| dbo:abstract
|
- عوز المناعة أو نقص المناعة (بالإنجليزية: Immunodeficiency) هي الحالة التي تضعف –أو تنعدم- فيها قدرة جهاز المناعة على مقاومة الأمراض . إن معظم حالات نقص المناعة تكون مكتسبة (نقص المناعة الثانوي) إلا أن هناك بعض الأطفال يولدون مع مشاكل في جهاز المناعة (نقص المناعة الأولي) . كما أن هناك بعض المرضى الذين يحتاجون لزراعة أعضاء فهم بالتالي قد يتناولون أدوية لتثبيط المناعة لتفادي رفض الجسم لذلك العضو، وعلى نحو آخر هناك أشخاص يعانون من نشاط مفرط في جهاز المناعة. يكون الأشخاص منقوصي المناعة أكثر حساسية وعرضة للعدوى الانتهازية هذا بالإضافة إلى العدوى الطبيعية التي قد تصيب الأشخاص الطبيعيين. (ar)
- Imunodeficience je imunopatologický stav, kdy má imunitní systém sníženou schopnost odpovídat na antigenní a další podněty. Imunodeficity se dělí na primární (vrozené) a sekundární (získané). Primární imunodeficity jsou vzácnější, ale mají mnohem závažnější projevy, protože jsou geneticky podmíněné. Sekundární imunodeficity jsou častější, získané v průběhu života a nejsou tolik závažné (kromě AIDS). Hlavním klinickým projevem imunodeficiencí jsou různé poruchy tvorby imunitních buněk a zvýšená náchylnost jedince k různým infekcím. U specifické (získané, adaptivní) imunity je ovlivněna obzvláště tvorba protilátek (T-lymfocyty a B-lymfocyty). Protilátky nefungují tak, jak mají, a je proto zvýšená náchylnost k infekcím od extracelulárních patogenů (viry, bakterie). Porucha u nespecifické (přirozené, vrozené) imunity se projevuje neschopností imunitního systému rychle zareagovat na obecné patogenní vzory – PAMP a jsou ovlivněny funkce fagocytózy, komplementu a NK buněk a dalších imunitních složek, které mají normálně schopnost ničit patogeny. (cs)
- La immunodeficiència és un estat patològic en el qual el sistema immunitari és incapaç de desenvolupar una resposta immunitària adequada davant la presència d'un antigen estrany i aquest no és eliminat del cos. Aquest fet és molt important quan es tracta de microorganismes patògens perquè l'organisme resta vulnerable i pot patir infeccions recurrents, sovint oportunistes, més o menys greus segons el grau d'immunodeficiència. A grans trets, la immunodeficiència és el resultat de l'absència o la manca de funcionalitat dels elements que intervenen en la resposta immunitària, incloent els limfòcits, els fagòcits i el sistema del complement. En aquest estat també s'alteren els mecanismes immunitaris de vigilància i control de cèl·lules tumorals abans de la seva multiplicació, circumstància que facilita la gènesi de determinats tipus de càncer. (ca)
- Immundefekt (ID) wird in der medizinischen Fachsprache synonym verwendet mit den Ausdrücken Immuninkompetenz, Immuninsuffizienz, Immunschwäche oder Immundefizienz und ist ein Sammelbegriff für unterschiedliche Erkrankungen des Immunsystems, die gekennzeichnet sind durch eine vorübergehende oder irreversible Schwächung der Abwehrfunktion, also der Fähigkeit, sich gegen eindringende Krankheitserreger zu wehren. In der Folge der erhöhten Infektanfälligkeit („low-resistance-Syndrom“) treten gehäuft Infektionskrankheiten auf, die zudem erschwert verlaufen können. Neben der ursächlichen und symptomatischen Behandlung nimmt der Schutz vor opportunistischen Infektionen, insbesondere auch durch Impfungen, bei Menschen mit Immunschwäche daher eine wichtige Rolle ein. (de)
- Η ανοσολογική ανεπάρκεια ή ανοσοανεπάρκεια είναι η παθολογική κατάσταση κατά την οποία το ανοσοποιητικό σύστημα δεν είναι σε θέση να επιτελέσει σωστά και πλήρως τον ρόλο του (είναι δηλαδή ανεπαρκές), με αποτέλεσμα η ικανότητα του οργανισμού να καταπολεμήσει παθογόνα μικρόβια, παράσιτα και ιούς να είναι περιορισμένη ή εντελώς απούσα. Παρόλο που το άρθρο αυτό επικεντρώνεται στον άνθρωπο (Homo sapiens), ανοσολογική ανεπάρκεια μπορεί να παρουσιαστεί σε οποιοδήποτε οργανισμό που έχει ανοσοποιητικό σύστημα, όπως π.χ. στον κοινό ποντικό (Mus musculus). Το άτομο που παρουσιάζει ανοσολογική ανεπάρκεια χαρακτηρίζεται ως ανοσοκατεσταλμένο (immunocompromised). Η ανοσολογική ανεπάρκεια, συνήθως, σχετίζεται με ανεπαρκή αριθμό ή αδυναμία δράσης είτε των ειδικών κυττάρων άμυνας του οργανισμού (π.χ. Β-λεμφοκύτταρα, Τ-λεμφοκύτταρα) είτε κάποιων άλλων πρωτεϊνών του πλάσματος (π.χ. . Υπάρχουν δυο κύριες κατηγορίες ανοσολογικής ανεπάρκειας: η πρωτογενής και η δευτερογενής ή επίκτητη. (el)
- Imunomanko (aŭ imunomalsufiĉo) estas stato en kiu la kapablo de la imuniga sistemo por batali infektan malsanon estas malhelpita aŭ eĉ tute foresta. Imunomanko povas ankaŭ malpliigi la kanceran imunokontroladon. Plej kazoj de imunomanko estas akiritaj ("duarange") sed kelkaj personoj naskiĝas kun difektoj en sia imuniga sistemo, do temas pri unuaranga imunomanko. Transplantitaj pacientoj bezonas kuracilojn por nuligi siajn imunsistemon kiel kontraŭ-malakcepta rimedo, kiel faras kelkaj pacientoj kiuj suferas pro troaktiva imunsistemo. Persono kiu havas imunomankon de iu ajn tipo estas imunomalhelpita. Imunomalhelpita persono povas esti partikulare vundebla fare de oportunismaj infektoj, aldone al normalaj infektoj kiuj povus tuŝi iun ajn. (eo)
- Immunodeficiency, also known as immunocompromisation, is a state in which the immune system's ability to fight infectious diseases and cancer is compromised or entirely absent. Most cases are acquired ("secondary") due to extrinsic factors that affect the patient's immune system. Examples of these extrinsic factors include HIV infection and environmental factors, such as nutrition.Immunocompromisation may also be due to genetic diseases/flaws such as SCID. In clinical settings, immunosuppression by some drugs, such as steroids, can either be an adverse effect or the intended purpose of the treatment. Examples of such use is in organ transplant surgery as an anti-rejection measure and in patients with an overactive immune system, as in autoimmune diseases. Some people are born with intrinsic defects in their immune system, or primary immunodeficiency. A person who has an immunodeficiency of any kind is said to be immunocompromised. An immunocompromised individual may particularly be vulnerable to opportunistic infections, in addition to normal infections that could affect anyone. It also decreases cancer immunosurveillance, in which the immune system scans the body's cells and kills neoplastic ones. They are also more susceptible to infectious diseases owing to reduced protection afforded by vaccines. (en)
- Immunoeskasia edo immunourritasuna immunitate-sistemaren ahulezian oinarritutako patologia da. Patologia horretan immunitate-sistemak ez du erantzun egokia ematen mikrobio patogenoen aurrean, eta gaixoek infekzioak harrapatzeko joera handia dute. Era berean, immunoeskasia dutenen artean minbizia sarriagoa da. Immunoeskasia bi motakoa izan daiteke:
* sortzetikoa: akats genetiko baten ondorioz sortutakoa, bizitzaren lehenengo urteetan agertu ohi da. Hilkorra da kasu gehienetan.
* hartutakoa: aurrekoa baino ohikoagoa, adin handiago batean agertzen da, hainbat eragileren ondorioz: infekzioak (HIESa, adibidez), minbizia, haz-nekea, terapia immunoezabatzailea, etab. Immunoeskasia eragiten duten immunitate-sistemaren akatsak era askotakoak izan daitezke. Immunitate-sistemaren elementu bat edo bestea kaltetuta egon daiteke. Ohikoenak honako hauek dira:
* T linfozitoak
* B linfozitoak
* T eta B linfozitoak (biak)
* fagozitoak
* osagarriaren sistema Sortzetiko immunoeskasiaren atzean 5 adibide hauetako bat egon daiteke. Hartutako immunoeskasiaren kasuan, aldiz, T eta B linfozitoen funtzionamendu okerra egon ohi da. (eu)
- La inmunodeficiencia es un estado patológico en el que el sistema inmunitario no cumple con el papel de protección que le corresponde dejando al organismo vulnerable a la infección. Las inmunodeficiencias causan a las personas afectadas una gran a padecer infecciones y una mayor prevalencia de cáncer. Las personas con inmunodeficiencia normalmente se tratan con la inmunidad pasiva para superar infecciones. (es)
- Is éard atá i gceist le heaspa imdhíonachta ná a bheith imdhíon-lagaithe; níl acmhainn ag an duine seo ar aon aicíd ná tinneas de bharr easláinte atá ag dul dó nó cóir leighis éigin a cuireadh air a chuir isteach ar chumas an choirp é féin a chosaint in aghaidh ionfhabhtaithe. (ga)
- Imunodefisiensi adalah keadaan di mana komponen sistem imun tidak dapat berfungsi secara normal. Akibatnya, penderita imundefisiensi lebih rentan terhadap infeksi virus, jamur atau bakteri, kanker, dan juga infeksi berulang (reaktivasi infeksi laten) Gangguan imundefisiensi dapat dibagi menjadi dua golongan, yaitu imunodefisiensi primer (kongenital) dan sekunder (imunodefisiensi didapat). Imunodefisiensi disebabkan oleh kelainan genetik pada satu atau lebih komponen sistem imun. Sedangkan, imunodefisiensi sekunder merupakan kerusakan sistem imun yang disebabkan infeksi, kekurangan nutrisi, ataupun efek dari pengobatan. (in)
- Un déficit immunitaire, une immunodéficience (IMD) ou une immunodépression, sont une situation pathologique liée à l'insuffisance d'une ou de plusieurs fonctions immunologiques. On parle aussi de « dysfonctionnement immunitaire ». La pandémie de SIDA est à l'origine d'une augmentation du nombre de cas d'immunodépression (en Afrique du Sud notamment). Dans les pays riches, dont en France, le nombre de patients immunodéprimés ou « immunosupprimés » est également en hausse régulière, d’une part en raison de l’amélioration du pronostic global du cancer, et d’autre part de l’utilisation croissante d’immunosuppresseurs pour d’autres maladies (auto-immunes), ainsi qu’en raison d’un nombre croissant de transplantations d’organes. Ces patients ont comme première cause d’admission en réanimation des infections sévères (atteintes respiratoires le plus souvent). Le déficit immunitaire est dit « primitif » quand le patient le présente dès sa naissance ou l’a acquis dans l’enfance, il est dit « secondaire » quand il survient à la prise de médicaments immunodépresseurs ou immunosuppresseurs ou pour d’autres raisons. Dans un organisme immunodéprimé, le risque est accru de voir plusieurs souches d'un pathogène se recombiner génétiquement pour faire émerger un pathogène nouveau. (fr)
- 면역결핍질환(immunodeficiency diseases)은 한 개 또는 여러 개의 구성 세포 또는 화학물질의 결핍으로 인한 면역계통의 장애이다. 이 상황에서는 면역계가 건강 유지를 위한 보호 역할을 할 수 없다. 이러한 병을 가진 사람들은 감염과 암에 더 민감하다. (ko)
- Con il termine immunodeficienza si fa riferimento ad una categoria diagnostica caratterizzata da un deficit dell'immunità umorale e/o dell'immunità cellulare che comprende una serie di entità patologiche distinte le une dalle altre sia sul piano eziologico che patogenetico. In generale le immunodeficienze derivano da alterazioni di diverso tipo a carico sia dei componenti della (umorale e cellulo-mediata), che innata (principalmente sistema del complemento e dei fagociti mononucleati). (it)
- Immuundeficiëntie is een niet of niet goed functionerend immuunsysteem (afweersysteem), veroorzaakt door een ziekte of door medicijnen die een patiënt gebruikt. Een patiënt met een immuundeficiëntie wordt immuungecompromitteerd genoemd. (nl)
- 免疫不全（めんえきふぜん、英: immunodeficiency）は、感染症や癌（がん）と闘う免疫系の能力が低下しているか、全くない状態を指す。免疫力低下（めんえきりょくていか、英: immunocompromisation）または免疫欠損（めんえきけっそん、英: immune deficiency）とも呼ばれる。ほとんどの場合、患者の免疫系に影響を与える外因性要因によって後天的（続発的）に発症する。外因性要因の例としては、HIV感染や、栄養状態などの環境要因があげられる。また、免疫不全は、遺伝性疾患／欠陥が原因である場合もある。ここでの例は、（SCID）である。 臨床現場では、ステロイドなどの一部の薬剤による免疫抑制は、有害作用である場合か、治療で意図した目的の場合のいずれかがある。そのような例として、臓器移植手術の拒絶反応防止策としての使用や、自己免疫疾患のように免疫系が過剰に働いて苦しむ患者への使用があげられる。人によっては生まれつき免疫系に内因性の欠損がある、つまり原発性免疫不全症を持つ。 あらゆる種類の免疫不全を患っている人は、免疫無防備状態（immunocompromised）と呼ばれる。免疫不全の人は、誰もが発症する可能性のある通常の感染症に加えて、特に日和見感染症に脆弱であると考えられる。また、免疫系が体内の細胞をスキャンして腫瘍細胞を死滅させる腫瘍免疫監視も低下する。 (ja)
- Niedobór odporności, defekt immunologiczny, immunopatia, niedobór immunologiczny – stan spowodowany nieprawidłowym funkcjonowaniem układu odpornościowego. Niedobory odporności dzieli się na:
* (SID), które są spowodowane nabytą dysfunkcją układu odpornościowego (np. AIDS, polekowe niedobory odporności)
* pierwotne (PID), rzadziej występujące, które są uwarunkowane genetycznie (np. zespoły Di George′a, Wiskotta-Aldricha, ataksja-teleangiektazja). Niedobory odporności dają objawy pod postacią częstych zakażeń, które są ciężkie i czasami są wywoływane przez drobnoustroje oportunistyczne. Oprócz tego w pierwotnych niedoborach odporności występują choroby autoimmunologiczne oraz nowotwory. (pl)
- Иммунодефици́ты — нарушения иммунологической реактивности, обусловленные выпадением одного или нескольких компонентов иммунного аппарата или тесно взаимодействующих с ним неспецифических факторов. Единой классификации не существует.По происхождению иммунодефициты делят на первичные и вторичные. (ru)
- Imunodeficiência é uma desordem do sistema imunológico caracterizada pela incapacidade de se estabelecer uma imunidade efetiva e uma resposta ao desafio dos antígenos. Chama-se a pessoa que apresenta imunodeficiência de imunocomprometida. Qualquer parte do sistema imunológico pode ser afetada. A imunodeficiência resulta numa crescente suscetibilidade a infecções oportunistas e certos tipos de câncer. Pode surgir como resultado de uma doença, como a infecção pelo HIV e a AIDS, ou pode ser induzida por administração de drogas (imunossupressão), como no tratamento de doenças autoimunes ou na prevenção contra a rejeição de um transplante de órgão. (pt)
- Inom medicin är immunbristsjukdom ett tillstånd där immunsystemets förmåga att bekämpa infektioner är helt eller delvis nedsatt. Immunbristtillstånd är antingen medfödda eller förvärvade. (sv)
- Імунодефіцит (також імунна недостатність або імунодефіцитний стан) — це порушення структури і функції якої-небудь ланки цілісної імунної системи, втрата організмом здатності чинити опір будь-яким інфекціям і відновлювати порушення своїх органів. Крім того, при імунодефіциті сповільнюється або взагалі зупиняється процес оновлення організму. При імунодефіциті людина стає беззахисною не тільки перед звичайними інфекціями, як грип або інші ГРВІ, але також перед бактеріями і вірусами, які раніше не могли спричинити захворювання, оскільки імунна система не дозволяла їм розмножуватися у великій кількості. Один з прикладів — Pneumocystis jirovecii — патогенний гриб, що живе в легенях практично кожної людини. При здоровій імунній системі вона не заподіює людині ніякої шкоди, але при імунодефіциті може спричинити серйозне ураження легенів — пневмоцистну пневмонію. Крім того, імунодефіцит призводить до загострення тих хронічних захворювань, які були у людини, але не мали яскраво виражених симптомів і, можливо, ніколи б не привели до серйозних проблем із здоров'ям. (uk)
- 免疫缺陷（英語：immunodeficiency）是指免疫系统抵抗传染病的能力失常或欠缺。免疫缺陷还可能降低功能。免疫缺陷多为继发性（secondary）免疫缺陷，不过也有些人生来就有原发性（primary）免疫缺陷。罹患免疫缺陷的患者被称为是免疫受损的（immunocompromised）。这些患者除了会遭受普通感染外，尤其容易遭受机会性感染。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- عوز المناعة أو نقص المناعة (بالإنجليزية: Immunodeficiency) هي الحالة التي تضعف –أو تنعدم- فيها قدرة جهاز المناعة على مقاومة الأمراض . إن معظم حالات نقص المناعة تكون مكتسبة (نقص المناعة الثانوي) إلا أن هناك بعض الأطفال يولدون مع مشاكل في جهاز المناعة (نقص المناعة الأولي) . كما أن هناك بعض المرضى الذين يحتاجون لزراعة أعضاء فهم بالتالي قد يتناولون أدوية لتثبيط المناعة لتفادي رفض الجسم لذلك العضو، وعلى نحو آخر هناك أشخاص يعانون من نشاط مفرط في جهاز المناعة. يكون الأشخاص منقوصي المناعة أكثر حساسية وعرضة للعدوى الانتهازية هذا بالإضافة إلى العدوى الطبيعية التي قد تصيب الأشخاص الطبيعيين. (ar)
- Immundefekt (ID) wird in der medizinischen Fachsprache synonym verwendet mit den Ausdrücken Immuninkompetenz, Immuninsuffizienz, Immunschwäche oder Immundefizienz und ist ein Sammelbegriff für unterschiedliche Erkrankungen des Immunsystems, die gekennzeichnet sind durch eine vorübergehende oder irreversible Schwächung der Abwehrfunktion, also der Fähigkeit, sich gegen eindringende Krankheitserreger zu wehren. In der Folge der erhöhten Infektanfälligkeit („low-resistance-Syndrom“) treten gehäuft Infektionskrankheiten auf, die zudem erschwert verlaufen können. Neben der ursächlichen und symptomatischen Behandlung nimmt der Schutz vor opportunistischen Infektionen, insbesondere auch durch Impfungen, bei Menschen mit Immunschwäche daher eine wichtige Rolle ein. (de)
- Imunomanko (aŭ imunomalsufiĉo) estas stato en kiu la kapablo de la imuniga sistemo por batali infektan malsanon estas malhelpita aŭ eĉ tute foresta. Imunomanko povas ankaŭ malpliigi la kanceran imunokontroladon. Plej kazoj de imunomanko estas akiritaj ("duarange") sed kelkaj personoj naskiĝas kun difektoj en sia imuniga sistemo, do temas pri unuaranga imunomanko. Transplantitaj pacientoj bezonas kuracilojn por nuligi siajn imunsistemon kiel kontraŭ-malakcepta rimedo, kiel faras kelkaj pacientoj kiuj suferas pro troaktiva imunsistemo. Persono kiu havas imunomankon de iu ajn tipo estas imunomalhelpita. Imunomalhelpita persono povas esti partikulare vundebla fare de oportunismaj infektoj, aldone al normalaj infektoj kiuj povus tuŝi iun ajn. (eo)
- La inmunodeficiencia es un estado patológico en el que el sistema inmunitario no cumple con el papel de protección que le corresponde dejando al organismo vulnerable a la infección. Las inmunodeficiencias causan a las personas afectadas una gran a padecer infecciones y una mayor prevalencia de cáncer. Las personas con inmunodeficiencia normalmente se tratan con la inmunidad pasiva para superar infecciones. (es)
- Is éard atá i gceist le heaspa imdhíonachta ná a bheith imdhíon-lagaithe; níl acmhainn ag an duine seo ar aon aicíd ná tinneas de bharr easláinte atá ag dul dó nó cóir leighis éigin a cuireadh air a chuir isteach ar chumas an choirp é féin a chosaint in aghaidh ionfhabhtaithe. (ga)
- Imunodefisiensi adalah keadaan di mana komponen sistem imun tidak dapat berfungsi secara normal. Akibatnya, penderita imundefisiensi lebih rentan terhadap infeksi virus, jamur atau bakteri, kanker, dan juga infeksi berulang (reaktivasi infeksi laten) Gangguan imundefisiensi dapat dibagi menjadi dua golongan, yaitu imunodefisiensi primer (kongenital) dan sekunder (imunodefisiensi didapat). Imunodefisiensi disebabkan oleh kelainan genetik pada satu atau lebih komponen sistem imun. Sedangkan, imunodefisiensi sekunder merupakan kerusakan sistem imun yang disebabkan infeksi, kekurangan nutrisi, ataupun efek dari pengobatan. (in)
- 면역결핍질환(immunodeficiency diseases)은 한 개 또는 여러 개의 구성 세포 또는 화학물질의 결핍으로 인한 면역계통의 장애이다. 이 상황에서는 면역계가 건강 유지를 위한 보호 역할을 할 수 없다. 이러한 병을 가진 사람들은 감염과 암에 더 민감하다. (ko)
- Con il termine immunodeficienza si fa riferimento ad una categoria diagnostica caratterizzata da un deficit dell'immunità umorale e/o dell'immunità cellulare che comprende una serie di entità patologiche distinte le une dalle altre sia sul piano eziologico che patogenetico. In generale le immunodeficienze derivano da alterazioni di diverso tipo a carico sia dei componenti della (umorale e cellulo-mediata), che innata (principalmente sistema del complemento e dei fagociti mononucleati). (it)
- Immuundeficiëntie is een niet of niet goed functionerend immuunsysteem (afweersysteem), veroorzaakt door een ziekte of door medicijnen die een patiënt gebruikt. Een patiënt met een immuundeficiëntie wordt immuungecompromitteerd genoemd. (nl)
- Иммунодефици́ты — нарушения иммунологической реактивности, обусловленные выпадением одного или нескольких компонентов иммунного аппарата или тесно взаимодействующих с ним неспецифических факторов. Единой классификации не существует.По происхождению иммунодефициты делят на первичные и вторичные. (ru)
- Imunodeficiência é uma desordem do sistema imunológico caracterizada pela incapacidade de se estabelecer uma imunidade efetiva e uma resposta ao desafio dos antígenos. Chama-se a pessoa que apresenta imunodeficiência de imunocomprometida. Qualquer parte do sistema imunológico pode ser afetada. A imunodeficiência resulta numa crescente suscetibilidade a infecções oportunistas e certos tipos de câncer. Pode surgir como resultado de uma doença, como a infecção pelo HIV e a AIDS, ou pode ser induzida por administração de drogas (imunossupressão), como no tratamento de doenças autoimunes ou na prevenção contra a rejeição de um transplante de órgão. (pt)
- Inom medicin är immunbristsjukdom ett tillstånd där immunsystemets förmåga att bekämpa infektioner är helt eller delvis nedsatt. Immunbristtillstånd är antingen medfödda eller förvärvade. (sv)
- 免疫缺陷（英語：immunodeficiency）是指免疫系统抵抗传染病的能力失常或欠缺。免疫缺陷还可能降低功能。免疫缺陷多为继发性（secondary）免疫缺陷，不过也有些人生来就有原发性（primary）免疫缺陷。罹患免疫缺陷的患者被称为是免疫受损的（immunocompromised）。这些患者除了会遭受普通感染外，尤其容易遭受机会性感染。 (zh)
- La immunodeficiència és un estat patològic en el qual el sistema immunitari és incapaç de desenvolupar una resposta immunitària adequada davant la presència d'un antigen estrany i aquest no és eliminat del cos. Aquest fet és molt important quan es tracta de microorganismes patògens perquè l'organisme resta vulnerable i pot patir infeccions recurrents, sovint oportunistes, més o menys greus segons el grau d'immunodeficiència. A grans trets, la immunodeficiència és el resultat de l'absència o la manca de funcionalitat dels elements que intervenen en la resposta immunitària, incloent els limfòcits, els fagòcits i el sistema del complement. (ca)
- Imunodeficience je imunopatologický stav, kdy má imunitní systém sníženou schopnost odpovídat na antigenní a další podněty. Imunodeficity se dělí na primární (vrozené) a sekundární (získané). Primární imunodeficity jsou vzácnější, ale mají mnohem závažnější projevy, protože jsou geneticky podmíněné. Sekundární imunodeficity jsou častější, získané v průběhu života a nejsou tolik závažné (kromě AIDS). Hlavním klinickým projevem imunodeficiencí jsou různé poruchy tvorby imunitních buněk a zvýšená náchylnost jedince k různým infekcím. (cs)
- Η ανοσολογική ανεπάρκεια ή ανοσοανεπάρκεια είναι η παθολογική κατάσταση κατά την οποία το ανοσοποιητικό σύστημα δεν είναι σε θέση να επιτελέσει σωστά και πλήρως τον ρόλο του (είναι δηλαδή ανεπαρκές), με αποτέλεσμα η ικανότητα του οργανισμού να καταπολεμήσει παθογόνα μικρόβια, παράσιτα και ιούς να είναι περιορισμένη ή εντελώς απούσα. Παρόλο που το άρθρο αυτό επικεντρώνεται στον άνθρωπο (Homo sapiens), ανοσολογική ανεπάρκεια μπορεί να παρουσιαστεί σε οποιοδήποτε οργανισμό που έχει ανοσοποιητικό σύστημα, όπως π.χ. στον κοινό ποντικό (Mus musculus). Το άτομο που παρουσιάζει ανοσολογική ανεπάρκεια χαρακτηρίζεται ως ανοσοκατεσταλμένο (immunocompromised). Η ανοσολογική ανεπάρκεια, συνήθως, σχετίζεται με ανεπαρκή αριθμό ή αδυναμία δράσης είτε των ειδικών κυττάρων άμυνας του οργανισμού (π.χ. Β-λεμφ (el)
- Immunodeficiency, also known as immunocompromisation, is a state in which the immune system's ability to fight infectious diseases and cancer is compromised or entirely absent. Most cases are acquired ("secondary") due to extrinsic factors that affect the patient's immune system. Examples of these extrinsic factors include HIV infection and environmental factors, such as nutrition.Immunocompromisation may also be due to genetic diseases/flaws such as SCID. (en)
- Immunoeskasia edo immunourritasuna immunitate-sistemaren ahulezian oinarritutako patologia da. Patologia horretan immunitate-sistemak ez du erantzun egokia ematen mikrobio patogenoen aurrean, eta gaixoek infekzioak harrapatzeko joera handia dute. Era berean, immunoeskasia dutenen artean minbizia sarriagoa da. Immunoeskasia bi motakoa izan daiteke: Immunoeskasia eragiten duten immunitate-sistemaren akatsak era askotakoak izan daitezke. Immunitate-sistemaren elementu bat edo bestea kaltetuta egon daiteke. Ohikoenak honako hauek dira: (eu)
- Un déficit immunitaire, une immunodéficience (IMD) ou une immunodépression, sont une situation pathologique liée à l'insuffisance d'une ou de plusieurs fonctions immunologiques. On parle aussi de « dysfonctionnement immunitaire ». La pandémie de SIDA est à l'origine d'une augmentation du nombre de cas d'immunodépression (en Afrique du Sud notamment). Dans les pays riches, dont en France, le nombre de patients immunodéprimés ou « immunosupprimés » est également en hausse régulière, d’une part en raison de l’amélioration du pronostic global du cancer, et d’autre part de l’utilisation croissante d’immunosuppresseurs pour d’autres maladies (auto-immunes), ainsi qu’en raison d’un nombre croissant de transplantations d’organes. Ces patients ont comme première cause d’admission en réanimation des (fr)
- 免疫不全（めんえきふぜん、英: immunodeficiency）は、感染症や癌（がん）と闘う免疫系の能力が低下しているか、全くない状態を指す。免疫力低下（めんえきりょくていか、英: immunocompromisation）または免疫欠損（めんえきけっそん、英: immune deficiency）とも呼ばれる。ほとんどの場合、患者の免疫系に影響を与える外因性要因によって後天的（続発的）に発症する。外因性要因の例としては、HIV感染や、栄養状態などの環境要因があげられる。また、免疫不全は、遺伝性疾患／欠陥が原因である場合もある。ここでの例は、（SCID）である。 臨床現場では、ステロイドなどの一部の薬剤による免疫抑制は、有害作用である場合か、治療で意図した目的の場合のいずれかがある。そのような例として、臓器移植手術の拒絶反応防止策としての使用や、自己免疫疾患のように免疫系が過剰に働いて苦しむ患者への使用があげられる。人によっては生まれつき免疫系に内因性の欠損がある、つまり原発性免疫不全症を持つ。 (ja)
- Niedobór odporności, defekt immunologiczny, immunopatia, niedobór immunologiczny – stan spowodowany nieprawidłowym funkcjonowaniem układu odpornościowego. Niedobory odporności dzieli się na:
* (SID), które są spowodowane nabytą dysfunkcją układu odpornościowego (np. AIDS, polekowe niedobory odporności)
* pierwotne (PID), rzadziej występujące, które są uwarunkowane genetycznie (np. zespoły Di George′a, Wiskotta-Aldricha, ataksja-teleangiektazja). (pl)
- Імунодефіцит (також імунна недостатність або імунодефіцитний стан) — це порушення структури і функції якої-небудь ланки цілісної імунної системи, втрата організмом здатності чинити опір будь-яким інфекціям і відновлювати порушення своїх органів. Крім того, при імунодефіциті сповільнюється або взагалі зупиняється процес оновлення організму. Крім того, імунодефіцит призводить до загострення тих хронічних захворювань, які були у людини, але не мали яскраво виражених симптомів і, можливо, ніколи б не привели до серйозних проблем із здоров'ям. (uk)
|