ga)
- A Ting – em dinamarquês e norueguês Ting, em sueco Allting, e em islandês Althingi – era uma assembleia de homens livres na Escandinávia, na Era Viquingue e na Idade Média, reunida para fazer leis, executar justiça e tomar decisões administrativas. Na Ting, os camponeses podiam apresentar as suas queixas e reivindicações. A assembleia discutia o assunto, e proferia uma sentença. Se o queixoso não aceitasse a decisão, ele era expulso da sociedade. Na Era Viking não existia a pena de prisão – mas sim multas, expulsão e degolação. (pt)
|