| dbo:abstract
|
- En física de partícules, el dilató és una partícula hipotètica que apareix en teories amb dimensions extres quan el volum de les dimensions compactificades és variable. Apareix per exemple en teories de tipus Kaluza–Klein amb dimensions extres compactificades. És una partícula associada a un camp escalar Φ que acompanya sempre a la gravetat. Per analogia, si en relativitat general estàndard la constant de Newton, o equivalentment la massa de Planck, és promoguda a un camp dinàmic, el resultat és el dilató. Tot i que la teoria de cordes incorpora naturalment la teoria de Kaluza–Klein (que va introduir el dilató per primer cop), les teories de cordes perturbatives del tipus I, II, i de corda heteròtica amb el nombre màxim de 10 dimensions ja contenen el dilató. Tanmateix, la teoria M a 11 dimensions no inclou el dilató en el seu espectre llevat que sigui compactificat. De fet, el dilató dins la teoria de cordes del tipus IIA és el radió de la teoria-M compactificada sobre un cercle, mentre que el dilató en la teoria de cordes E₈ × E₈ és el radió pel model de Hořava–Witten. En supersimetria, el supercompany del dilató és anomenat el dilatí, i el dilató es combina amb l'axió per a formar un camp escalar complex. (ca)
- In particle physics, the hypothetical dilaton particle is a particle of a scalar field that appears in theories with extra dimensions when the volume of the compactified dimensions varies. It appears as a radion in Kaluza–Klein theory's compactifications of extra dimensions. In Brans–Dicke theory of gravity, Newton's constant is not presumed to be constant but instead 1/G is replaced by a scalar field and the associated particle is the dilaton. (en)
- El dilatón es una partícula hipotética que aparece principalmente en teoría de cuerdas. También aparece en la teoría de Kaluza-Klein cuando en la se varía el radio de la dimensión extra. Es la partícula asociada a un campo escalar Φ en teorías modificadas de gravitación. En la relatividad general estándar, la constante de Newton G es constante (o lo que es lo mismo, la masa de Planck es constante). Si se "promueve" esta constante a un campo dinámico, lo que se obtiene es un dilatón. De esta manera, en las teorías tipo Kaluza-Klein tales como las teorías de cuerdas, cuando se realiza la reducción dimensional, la masa de Planck varía proporcionalmente a una potencia del volumen del espacio compactificado. Así es como el volumen puede convertirse en un dilatón en la en bajas dimensiones. Aunque la teoría de cuerdas incorpora la teoría de Kaluza-Klein de manera natural, es usual que los desarrollos perturbativos de las teorías de cuerdas contengan dilatones en las 10 dimensiones en que se definen. Sin embargo, la teoría M no parece incluir el dilatón en su espectro si no es compactificada. De hecho, el dilatón en la Teoría de cuerdas de Tipo IIA es precisamente el radión de la teoría M con una dimensión compactificada en un círculo, mientras que el dilatón de la Teoría de cuerda heterótica E8xE8 es el radión para el . Además, también existe un dilatón en la hoja de universo CFT de las teorías de cuerdas. La función exponencial de su valor esperado en el vacío determina su constante de acoplamiento g como ∫R = 2πχ para hojas de universo compactas por medio del teorema de Gauss-Bonnet y la característica de Euler χ = 2 − 2g, en donde g es el genus (número de asas u hoyos en la superficie que dibuja la hoja de universo). Así, tenemos que la 'constante' de acoplamiento es una variable dinámica en las teorías de cuerdas. En contraste, esto no sucede en las teorías cuánticas de campos. En tanto la supersimetría esté rota, tales campos escalares pueden tomar valores arbitrarios (son el ). Sin embargo, el rompimiento de supersimetría usualmente crea una energía potencial para los campos escalares y éstos se localizan cerca de un mínimo que en principio debería poder calcularse mediante el enfoque de cuerdas. El dilatón actúa como el escalar de la , con la escala de Planck efectiva que depende tanto de la tensión de las cuerdas como del campo dilatónico. La partícula asociada al dilatón en supersimetría (su supercompañera) se conoce como dilatino. El dilatón se combina con el axión para formar un campo escalar complejo. (es)
- En physique théorique, le dilaton désignait à l'origine un champ scalaire théorique (comme le photon réfère à un champ électromagnétique). (fr)
- ディラトン（英：dilaton）とは、超弦理論に登場する仮説上の粒子である。 (ja)
- 딜라톤(영어: dilaton) 또는 늘임자는 입자물리학에서 칼루자-클라인 등의 축소화되는 여분 차원을 가정하는 이론에서 여분 차원의 부피가 변량일 경우 등장하는 스칼라 입자이다. (ko)
- Dylaton – hipotetyczna cząstka skalarna przewidywana przez teorię Kaluzy-Kleina. Jej pole to składowa (5, 5) tensora metrycznego w pięciu wymiarach. Jest przedstawicielem klasy hipotetycznych cząstek zwanych radionami lub grawiskalarami, postulowanych przez teorie rozważające przestrzeń o liczbie wymiarów większej niż 4. Dylaton może występować w wielu stanach, które można potraktować jako osobne cząstki (tak samo, jak pozyton można uważać za stan elektronu, ale można go też traktować jako inny rodzaj cząstki). Istnieje nieskończenie wiele dylatonów, numerowanych liczbami całkowitymi. Zerowy dylaton jest bezmasowy i nie posiada ładunku, natomiast każdy dylaton o numerze będzie miał ładunek i masę gdzie to pewien podstawowy ładunek (utożsamiany z ładunkiem elektronu), natomiast to podstawowa masa dobrana tak, że długość jej fali Comptona jest równa rozmiarowi piątego wymiaru. Teoria przewiduje, że masy niezerowych modów dylatonu będą bardzo duże (w skali kwantowej), przez co jeszcze ich nie wykryto. Jednak zerowy dylaton jest bezmasowy, więc powinien być już zaobserwowany. Fakt, że jeszcze go nie zaobserwowano, jest przesłanką przeciwko teorii Kaluzy-Kleina. Istnieją rozszerzenia teorii, w której różne efekty mechaniki kwantowej nadają zerowemu dylatonowi masę, co pozwala uratować teorię. Od pola dylatonu zależna jest stała struktury subtelnej, więc jeżeli dylatony naprawdę istnieją, to może się ona zmieniać. Oznaczałoby to, że możliwa jest zmiana siły oddziaływań elektromagnetycznych, szybkości rozpadów promieniotwórczych oraz prędkości światła w próżni. (pl)
- Il dilatone è un'ipotetica particella elementare, la cui esistenza è prevista dalla teoria di Kaluza-Klein e dalla teoria delle stringhe. (it)
- Dilaton är inom partikelfysiken en hypotetisk elementarpartikel som uppkommer inom teorier med extra dimensioner, som strängteorin, och är där ett fält som styr hur starkt strängarna växelverkar på olika platser i rumtiden. (sv)
- Em física de partículas, um dilaton é uma . Essa partícula aparece quando ocorrem das dimensões extras na teoria de Kaluza-Klein, quando o volume das dimensões compactadas varia. Trata-se de uma partícula de campo escalar Φ; um campo escalar que sempre surge com a gravidade. Na teoria padrão da relatividade geral, a constante de Newton, ou de maneira equivalente, a massa de Planck é sempre constante. Se "promover-mos" essa constante a um campo dinâmico, o que teríamos seria o dilaton. Desse modo, nas teorias de Kaluza-Klein, após a redução dimensional, a massa de Planck efetiva varia como alguma potência do volume do espaço quantificado. É por isso que o volume pode se converter em dilatação na de menos dimensões. Apesar de a teoria das cordas incorporar naturalmente a teoria de Kaluza–Klein (a qual foi pioneira na introdução da dilatação), teorias das cordas perturbativas, como a , teoria das cordas do tipo II e a teoria das cordas heteróticas, já contêm a dilatação até o número máximo de 10 dimensões. Por outro lado, a teoria M em 11 dimensões não inclui a dilatação nesse espectro ao menos que estejam . De fato, a dilatação na é o da teoria M compactado em um círculo, enquanto a dilatação na teoria das cordas E8 × E8 é o rádion para o . (Para mais detalhes sobre a origem da dilatação na teoria M, ver [1].) Na teoria das cordas, há ainda uma dilatação na superfície do universo CFT. A exponencial desse valor esperado do vácuo determina a g, como ∫R = 2πχ para as superfícies do universo do teorema de Gauss-Bonnet e da característica de Euler χ = 2 − 2g, onde g é o gênero que conta o número de ansas e por tabela o número de loops ou interações das cordas descritas por uma determinada superfície do universo. Portanto, a constante de acoplamento é uma variável dinâmica da teoria das cordas, diferentemente da teoria quântica de campos em que ela é uma constante. Enquanto não houver quebra na supersimetria, tais campos escalares podem tomar valores arbitrários (eles são ). No entanto, a geralmente cria uma energia potencial para os campos escalares e os campos escalares se localizam próximos a um mínimo cuja posição deveria ser em princípio calculável na teoria das cordas. A dilatação atua como um escalar de , em que a escala de Planck efetiva depende de ambas a escala da corda e do campo de dilatons. Na supersimetria, o superparceiro do dilaton é denominado dilatino, e o dilaton se combina com um áxion para formar um campo escalar complexo. (pt)
- В теоретической физике дилатон обычно относят к теоретическому скалярному полю — так, как фотон относится к электромагнитному полю. Так дилатон, также известный, как радион или гравискаляр, относится к скалярному полю, которое появляется в теории Калуцы-Клейна как компонента метрического тензора, где «5» — дополнительное круговое направление, и эта компонента подчиняется неоднородному волновому уравнению, обобщающему уравнение Клейна-Гордона, с очень сильным электромагнитным полем в качестве источника: Также в теории струн дилатон — частица скалярного поля — скалярное поле, которое логически следует из уравнения Клейна-Гордона и всегда появляется вместе с гравитацией. Хотя теория струн, естественно, объединена с теорией Калуцы-Клейна, пертурбативные теории, такие, как струнные теории , и струнные теории, уже включают дилатон в максимальном количестве из 10 измерений. (С другой стороны, 11-мерная M-теория не включает дилатон в свой спектр, если не происходит компактификация.) Экспонента его конденсата определяет константу связи Следовательно, константа связи является динамической переменной в теории струн в отличие от случая квантовой теории поля, где она является константой. Пока суперсимметрия не нарушена, такие скалярные поля могут принимать произвольные значения (они — модули). Однако нарушение суперсимметрии придает потенциальную энергию скалярным полям, и скалярные поля локализуются возле минимума, местоположение которого, в принципе, можно вычислить в рамках теории струн. (ru)
- 在粒子物理学中，胀子（英語：Dilaton）是额外维度理论中当允许紧致化的维度的体积变化时出现的一种假想粒子。它所出现的形式，例如作为卡鲁扎-克莱因理论中紧致化的维度中的。它是一个总是伴随着重力的标量场Φ的粒子。作为比较，在布兰斯迪克配方中的广义相对论、万有引力常数或等价（通过自然单位）中，普朗克质量是常数。如果代替这个常数、标量场和使用的动力学场，则与引力所对应的由此产生的粒子是胀子。 (zh)
- Дилатон - у фізиці елементарних частинок - гіпотетична елементарна частинка, що виникає у багатовимірних теоріях поля, у яких об'єм компактифікованих вимірів змінюється. Вперше дилатон був введений у теорії компактифікації додаткових вимірів Калуци-Клейна. Це частинка скалярного поля Ф, що супроводжує гравітаційне. Дана фізична величина відповідає константі Ньютона або планківській масі у загальній теорії відносності. Дилатон є результатом узагальнення цієї константи на випадок динамічного поля. У теоріях Калуци-Клейна після зведення розмірностей ефективна маса Планка змінюється як деякий показник об'єму компактифікованого простору. Хоча теорія струн природно включає теорію Калуци-Клейна, пертурбативні теорії струн, такі як теорія струн типу І, типу ІІ і гетеротична теорія струн, вже містять дилатон у просторі найбільшої розмірності - 10-вимірному. Однак з іншого боку М-теорія у 11 вимірах не включає дилатон до спектру частинок, якщо просторові виміри не компактифіковані. Насправді дилатон у теорії струн типу ІІА є радіоном М-теорії, що компактифікований на коло, тоді як дилатон у теорії струн Е8хЕ8 є радіоном моделі Горави-Віттена. Також у теорії струн є дилатон на світовій поверхні конформної теорії поля. Експонента від його вакуумного очікуваного визначає константу зв'язку g. Відповідно до теореми Гаусса-Бонне для компактних світових поверхонь виконується співвідношення ∫R = 2πχ з характеристикою Ейлера χ = 2 − 2g. Тут g є генус-параметром, що визначає кількість топологічних ручок, а отже і кількість петель у струнних взаємодіях на даній світовій поверхні. g = exp ( < > ) Таким чином у теорії струн константа взаємодії є динамічною змінною на відміну від квантової теорії поля, де вона є справжньою константою. Допоки суперсиметрія не порушена, дилатонні скалярні поля мають фіксовані значення (вони є полями типу модулів). Однак порушення суперсиметрії зазвичай надає потенціальну енергію скалярним полям і тому вони локалізуються поблизу деякого мінімуму, положення якого в принципі може бути обчислене у теорії струн. Дилатон діє як скаляр Бранса-Дікке, так що ефективний планківський масштаб залежить і від струнного масштабу і від дилатонного поля. У теорії суперсиметрії суперпартнер дилатона називається дилатіно. У цій теорії дилатон комбінується з аксіоном і формує комплексне скалярне поле. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- In particle physics, the hypothetical dilaton particle is a particle of a scalar field that appears in theories with extra dimensions when the volume of the compactified dimensions varies. It appears as a radion in Kaluza–Klein theory's compactifications of extra dimensions. In Brans–Dicke theory of gravity, Newton's constant is not presumed to be constant but instead 1/G is replaced by a scalar field and the associated particle is the dilaton. (en)
- En physique théorique, le dilaton désignait à l'origine un champ scalaire théorique (comme le photon réfère à un champ électromagnétique). (fr)
- ディラトン（英：dilaton）とは、超弦理論に登場する仮説上の粒子である。 (ja)
- 딜라톤(영어: dilaton) 또는 늘임자는 입자물리학에서 칼루자-클라인 등의 축소화되는 여분 차원을 가정하는 이론에서 여분 차원의 부피가 변량일 경우 등장하는 스칼라 입자이다. (ko)
- Il dilatone è un'ipotetica particella elementare, la cui esistenza è prevista dalla teoria di Kaluza-Klein e dalla teoria delle stringhe. (it)
- Dilaton är inom partikelfysiken en hypotetisk elementarpartikel som uppkommer inom teorier med extra dimensioner, som strängteorin, och är där ett fält som styr hur starkt strängarna växelverkar på olika platser i rumtiden. (sv)
- 在粒子物理学中，胀子（英語：Dilaton）是额外维度理论中当允许紧致化的维度的体积变化时出现的一种假想粒子。它所出现的形式，例如作为卡鲁扎-克莱因理论中紧致化的维度中的。它是一个总是伴随着重力的标量场Φ的粒子。作为比较，在布兰斯迪克配方中的广义相对论、万有引力常数或等价（通过自然单位）中，普朗克质量是常数。如果代替这个常数、标量场和使用的动力学场，则与引力所对应的由此产生的粒子是胀子。 (zh)
- En física de partícules, el dilató és una partícula hipotètica que apareix en teories amb dimensions extres quan el volum de les dimensions compactificades és variable. Apareix per exemple en teories de tipus Kaluza–Klein amb dimensions extres compactificades. És una partícula associada a un camp escalar Φ que acompanya sempre a la gravetat. Per analogia, si en relativitat general estàndard la constant de Newton, o equivalentment la massa de Planck, és promoguda a un camp dinàmic, el resultat és el dilató. (ca)
- El dilatón es una partícula hipotética que aparece principalmente en teoría de cuerdas. También aparece en la teoría de Kaluza-Klein cuando en la se varía el radio de la dimensión extra. Es la partícula asociada a un campo escalar Φ en teorías modificadas de gravitación. En la relatividad general estándar, la constante de Newton G es constante (o lo que es lo mismo, la masa de Planck es constante). Si se "promueve" esta constante a un campo dinámico, lo que se obtiene es un dilatón. (es)
- Dylaton – hipotetyczna cząstka skalarna przewidywana przez teorię Kaluzy-Kleina. Jej pole to składowa (5, 5) tensora metrycznego w pięciu wymiarach. Jest przedstawicielem klasy hipotetycznych cząstek zwanych radionami lub grawiskalarami, postulowanych przez teorie rozważające przestrzeń o liczbie wymiarów większej niż 4. Od pola dylatonu zależna jest stała struktury subtelnej, więc jeżeli dylatony naprawdę istnieją, to może się ona zmieniać. Oznaczałoby to, że możliwa jest zmiana siły oddziaływań elektromagnetycznych, szybkości rozpadów promieniotwórczych oraz prędkości światła w próżni. (pl)
- Em física de partículas, um dilaton é uma . Essa partícula aparece quando ocorrem das dimensões extras na teoria de Kaluza-Klein, quando o volume das dimensões compactadas varia. Trata-se de uma partícula de campo escalar Φ; um campo escalar que sempre surge com a gravidade. Na teoria padrão da relatividade geral, a constante de Newton, ou de maneira equivalente, a massa de Planck é sempre constante. Se "promover-mos" essa constante a um campo dinâmico, o que teríamos seria o dilaton. (pt)
- В теоретической физике дилатон обычно относят к теоретическому скалярному полю — так, как фотон относится к электромагнитному полю. Так дилатон, также известный, как радион или гравискаляр, относится к скалярному полю, которое появляется в теории Калуцы-Клейна как компонента метрического тензора, где «5» — дополнительное круговое направление, и эта компонента подчиняется неоднородному волновому уравнению, обобщающему уравнение Клейна-Гордона, с очень сильным электромагнитным полем в качестве источника: Экспонента его конденсата определяет константу связи (ru)
- Дилатон - у фізиці елементарних частинок - гіпотетична елементарна частинка, що виникає у багатовимірних теоріях поля, у яких об'єм компактифікованих вимірів змінюється. Вперше дилатон був введений у теорії компактифікації додаткових вимірів Калуци-Клейна. Це частинка скалярного поля Ф, що супроводжує гравітаційне. Дана фізична величина відповідає константі Ньютона або планківській масі у загальній теорії відносності. Дилатон є результатом узагальнення цієї константи на випадок динамічного поля. g = exp ( < > ) (uk)
|