| dbo:abstract
|
- المشترَك (بفتح الراء)، ويعرف بالمشترَك اللفظي واللفظ المشترَك، هو اللفظ الذي تعددت معانيه، ولا بد لمعرفته من القرائن والسياق. وخلافه المنفرِد. مثال لذلك لفظ العَين الذي يطلق على باصرة الإنسان وعلى منبع الماء. كل لفظة يدل عليها اللفظ المشترَك تسمى مشترِكا لفظيا (بكسر الراء) لأنها تشترك في اللفظ الواحد مع غيرها من الكلمات على اختلاف معانيها. (ar)
- Una paraula és polisèmica quan té més d'un significat. Els diferents sentits estan relacionats entre ells, sigui etimològicament o per analogia. Per exemple: el banc dels estalvis té l'origen al banc per seure que usaven els canvistes. Això diferencia la polisèmia de l'homonímia, tot i que la majoria de parlants no pot distingir aquests dos fenòmens. Als diccionaris, les paraules polisèmiques es marquen amb una entrada i diferents accepcions, mentre que les homònimes representen dues entrades diferents, sovint diferenciades amb una xifra. La polisèmia pot ser cultural (tots els parlants del català atribueixen a "banc" els dos significats esmentats) o personal. En aquest cas està molt lligada a la connotació. El fenomen de la polisèmia és estudiat per la semàntica, però també per la sociologia, per les implicacions que pot tenir atribuir a una paraula determinada un sentit diferent de l'original. La lògica formal rebutja les paraules polisèmiques, que són causa de possibles ambigüitats en la comunicació o el raonament, i per això intenta que totes les equivalències entre significat i expressió siguin unívoques. Tradicionalment s'atribueixen tres causes a la polisèmia:
* canvi d'aplicació (com el "ratolí" animal que ara s'aplica a l'ordinador)
* ús metafòric o metonímic ("copa" de l'arbre per analogia amb la "copa" per beure)
* influència d'altres llengües (com la paraula "ignorar", que en català significava només "desconèixer" i ara, per influència de l'anglès vol dir "deixar de banda, passar") El fenomen contrari de la polisèmia és la monosèmia, que consisteix a donar un sol significat a una paraula. (ca)
- Polysémie (z řeckého polys, mnohý – mnohoznačnost) označuje slova, která stejně zní a jejich významy mají nějakou genetickou souvislost.Může se plést s homonymií – homonyma sice stejně zní, jejich souvislost je však pouze náhodná. (cs)
- Als polysem (von altgriechisch πολύς polys „viel, mehrere“ und σῆμα sema „Zeichen“) wird in der Sprachwissenschaft ein Ausdruck (z. B. Wort, Morphem oder Syntagma) bezeichnet, der mehrere unterscheidbare Bedeutungen hat, wobei aber diese Bedeutungen ein gewisses Maß an Ähnlichkeit oder begrifflichem Zusammenhang aufweisen. Die Eigenschaft, polysem zu sein, heißt Polysemie. Polyseme Wörter sind also mehrdeutig, im Unterschied zur einfachen Ambiguität (z. B. Homonymie) kann die Mehrdeutigkeit aber subtiler und weniger auffällig sein. Die Abgrenzung zwischen Polysemie und einfacher Mehrdeutigkeit ist jedoch unscharf. Polysemie kann zu Missverständnissen und Fehlschlüssen führen, aber auch wortspielerisch, sprachschöpferisch oder dichterisch eingesetzt werden. (de)
- Πολυσημία είναι η δυνατότητα των σημαινόντων να αντιστοιχούν σε πολλαπλά σημαινόμενα. Εξαιτίας των ιδεολογικών της επεκτάσεων, η πολυσημία είναι ουσιώδους σημασίας στις κοινωνικές επιστήμες, όπως η επιστήμη των μέσω επικοινωνίας και η κοινωνιογλωσσολογία. Σύμφωνα με τον Dick Hebdige (1979: 117) ως πολυσημία ορίζεται «η ιδιότητα κάθε κειμένου να παράγει ένα δυνητικά απεριόριστο πεδίο σημασιών», καθιστώντας, κατά τον Middleton, «δυνατή την δημιουργία ομολογίας, ακόμη και από τις πλέον ετερογενείς πηγές. Η ιδέα της σημειωτικής πρακτικής--κειμένων, δηλαδή, που δεν μεταδίδουν ούτε εκφράζουν κάποιο προϋπάρχον νόημα, αλλά υφίστανται ως 'αντικείμενα ευέλικτης τοποθέτησης' κατά την σημειωτική διαδικασία--αλλάζει τελείως την βάση επί της οποίας δημιουργείται έννοια σε κοινωνικό επίπεδο» (1990: 165). (el)
- Polisemio (el la Antikva Greka Lingvo: πολυ-, poly-, "multaj" kaj σήμα, sêma, "signo") estas la eblo de vorto aŭ frazo havi multajn signifojn. En multaj lingvoj ekzistas kiel pruvo de la regulo de lingva ekonomio (ne konfuszenda kun lingvoekonomiko) aŭ malkosteco, tio estas, por esprimi diversajn signifojn sufiĉas ununura vorto. En la esenco de Esperanto kuŝas tendenco, ke ne ekzistu tiom da ebloj, kiuj povus konduki al konfuzo. Sed tamen ekzistas ankaŭ polisemio en ĝi (ekzemple paŝo). (eo)
- La polisemia (de "poli-", muchos, y el griego "sema", significado), en lingüística se presenta cuando una palabra o signo lingüístico tiene varias acepciones. (es)
- Polisemia (grezieratik πολυσημεία = "esanahi ugari") hitz batek esanahi bat baino gehiago izateko duen gaitasuna da, hitz baten esanahi aniztasuna. Homonimiarekin gertatzen den bezalaxe, adierazle bakarrak ezberdinak hartzen ditu. (eu)
- Polysemy (/pəˈlɪsɪmi/ or /ˈpɒlɪˌsiːmi/; from Ancient Greek πολύ- (polý-) 'many', and σῆμα (sêma) 'sign') is the capacity for a sign (e.g. a symbol, a morpheme, a word, or a phrase) to have multiple related meanings. For example, a word can have several word senses. Polysemy is distinct from monosemy, where a word has a single meaning. Polysemy is distinct from homonymy—or homophony—which is an accidental similarity between two or more words (such as bear the animal, and the verb bear); whereas homonymy is a mere linguistic coincidence, polysemy is not. In discerning whether a given set of meanings represent polysemy or homonymy, it is often necessary to look at the history of the word to see whether the two meanings are historically related. Dictionary writers often list polysemes (words or phrases with different, but related, senses) in the same entry (that is, under the same headword) and enter homonyms as separate headwords (usually with a numbering convention such as ¹bear and ²bear). (en)
- Polisemi adalah relasi makna antarkata yang sering digunakan dalam beberapa kalimat atau konteks yang berbeda, atau suatu makna yang memiliki makna lebih dari satu. Misalnya kata mata yang digunakan untuk beberapa frasa atau kata majemuk misalnya mata rantai, mata kaki, dan mata pencaharian. Pola polisemi ini menunjukkan bahwa sebuah kata bisa mempunyai dua relasi makna atau lebih yang tidak dapat berdiri sendiri dan harus diikutkan atau mengikuti kata lain. Polisemi merupakan salah satu kajian dalam cabang linguistik kognitif yaitu semantik kognitif. Kata polisemi berasal dari bahasa Yunani pulosemous yang merupakan gabungan dan leksem poly yang berarti banyak dan sema yang berarti tanda. Polisemi merupakan satu leksem yang memiliki variasi makna yang sang terkait. Istilah polisemi pertama diperkenalkan oleh Breal pada tahun 1897 sebagai kajian pendorong utama dalam ilmu semantik. Polisemi adalah poros dalam analisis semantik yang tak pernah sepi dikaji oleh teori-teori linguistik yang bakembang, seperti teori struktural, transformasi-generatif, hingga teori kognitif. Makna yang banyak dari sebuah kata yang polisemi itu masih ada sangkut pautnya dengan makna asal, karena dijabarkan dari komponen makna yang ada pada makna asal kata tersebut. Dalam kamus, kata yang polisemi didaftarkan sebagai entri mandiri yang memiliki makna tersendiri pula. (in)
- La polysémie est la caractéristique d'un mot ou d'une expression qui a plusieurs sens ou significations différentes (on le qualifie de polysémique). Il ne faut pas confondre polysémie et homonymie. Deux mots homonymes ont la même forme (phonique ou graphique) mais sont des mots totalement différents, c'est-à-dire qu'ils n'ont pas la même étymologie. Ils ont deux entrées distinctes dans le dictionnaire. Polysémie et homonymie sont des cas particuliers d'ambiguïté. La reprise d'un mot polysémique en des sens différents est le procédé d'une figure de rhétorique, l'antanaclase. (fr)
- 다의어(多義語)는 하나의 단어가 여러 개의 뜻을 가지는 낱말을 말한다. 이 여러 뜻은 의미 상으로 서로 연결이 되어 있어, 단순한 동음이의어와는 구분된다. 예를 들어 달은 지구의 주위를 도는 위성이지만, 뜻이 확장되어 행성을 도는 위성의 뜻으로 쓰이기도 하고, 달이 지구를 도는데 걸리는 시간을 나타내는 단위인 달의 뜻으로도 쓰인다. 은행은 돈을 맡기는 금융 기관이지만, 은행 건물을 뜻하기도 하고, 뜻이 확장되어 정자은행이나 혈액은행 등 필요한 것을 보관, 등록하고 대여하는 조직으로 쓰이기도 한다. 이때 은행나무 열매를 뜻하는 '은행'은 앞서 말한 은행의 다의어가 아니라 단순히 발음이 같은 동음이의어이다. (ko)
- 多義語（たぎご）とは、ひとつで複数の意味を持つ語のことである。また、そのような性質を「多義的」あるいは「多義性がある」という。 元来別の語であったもの（狭義の同音異義語）と、同一語であったが歴史的に意味が分化し別語と認識されるようになったものとに分けることができるが、必ずしも区別できない場合もある。 (ja)
- In semantica, la polisemia (dal greco polysemos, "dai molti significati", da polys, "molteplice", e sema, "segno") è la proprietà che una parola ha di esprimere più significati. Il significato del termine, nell'accezione comune, si è esteso anche ad altri segni: non più solo alla parola, ma anche all'immagine, al suono ecc. (it)
- Polysemie (van het Griekse πολυ- "veel", σημεία; "(be)teken(is)") is een begrip uit de taalkunde, dat aangeeft dat een taalteken meerdere betekenissen kan hebben. Een dergelijk taalteken wordt ook wel polysemantisch genoemd. Het begrip is daarmee van toepassing op een taalteken als het woord, maar ook op grotere eenheden zoals woordgroepen. In alle gevallen zijn die betekenissen onderling verwant: het gaat dus om één taalteken, zij het met verschillende betekenisschakeringen. Dit verschijnsel komt bijzonder veelvuldig voor: met name een zelfstandig naamwoord, een bijvoeglijk naamwoord of een werkwoord kan maar al te vaak in meerdere betekenissen worden gebruikt. (nl)
- Polysemi (från grekiska πολυ-, poly-, "flera" och σήμα, sêma, "tecken") betyder "mångtydighet", används inom lexikologi och lexikografi om homonymer som är etymologiskt närbesläktade. Ofta utvecklas en betydelse av ett ord ur ett annat ord; Hos ordet fluga är betydelsen "halsprydnad" sekundär i förhållande till betydelsen "flygfä". Polysemi ska dock skiljas från homonymi, det vill säga det mer allmänna förhållandet att ord låter och stavas likadant, till exempel skarv (i betydelserna "fog" och "fågel"), oberoende av om orden är besläktade eller inte. Genom språkutveckling kan sambandet mellan två relaterade betydelser gå förlorat. Ursprungligen betydde ordet bok bara trädet bok. Efter att man börjat rista runor i trädets bark blev bok polysemt eftersom det även kunde syfta på en samling bokbarkskivor med text, en bok. När man slutade skriva på barkskivor och övergick till papper försvann kopplingen mellan textsamlingen och bokträdet och ordet bok blev homonymt.[källa behövs] I ordböcker uppförs fall av polysemi under samma uppslagsord, medan homonymer uppförs i skilda uppslagsord. (sv)
- Polisemia, polisemantyzm, wieloznaczność (gr. polýs „liczny”, sêma „znak”) – zjawisko wyrażania różnych treści za pomocą jednego środka językowego. Znaczenia te powinny być ze sobą wzajemne powiązane (np. na zasadzie metonimii), mieć wspólne pochodzenie i wynikać z sensu podstawowego. Zjawisko polisemii, w odróżnieniu od homonimii, zachodzi w ramach pojedynczego leksemu. Przykłady:
* powód – 1) przyczyna, 2) termin prawny oznaczający osobę pozywającą do sądu
* język – 1) organ ciała, 2) mowa ludzka Charakter polisemiczny wykazuje duża część zasobu słownego języka. Polisemia stanowi łatwy środek wzbogacania inwentarza leksykalnego, szczególnie powszechny w przypadku słów często używanych. Polisemia wyrazu w jednym języku często przypomina zakres znaczeniowy tego samego wyrazu w innych językach, co uchodzi za świadectwo prawidłowości rozwojowych semantyki. Polisemia może również powstawać w wyniku naśladowania (kalkowania) innego języka. Na przykład polskie i czeskie słowo „zamek”, mające charakter polisemiczny (oznacza zarówno budowlę, jak i element zamykający), uzyskało znaczenie budowli pod wpływem niemieckiego wyrazu Schloss. Zjawisko polisemii odróżnia się od homonimii, czyli związku między wyrazami identycznymi pod względem brzmienia, ale niedających się sprowadzić do wspólnego źródła lub niewykazujących uchwytnej zależności. Kryteria wypracowane przez językoznawstwo są jednak niejasne i ścisłe odgraniczenie homonimii od właściwej polisemii nie zawsze jest możliwe. (pl)
- A polissemia, ou polissêmica lexical (do grego πολύ (poly): "muitos" + σήμα (sima): "sentido"), é o fato de uma determinada palavra ou expressão adquirir um novo sentido. (pt)
- Полисеми́я (от греч. πολυσημεία — «многозначность») — многозначность, многовариантность, то есть наличие у слова (единицы языка, термина) двух и более значений, исторически обусловленных или взаимосвязанных по смыслу и происхождению. В современном языкознании выделяют грамматическую и лексическую полисемии.Так, форма 2 лица ед. ч. русских глаголов может быть употреблена не только в собственно-личном, но и в обобщённо-личном значении. Ср.: «Ну, ты всех перекричишь!» и «Тебя не перекричишь». В подобном случае следует говорить о грамматической полисемии. Часто, когда говорят о полисемии, имеют в виду прежде всего многозначность слов как единиц лексики.Лексическая полисемия — это способность одного слова служить для обозначения разных предметов и явлений действительности, ассоциативно связанных между собой и образующих сложное семантическое единство. Именно наличие общего семантического признака отличает полисемию от омонимии и омофонии: так, например, числительное «три» и «три» — одна из форм повелительного наклонения глагола «тереть», семантически не связаны и являются омоформами (грамматическими омонимами). С другой стороны, лексема «драматургия» имеет ряд значений, объединенных признаком отнесенности к драматическим произведениям, и может иметь значения «драматическое искусство как таковое», «теория и искусство построения и написания драм», «совокупность драматических произведений отдельного писателя, страны, народа, эпохи» и, наконец, метафорическое значение «сюжетное построение, композиционная основа спектакля, фильма, музыкального произведения». Вместе с тем, разграничение омонимии и полисемии в некоторых случаях весьма затруднительно: так, например, слово «поле» может означать как «алгебраическую структуру с определенными свойствами» так и «участок земли, на котором что-то выращивается» — определение общего семантического признака, напрямую связывающего эти значения, проблематично. (ru)
- 一詞多義是指一個詞語能表達多種意義的现象，一詞多義的词语会被称为多義詞。一詞多義的直接原因有時是词语具有歧义，有时则是词语的概念定义含糊。一詞多義可能为使用者刻意营造或无意造成。 (zh)
- Багатозначність або Полісемі́я (грец. πολυσημεία «багатозначність», інша назва «багатозначність слова») — наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Багатозначність - це:
* термін, який має кілька або багато значень.
* той, який має велике значення.
* слово, яке містить у собі натяк на що-небудь; також промовистий, виразний.
* у математиці — який складається з багатьох цифрових знаків. Багатозначне число.
* у переносному значенні — складний, глибокий, багатий за змістом, сенсом. Полісемія буває радіальною та ланцюжковою. Антонімічний термін — моносемія або однозначність. Якщо значення однакових слів втратили смисловий зв'язок, то вони стають омонімами, які вже не мають між собою нічого спільного, напр.: аспід (змія і мінерал), банка (посуд, мілина, а також лава для гребців), коса (знаряддя і волосся), місяць (супутник Землі і час) тощо. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- المشترَك (بفتح الراء)، ويعرف بالمشترَك اللفظي واللفظ المشترَك، هو اللفظ الذي تعددت معانيه، ولا بد لمعرفته من القرائن والسياق. وخلافه المنفرِد. مثال لذلك لفظ العَين الذي يطلق على باصرة الإنسان وعلى منبع الماء. كل لفظة يدل عليها اللفظ المشترَك تسمى مشترِكا لفظيا (بكسر الراء) لأنها تشترك في اللفظ الواحد مع غيرها من الكلمات على اختلاف معانيها. (ar)
- Polysémie (z řeckého polys, mnohý – mnohoznačnost) označuje slova, která stejně zní a jejich významy mají nějakou genetickou souvislost.Může se plést s homonymií – homonyma sice stejně zní, jejich souvislost je však pouze náhodná. (cs)
- Polisemio (el la Antikva Greka Lingvo: πολυ-, poly-, "multaj" kaj σήμα, sêma, "signo") estas la eblo de vorto aŭ frazo havi multajn signifojn. En multaj lingvoj ekzistas kiel pruvo de la regulo de lingva ekonomio (ne konfuszenda kun lingvoekonomiko) aŭ malkosteco, tio estas, por esprimi diversajn signifojn sufiĉas ununura vorto. En la esenco de Esperanto kuŝas tendenco, ke ne ekzistu tiom da ebloj, kiuj povus konduki al konfuzo. Sed tamen ekzistas ankaŭ polisemio en ĝi (ekzemple paŝo). (eo)
- La polisemia (de "poli-", muchos, y el griego "sema", significado), en lingüística se presenta cuando una palabra o signo lingüístico tiene varias acepciones. (es)
- Polisemia (grezieratik πολυσημεία = "esanahi ugari") hitz batek esanahi bat baino gehiago izateko duen gaitasuna da, hitz baten esanahi aniztasuna. Homonimiarekin gertatzen den bezalaxe, adierazle bakarrak ezberdinak hartzen ditu. (eu)
- La polysémie est la caractéristique d'un mot ou d'une expression qui a plusieurs sens ou significations différentes (on le qualifie de polysémique). Il ne faut pas confondre polysémie et homonymie. Deux mots homonymes ont la même forme (phonique ou graphique) mais sont des mots totalement différents, c'est-à-dire qu'ils n'ont pas la même étymologie. Ils ont deux entrées distinctes dans le dictionnaire. Polysémie et homonymie sont des cas particuliers d'ambiguïté. La reprise d'un mot polysémique en des sens différents est le procédé d'une figure de rhétorique, l'antanaclase. (fr)
- 다의어(多義語)는 하나의 단어가 여러 개의 뜻을 가지는 낱말을 말한다. 이 여러 뜻은 의미 상으로 서로 연결이 되어 있어, 단순한 동음이의어와는 구분된다. 예를 들어 달은 지구의 주위를 도는 위성이지만, 뜻이 확장되어 행성을 도는 위성의 뜻으로 쓰이기도 하고, 달이 지구를 도는데 걸리는 시간을 나타내는 단위인 달의 뜻으로도 쓰인다. 은행은 돈을 맡기는 금융 기관이지만, 은행 건물을 뜻하기도 하고, 뜻이 확장되어 정자은행이나 혈액은행 등 필요한 것을 보관, 등록하고 대여하는 조직으로 쓰이기도 한다. 이때 은행나무 열매를 뜻하는 '은행'은 앞서 말한 은행의 다의어가 아니라 단순히 발음이 같은 동음이의어이다. (ko)
- 多義語（たぎご）とは、ひとつで複数の意味を持つ語のことである。また、そのような性質を「多義的」あるいは「多義性がある」という。 元来別の語であったもの（狭義の同音異義語）と、同一語であったが歴史的に意味が分化し別語と認識されるようになったものとに分けることができるが、必ずしも区別できない場合もある。 (ja)
- In semantica, la polisemia (dal greco polysemos, "dai molti significati", da polys, "molteplice", e sema, "segno") è la proprietà che una parola ha di esprimere più significati. Il significato del termine, nell'accezione comune, si è esteso anche ad altri segni: non più solo alla parola, ma anche all'immagine, al suono ecc. (it)
- A polissemia, ou polissêmica lexical (do grego πολύ (poly): "muitos" + σήμα (sima): "sentido"), é o fato de uma determinada palavra ou expressão adquirir um novo sentido. (pt)
- 一詞多義是指一個詞語能表達多種意義的现象，一詞多義的词语会被称为多義詞。一詞多義的直接原因有時是词语具有歧义，有时则是词语的概念定义含糊。一詞多義可能为使用者刻意营造或无意造成。 (zh)
- Una paraula és polisèmica quan té més d'un significat. Els diferents sentits estan relacionats entre ells, sigui etimològicament o per analogia. Per exemple: el banc dels estalvis té l'origen al banc per seure que usaven els canvistes. Això diferencia la polisèmia de l'homonímia, tot i que la majoria de parlants no pot distingir aquests dos fenòmens. Als diccionaris, les paraules polisèmiques es marquen amb una entrada i diferents accepcions, mentre que les homònimes representen dues entrades diferents, sovint diferenciades amb una xifra. (ca)
- Πολυσημία είναι η δυνατότητα των σημαινόντων να αντιστοιχούν σε πολλαπλά σημαινόμενα. Εξαιτίας των ιδεολογικών της επεκτάσεων, η πολυσημία είναι ουσιώδους σημασίας στις κοινωνικές επιστήμες, όπως η επιστήμη των μέσω επικοινωνίας και η κοινωνιογλωσσολογία. (el)
- Als polysem (von altgriechisch πολύς polys „viel, mehrere“ und σῆμα sema „Zeichen“) wird in der Sprachwissenschaft ein Ausdruck (z. B. Wort, Morphem oder Syntagma) bezeichnet, der mehrere unterscheidbare Bedeutungen hat, wobei aber diese Bedeutungen ein gewisses Maß an Ähnlichkeit oder begrifflichem Zusammenhang aufweisen. Die Eigenschaft, polysem zu sein, heißt Polysemie. Polyseme Wörter sind also mehrdeutig, im Unterschied zur einfachen Ambiguität (z. B. Homonymie) kann die Mehrdeutigkeit aber subtiler und weniger auffällig sein. Die Abgrenzung zwischen Polysemie und einfacher Mehrdeutigkeit ist jedoch unscharf. (de)
- Polisemi adalah relasi makna antarkata yang sering digunakan dalam beberapa kalimat atau konteks yang berbeda, atau suatu makna yang memiliki makna lebih dari satu. Misalnya kata mata yang digunakan untuk beberapa frasa atau kata majemuk misalnya mata rantai, mata kaki, dan mata pencaharian. Pola polisemi ini menunjukkan bahwa sebuah kata bisa mempunyai dua relasi makna atau lebih yang tidak dapat berdiri sendiri dan harus diikutkan atau mengikuti kata lain. Polisemi merupakan salah satu kajian dalam cabang linguistik kognitif yaitu semantik kognitif. Kata polisemi berasal dari bahasa Yunani pulosemous yang merupakan gabungan dan leksem poly yang berarti banyak dan sema yang berarti tanda. Polisemi merupakan satu leksem yang memiliki variasi makna yang sang terkait. Istilah polisemi pertam (in)
- Polysemy (/pəˈlɪsɪmi/ or /ˈpɒlɪˌsiːmi/; from Ancient Greek πολύ- (polý-) 'many', and σῆμα (sêma) 'sign') is the capacity for a sign (e.g. a symbol, a morpheme, a word, or a phrase) to have multiple related meanings. For example, a word can have several word senses. Polysemy is distinct from monosemy, where a word has a single meaning. (en)
- Polisemia, polisemantyzm, wieloznaczność (gr. polýs „liczny”, sêma „znak”) – zjawisko wyrażania różnych treści za pomocą jednego środka językowego. Znaczenia te powinny być ze sobą wzajemne powiązane (np. na zasadzie metonimii), mieć wspólne pochodzenie i wynikać z sensu podstawowego. Zjawisko polisemii, w odróżnieniu od homonimii, zachodzi w ramach pojedynczego leksemu. Przykłady:
* powód – 1) przyczyna, 2) termin prawny oznaczający osobę pozywającą do sądu
* język – 1) organ ciała, 2) mowa ludzka (pl)
- Polysemie (van het Griekse πολυ- "veel", σημεία; "(be)teken(is)") is een begrip uit de taalkunde, dat aangeeft dat een taalteken meerdere betekenissen kan hebben. Een dergelijk taalteken wordt ook wel polysemantisch genoemd. (nl)
- Полисеми́я (от греч. πολυσημεία — «многозначность») — многозначность, многовариантность, то есть наличие у слова (единицы языка, термина) двух и более значений, исторически обусловленных или взаимосвязанных по смыслу и происхождению. В современном языкознании выделяют грамматическую и лексическую полисемии.Так, форма 2 лица ед. ч. русских глаголов может быть употреблена не только в собственно-личном, но и в обобщённо-личном значении. Ср.: «Ну, ты всех перекричишь!» и «Тебя не перекричишь». В подобном случае следует говорить о грамматической полисемии. (ru)
- Polysemi (från grekiska πολυ-, poly-, "flera" och σήμα, sêma, "tecken") betyder "mångtydighet", används inom lexikologi och lexikografi om homonymer som är etymologiskt närbesläktade. Ofta utvecklas en betydelse av ett ord ur ett annat ord; Hos ordet fluga är betydelsen "halsprydnad" sekundär i förhållande till betydelsen "flygfä". Polysemi ska dock skiljas från homonymi, det vill säga det mer allmänna förhållandet att ord låter och stavas likadant, till exempel skarv (i betydelserna "fog" och "fågel"), oberoende av om orden är besläktade eller inte. (sv)
- Багатозначність або Полісемі́я (грец. πολυσημεία «багатозначність», інша назва «багатозначність слова») — наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Багатозначність - це:
* термін, який має кілька або багато значень.
* той, який має велике значення.
* слово, яке містить у собі натяк на що-небудь; також промовистий, виразний.
* у математиці — який складається з багатьох цифрових знаків. Багатозначне число.
* у переносному значенні — складний, глибокий, багатий за змістом, сенсом. (uk)
|