| dbo:abstract
|
- Pasqual II - nascut Rainer de Bleda - va ser Papa de l'Església Catòlica del 1099 al 1118. Era monjo d'un monestir cluniacenc situat a la Toscana quan va ser nomenat cardenal per Gregori VII en 1076. Durant el seu regnat va continuar amb la lluita pel dret d'investidura, i amb aquest objectiu va instar al segon fill de l'emperador Enric IV a sublevar-se contra el seu pare. El 1105, el sublevat Enric V va convocar una Dieta a Magúncia per solucionar l'enfrontament amb el seu pare, que va finalitzar amb l'abdicació d'Enric IV a favor del seu fill Enric V. Per l'Església, la caiguda d'un rival de la talla d'Enric IV va ser tan important que Pasqual II, creient que significaria el final del "conflicte de les investidures", va cometre el greu error de reconèixer a Enric V sense exigir-li abans el reconeixement que el dret a investir eclesiàstics era privatiu del pontificat. Enric V no estava disposat a veure retallats els seus drets i va continuar efectuant nomenaments de bisbes invocant els drets històrics tot i les contínues proclamacions del Papa prohibint les investidures laiques. Aquest enfrontament va prosseguir fins que, en 1110, Enric V es va dirigir cap a Roma al capdavant de tot el seu exèrcit amb la intenció de fer-se coronar emperador per Pasqual II. El febrer del 1111 Pasqual II va arribar a un acord amb Enric V segons el qual l'Església tornaria totes les possessions i drets que havia rebut de l'Imperi des de temps de Pipí el Breu a canvi de la renúncia de l'emperador als seus drets històrics d'investidura. També es va establir que després de la firma del conveni, el Papa coronaria emperador a Enric en la Catedral de Sant Pere. Però en conèixer els termes de l'acord, es va produir un aixecament popular que va obligar a Enric a abandonar Roma emportant-se a Pasqual II com a presoner. Al cap de seixanta dies de presó, el Papa va cedir davant l'emperador mitjançant la firma d'un tractat en el que acceptava la investidura imperial, el coronava emperador i es comprometia a no excomunicar mai Enric V. El 1113, Pasqual va reconèixer l'Orde dels Hospitalers de Sant Joan. Cap al final del pontificat, en 1115, va morir la comtessa deixant tots els seus territoris a l'Església. Però, Enric V, al·legant un acord secret, es va dirigir a Roma per considerar-se hereu legítim de la comtessa. Això va obligar a Pasqual II a fugir de la ciutat, no tornant fins pocs dies abans de la seva mort, el 21 de gener de 1118. (ca)
- Paschalis II., rodným jménem Rainer z Biedy (cca 1050, – 21. ledna 1118, Řím) byl papežem od 13. srpna 1099 až do své smrti. (cs)
- البابا باسكال الثاني (باللاتينية: Paschalis II) ،1050 x 1055 – 21 كانون الثاني / يناير 1118), ولد باسم رانيروس وأصبح البابا من 13 آب / أغسطس 1099 إلى وفاته في سنة 1118. راهب على مذهب الكليني البندقتي. هو من أنشأ الكاردينال الكاهن من سان كليمن من قبل البابا غريغوري السابع (1073-85) في 1073. اعتلى الكرسي البابوي بعد البابا أوربان الثاني (1088-1099) في 19 آب / أغسطس 1099. بقي في البابوية ما يقرب من عشرين عاما والذي تعتبر فترة طويلة واستثنائية لبابا من العصور الوسطى. (ar)
- Ο Πάπας Πασχάλης Β΄ (Papa Pasquale II, 1050 - 21 Ιανουαρίου 1118) διετέλεσε Πάπας Ρώμης από το 1099 μέχρι το 1118. Διαδέχθηκε στο παπικό θρόνο τον Πάπα Ουρβανό Β΄. Έγινε καρδινάλιος επί Γρηγορίου Β΄ του οποίου ήταν οπαδός. Ήταν αρκετά δυναμικός από της υπερίσχυσής του των κατ΄ αυτού εκλεγέντων τριών Παπών καθώς και στους κατ΄ εναντίον Ερρίκου του Α΄ της Αγγλίας και Φιλίππου του Ωραίου της Γαλλίας αγώνες του. Όταν αργότερα ενεπλάκη σε αγώνα με τον Ερρίκο τον Ε΄ αναγκάσθηκε τότε να υπογράψει τη συνθήκη της Σούτρη 1111 δια της οποίας ο Αυτοκράτωρ παραιτούταν από την δια δακτυλίου και ράβδου περιβολής των επισκόπων και αντ΄ αυτού ο Πάπας παραχώρησε σ΄ αυτόν τα από Καρόλου του Μεγάλου δωρηθέντα στην Εκκλησία κτήματα καθώς και να στέψη αυτόν Αυτοκράτορα.Η στέψη όμως εκείνη έμελλε να εξελιχθεί από τις πλέον επεισοδιακές, όταν κάποιος κατά τη διάρκειά της διαμαρτυρήθηκε έντονα που θεωρήθηκε προσκείμενος του Πάπα. Τότε ο Αυτοκράτορας διέταξε τη σύλληψη του Πάπα, εκείνος προκειμένου να σωθεί επέστρεψε τα προνόμια του δακτυλιδιού και της ράβδου περιβολής. Αργότερα όμως η εξέλιξη ήταν ακόμα χειρότερη όταν η σύνοδος της Ρώμης υπό την προεδρία του Πασχάλη (1112) κήρυξε άκυρη την πράξη του, της επιστροφής του προνομίου και προχώρησε στον αφορισμό του Ερρίκου. Όταν ο Ερρίκος έλαβε γνώση του γεγονότος αυτού ηγούμενος στρατού εισέβαλε στη Ρώμη, συνέλαβε τον Πάπα τον οποίο στη συνέχεια καθαίρεσε και τον εξόρισε. Στον παπικό θρόνο διάδοχός του ανέλαβε ο Πάπας Γελάσιος Β΄ (el)
- Paskalo la 2-a aŭ Ranierius (mortis la 21-an de januaro 1118) estis papo de la Katolika Eklezio ekde la 13-a de aŭgusto 1099 ĝis sia morto. Monaĥo de la Kluniza ordeno, li iĝis kardinala pastro de la Titulus S. Clementi fare de Gregorio la 7-a (1073–85) ĉirkaŭ 1076, kaj estis konsekrita kiel papo en sinsekvo al Urbano la 2-a (1088–99) je la 19-a de aŭgusto 1099. Lia regado, daŭra preskaŭ dudek jarojn, estis aparte longa por papo de la Mezepoko. La imperiestro Henriko la 2-a enkarcerigis Paskalon dum la Investitura polemiko. Post 61 tagoj, Paskalo donis kaj garantiis investiturpovon al la imperiestro; sed koncilio en Vienne dum oktobro 1111 ekskomunikis Henrikon, kaj koncilio en Laterano dum marto 1112 deklaris nulaj kaj malplenaj la koncedojn eldevigitajn perforte. En 1115 Paskalo pretendis la alodan teritorion de Matilda de Toskanio, sed Henriko invadis, kaj Paskalo fuĝis el Romo. Li revenis en januaro 1118, sed mortis post nur kelkaj tagoj. (eo)
- Paschalis II., ursprünglich Raniero di Bieda (* in Bleda di Santa Sofia, Forlì; † 21. Januar 1118 in Rom), war zwischen 1099 und 1118 Papst der katholischen Kirche. (de)
- Paskoal II.a Eliza Katolikoaren 160. Aita Santua izan zen 1099 eta 1118 urteen bitartean. Clunytar fraidea izan zen. Amerikako lehendabiziko gotzain izendatu zuen, Eiríkr Gnúpsson islandiarra Groenlandia eta Vinlandeko gotzaina bilakatuz. (eu)
- Pascal II, né Raniero de Bieda vers 1050 à Santa Sofia et mort le 21 janvier 1118 à Rome, est un religieux bénédictin italien du Moyen Âge, qui fut le 160e pape de l’Église catholique du 13 août 1099 au 21 janvier 1118, succédant à Urbain II. Il lutta contre les empereurs Henri IV et Henri V. Le pontificat de ce bénédictin a duré 18 ans, 5 mois et une semaine. (fr)
- Pascual II de nombre secular Rainero Raineri di Bleda (o Bieda) (Bleda de Santa Sofía, c. 1050-Roma, 21 de enero de 1118) fue el papa n.° 160 de la Iglesia católica entre 1099 y 1118. Monje en un monasterio cluniacense situado en la Toscana, fue nombrado cardenal por Gregorio VII en 1076. (es)
- Ba Phápa ar an Eaglais Chaitliceach é Pápa Pascal II. (ga)
- Pope Paschal II (Latin: Paschalis II; 1050 x 1055 – 21 January 1118), born Ranierius, was head of the Catholic Church and ruler of the Papal States from 13 August 1099 to his death in 1118. A monk of the Abbey of Cluny, he was created the cardinal-priest of San Clemente by Pope Gregory VII (1073–85) in 1073. He was consecrated as pope in succession to Pope Urban II (1088–99) on 19 August 1099. His reign of almost twenty years was exceptionally long for a medieval pope. (en)
- Paskhalis II atau Paskalis II, nama lahir Ranierius (wafat di Roma, Italia, 21 Januari 1118), adalah Paus Gereja Katolik Roma sejak 13 Agustus 1099 sampai 21 Januari 1118.
* l
* b
* s (in)
- パスカリス2世（Paschalis II、? - 1118年1月21日）は、第160代ローマ教皇（在位：1099年 - 1118年）。 1099年、を建てた。伝説によると、この場所には、ローマ皇帝ネロを埋葬するドミティアヌス家の墓があり、そこに生えていたクルミの木に悪魔が住みついていると人々に恐れられていた。パスカリス2世は、夢に現れた聖母マリアのお告げ通りにクルミの木を切り倒し、ネロの遺体を焼いて遺灰をテヴェレ川に流したところ、悪魔は現れなくなったという。その事を感謝して、パスカリス2世が市民に呼びかけ、聖母マリアに捧げる教会を建てたと言われる。 また、カンタベリー大司教アンセルムスと聖職叙任権をめぐって対立していたイングランド国王ヘンリー1世が、聖職叙任権を認めることを求めた際に、これを拒否した。 1110年、聖職叙任権闘争の解決を図り、ローマ遠征を決行した神聖ローマ皇帝ハインリヒ5世に、1111年、皇帝が完全に教会の叙任権を放棄することと、教会が世俗的な土地、財産を返還する合意を結ばされた。 第1回十字軍の後の1113年、プロヴァンスのジェラールに対して騎士修道会として正式な承認を与えた。これが中世ヨーロッパの三大騎士修道会の1つの聖ヨハネ騎士団である。 (ja)
- Paus Paschalis II, geboren Raniero di Bieda (Bleda di Santa Sofia, Forlì - Rome, 21 januari 1118) was van 1099 tot 1118 paus van de Rooms-Katholieke Kerk. (nl)
- 교황 파스칼 2세(라틴어: Paschalis PP. II, 이탈리아어: Papa Pasquale II)는 제160대 교황(재위: 1099년 8월 13일 - 1118년 1월 21일)이다. 본명은 라이네리우스(Ranierius)이다. 클뤼니 수도원 출신이며 재임기간은 약 20년으로, 중세 시기의 교황들 중에서는 이례적으로 오래 재임한 편에 속한다. 재임기간 내내 서임권 문제로 인해 하인리히 4세에 이은 하인리히 5세와도 다투며 고초를 겪었다. 원만하게 타협하려는 시도를 한 적이 있었으나 무산된 후에 한 차례 투옥되어 옥고를 치르며 서임권을 강탈당하기도 하였다. (ko)
- Pasquale II, nato Rainerio Raineri di Bleda (Bleda, 1053-1055 – Roma, 21 gennaio 1118), è stato il 160º papa della Chiesa cattolica dal 1099 alla sua morte. (it)
- Papa Pascoal II, nascido Raniério, (Forlì, 1055 - Roma, 21 de janeiro de 1118) foi um monge camaldulense nascido em Bleda, vilarejo da próximo a Forlì, Itália. Foi papa de 13 de agosto de 1099 até à sua morte. O filho do imperador Henrique IV destituiu seu pai e tornou-se o imperador Henrique V. A disputa sobre qual dos dois poderes prevalecia sobre o outro continuou entre o imperador e o papa. Pascoal II instituiu várias ordens de cavaleiros: os templários, os teutônicos e os cavaleiros de São João. (pt)
- Paschalis II (łac. Paschalius II, właśc. Rainierus OSB; ur. ok. 1053/55 w , zm. 21 stycznia 1118 w Rzymie) – papież w okresie od 13 sierpnia 1099 do 21 stycznia 1118. (pl)
- Paschalis II, född Ranierius omkring 1050 i Bleda (Forlì), död 21 januari 1118 i Rom, var påve från den 13 augusti 1099 till sin död, 21 januari 1118. (sv)
- Пасхалій ІІ (лат. Paschalius; пом. 21 січня 1118, Рим, Папська держава) сто п'ятдесят дев'ятий папа Римський (13 жовтня 1099—21 січня 1118), народився у Романьї в Італії. Під час довгої боротьби з приводу інвеститури здебільшого притримувався політики Григорія VII. У 1104 році Пасхалій II досяг успіху, підбуривши другого сина імператора повстати проти його батька, проте згодом зрозумів, що імператор Священної Римської імперії Генріх V є навіть більшим противником папи у питанні про інвеституру ніж імператор Генріх IV. Коли Генріх V з військом вторгся до Італії, папа пообіцяв коронувати його імператором та повернути йому всі церковні землі та власність, які належали імперії у часи Карла Великого. Натомість імператор зобов'язався відмовитись від інвеститури. Проте, коронація не відбулась, оскільки римляни повстали проти Генріха V, який утік захопивши з собою Пасхалія II. Після 2 місяців ув'язнення папа пообіцяв Генріху V інвеституру та коронував його імператором. Пізніше, рішення Пасхалія II були скасовані як такі, що прийняті під примусом, у 1111 році імператора було відлучено від церкви. 15 лютого 1113 Пасхалій II своєю буллою Pie postulatio voluntatis офіційно визнав Орден Госпітальєрів, схвалив їхній статут та взяв під своє заступництво. (uk)
- Святейший Пасха́лий II (лат. Paschalis PP. II), в миру Ранье́ро Бье́да (итал. Raniero Bieda; ? — 21 января 1118) — Папа Римский с 13 августа 1099 года по 21 января 1118 года. (ru)
- 教宗賈利二世（拉丁語：Paschalis PP. II；？－1118年）本名拉涅罗（Raniero），於1099年8月13日當選羅馬主教，接替教宗乌尔巴諾二世。他於翌日即位至1118年1月21日為止。賈利二世早年是克吕尼隐修院的一名修士。大约在1073年，拉涅罗在拉特朗圣格肋孟圣殿被时任教宗额我略七世授予司铎级枢机。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Paschalis II., rodným jménem Rainer z Biedy (cca 1050, – 21. ledna 1118, Řím) byl papežem od 13. srpna 1099 až do své smrti. (cs)
- البابا باسكال الثاني (باللاتينية: Paschalis II) ،1050 x 1055 – 21 كانون الثاني / يناير 1118), ولد باسم رانيروس وأصبح البابا من 13 آب / أغسطس 1099 إلى وفاته في سنة 1118. راهب على مذهب الكليني البندقتي. هو من أنشأ الكاردينال الكاهن من سان كليمن من قبل البابا غريغوري السابع (1073-85) في 1073. اعتلى الكرسي البابوي بعد البابا أوربان الثاني (1088-1099) في 19 آب / أغسطس 1099. بقي في البابوية ما يقرب من عشرين عاما والذي تعتبر فترة طويلة واستثنائية لبابا من العصور الوسطى. (ar)
- Paschalis II., ursprünglich Raniero di Bieda (* in Bleda di Santa Sofia, Forlì; † 21. Januar 1118 in Rom), war zwischen 1099 und 1118 Papst der katholischen Kirche. (de)
- Paskoal II.a Eliza Katolikoaren 160. Aita Santua izan zen 1099 eta 1118 urteen bitartean. Clunytar fraidea izan zen. Amerikako lehendabiziko gotzain izendatu zuen, Eiríkr Gnúpsson islandiarra Groenlandia eta Vinlandeko gotzaina bilakatuz. (eu)
- Pascal II, né Raniero de Bieda vers 1050 à Santa Sofia et mort le 21 janvier 1118 à Rome, est un religieux bénédictin italien du Moyen Âge, qui fut le 160e pape de l’Église catholique du 13 août 1099 au 21 janvier 1118, succédant à Urbain II. Il lutta contre les empereurs Henri IV et Henri V. Le pontificat de ce bénédictin a duré 18 ans, 5 mois et une semaine. (fr)
- Pascual II de nombre secular Rainero Raineri di Bleda (o Bieda) (Bleda de Santa Sofía, c. 1050-Roma, 21 de enero de 1118) fue el papa n.° 160 de la Iglesia católica entre 1099 y 1118. Monje en un monasterio cluniacense situado en la Toscana, fue nombrado cardenal por Gregorio VII en 1076. (es)
- Ba Phápa ar an Eaglais Chaitliceach é Pápa Pascal II. (ga)
- Pope Paschal II (Latin: Paschalis II; 1050 x 1055 – 21 January 1118), born Ranierius, was head of the Catholic Church and ruler of the Papal States from 13 August 1099 to his death in 1118. A monk of the Abbey of Cluny, he was created the cardinal-priest of San Clemente by Pope Gregory VII (1073–85) in 1073. He was consecrated as pope in succession to Pope Urban II (1088–99) on 19 August 1099. His reign of almost twenty years was exceptionally long for a medieval pope. (en)
- Paskhalis II atau Paskalis II, nama lahir Ranierius (wafat di Roma, Italia, 21 Januari 1118), adalah Paus Gereja Katolik Roma sejak 13 Agustus 1099 sampai 21 Januari 1118.
* l
* b
* s (in)
- パスカリス2世（Paschalis II、? - 1118年1月21日）は、第160代ローマ教皇（在位：1099年 - 1118年）。 1099年、を建てた。伝説によると、この場所には、ローマ皇帝ネロを埋葬するドミティアヌス家の墓があり、そこに生えていたクルミの木に悪魔が住みついていると人々に恐れられていた。パスカリス2世は、夢に現れた聖母マリアのお告げ通りにクルミの木を切り倒し、ネロの遺体を焼いて遺灰をテヴェレ川に流したところ、悪魔は現れなくなったという。その事を感謝して、パスカリス2世が市民に呼びかけ、聖母マリアに捧げる教会を建てたと言われる。 また、カンタベリー大司教アンセルムスと聖職叙任権をめぐって対立していたイングランド国王ヘンリー1世が、聖職叙任権を認めることを求めた際に、これを拒否した。 1110年、聖職叙任権闘争の解決を図り、ローマ遠征を決行した神聖ローマ皇帝ハインリヒ5世に、1111年、皇帝が完全に教会の叙任権を放棄することと、教会が世俗的な土地、財産を返還する合意を結ばされた。 第1回十字軍の後の1113年、プロヴァンスのジェラールに対して騎士修道会として正式な承認を与えた。これが中世ヨーロッパの三大騎士修道会の1つの聖ヨハネ騎士団である。 (ja)
- Paus Paschalis II, geboren Raniero di Bieda (Bleda di Santa Sofia, Forlì - Rome, 21 januari 1118) was van 1099 tot 1118 paus van de Rooms-Katholieke Kerk. (nl)
- 교황 파스칼 2세(라틴어: Paschalis PP. II, 이탈리아어: Papa Pasquale II)는 제160대 교황(재위: 1099년 8월 13일 - 1118년 1월 21일)이다. 본명은 라이네리우스(Ranierius)이다. 클뤼니 수도원 출신이며 재임기간은 약 20년으로, 중세 시기의 교황들 중에서는 이례적으로 오래 재임한 편에 속한다. 재임기간 내내 서임권 문제로 인해 하인리히 4세에 이은 하인리히 5세와도 다투며 고초를 겪었다. 원만하게 타협하려는 시도를 한 적이 있었으나 무산된 후에 한 차례 투옥되어 옥고를 치르며 서임권을 강탈당하기도 하였다. (ko)
- Pasquale II, nato Rainerio Raineri di Bleda (Bleda, 1053-1055 – Roma, 21 gennaio 1118), è stato il 160º papa della Chiesa cattolica dal 1099 alla sua morte. (it)
- Papa Pascoal II, nascido Raniério, (Forlì, 1055 - Roma, 21 de janeiro de 1118) foi um monge camaldulense nascido em Bleda, vilarejo da próximo a Forlì, Itália. Foi papa de 13 de agosto de 1099 até à sua morte. O filho do imperador Henrique IV destituiu seu pai e tornou-se o imperador Henrique V. A disputa sobre qual dos dois poderes prevalecia sobre o outro continuou entre o imperador e o papa. Pascoal II instituiu várias ordens de cavaleiros: os templários, os teutônicos e os cavaleiros de São João. (pt)
- Paschalis II (łac. Paschalius II, właśc. Rainierus OSB; ur. ok. 1053/55 w , zm. 21 stycznia 1118 w Rzymie) – papież w okresie od 13 sierpnia 1099 do 21 stycznia 1118. (pl)
- Paschalis II, född Ranierius omkring 1050 i Bleda (Forlì), död 21 januari 1118 i Rom, var påve från den 13 augusti 1099 till sin död, 21 januari 1118. (sv)
- Святейший Пасха́лий II (лат. Paschalis PP. II), в миру Ранье́ро Бье́да (итал. Raniero Bieda; ? — 21 января 1118) — Папа Римский с 13 августа 1099 года по 21 января 1118 года. (ru)
- 教宗賈利二世（拉丁語：Paschalis PP. II；？－1118年）本名拉涅罗（Raniero），於1099年8月13日當選羅馬主教，接替教宗乌尔巴諾二世。他於翌日即位至1118年1月21日為止。賈利二世早年是克吕尼隐修院的一名修士。大约在1073年，拉涅罗在拉特朗圣格肋孟圣殿被时任教宗额我略七世授予司铎级枢机。 (zh)
- Pasqual II - nascut Rainer de Bleda - va ser Papa de l'Església Catòlica del 1099 al 1118. Era monjo d'un monestir cluniacenc situat a la Toscana quan va ser nomenat cardenal per Gregori VII en 1076. Durant el seu regnat va continuar amb la lluita pel dret d'investidura, i amb aquest objectiu va instar al segon fill de l'emperador Enric IV a sublevar-se contra el seu pare. El 1105, el sublevat Enric V va convocar una Dieta a Magúncia per solucionar l'enfrontament amb el seu pare, que va finalitzar amb l'abdicació d'Enric IV a favor del seu fill Enric V. (ca)
- Ο Πάπας Πασχάλης Β΄ (Papa Pasquale II, 1050 - 21 Ιανουαρίου 1118) διετέλεσε Πάπας Ρώμης από το 1099 μέχρι το 1118. Διαδέχθηκε στο παπικό θρόνο τον Πάπα Ουρβανό Β΄. Έγινε καρδινάλιος επί Γρηγορίου Β΄ του οποίου ήταν οπαδός. Ήταν αρκετά δυναμικός από της υπερίσχυσής του των κατ΄ αυτού εκλεγέντων τριών Παπών καθώς και στους κατ΄ εναντίον Ερρίκου του Α΄ της Αγγλίας και Φιλίππου του Ωραίου της Γαλλίας αγώνες του. (el)
- Paskalo la 2-a aŭ Ranierius (mortis la 21-an de januaro 1118) estis papo de la Katolika Eklezio ekde la 13-a de aŭgusto 1099 ĝis sia morto. Monaĥo de la Kluniza ordeno, li iĝis kardinala pastro de la Titulus S. Clementi fare de Gregorio la 7-a (1073–85) ĉirkaŭ 1076, kaj estis konsekrita kiel papo en sinsekvo al Urbano la 2-a (1088–99) je la 19-a de aŭgusto 1099. Lia regado, daŭra preskaŭ dudek jarojn, estis aparte longa por papo de la Mezepoko. (eo)
- Пасхалій ІІ (лат. Paschalius; пом. 21 січня 1118, Рим, Папська держава) сто п'ятдесят дев'ятий папа Римський (13 жовтня 1099—21 січня 1118), народився у Романьї в Італії. Під час довгої боротьби з приводу інвеститури здебільшого притримувався політики Григорія VII. У 1104 році Пасхалій II досяг успіху, підбуривши другого сина імператора повстати проти його батька, проте згодом зрозумів, що імператор Священної Римської імперії Генріх V є навіть більшим противником папи у питанні про інвеституру ніж імператор Генріх IV. (uk)
|