| dbo:abstract
|
- الكروماتين (بالإنجليزية: Chromatin) هو مزيج من الحمض النووي والبروتينات التي تشكل محتويات نواة خلية. الوظائف الأساسية للكروماتين هي: حزم الحمض النووي في أصغر حجم لاحتوائه في الخلية ولتعزيز الحمض النووي للسماح للانقسام الخيطي (الانقسام غير المباشر)، ومنع تلف الحمض النووي، والتحكم في التعبير الجيني وتَنَسُّخٌ الحمض النووي. مكونات البروتين الرئيسي للكروماتين هي الهستونات التي تضغط الحمض النووي. يوجد الكروماتين فقط في الخلايا حقيقية النواة: الخلايا بدائية النواة يكون لها نظام مختلف جدا من الحمض النووي الذي يشار إليه على أنه حامل الجين (كروموسوم دون كروماتين).يعتمد تركيب الكروماتين على عدة عوامل، تركيب الكروماتين يعتمد على عدة عوامل. يعتمد التركيب العام على مرحلة من مراحل دورة الخلية: خلال الطور البيني الكروماتين يكون طليق بنيويا للسماح للوصول إلى بُولِيمِيرازُ الحمض النووي الريبي RNA وبُولِيمِيرازُ الحمض النووي DNA الذي ينسخ ويضاعف الحمض النووى DNA. يعتمد تركيب الكروماتين الأولى خلال الطور البيني على الجينات الموجودة على الحمض النووي DNA. بشكل عام، هناك ثلاثة مستويات لتنظيم الكروماتين: 1.
* يلتف الحمض النووى (DNA) حول بروتينات الهستون لتكوين جسيمات نووية; «خرز على خيط» تشكل (الكروماتين الحقيقى) 2.
* تلتف الهستونات المتعددة إلى ليفى 30 نانومتر يتكون من صفائف الجسيمات النووية «النيكولوسومات» في شكل أكثر ضغطا من (الكروماتين المُغاير) 3.
* المستوى الأعلى من حزم ال DNA في الياف 30 نانومتر في الطور التالي «الميتافيز» للكروموسوم (خلال الانقسام الخيطى والانقسام الاختزالي) (ar)
- La cromatina és el material genètic de la cèl·lula eucariota que es troba al nucli i que resulta intensament tenyit per alguns colorants. Està constituïda principalment per molècules d'ADN associades a histones i altres proteïnes. Es troba en dues formes clarament diferenciables durant la interfase pel seu estat de condensació: l'eucromatina i l'heterocromatina. Quan la cèl·lula es divideix i formen els cromosomes, l'ADN està molt compactat i quan els cromosomes es descondensen en acabar el procés de divisió del nucli, forma la cromatina. (ca)
- Chromatin je komplex DNA a některých proteinů. Dohromady tyto látky tvoří chromozomy. Chromatin se nachází v jádře eukaryotních buněk a v jaderné oblasti (nukleoidu) prokaryot. Nukleové kyseliny (RNA, DNA) jsou zde ve formě dvojité šroubovice. Mezi chromozomové proteiny patří zejména histony, i když určitou roli mají i jiné bílkoviny. Struktura chromatinu Chromatin se dá zviditelnit barvením. Mezi používané cytologické barvy patří např. Hoechst nebo DAPI. (cs)
- Η χρωματίνη είναι βασικό συστατικό του πυρήνα των κυττάρων και ιδίως των χρωμοσωμάτων. Σήμερα είναι γνωστό ότι το υλικό της συνίσταται από DNA, μαζί με καθώς και από μη ιστονικές πρωτεΐνες. (el)
- Chromatin is a complex of DNA and protein found in eukaryotic cells. The primary function is to package long DNA molecules into more compact, denser structures. This prevents the strands from becoming tangled and also plays important roles in reinforcing the DNA during cell division, preventing DNA damage, and regulating gene expression and DNA replication. During mitosis and meiosis, chromatin facilitates proper segregation of the chromosomes in anaphase; the characteristic shapes of chromosomes visible during this stage are the result of DNA being coiled into highly condensed chromatin. The primary protein components of chromatin are histones. An octamer of two sets of four histone cores (Histone H2A, Histone H2B, Histone H3, and Histone H4) bind to DNA and function as "anchors" around which the strands are wound. In general, there are three levels of chromatin organization: 1.
* DNA wraps around histone proteins, forming nucleosomes and the so-called beads on a string structure (euchromatin). 2.
* Multiple histones wrap into a 30-nanometer fiber consisting of nucleosome arrays in their most compact form (heterochromatin). 3.
* Higher-level DNA supercoiling of the 30-nm fiber produces the metaphase chromosome (during mitosis and meiosis). Many organisms, however, do not follow this organization scheme. For example, spermatozoa and avian red blood cells have more tightly packed chromatin than most eukaryotic cells, and trypanosomatid protozoa do not condense their chromatin into visible chromosomes at all. Prokaryotic cells have entirely different structures for organizing their DNA (the prokaryotic chromosome equivalent is called a genophore and is localized within the nucleoid region). The overall structure of the chromatin network further depends on the stage of the cell cycle. During interphase, the chromatin is structurally loose to allow access to RNA and DNA polymerases that transcribe and replicate the DNA. The local structure of chromatin during interphase depends on the specific genes present in the DNA. Regions of DNA containing genes which are actively transcribed ("turned on") are less tightly compacted and closely associated with RNA polymerases in a structure known as euchromatin, while regions containing inactive genes ("turned off") are generally more condensed and associated with structural proteins in heterochromatin. Epigenetic modification of the structural proteins in chromatin via methylation and acetylation also alters local chromatin structure and therefore gene expression. There is limited understanding of chromatin structure and it is active area of research in molecular biology. (en)
- Chromatin ist das Material, aus dem die Chromosomen bestehen. Es handelt sich um einen Komplex aus DNA und speziellen Proteinen, von denen wiederum etwa die Hälfte Histone sind. Der Name kommt von griech. chroma (Farbe), weil sich Chromatin mit basischen Kernfarbstoffen anfärben lässt. Im Lichtmikroskop erscheint es als sichtbares Fadengerüst im Zellkern einer eukaryotischen Zelle. Im funktionalen Sinn gilt alles, was sich während der Teilung des Zellkerns (Mitose oder Meiose) in den Chromosomen wiederfindet, als Chromatin – ausgenommen einige Strukturproteine. Chromatin ist neben den Nucleoli, der Kern-Grundsubstanz und der Kernhülle eine wichtige Strukturkomponente des Zellkerns (Nucleus). Chromatin besteht aus der DNA, die um die Histone gewickelt ist, sowie aus weiteren Proteinen, die sich an die DNA anlagern. DNA und Histone bilden die Nucleosomen, die kettenförmig aneinandergereiht sind. Die Nucleosomen werden mit Hilfe der Nichthiston-Proteine dichter gepackt. Chromatin ist somit das Produkt von Interaktionen der eukaryotischen DNA mit unterschiedlichen DNA-Bindeproteinen, die einen kompakten filamentösen Komplex bilden, den sogenannten Desoxyribonucleoprotein-Komplex, man spricht auch von Chromatinfasern oder Chromatinfäden (englisch: chromatin fibers). Durch die Komplexbildung werden die langen chromosomalen DNA-Stränge in ihrer Länge um das rund 10.000- bis 50.000-fache verkürzt (kondensiert), sodass sie in den Zellkern passen. Trotz der dichten Packung der DNA liegen die Chromosomen weiterhin in einer Form vor, die regulatorischen Proteinen Zugang zur DNA erlaubt, so dass die Biosynthese von RNA und Proteinen aus den genetischen Informationen (Genexpression) bzw. die Duplikation der chromosomalen DNA (Replikation) möglich ist. Während der Mitose und Meiose kondensieren die Chromosomen, so dass sie im Lichtmikroskop erkennbar werden. Die kleinsten lichtmikroskopisch sichtbaren Chromatinstrukturen nennt man Chromonema. Das Verständnis der Chromatinstruktur und ihres Beitrags zu Regulation der Gene ist Gegenstand der Epigenetik. Chromatinstrukturen machen Stäbchen bei nachtaktiven Säugetieren empfindlicher, da sie die Lichtausbreitung beeinflussen. Bei Nicht-Säugern ist das Phänomen noch nicht untersucht worden (Stand 2010). (de)
- La cromatina es la forma en la que se presenta el ADN en el núcleo celular. Es también la sustancia base de los cromosomas eucarióticos, y corresponde a la asociación de ADN, ARN y proteínas que se encuentran en el núcleo interfásico de las células eucariotas y que constituye el genoma de dichas células. Las proteínas son de dos tipos: las histonas y las proteínas no histónicas. Las unidades básicas de la cromatina son los nucleosomas. Estos se encuentran formados por aproximadamente 146 pares de bases de longitud (el número depende del organismo), asociados a un complejo específico de ocho histonas nucleosómicas (octámero de histonas). Cada partícula tiene una forma de disco, con un diámetro de 11 nm y contiene dos copias de cada una de las cuatro histonas H3, H4, H2A y H2B. Este octámero forma un núcleo proteico, alrededor del cual se enrolla la hélice de ADN (de aproximadamente 1,8 vueltas). Entre cada una de las asociaciones de ADN e histonas existe un ADN libre llamado ADN espaciador, de longitud variable entre 0 y 80 pares de nucleótidos que garantiza flexibilidad a la fibra de cromatina. Este tipo de organización, permite un primer paso de compactación del material genético, y da lugar a una estructura parecida a un "collar de perlas". Posteriormente, un segundo nivel de organización de orden superior lo constituye la "fibra de 30 nm", compuesta por grupos de nucleosomas empaquetados unos sobre otros adoptando disposiciones regulares gracias a la acción de la histona H1. Finalmente, continúa el incremento del empaquetamiento del ADN hasta obtener los cromosomas que se observan en la metafase, este es el máximo nivel de condensación del ADN. (es)
- Kromatina eukariotoen kromosomak osatzen dituen substantzia da, nukleo zelularrean dagoena. Histonaz eta DNAz osaturik dago; kromatina, beraz, heteroproteina bat da, bere talde prostetikoan DNA duena. Zelula ugaltzen ez denean, kromatinak pikorrak osatzen ditu eta kromosomak ez dira ikusten. Zelula ugaltzen denean (mitosian), aldiz, kromatina trinkotu egiten da eta kromosomak eratzen ditu, mikroskopioan ikusgai direnak. Bi kromatina mota daude:
* eukromatina: kromatina honek DNA aktiboa du, hots, transkripzioa egiten duen DNA (DNA → RNAm). Kromatina hau ez dago trinkotua.
* heterokromatina: kromatina trinkotua da, eta jarduerarik gabeko DNA du. Funtzio estrukturala du. Nukleosomak dira kromatina osatzen duten funtsezko unitateak. Nukleosoma horietan DNA biribilduta dago histonen inguruan. (eu)
- La chromatine est la structure au sein de laquelle l'ADN se trouve empaqueté et compacté dans le volume limité du noyau des cellules eucaryotes. La chromatine est constituée d'une association d'ADN, d'ARN et de protéines de deux types : histones et non-histones. C'est le constituant principal des chromosomes eucaryotes. En microscopie, on distingue deux types de chromatine correspondant à des niveaux différents de compaction : - L'euchromatine correspond à une chromatine moins condensée dans laquelle les gènes, plus accessibles, voient leur expression facilitée. - L'hétérochromatine correspond à une chromatine plus dense avec un ADN moins facilement accessible. Outre l'information génétique codée exclusivement sur l'ADN, la chromatine transmet également de l'information épigénétique, portée à la fois par l'ADN dont certaines bases peuvent être modifiées par méthylation, et par les histones qui sont sujettes à de nombreuses formes de modifications réversibles (méthylation, acétylation, phosphorylation, ubiquitinylation...). La combinatoire des modifications épigénétiques affectant les histones constitue un deuxième code, dit "code histones", qui contribue de façon majeure à la régulation des fonctions nucléaires. À la différence de l'information génétique, identique dans toutes les cellules d'un organisme donné, l'information épigénétique varie en fonction du type cellulaire, du niveau de différenciation des cellules et de leur avancée dans le cycle cellulaire. Comme l'information génétique portée par l'ADN, l'information épigénétique est transmissible lors de la réplication du génome et au cours des divisions cellulaires. (fr)
- An coimpléasc a dhéanann cuingriú an ábhair ghéinitigh (an DNA) le cuid mhaith próitéiní taobh istigh de núicléas na cille. Ról aici ag cabhrú i ndlúthú an DNA chun go n-oiriúnóidh sé sin isteach sa núicléas, agus ag rialú feidhmeanna na ngéinte. Glacann an crómaitin ruaim, agus mar sin is féidir a dhéanamh feiceálach faoin micreascóp le linn próiseas na cilldeighilte. Bíonn sé eagraithe ina choirp scartha (na crómasóim). Tugtar heitreacrómaitiní ar na codanna de gach crómasóm a ruaimnítear an-dorcha, agus eocrómaitiní ar na codanna nach ruaimnítear ach go héadrom. (ga)
- Kromatin (Chroma: berwarna; tin: benang) adalah kompleks dari asam deoksiribonukleat, protein histon dan yang ditemukan pada inti sel eukariota. Kromatin merupakan bahan yang mudah diwarnai oleh suatu zat pewarna. Pada berbagai sel eukariota tingkat tinggi, ada dua bentuk kromatin pada tahap interfase yaitu eukromatin dan heterokromatin. Kromatin terfragmentasi dan menggumpal selama mitosis atau meiosis untuk membentuk wujud seperti batang yang disebut kromosom. Kromosom yang berkembang dari kromatin terbukti tersusun dari sejumlah besar protein dan asam-asam nukleat yang sekarang dikenal sebagai asam deoksiribonukleat. Dua pasang dari tiap protein histon tersebut yaitu histon , , dan membentuk dengan 145 hingga 147 pasangan basa asam deoksiribonukleat yang membungkusnya membentuk inti nukleosom. (in)
- 염색질(染色質, 영어: chromatin)은 DNA, 단백질, RNA로 구성된 거대분자 복합체이다. 염색질의 일차적인 기능은 DNA 포장(DNA packaging)을 통하여 부피를 줄이고, 거대분자인 DNA가 유사분열 하도록 하고, 을 막고, 유전자 발현과 DNA 복제를 통제하는 것이다. 염색질을 이루는 주요 단백질은 DNA를 압축하는 히스톤이다. 진핵세포(핵이 있는 세포)에만 염색질이 존재하고, 원핵세포는 다른 방법으로 DNA를 조직한다. 진핵세포의 염색질에 해당하는 원핵세포의 것은 핵양체 영역에 존재하며 지노포어(genophore)라 한다. 염색질의 구조는 여러 요소의 영향을 받는다. 전체적인 구조는 세포 주기에 따라 달라진다. 간기에 염색질은 느슨한 구조로 RNA나 DNA 중합효소가 각각 DNA를 전사하거나 중합할 수 있게 한다. 국소적인 구조는 DNA에 있는 유전자에 달려있다. 유전자가 활성화되어 전사되는 DNA 영역은 더 느슨하게 포장되어 있고 RNA 중합효소가 결합한 상태로 관찰된다. 비활성 유전자가 부호화된 DNA는 구조 단백질과 결합하여 단단하게 포장되어 있다. 구조 단백질에 후생유전학적인 화학 변화, 특히 히스톤의 메틸화와 아세틸화가 일어나면 국소적인 염색질 구조가 바뀐다. 세포가 분열 준비를 하면서 염색질은 더 밀집하여 후기에 염색체가 분리되기 용이해진다. 이 시기에 광학 현미경으로 세포에 있는 각각의 염색체를 관찰할 수 있다. 일반적으로 염색질은 세 단계로 조직된다. 1.
* : DNA가 히스톤 단백질을 감싸서 뉴클레오솜을 형성한다. 이 특징적인 구조를 염주 모양(beads-on-a-string)이라고 한다. 2.
* : 히스톤 여러 개가 뉴클레오솜 배열의 가장 촘촘한 구조인 30 nm 섬유를 형성하면서 감긴다. 이 구조는 인 비트로 상에서는 거의 확실하지만, 최근 X선 연구에서 유사분열 중인 사람 염색체에서 보이지 않았다. 3.
* 유사분열과 감수분열 중 : 30 nm 섬유가 고도로 포장되어 중기 염색체 형태가 된다. 이러한 조직 단계를 따르지 않는 세포도 많다. 예를 들어 정자와 조류 적혈구의 염색질은 대부분의 진핵세포보다 촘촘하게 포장되어 있고, 트리파노소마유사 원생동물은 유사분열을 할 때 뚜렷한 염색체를 형성하지 않는다. (ko)
- クロマチン（chromatin）とは、真核細胞内に存在するDNAとタンパク質です。 (ja)
- La cromatina è la sostanza che forma il nucleo cellulare degli organismi eucarioti durante la fase funzionale della cellula (interfase). È costituita da DNA associato a proteine basiche dette istoni, proteine acide ed RNA. Nell'interfase la cromatina si presenta come un filamento "a collana di perle" in cui il DNA è ripiegato su gruppi di istoni formando strutture dette nucleosomi, che permettono l'accesso all'enzima RNA polimerasi per la sua trascrizione e successivamente alla DNA polimerasi per la duplicazione. Inoltre, in base ai tipi di geni trascritti, la cromatina è meno condensata quando è associata a geni trascrizionalmente attivi (eucromatina) rispetto a geni inattivi (eterocromatina). degli istoni determinano un cambiamento nella struttura della cromatina. Con il progredire del ciclo cellulare si assiste a un graduale aumento della compattazione della cromatina fino all'inizio della mitosi e alla comparsa dei cromosomi. Il nome cromatina, dato da Walther Flemming nel 1879, deriva storicamente dalla intensa colorazione assunta dal nucleo ai coloranti basici. (it)
- Chromatine is het complex van DNA en eiwitten in de celkern van eukaryotische cellen. Naargelang de strakheid waarmee het DNA om de andere eiwitten heen gevouwen zit, onderscheiden we euchromatine en heterochromatine. Het chromatine bestaat uit een reeks nucleosomen. Deze bestaan ieder uit acht histonen met daaromheen gewikkeld een DNA-keten van circa 147 baseparen (zie afbeelding hiernaast). De drie functies van chromatine zijn het compact maken van het DNA zodat het in de celkern past, het verstevigen van DNA tijdens mitose en meiose, en het helpen bij regulatie van de expressie van genen. De naam chromatine komt van de donkere kleur die het krijgt bij lichtmicroscopie na kleuring van het monster, en betekent letterlijk gekleurd materiaal. In de meeste eukaryotische cellen komen deze opeenvolgende niveaus van compactheid van chromatine voor: 1.
* Nucleosomen met daaromheen DNA, gescheiden door stukken los DNA - zoals een kralensnoer. 2.
* De 30 nm vezel waarin de nucleosomen veel dichter bij elkaar komen en regelmatig gestapeld zijn 3.
* Hogere orde compactheid die uiteindelijk leidt tot gecondenseerde chromosomen, de meest compacte vorm. Euchromatine is minder compact en de meeste actieve genen bevinden zich daar. Heterochromatine is veel compacter en is voornamelijk inactief. Een goed voorbeeld hiervan zijn de chromatiden van een chromosoom. De grenzen van euchromatine en heterochromatine liggen niet geheel vast, en kunnen gedurende de ontwikkeling van een organisme verschuiven. Het inactiveren van delen van het DNA leidt ertoe dat er verschillende soorten van celtypes kunnen ontstaan en dus verschillende types van weefsels. (nl)
- Chromatyna (chromatinum) – włóknista substancja występująca w jądrze komórkowym, zbudowana z DNA, histonów, niehistonowych białek i małej ilości RNA. Stanowi główny składnik chromosomów. Występuje również w nukleoidzie bakterii. Chromatyna posiada kilka stopni upakowania. Podwójna helisa DNA wraz z białkami tworzy nukleosomy (owija się wokół oktameru histonowego 1 i 3/4 razy). Nukleosom obejmuje łańcuch DNA o długości około 200 par zasad (u człowieka 146 par zasad), z których 146 nawiniętych jest na rdzeń zbudowany z 4 rodzajów białek histonowych, nazywany także oktamerem histonowym. Pomiędzy nukleosomami znajduje się DNA łącznikowy o długości około 50 par zasad. Nukleosomy i DNA łącznikowe układają się w specyficzny, zygzakowaty sposób, tworząc solenoid, który posiada średnicę 30 nm i dlatego jest czasem określany mianem włókna 30 nm. Solenoid układa się w pętle, z których składają się chromatydy. Następnie kondensuje w supersolenoid, ten w superhelisę, by ostatecznie stać się chromosomem metafazowym (składa się on z 2 chromatyd połączonych centromerem w miejscu przewężenia pierwotnego). Chromatyna może kurczyć się i rozkurczać, powodując zmianę upakowania struktury chromosomów. Ze względu na upakowanie rozróżniamy: mniej skondensowaną, aktywną genetycznie chromatynę luźną – euchromatynę – i zazwyczaj nieaktywną genetycznie chromatynę skondensowaną – heterochromatynę – o włóknach silnie upakowanych. Stopień upakowania chromatyny odgrywa rolę w kontroli ekspresji genów. Tworzenie heterochromatyny związane jest z niskim stopniem acetylacji histonów a wysokim metylacji DNA a także metylacją lizyny 9 w histonie H3. Białkiem mającym duży udział w procesie heterochromatyzacji jest HP1. Posiada ono , która ma zdolność wiązania się ze zmetylowanymi histonami. Do ważniejszych białek związanych z heterochromatyną należą: HP1 i Sir3. Natomiast pospolite białka oddziałujące z euchromatyną to: HMGB1, HMGB2, HMGN1, HMGN2. Chromatyna (szczególnie w warstwach powierzchniowych komórki) łatwo się barwi, dzięki czemu jest często wykorzystywana w badaniach. Po raz pierwszy nazwy chromatyna użył Walther Flemming. (pl)
- Kromatin är komplex av DNA och proteiner, huvudsakligen histoner men även andra genregulatoriska proteiner, i eukaryota celler. Kromatinets struktur bestäms av hur upplindad DNA-spiralen är runt kromatinets histoner. Nästan allt av cellens DNA är packat i dessa strukturer. Dels sparar det utrymme, dels är graden av hoppackning en del av kontrollen över vilka gener som för tillfället uttrycks, det vill säga används som mall för att tillverka proteiner. Kromatin kan i vissa stadier göras synligt i cellpreparat genom färgning, därav namnet. Kromosomerna har då mörka och ljusa band, som återspeglar de olika graderna av hoppackning. Kromatin delas ofta upp i heterokromatin och eukromatin beroende på packningsgraden. (sv)
- Em citologia, cromatina é o complexo de DNA (RNA) e proteínas que se encontram dentro do núcleo celular nas células eucarióticas. Os ácidos nucléicos encontram-se geralmente na forma de dupla-hélice. As principais proteínas da cromatina são as histonas. As histonas H2A, H2B, H3 e H4 unem-se, formando um octâmero denominado nucleossoma, enquanto que a histona H1 une os nucleossomas adjacentes, "empacotando-os", visto que a molecula de DNA "dá" uma volta e meia em torno do octâmero de histonas. É essencial existir a histona H1 para estabilizar este enrolamento. Numa célula eucariótica, quase todo o DNA está compactado na cromatina. O DNA é "empacotado" na cromatina para diminuir o tamanho da molécula de DNA, e para permitir maior controle de tais genes por parte da célula. Grande parte da cromatina é localizada na periferia do núcleo, possivelmente pelo fato de uma das principais proteínas associadas com a heterocromatina ligar-se a uma proteína da membrana nuclear interna. Conhecem-se dois tipos de cromatina:
* Eucromatina, que consiste em DNA ativo, ou seja, que pode-se expressar como proteínas e enzimas.
* Heterocromatina, que consiste em DNA inativo e que parece ter funções estruturais durante o ciclo celular. Podem ainda distinguir-se dois tipos de heterocromatina:
* Heterocromatina constitutiva, que nunca se expressa como proteínas e que se encontra localizada à volta do centrómero (contem geralmente sequências repetitivas);
* Heterocromatina facultativa, que, por vezes, é transcrita em outros tipos celulares, consequentemente a sua quantidade varia dependendo da atividade transcricional da célula. Apresenta condensada na interfase.
* Regulação da Cromatina: Ocorre em regiões muito compactadas. Essas regiões não ficam acessíveis para a maquinaria de transcrição, ocasionando o silenciamento genético. As regiões acessíveis são aquelas onde o DNA não está compactado. Se dá também através da modificação covalente das histonas, remodelação, eliminação ou substituição de nucleossomo. (pt)
- Хроматин (от греч. χρώμα «цвета; краски») — нуклеопротеид, составляющий основу хромосом. Состоит из ДНК и белков (главным образом гистонов). Хроматин находится внутри ядра клеток эукариот и архей, имеющих гистоны. В более широком смысле хроматином иногда называют также и вещество нуклеоида у бактерий. Именно в составе хроматина происходит реализация генетической информации, а также репликация и репарация ДНК. До 25—40% сухого веса хроматина составляют гистоновые белки. Гистоны являются компонентом нуклеосом, надмолекулярных структур, участвующих в упаковке хромосом. Нуклеосомы располагаются довольно регулярно, так что образующаяся структура напоминает бусы. Нуклеосома состоит из гистонов четырёх типов: H2A, H2B, H3 и H4. Эти гистоны называются кóровыми. В одну нуклеосому входят по два кóровых гистона каждого типа — всего восемь белков. Линкерный гистон H1, более крупный, чем кóровые гистоны, связывается с ДНК в месте её входа на нуклеосому. По классическим предствалениям, нить ДНК с нуклеосомами образует нерегулярную соленоид-подобную структуру толщиной около 30 нанометров, так называемую 30-нм фибриллу. В настоящее время, однако, показано, что 30-нм фибрилла является артефактом исследований in vitro, в клетках нуклеосомная фибрилла (у эукариот и некоторых архей) или непосредственно ДНК (у бактерий и некоторых архей) складывается в нерегулярные петлевые и глобулярные структуры, которые в ряде случае имеют регуляторное значение. Дальнейшая упаковка может иметь различную плотность. Если хроматин упакован плотно, его называют конденсированным или гетерохроматином, он хорошо видим под микроскопом. ДНК, находящаяся в гетерохроматине не транскрибируется, обычно это состояние характерно для незначащих или молчащих участков. В интерфазе гетерохроматин обычно располагается по периферии ядра (пристеночный гетерохроматин). Полная конденсация хромосом происходит перед делением клетки. Если хроматин упакован неплотно, его называют эу- или интерхроматином. Этот вид хроматина гораздо менее плотный при наблюдении под микроскопом и обычно характеризуется транскрипционной активностью. Плотность упаковки хроматина во многом определяется модификациями гистонов — ацетилированием, фосфорилированием, метилированием и другими модификациями. Считается, что в ядре существуют так называемые функциональные домены хроматина (ДНК одного домена содержит приблизительно 30 тысяч пар оснований), то есть каждый участок хромосомы имеет собственную «территорию». Вопрос пространственного распределения хроматина в ядре изучен пока недостаточно. Известно, что теломерные (концевые) и центромерные (отвечающие за связывание сестринских хроматид в митозе) участки хромосом закреплены на белках ядерной ламины. (ru)
- 染色質（英語：Chromatin，或稱核染質）是在細胞中發現的大分子複合物，由DNA，蛋白質和RNA組成。它也是構成染色體的結構。染色質的主要功能是：
* 將DNA包裝成更緊湊，更緻密的形狀
* 增強DNA大分子以允許有絲分裂
* 防止DNA損傷
* 控制基因表達和DNA複製 染色質的主要蛋白質組件是緻密DNA的組織蛋白。 染色質僅在真核細胞（具有確定的細胞核的細胞）中發現。 原核細胞具有不同的DNA組織（原核染色體等同物稱為擬核，並且位於類核區內）。真核細胞的染色質位在細胞核內；原核生物的則位於類核（nucleoid）當中。 儘管經過深入調查，但目前對染色質的結構了解甚少。 其結構取決於幾個因素。 整體結構取決於細胞週期的階段。 在間期，染色質在結構上是鬆散的，以允許獲得轉錄和復制DNA的RNA和DNA聚合酶。 間期染色質的局部結構取決於DNA上存在的基因。 (zh)
- Хромати́н — комплекс молекул ДНК та специфічних білків, що складає хромосоми. В клітинах еукаріот хроматин розташований в ядрі, а в клітинах архей — у нуклеоїді. Окрім ДНК до складу хроматину входять білки: гістони, а також негістонові білки хроматину. Разом вони забезпечують упакування і захист від механічних ушкоджень ДНК, контролюють її доступність, здійснюють модифікації, реплікацію, репарацію та експресію генів. Слово «хроматин» походить від лат. chroma — «колір», і виникло через його контрастне фарбування деякими барвниками. За допомогою гістонів ДНК упакована у так звані нуклеосоми, структури на які намотані нитки ДНК. Нуклеосоми розташовуються досить регулярно, і утворена структура нагадує намисто. Нуклеосома складається з гістонів чотирьох типів: , , і H4. В одну нуклеосому входять по два білки кожного типу — всього вісім білків. Гістон H1, більший ніж інші гістони, і зв'язується з ДНК у так званих лінкерних послідовностях, тобто між нуклеосомами. Нуклеосома разом з H1 називається хроматосомою. Нитка ДНК з нуклеосомами утворює нерегулярну соленоїд-подібну структуру завтовшки близько 30 нанометрів, так звану 30 нм фібрилу. Подальша упаковка цієї фібрили може мати різну щільність. Якщо хроматин упакований щільно, його називають конденсованим або гетерохроматином, його видно під мікроскопом. ДНК гетерохроматину не доступна для транскрипції, такий стан характерний для багатьох некодуючих ділянок, або генів, експресія яких не потрібна у конкретному типі клітин у цей момент клітинного циклу. В інтерфазі гетерохроматин зазвичай розташовується по периферії ядра (пристінковий гетерохроматин). Повна конденсація хромосом відбувається перед поділом клітини. Якщо хроматин упакований нещільно, його називають інтер- або еухроматином. У цьому стані він більш доступний для різноманітних ферментів і зазвичай транскрипційно активний. Щільність упаковки хроматину великою мірою визначається модифікаціями самої молекули ДНК, зокрема її метилюванням, а також «хвостів» білків-гістонів — ацетилюванням, метилюванням, фосфорилюванням тощо. Вважається, що в ядрі клітин еукаріотів існують так звані функціональні домени хроматину, ДНК одного домену містить приблизно 30 тисяч пар основ, тобто кожна ділянка хромосоми має власну «територію». Це може забезпечуватись специфічним зв'язуванням хромосом із ділянками ядерної мембрани. Зокрема приускається, що теломерні (кінцеві) і центромерні (що відповідають за з'єднання сестринських хроматид в мітозі) ділянки хромосом закріплені на білках . Проте питання просторового розподілу хроматину в ядрі потребує подальшого вивчення. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- La cromatina és el material genètic de la cèl·lula eucariota que es troba al nucli i que resulta intensament tenyit per alguns colorants. Està constituïda principalment per molècules d'ADN associades a histones i altres proteïnes. Es troba en dues formes clarament diferenciables durant la interfase pel seu estat de condensació: l'eucromatina i l'heterocromatina. Quan la cèl·lula es divideix i formen els cromosomes, l'ADN està molt compactat i quan els cromosomes es descondensen en acabar el procés de divisió del nucli, forma la cromatina. (ca)
- Chromatin je komplex DNA a některých proteinů. Dohromady tyto látky tvoří chromozomy. Chromatin se nachází v jádře eukaryotních buněk a v jaderné oblasti (nukleoidu) prokaryot. Nukleové kyseliny (RNA, DNA) jsou zde ve formě dvojité šroubovice. Mezi chromozomové proteiny patří zejména histony, i když určitou roli mají i jiné bílkoviny. Struktura chromatinu Chromatin se dá zviditelnit barvením. Mezi používané cytologické barvy patří např. Hoechst nebo DAPI. (cs)
- Η χρωματίνη είναι βασικό συστατικό του πυρήνα των κυττάρων και ιδίως των χρωμοσωμάτων. Σήμερα είναι γνωστό ότι το υλικό της συνίσταται από DNA, μαζί με καθώς και από μη ιστονικές πρωτεΐνες. (el)
- An coimpléasc a dhéanann cuingriú an ábhair ghéinitigh (an DNA) le cuid mhaith próitéiní taobh istigh de núicléas na cille. Ról aici ag cabhrú i ndlúthú an DNA chun go n-oiriúnóidh sé sin isteach sa núicléas, agus ag rialú feidhmeanna na ngéinte. Glacann an crómaitin ruaim, agus mar sin is féidir a dhéanamh feiceálach faoin micreascóp le linn próiseas na cilldeighilte. Bíonn sé eagraithe ina choirp scartha (na crómasóim). Tugtar heitreacrómaitiní ar na codanna de gach crómasóm a ruaimnítear an-dorcha, agus eocrómaitiní ar na codanna nach ruaimnítear ach go héadrom. (ga)
- クロマチン（chromatin）とは、真核細胞内に存在するDNAとタンパク質です。 (ja)
- 染色質（英語：Chromatin，或稱核染質）是在細胞中發現的大分子複合物，由DNA，蛋白質和RNA組成。它也是構成染色體的結構。染色質的主要功能是：
* 將DNA包裝成更緊湊，更緻密的形狀
* 增強DNA大分子以允許有絲分裂
* 防止DNA損傷
* 控制基因表達和DNA複製 染色質的主要蛋白質組件是緻密DNA的組織蛋白。 染色質僅在真核細胞（具有確定的細胞核的細胞）中發現。 原核細胞具有不同的DNA組織（原核染色體等同物稱為擬核，並且位於類核區內）。真核細胞的染色質位在細胞核內；原核生物的則位於類核（nucleoid）當中。 儘管經過深入調查，但目前對染色質的結構了解甚少。 其結構取決於幾個因素。 整體結構取決於細胞週期的階段。 在間期，染色質在結構上是鬆散的，以允許獲得轉錄和復制DNA的RNA和DNA聚合酶。 間期染色質的局部結構取決於DNA上存在的基因。 (zh)
- الكروماتين (بالإنجليزية: Chromatin) هو مزيج من الحمض النووي والبروتينات التي تشكل محتويات نواة خلية. الوظائف الأساسية للكروماتين هي: حزم الحمض النووي في أصغر حجم لاحتوائه في الخلية ولتعزيز الحمض النووي للسماح للانقسام الخيطي (الانقسام غير المباشر)، ومنع تلف الحمض النووي، والتحكم في التعبير الجيني وتَنَسُّخٌ الحمض النووي. مكونات البروتين الرئيسي للكروماتين هي الهستونات التي تضغط الحمض النووي. يوجد الكروماتين فقط في الخلايا حقيقية النواة: الخلايا بدائية النواة يكون لها نظام مختلف جدا من الحمض النووي الذي يشار إليه على أنه حامل الجين (كروموسوم دون كروماتين).يعتمد تركيب الكروماتين على عدة عوامل، تركيب الكروماتين يعتمد على عدة عوامل. يعتمد التركيب العام على مرحلة من مراحل دورة الخلية: خلال الطور البيني الكروماتين يكون طليق بنيويا للسماح للوصول إلى بُولِيمِيرازُ الحمض النووي الريبي RNA وبُولِيم (ar)
- Chromatin ist das Material, aus dem die Chromosomen bestehen. Es handelt sich um einen Komplex aus DNA und speziellen Proteinen, von denen wiederum etwa die Hälfte Histone sind. Der Name kommt von griech. chroma (Farbe), weil sich Chromatin mit basischen Kernfarbstoffen anfärben lässt. Im Lichtmikroskop erscheint es als sichtbares Fadengerüst im Zellkern einer eukaryotischen Zelle. Im funktionalen Sinn gilt alles, was sich während der Teilung des Zellkerns (Mitose oder Meiose) in den Chromosomen wiederfindet, als Chromatin – ausgenommen einige Strukturproteine. Chromatin ist neben den Nucleoli, der Kern-Grundsubstanz und der Kernhülle eine wichtige Strukturkomponente des Zellkerns (Nucleus). (de)
- Chromatin is a complex of DNA and protein found in eukaryotic cells. The primary function is to package long DNA molecules into more compact, denser structures. This prevents the strands from becoming tangled and also plays important roles in reinforcing the DNA during cell division, preventing DNA damage, and regulating gene expression and DNA replication. During mitosis and meiosis, chromatin facilitates proper segregation of the chromosomes in anaphase; the characteristic shapes of chromosomes visible during this stage are the result of DNA being coiled into highly condensed chromatin. (en)
- La cromatina es la forma en la que se presenta el ADN en el núcleo celular. Es también la sustancia base de los cromosomas eucarióticos, y corresponde a la asociación de ADN, ARN y proteínas que se encuentran en el núcleo interfásico de las células eucariotas y que constituye el genoma de dichas células. Las proteínas son de dos tipos: las histonas y las proteínas no histónicas. Finalmente, continúa el incremento del empaquetamiento del ADN hasta obtener los cromosomas que se observan en la metafase, este es el máximo nivel de condensación del ADN. (es)
- Kromatina eukariotoen kromosomak osatzen dituen substantzia da, nukleo zelularrean dagoena. Histonaz eta DNAz osaturik dago; kromatina, beraz, heteroproteina bat da, bere talde prostetikoan DNA duena. Zelula ugaltzen ez denean, kromatinak pikorrak osatzen ditu eta kromosomak ez dira ikusten. Zelula ugaltzen denean (mitosian), aldiz, kromatina trinkotu egiten da eta kromosomak eratzen ditu, mikroskopioan ikusgai direnak. Bi kromatina mota daude: Nukleosomak dira kromatina osatzen duten funtsezko unitateak. Nukleosoma horietan DNA biribilduta dago histonen inguruan. (eu)
- Kromatin (Chroma: berwarna; tin: benang) adalah kompleks dari asam deoksiribonukleat, protein histon dan yang ditemukan pada inti sel eukariota. Kromatin merupakan bahan yang mudah diwarnai oleh suatu zat pewarna. Pada berbagai sel eukariota tingkat tinggi, ada dua bentuk kromatin pada tahap interfase yaitu eukromatin dan heterokromatin. Kromatin terfragmentasi dan menggumpal selama mitosis atau meiosis untuk membentuk wujud seperti batang yang disebut kromosom. Kromosom yang berkembang dari kromatin terbukti tersusun dari sejumlah besar protein dan asam-asam nukleat yang sekarang dikenal sebagai asam deoksiribonukleat. Dua pasang dari tiap protein histon tersebut yaitu histon , , dan membentuk dengan 145 hingga 147 pasangan basa asam deoksiribonukleat yang membungkusnya membentuk inti (in)
- La chromatine est la structure au sein de laquelle l'ADN se trouve empaqueté et compacté dans le volume limité du noyau des cellules eucaryotes. La chromatine est constituée d'une association d'ADN, d'ARN et de protéines de deux types : histones et non-histones. C'est le constituant principal des chromosomes eucaryotes. En microscopie, on distingue deux types de chromatine correspondant à des niveaux différents de compaction : - L'euchromatine correspond à une chromatine moins condensée dans laquelle les gènes, plus accessibles, voient leur expression facilitée. (fr)
- 염색질(染色質, 영어: chromatin)은 DNA, 단백질, RNA로 구성된 거대분자 복합체이다. 염색질의 일차적인 기능은 DNA 포장(DNA packaging)을 통하여 부피를 줄이고, 거대분자인 DNA가 유사분열 하도록 하고, 을 막고, 유전자 발현과 DNA 복제를 통제하는 것이다. 염색질을 이루는 주요 단백질은 DNA를 압축하는 히스톤이다. 진핵세포(핵이 있는 세포)에만 염색질이 존재하고, 원핵세포는 다른 방법으로 DNA를 조직한다. 진핵세포의 염색질에 해당하는 원핵세포의 것은 핵양체 영역에 존재하며 지노포어(genophore)라 한다. 일반적으로 염색질은 세 단계로 조직된다. 1.
* : DNA가 히스톤 단백질을 감싸서 뉴클레오솜을 형성한다. 이 특징적인 구조를 염주 모양(beads-on-a-string)이라고 한다. 2.
* : 히스톤 여러 개가 뉴클레오솜 배열의 가장 촘촘한 구조인 30 nm 섬유를 형성하면서 감긴다. 이 구조는 인 비트로 상에서는 거의 확실하지만, 최근 X선 연구에서 유사분열 중인 사람 염색체에서 보이지 않았다. 3.
* 유사분열과 감수분열 중 : 30 nm 섬유가 고도로 포장되어 중기 염색체 형태가 된다. (ko)
- La cromatina è la sostanza che forma il nucleo cellulare degli organismi eucarioti durante la fase funzionale della cellula (interfase). È costituita da DNA associato a proteine basiche dette istoni, proteine acide ed RNA. Il nome cromatina, dato da Walther Flemming nel 1879, deriva storicamente dalla intensa colorazione assunta dal nucleo ai coloranti basici. (it)
- Chromatine is het complex van DNA en eiwitten in de celkern van eukaryotische cellen. Naargelang de strakheid waarmee het DNA om de andere eiwitten heen gevouwen zit, onderscheiden we euchromatine en heterochromatine. Het chromatine bestaat uit een reeks nucleosomen. Deze bestaan ieder uit acht histonen met daaromheen gewikkeld een DNA-keten van circa 147 baseparen (zie afbeelding hiernaast). De drie functies van chromatine zijn het compact maken van het DNA zodat het in de celkern past, het verstevigen van DNA tijdens mitose en meiose, en het helpen bij regulatie van de expressie van genen. (nl)
- Em citologia, cromatina é o complexo de DNA (RNA) e proteínas que se encontram dentro do núcleo celular nas células eucarióticas. Os ácidos nucléicos encontram-se geralmente na forma de dupla-hélice. As principais proteínas da cromatina são as histonas. As histonas H2A, H2B, H3 e H4 unem-se, formando um octâmero denominado nucleossoma, enquanto que a histona H1 une os nucleossomas adjacentes, "empacotando-os", visto que a molecula de DNA "dá" uma volta e meia em torno do octâmero de histonas. É essencial existir a histona H1 para estabilizar este enrolamento. Regulação da Cromatina: (pt)
- Chromatyna (chromatinum) – włóknista substancja występująca w jądrze komórkowym, zbudowana z DNA, histonów, niehistonowych białek i małej ilości RNA. Stanowi główny składnik chromosomów. Występuje również w nukleoidzie bakterii. Do ważniejszych białek związanych z heterochromatyną należą: HP1 i Sir3. Natomiast pospolite białka oddziałujące z euchromatyną to: HMGB1, HMGB2, HMGN1, HMGN2. Chromatyna (szczególnie w warstwach powierzchniowych komórki) łatwo się barwi, dzięki czemu jest często wykorzystywana w badaniach. Po raz pierwszy nazwy chromatyna użył Walther Flemming. (pl)
- Kromatin är komplex av DNA och proteiner, huvudsakligen histoner men även andra genregulatoriska proteiner, i eukaryota celler. Kromatinets struktur bestäms av hur upplindad DNA-spiralen är runt kromatinets histoner. Nästan allt av cellens DNA är packat i dessa strukturer. Dels sparar det utrymme, dels är graden av hoppackning en del av kontrollen över vilka gener som för tillfället uttrycks, det vill säga används som mall för att tillverka proteiner. (sv)
- Хроматин (от греч. χρώμα «цвета; краски») — нуклеопротеид, составляющий основу хромосом. Состоит из ДНК и белков (главным образом гистонов). Хроматин находится внутри ядра клеток эукариот и архей, имеющих гистоны. В более широком смысле хроматином иногда называют также и вещество нуклеоида у бактерий. Именно в составе хроматина происходит реализация генетической информации, а также репликация и репарация ДНК. (ru)
- Хромати́н — комплекс молекул ДНК та специфічних білків, що складає хромосоми. В клітинах еукаріот хроматин розташований в ядрі, а в клітинах архей — у нуклеоїді. Окрім ДНК до складу хроматину входять білки: гістони, а також негістонові білки хроматину. Разом вони забезпечують упакування і захист від механічних ушкоджень ДНК, контролюють її доступність, здійснюють модифікації, реплікацію, репарацію та експресію генів. Слово «хроматин» походить від лат. chroma — «колір», і виникло через його контрастне фарбування деякими барвниками. (uk)
|