| dbo:abstract
|
- Stanislao Cannizzaro, nascut a Palerm, Regne de les Dues Sicílies, el 13 de juliol de 1826 i traspassat a Roma, Regne d'Itàlia, el 10 de maig de 1910, va ser un químic sicilià, i després italià (1861), que va resoldre les confusions sorgides sobre les masses moleculars i les masses atòmiques. (ca)
- ستانيسلاو كانيزارو هو عالم كيمياء إيطالي ولد عام (1826م) ومات عام (1910م)، وهو الذي اوضح التمييز الجوهري بين الذرات والجزيئات. (ar)
- Stanislao Cannizzaro (13. července 1826 Palermo, Itálie – 10. května 1910 Řím) byl italský chemik, známý hlavně objevem disproporční reakce aromatických aldehydů v zásaditém prostředí, která byla po něm i pojmenována jako Cannizzarova reakce. (cs)
- Stanislao Cannizzaro (* 13. Juli 1826 in Palermo; † 10. Mai 1910 in Rom) war ein italienischer Chemiker und Politiker. Cannizzaro klärte den Unterschied von Atom- und Molekulargewicht auf. Er erkannte, dass Wasserstoffgas als Molekül vorliegt und verhalf der Chemie zu richtigen Summenformeln. Er fand ein Darstellungsverfahren für Carbonsäuren und Alkohole aus den entsprechenden Aldehyden und untersuchte die Photochemie von Santonin. Cannizzaro unterstützte die italienische Einigungsbewegung und Garibaldis Aufstand in Sizilien. Für kurze Zeit war er Mitglied der sizilianischen Regierung. Er leitete den Ausbau der Chemieabteilung der Universität von Palermo. Später wurde er zum Senator ernannt und zog nach Rom. Seine wissenschaftliche Schule prägte Chemikergenerationen in Italien und brachte zahlreiche Industriechemiker sowie spätere Professoren hervor. Bekannte Schüler waren Raffaello Nasini, Francesco Mauro, Augusto Piccini und Emanuele Paternò, mit dem er gemeinsam die Fachzeitschrift Gazzetta Chimica Italiana gründete. (de)
- Ο Στανισλάο Κανιτζάρο (Stanislao Cannizzaro, 13 Ιουλίου 1826 - 10 Μαΐου 1910) ήταν Ιταλός χημικός, γνωστός κυρίως για την ομώνυμη αντίδραση και για τον ρόλο του στις συζητήσεις ατομικού βάρους στο Συνέδριο της Καρλσρούης το 1860. (el)
- Stanislao Cannizzaro (1826-1910) estis itala kemiisto kaj politikisto, fondinto de la Gazzetta Chimica Italiana, kaj venkinto de la Medalo Kopley dank'al siaj sciencaj laboroj. Li famiĝis pro la reakcio kiu portas sian nomon kaj pro la influa rolo kiun li havis en la decidoj pri la atompezoj dum la Kongreso de Karlsruhe, en 1860. (eo)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 13 de julio de 1826-Roma, 10 de mayo de 1910) fue un químico italiano recordado principalmente por haber resuelto el problema de la confusión entre las masas moleculares y atómicas surgido en relación con las hipótesis de Amedeo Avogadro. (es)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 1826ko uztailaren 13a - Erroma, 1910eko maiatzaren 10a) italiar kimikaria izan zen. Senataria eta Genoako eta Palermoko unibertsitateetako irakaslea izan zen. Avogadroren legea zehaztu zuen. Alkohol aromatikoak aurkitu zituen. Berak aurkitu zuen, egun, deitzen dena. Cannizzaroren erreakzioa zenbait aldehidotan gertatzen den erreakzioa da. Aldehido jakin batzuen bi molekula, disoluzioan dauden alkalien eraginez elkarren artean erreakzionatzen dutenean, bietako bat alkohol bilakatzen da eta bestea oxidatu egiten da, azidoari dagokion gatza sortzeko. Horrela, bentzaldehidotik alkohol bentzilikoa eta lortzen ditu. (eu)
- Ceimicí a rugadh i bPalermo na Sicile ab ea Stanislao Cannizzaro (13 Iúil 1826 – 10 Bealtaine 1910). An chéad cheimicí nua-aoiseach a d'aithin tábhacht shaothar Amedeo Avogadro ar mheáchain adamhacha, níos mó ná leathchéad bliain roimhe sin. Rinne sé idirdhealú idir meáchan adamhach is meáchan móilíneach. Chuir sé comheagar ar cheimic orgánach is neamhorgánach, d'fhionn cianaimíd, agus tháirg alcóil as aildéid trí imoibriú a dtugtar imoibriú Cannizaro air anois. (ga)
- Stanislao Cannizzaro, né à Palerme le 13 juillet 1826 et mort à Rome le 10 mai 1910, est un chimiste italien. (fr)
- Stanislao Cannizzaro FRS (/ˌkænɪˈzɑːroʊ/ KAN-iz-AR-oh, also US: /-ɪtˈsɑːr-/ -it-SAR-, Italian: [staniˈzlaːo kannitˈtsaːro]; 13 July 1826 – 10 May 1910) was an Italian chemist. He is famous for the Cannizzaro reaction and for his influential role in the atomic-weight deliberations of the Karlsruhe Congress in 1860. (en)
- スタニズラオ・カニッツァーロ（Stanislao Cannizzaro、1826年7月13日-1910年5月10日）は、イタリアの有機化学者、政治家。アヴォガドロの再評価を行い、周期表確立に貢献した。同時にイタリア統一運動に参加し、イタリア憲法の制定にも加わった。 (ja)
- Stanislao Cannizzaro (13 juli 1826 – 10 mei 1910) was een Italiaans scheikundige. Cannizzaro was achtereenvolgens professor te Genua, Palermo en Rome. Hij heeft in 1858, door de uitgave van een pamflet, de moleculairtheorie van Avogadro ingang doen vinden. Op het Congres van chemici te Karlsruhe, in 1860, deed Cannizzaro de verwarring opheffen die toen nog bestond tussen de begrippen molecule en atoom. Hij verwierf ook naam op het gebied van de organische chemie. In 1870 was hij samen met Hugo Schiff stichter van de Gazzetta Chimica Italiana. In 1891 kreeg Cannizzaro de Copley Medal. De Cannizzaro-reactie is door hem ontdekt. (nl)
- Stanislao Cannizzaro (ur. 13 lipca 1826 w Palermo, zm. 10 maja 1910 w Rzymie) – włoski chemik, profesor chemii w Alessandrii, Genui, Palermo i Rzymie. Pracował nad oznaczeniem mas cząsteczkowych związków chemicznych za pomocą pomiarów gęstości pary. Zajmował się badaniem związku, jaki zachodzi pomiędzy ciepłem właściwym a ciężarem atomowym pierwiastków. Odkrył alkohol benzylowy, dokonał syntezy cyjanamidu. Napisał Zarys nauki chemii teoretycznej (1858). Laureat Medalu Copleya. Stworzył ważne prace w dziedzinie chemii teoretycznej, odróżniając atomy od molekuł. Podał definicje gramoatomu i gramorównoważnika, przyjęte na jego wniosek przez kongres fizyków w Karlsruhe. Zjazd przyjął propozycję Cannizzara, wprowadzając oficjalnie pojęcie molekuły. Obiektem odniesienia miała być molekuła wodoru, którą – zgodnie z postulatem Avogadro – uznano za molekułę dwuatomową i mającą masę cząsteczkową równą 2. Wyznaczył masy atomowe wielu pierwiastków. Odkrył tzw. reakcję Cannizzaro. W 1871 roku został mianowany włoskim senatorem. Odznaczony Krzyżem Komandorskim Orderu Korony Włoch, Krzyżem Komandorskim Orderu Świętych Maurycego i Łazarza oraz Orderem Sabaudzkim Cywilnym. (pl)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 13 luglio 1826 – Roma, 10 maggio 1910) è stato un chimico e politico italiano. È ricordato per la reazione di Cannizzaro e per il suo influente ruolo nelle deliberazioni sul peso atomico al Congresso di Karlsruhe. (it)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 13 de julho de 1826 — Roma, 10 de maio de 1910) foi um químico italiano. Ainda jovem participou do risorgimento, movimento literário, filosófico e político orientado para a conquista da unidade italiana. Exerceu atividade política, tendo sido nomeado senador, professor da Universidade de Gênova e lecionou, ainda, em Palermo e Roma. Sua grande contribuição à ciência foi o esclarecimento que forneceu à hipótese de Avogadro sobre a teoria atômica, precisando a distinção entre peso atômico e peso molecular. Conseguiu que fossem aceitas no Congresso de Karlsruhe, realizado em 1860, os conceitos e argumentos a favor da hipótese de Avogadro, contida em sua obra Sumário de um curso de filosofia química. Foi o autor da reação que leva seu nome, a reação de Cannizzaro: reação a frio à ação de soluções concentradas de hidróxidos alcalinos sobre um aldeido, com formação simultânea de um álcool e um ácido. Seus trabalhos foram reunidos sob o título de Scritti vari e lettere (Escritos diversos e cartas), em 1925. (pt)
- Stanislao Cannizzaro, född 13 juli 1826 i Palermo, död 10 maj 1910, var en italiensk kemist. Cannizzaro började på universitetet i Palermo 1841, med avsikten att utbilda sig till läkare, men snart övergick han till att studera kemi. 1845 och 1846 verkade han som assistent till Raffaele Piria (1815-1865), som då var professor i kemi i Pisa. Under Siciliens självständighetskamp 1848 tjänstgjorde Cannizzaro som artilleriofficer i Messina och valdes också som representant för Francavilla i Siciliens parlament. Efter att Messina hade fallit i september 1848 stationerades han i Taormina. När upproret föll samman flydde han till Marseille i Frankrike i maj 1849 och kom, efter att ha besökt flera andra städer, till Paris i oktober. Han arbetade i Michel Eugène Chevreuls laboratorium där och bidrog tillsammans med F. S. Cloz (1817-1883) för första gången till den kemiska forskningen 1851, genom att tillverka cyanamid genom att låta ammoniak reagera med löst i eter. Samma år utnämndes han till professor i fysikalisk kemi vid den nationella högskolan i i Piemonte. Där upptäckte han att aldehyder, om de löses i en kaliumhydroxidlösning i etanol, kan uppdelas till motsvarande syra och alkohol, till exempel från bensaldehyd till bensoesyra och bensylalkohol, den så kallade Cannizzaro-reaktionen. På hösten 1855 blev han professor i kemi vid i Genua. Efter ett par professorsposter i Pisa och Neapel tog han jobbet som professor i organisk och oorganisk kemi i Palermo. Där blev han kvar i tio år och undersökte aromatiska föreningar, samtidigt som han fortsatte med aminerna. 1871 blev han professor i kemi vid Roms universitet. Utöver sitt arbete med organisk kemi bidrog han i hög grad till förståelsen av de grundläggande kemiska sambanden i sin skrift Sunto di un corso di Filosofia chimica (1858) där han gjorde tydlig åtskillnad mellan molekylvikt och atomvikt och också visade hur de elementära ämnenas atomvikter i flyktiga sammansatta ämnen kan beräknas ur dessa sammansatta ämnens molekylvikter. Härmed fick Avogadros hypotes om atomer och molekyler en stabil grund. Cannizzaro visade också hur elementens atomvikter kan beräknas från deras värmekapacitivitet även när deras gasdensitet inte är känd. Detta arbete hade stor betydelse för framväxandet av en förståelse för materiens struktur utifrån atom-begreppet. För detta tilldelades han Copley-medaljen av Royal Society 1891. I egenskap av framstående vetenskapsman kunde han 1871 ta plats i den italienska senaten och senare blev han dess vicepresident. Som medlem i Rådet för offentlig utbildning, och även på andra sätt, hade han stort inflytande över utvecklandet av den naturvetenskapliga utbildningen i Italien. Han blev ledamot av Kungliga Vetenskapsakademien år 1905. (sv)
- Станислао Канницца́ро (итал. Stanislao Cannizzaro; 13 июля 1826, Палермо — 10 мая 1910, Рим) — итальянский химик, один из основателей атомно-молекулярного учения. Внес значительный вклад в развитие органической химии. Член Национальной академии деи Линчеи (1873), иностранный член Лондонского королевского общества (1889), член-корреспондент Петербургской академии наук (1889), Парижской академии наук (1894). (ru)
- Станіслао Канніццаро (італ. Stanislao Cannizzaro; 13 липня 1826, Палермо — 10 травня 1910, Рим) — італійський хімік. Медичну освіту здобув в університетах Палермо (1841—1845) і Пізи (1846—1848). Брав участь у народному повстанні на Сицилії, після придушення якого у 1849 р. емігрував до Франції. До Італії повернувся у 1851 р. і став професором хімії Національного коледжу в Олександрії (П'ємонт); згодом викладав хімію в Генуезькому університеті (1856—1861), університеті Палермо (1861—1871), Римському університеті (1871—1910). У 1871 р. був обраний до Сенату, пізніше став віце-президентом. Як член ради народної освіти курував наукову освіту в Італії.У 1891 р. Лондонське королівське товариство нагородило Канніццаро медаллю Коплі. Канніццаро виконав ряд важливих досліджень в галузі органічної хімії. У 1851 р. він отримав ціанамід (спільно з французьким хіміком Ф. С. Клоезом), вивчив його термічну полімеризацію і отримав сечовину гідратацією ціанаміду. Вивчаючи дію їдкого калію на бензальдегід, виділив у 1853 р. бензиловий спирт. Одночасно відкрив реакцію окисно-відновного диспропорціонування ароматичних альдегідів у лужному середовищі (Реакція Канніццаро). Він також синтезував бензоїлхлорид і фенілоцтову кислоту, вивчив ганусовий спирт, бензилкарбамід, сантонін і його похідні. Головною науковою заслугою Канніццаро стала запропонована ним система основних хімічних понять, на основі якої була здійснена реформа атомно-молекулярної теорії. Проаналізувавши у своїй праці «Конспект курсу хімічної філософії» («Sunto di un corso di filosopfia chimica») розвиток атомно-молекулярних поглядів від Дж. Дальтона і А. Авогадро до Ш. Жерара і О. Лорана, Канніццаро на основі закону Авогадро чітко розмежував поняття «атом», «молекула» і «еквівалент» і запропонував раціональну систему атомної ваги. Ґрунтуючись на даних про теплоємність металів і на густину їх пари, а частково і на хімічних міркуваннях, він встановив і обґрунтував правильні атомні ваги багатьох елементів, перш за все металів. Свою теорію Канніццаро виклав у брошурі, яку особисто роздав всім учасникам Міжнародного конгресу хіміків у Карлсруе, що відкрився 3 вересня 1860. Лотар Маєр писав про це: "Я також отримав примірник … Я перечитав його не раз … Мене вразила ясність, з якою там говориться про найважливіші спірних пунктах. З моїх очей спала пелена, зникли всі сумніви. Натомість з'явилося відчуття спокійної впевненості " Брошура Канніццаро справила велике враження на учасників конгресу, серед яких був і Д. І. Менделєєв. Канніццаро зміг переконати більшість учених прийняти його точку зору, внісши тим самим остаточну ясність у заплутаному питанні про атомних, молекулярних та еквівалентних вагах. Встановлення правильних атомних ваг зробило можливим відкриття періодичного закону хімічних елементів. Італійська національна академія наук заснувала премію імені Станіслао Канніцаро. Ім'ям Канніцаро названі вулиця в Римі і інститут Istituto Tecnico Stanislao Cannizzaro Colleferro. (uk)
- 斯坦尼斯劳·坎尼扎罗（義大利語：Stanislao Cannizzaro，1826年7月13日－1910年5月10日），意大利革命者，有机化学家，社会活动家。他曾参与西西里岛反对波旁王朝的起义。他在进行有机合成研究中发现了坎尼扎罗反应。他通过实验结果证实了阿莫迪欧·阿伏伽德罗的分子假说，对原子和分子、原子量与分子量进行了定义和区别，这些工作通过卡尔斯鲁厄会议为科学界所知，对化学理论的发展作出了杰出贡献。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Stanislao Cannizzaro, nascut a Palerm, Regne de les Dues Sicílies, el 13 de juliol de 1826 i traspassat a Roma, Regne d'Itàlia, el 10 de maig de 1910, va ser un químic sicilià, i després italià (1861), que va resoldre les confusions sorgides sobre les masses moleculars i les masses atòmiques. (ca)
- ستانيسلاو كانيزارو هو عالم كيمياء إيطالي ولد عام (1826م) ومات عام (1910م)، وهو الذي اوضح التمييز الجوهري بين الذرات والجزيئات. (ar)
- Stanislao Cannizzaro (13. července 1826 Palermo, Itálie – 10. května 1910 Řím) byl italský chemik, známý hlavně objevem disproporční reakce aromatických aldehydů v zásaditém prostředí, která byla po něm i pojmenována jako Cannizzarova reakce. (cs)
- Ο Στανισλάο Κανιτζάρο (Stanislao Cannizzaro, 13 Ιουλίου 1826 - 10 Μαΐου 1910) ήταν Ιταλός χημικός, γνωστός κυρίως για την ομώνυμη αντίδραση και για τον ρόλο του στις συζητήσεις ατομικού βάρους στο Συνέδριο της Καρλσρούης το 1860. (el)
- Stanislao Cannizzaro (1826-1910) estis itala kemiisto kaj politikisto, fondinto de la Gazzetta Chimica Italiana, kaj venkinto de la Medalo Kopley dank'al siaj sciencaj laboroj. Li famiĝis pro la reakcio kiu portas sian nomon kaj pro la influa rolo kiun li havis en la decidoj pri la atompezoj dum la Kongreso de Karlsruhe, en 1860. (eo)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 13 de julio de 1826-Roma, 10 de mayo de 1910) fue un químico italiano recordado principalmente por haber resuelto el problema de la confusión entre las masas moleculares y atómicas surgido en relación con las hipótesis de Amedeo Avogadro. (es)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 1826ko uztailaren 13a - Erroma, 1910eko maiatzaren 10a) italiar kimikaria izan zen. Senataria eta Genoako eta Palermoko unibertsitateetako irakaslea izan zen. Avogadroren legea zehaztu zuen. Alkohol aromatikoak aurkitu zituen. Berak aurkitu zuen, egun, deitzen dena. Cannizzaroren erreakzioa zenbait aldehidotan gertatzen den erreakzioa da. Aldehido jakin batzuen bi molekula, disoluzioan dauden alkalien eraginez elkarren artean erreakzionatzen dutenean, bietako bat alkohol bilakatzen da eta bestea oxidatu egiten da, azidoari dagokion gatza sortzeko. Horrela, bentzaldehidotik alkohol bentzilikoa eta lortzen ditu. (eu)
- Ceimicí a rugadh i bPalermo na Sicile ab ea Stanislao Cannizzaro (13 Iúil 1826 – 10 Bealtaine 1910). An chéad cheimicí nua-aoiseach a d'aithin tábhacht shaothar Amedeo Avogadro ar mheáchain adamhacha, níos mó ná leathchéad bliain roimhe sin. Rinne sé idirdhealú idir meáchan adamhach is meáchan móilíneach. Chuir sé comheagar ar cheimic orgánach is neamhorgánach, d'fhionn cianaimíd, agus tháirg alcóil as aildéid trí imoibriú a dtugtar imoibriú Cannizaro air anois. (ga)
- Stanislao Cannizzaro, né à Palerme le 13 juillet 1826 et mort à Rome le 10 mai 1910, est un chimiste italien. (fr)
- Stanislao Cannizzaro FRS (/ˌkænɪˈzɑːroʊ/ KAN-iz-AR-oh, also US: /-ɪtˈsɑːr-/ -it-SAR-, Italian: [staniˈzlaːo kannitˈtsaːro]; 13 July 1826 – 10 May 1910) was an Italian chemist. He is famous for the Cannizzaro reaction and for his influential role in the atomic-weight deliberations of the Karlsruhe Congress in 1860. (en)
- スタニズラオ・カニッツァーロ（Stanislao Cannizzaro、1826年7月13日-1910年5月10日）は、イタリアの有機化学者、政治家。アヴォガドロの再評価を行い、周期表確立に貢献した。同時にイタリア統一運動に参加し、イタリア憲法の制定にも加わった。 (ja)
- Stanislao Cannizzaro (13 juli 1826 – 10 mei 1910) was een Italiaans scheikundige. Cannizzaro was achtereenvolgens professor te Genua, Palermo en Rome. Hij heeft in 1858, door de uitgave van een pamflet, de moleculairtheorie van Avogadro ingang doen vinden. Op het Congres van chemici te Karlsruhe, in 1860, deed Cannizzaro de verwarring opheffen die toen nog bestond tussen de begrippen molecule en atoom. Hij verwierf ook naam op het gebied van de organische chemie. In 1870 was hij samen met Hugo Schiff stichter van de Gazzetta Chimica Italiana. In 1891 kreeg Cannizzaro de Copley Medal. De Cannizzaro-reactie is door hem ontdekt. (nl)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 13 luglio 1826 – Roma, 10 maggio 1910) è stato un chimico e politico italiano. È ricordato per la reazione di Cannizzaro e per il suo influente ruolo nelle deliberazioni sul peso atomico al Congresso di Karlsruhe. (it)
- Станислао Канницца́ро (итал. Stanislao Cannizzaro; 13 июля 1826, Палермо — 10 мая 1910, Рим) — итальянский химик, один из основателей атомно-молекулярного учения. Внес значительный вклад в развитие органической химии. Член Национальной академии деи Линчеи (1873), иностранный член Лондонского королевского общества (1889), член-корреспондент Петербургской академии наук (1889), Парижской академии наук (1894). (ru)
- 斯坦尼斯劳·坎尼扎罗（義大利語：Stanislao Cannizzaro，1826年7月13日－1910年5月10日），意大利革命者，有机化学家，社会活动家。他曾参与西西里岛反对波旁王朝的起义。他在进行有机合成研究中发现了坎尼扎罗反应。他通过实验结果证实了阿莫迪欧·阿伏伽德罗的分子假说，对原子和分子、原子量与分子量进行了定义和区别，这些工作通过卡尔斯鲁厄会议为科学界所知，对化学理论的发展作出了杰出贡献。 (zh)
- Stanislao Cannizzaro (* 13. Juli 1826 in Palermo; † 10. Mai 1910 in Rom) war ein italienischer Chemiker und Politiker. Cannizzaro klärte den Unterschied von Atom- und Molekulargewicht auf. Er erkannte, dass Wasserstoffgas als Molekül vorliegt und verhalf der Chemie zu richtigen Summenformeln. Er fand ein Darstellungsverfahren für Carbonsäuren und Alkohole aus den entsprechenden Aldehyden und untersuchte die Photochemie von Santonin. (de)
- Stanislao Cannizzaro (ur. 13 lipca 1826 w Palermo, zm. 10 maja 1910 w Rzymie) – włoski chemik, profesor chemii w Alessandrii, Genui, Palermo i Rzymie. Pracował nad oznaczeniem mas cząsteczkowych związków chemicznych za pomocą pomiarów gęstości pary. Zajmował się badaniem związku, jaki zachodzi pomiędzy ciepłem właściwym a ciężarem atomowym pierwiastków. Odkrył alkohol benzylowy, dokonał syntezy cyjanamidu. Napisał Zarys nauki chemii teoretycznej (1858). Laureat Medalu Copleya. (pl)
- Stanislao Cannizzaro (Palermo, 13 de julho de 1826 — Roma, 10 de maio de 1910) foi um químico italiano. Ainda jovem participou do risorgimento, movimento literário, filosófico e político orientado para a conquista da unidade italiana. Exerceu atividade política, tendo sido nomeado senador, professor da Universidade de Gênova e lecionou, ainda, em Palermo e Roma. (pt)
- Stanislao Cannizzaro, född 13 juli 1826 i Palermo, död 10 maj 1910, var en italiensk kemist. Cannizzaro började på universitetet i Palermo 1841, med avsikten att utbilda sig till läkare, men snart övergick han till att studera kemi. 1845 och 1846 verkade han som assistent till Raffaele Piria (1815-1865), som då var professor i kemi i Pisa. Han blev ledamot av Kungliga Vetenskapsakademien år 1905. (sv)
- Станіслао Канніццаро (італ. Stanislao Cannizzaro; 13 липня 1826, Палермо — 10 травня 1910, Рим) — італійський хімік. Медичну освіту здобув в університетах Палермо (1841—1845) і Пізи (1846—1848). Брав участь у народному повстанні на Сицилії, після придушення якого у 1849 р. емігрував до Франції. До Італії повернувся у 1851 р. і став професором хімії Національного коледжу в Олександрії (П'ємонт); згодом викладав хімію в Генуезькому університеті (1856—1861), університеті Палермо (1861—1871), Римському університеті (1871—1910). У 1871 р. був обраний до Сенату, пізніше став віце-президентом. Як член ради народної освіти курував наукову освіту в Італії.У 1891 р. Лондонське королівське товариство нагородило Канніццаро медаллю Коплі. (uk)
|