| dbo:abstract
|
- Velesova kniha (Велесова книга, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) je literární falsum, prohlašující se za dávný slovanský náboženský a historický text. Podle zastánců pravosti tohoto díla byla zapsána runovým písmem na dřevěných bukových deskách. Byla poprvé zveřejněna roku 1950 P. Miroljubovem a Alexandrem Kurenkovem. V některých pasážích je podobná křesťanské Bibli, vydavatelé ji v podtitulu označují za „slovanské védy“. Originál se měl ztratit v roce 1941. Kniha je přijímána jako svaté písmo inglingskou církví (tj. ruskými védisty). (cs)
- The Book of Veles (also: Veles Book, Vles book, Vles kniga, Vlesbook, Isenbeck's Planks, Велесова книга, Велесова књига, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) is a literary forgery purporting to be a text of ancient Slavic religion and history supposedly written on wooden planks. It contains religious passages and accounts of history intercepted with religious morals. The earliest events in the book would be dated around the 7th century BC and the latest happened in the 9th century AD. The book was allegedly discovered in 1919 and lost in 1941. It is widely believed by scholars to be a forgery made in the 1940s–1950s, or less likely, in the early 19th century. The most decisive evidence for this is the language of the text, which is a mixture of different modern Slavic languages, with erroneous and invented linguistic forms and no regular grammar. Moreover, different modern editions of the book have different versions of the text. Regardless, some Slavic neopagans use it as a sacred text. (en)
- Das Buch von Veles (auch: Veles Book, Vles book, Vlesbook, Isenbeck’s Planks, Велесова книга, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) ist ein angeblich antiker Text, der erstmals in den 1950er-Jahren in einer russischen Emigrantenzeitung in San Francisco veröffentlicht wurde. Er beinhaltet angeblich religiöse Passagen und Berichte über die Geschichte der Slawen und deren religiöse Moralvorstellungen in früher kyrillischer Schrift. Die am weitesten zurückliegenden Erzählungen im Buch werden auf das 7. Jahrhundert v. Chr. datiert, also zu einem Zeitpunkt, als es noch keine slawische Schrift gab, die jüngsten auf das 9. Jahrhundert n. Chr., als es bereits eine Übersetzung der heiligen Schrift in kyrillischen Lettern (etwa ab 866) gab. Das Buch wurde angeblich 1919 entdeckt und verschwand 1941 wieder. Es wird angenommen, dass es sich um eine Fälschung aus den 1940er-Jahren oder aus dem späten 19. Jahrhundert handelt. Darüber hinaus existieren in den modernen Ausgaben des Buches verschiedene Versionen des Textes. Unabhängig wird sie von vielen slawischen Neopaganern als ihre Heilige Schrift angesehen und seit der ukrainischen Unabhängigkeit 1990 in der Schule als Beleg slawischer Geschichte unterrichtet. (de)
- El Libro de Véles, publicado inicialmente en ucraniano bajo el título "Ве́лесова Кни́га" - "Vélesova kníga" (también conocido en los distintos idiomas eslavos como Veles kniga, Велесова книга, Velesova kniha, Velesova knjiga, Księga Welesa, Книга Велеса, Велесова књига, Влескнига, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека, Дощечек Изенбека, Плочице Изенбекa o, también, traducido al español, Las tablillas de Izenbek, en honor a su descubridor), es un texto relativo a la antigua religión de los pueblos eslavos. Contiene tanto pasajes mitológicos como datos históricos, así como preceptos religiosos y morales. Algunos de los acontecimientos más antiguos a los que hace referencia el libro se remontan al siglo VII de nuestra era y los más recientes, al siglo IX. Al parecer, el libro fue descubierto en 1919 pero se perdió sin remedio en 1941. Su autenticidad es motivo de controversia, ya que muchos sostienen que es apócrifo y que fue hecho en la década de 1940, y otros afirman que fue un poco antes, a principios del siglo XIX, pero no con tanta antigüedad como hace más de mil años. Asimismo, las diferentes ediciones modernas contienen diversas versiones del texto en las variadas lenguas eslavas en las que ha sido publicado. Con todo, muchos neopaganos eslavos lo utilizan como Libro Sagrado. El Libro de Veles, de acuerdo con su propio texto, fue creado del siglo VIII al IX d. C., en el antiguo Nóvgorod, en el tiempo del gobierno del príncipe Bravlin y, después, durante el del varego Riúrik. Los últimos textos fueron escritos en Kiev en el tiempo de Askold. Los escribieron los Zhretsý de Nóvgorod, mientras iban de esa ciudad hacia Kiev, huyendo de la persecución de Riúrik. (es)
- Le Livre de Vélès (ou, dans les langues slaves : Велесова книга, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) est un ouvrage protochroniste prétendument découvert en 1919 près de Kharkiv (Ukraine) par un officier de l'Armée blanche, puis perdu en 1941. (fr)
- Il Libro di Veles (Велесова книга, Влес книга, Влескнига, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека, Księga Welesa, Veles Book, Isenbeck's Planks) è un testo che parla della storia e della religione degli antichi popoli slavi che la maggioranza degli studiosi, sia storici che linguisti, reputa che si tratti di un falso del XIX o del XX secolo che imita maldestramente l'antica lingua slava. Venne pubblicato per la prima volta da emigrati russi nel 1957-58 e da allora venne ristampato diverse volte. Contiene parabole, preghiere, leggende e racconti sull'antica storia slava che riguardano il periodo dal VII secolo a.C. al IX secolo d.C. circa. Sulla sua autenticità insistono soprattutto alcuni movimenti neopagani, che considerano questo testo come il loro scritto sacro. (it)
- ヴェレスの書 (ヴェレスのしょ、露: Велесова книга)は、9世紀の古代スラヴ民族の詩集と主張される文書。古史古伝と似ている点が多い。ヴェレスを中心とする多神教の記述と、紀元前10世紀から9世紀までの歴史も含まれる。現代スラヴのネオペイガニズムによく使用されている。一般には学問的な研究家らからは偽書とされている。 再発見者のY・P・ミロリューボフによると、1919年に怪奇な文字の文書を発見した、白軍のある中尉が、この「ヴェレスの書」をベオグラードに持ってきた。1925年、ミロリューボフが原本をもらってコピーをした。ナチスが侵略した際、原本がなくなったが、ミロリューボフはアメリカに逃げて、1957年にヴェレスの書が出版された。 古東スラヴ語により書かれていると主張されているが、中世と近代の言葉も入っているため、研究家によると、50年代の偽書、または異説で、19世紀の偽書であるとされている。 (ja)
- Księga Welesa – apokryficzny tekst dotyczący religii i historii starożytnych Słowian. Przez naukowców tekst uważany jest za falsyfikat, co jednak nie przekonuje w pełni części słowiańskich rodzimowierców, uważających go za swoją świętą księgę. Tekst dotyczy okresu od IX wieku p.n.e. do VIII wieku naszej ery. Opisuje migrację plemion słowiańskich z Azji Środkowej po Dunaj i ich walkę z napotkanymi po drodze ludami takimi jak Alanowie, Awarowie, Chazarowie, Hunowie, Waregowie czy Grecy. Zawiera także jakoby unikatowe informacje na temat kultury materialnej i duchowej ówczesnych Słowian i sylwetki ich władców. Pierwotnie miał być rzekomo zapisany na drewnianych deseczkach, w co najmniej trzech dialektach słowiańskich. (pl)
- «Ве́лесова книга» (также «Вле́сова книга», «Книга Ве́леса», «Дощечки Изенбе́ка», «Дощьки Изенбе́ка») — фальсификация, созданная в XIX или, что более вероятно, XX веке и примитивно имитирующая праславянский язык. Играет значительную роль во многих направлениях славянского неоязычества, где используется как основание и доказательство неоязыческой религиозности. Первоначально публиковалась под названием «Дощьки Изенбека», название «В(е)лесова книга» дано по слову «влескниго» — первому слову на дощечке № 16 и связано с именем славянского бога Велеса. «Велесова книга» повествует о славянах, их хозяйственной деятельности, верованиях, столкновениях с соседями и других событиях начиная с IX века до н. э. («за 1300 лет до Германариха», готского вождя, погибшего около 375 года) до IX века (вплоть до «времени Дира»). Текст делится на три части: гимны языческим богам, «историческое» повествование и заключительные гимны, совмещающие язычество и монотеизм («бог и един и множествен»). Утверждается, что у славян не было традиции человеческих жертвоприношений. Основные действия «летописи» разворачиваются в степном регионе от Карпат до Дона, включая Крым, где славяне бродили со своими стадами. Сквозными темами произведения являются войны славянских племён с многочисленными врагами (готами, гуннами, римлянами, греками, варягами и др.), призывы к этой борьбе и к мести врагам. Говорится о 400-летней борьбе с готами. Упоминается славное киевское племя, которое совместно с другим племенем «отца Оря» одерживало победы над врагами. Оба племени названы «руште», что по мысли автора, вероятно, должно означать «русы». Сергей Лесной (один из первых публикаторов текста) относил эти события к 500 году до н. э. или, по меньшей мере, к началу н. э. Проводится идея о Северном Причерноморье и Поднепровье как одной из славянских прародин. Упоминается «Русколань» как древний славянский термин. Текст «Велесовой книги» был впервые опубликован в 1950-х годах русскими эмигрантами Юрием Миролюбовым и Александром Куренковым (под псевдонимом Ал. Кур) в эмигрантском журнале «Жар-птица», издававшемся в Сан-Франциско. Наиболее вероятным автором фальсификации является сам Миролюбов. Согласно утверждениям Миролюбова, текст «Велесовой книги» списан им с деревянных дощечек, созданных примерно в IX веке, некоторое время хранившихся у художника Фёдора Изенбека (у которого их якобы и обнаружил Миролюбов) и утерянных во время Второй мировой войны. Помимо Миролюбова автором фальсификата или лицом, вдохновившим Миролюбова на его создание, мог быть библиофил и известный фальсификатор Александр Сулакадзев (1771—1829), чьи способы создания и подачи поддельных источников близки к истории находки «Велесовой книги». Большинство учёных, как историки, так и лингвисты, рассматривают «Велесову книгу» в качестве фальсификации. Не было представлено никаких документальных свидетельств того, что «дощечки Изенбека» видел кто-нибудь, кроме Миролюбова, и что они вообще существовали. Текст, представленный Миролюбовым (по его утверждениям, списанный им с дощечек; также изображение, выдаваемое за фотографию одной из дощечек), написан кириллицей, деформированной по образцу индийского письма деванагари. Одним из главных аргументов поддельности «Велесовой книги» является её язык. «Велесова книга» написана на смеси ряда современных славянских языков, произвольно искажённых, вероятно, в стремлении придать тексту вид древнего. Так, автор произвольно искажал слова; к этим словам в произвольном порядке присоединены различные окончания; фонетика, морфология и синтаксис сочинения хаотичны, в них невозможно выделить какие-либо закономерности. Степень грамматической бессистемности и произвольности в тексте такова, что не имеет аналогов в каком-либо языке мира. Язык «Велесовой книги» не может быть естественным языком какой-либо эпохи и представляет собой результат деятельности фальсификатора, не имевшего представления об истории славянских языков и функционировании естественных языков вообще. Содержание «Велесовой книги» противоречит всей совокупности независимых друг от друга исторических источников любых стран и эпох, а также содержит большое число неразрешимых внутренних противоречий. «Велесова книга» существенно беднее в плане деталей, общего стиля и других характеристик, чем какой-либо настоящий древний миф, эпос или летопись; включает некоторые характерные библейские (то есть еврейские и греческие) обороты; отражает слабые представления автора о мышлении людей прошлого и содержит ряд анахронизмов вплоть до предсказания технических изобретений новейшего времени. «Мифология», предоставленная в «Велесовой книге», имеет ряд черт, которые не встречаются в мифологии славян и каких-либо других народов (триада «Явь, правь и навь» и др.). В ряду других фальсификаций «Велесова книга» выделяется масштабом как самой фальсификации, так и попыток доказать её подлинность. (ru)
- Ве́лесова кни́га (також Влес-Книга) — літературний фальсифікат, створений в XIX або ймовірніше XX столітті. Текст імітує праслов'янську мову та містить опис історії, мітології та релігії слов'янських племен «русів». Імовірно, автором тексту є історик-аматор Юрій Миролюбов. Згідно з його твердженнями, він був лиш перекладачем, а оригіналом були дерев'яні дощечки, знайдені у 1919 році на Харківщині художником Федором Ізенбеком і втрачені під час Другої світової війни. Наукова спільнота спеціалістів у галузі слов'янської філології та історії вважає Велесову книгу безумовною пізньою підробкою, а мову тексту — вигаданою дилетантами. Підробленість доводиться аналізом мови, якою вона написана, безліччю історичних анахронізмів, великою кількістю суперечностей у розповідях про історію знахідки та обставинами її публікації. Утім, існують окремі науковці та ентузіасти, які відмовляються брати до уваги численні факти та обстоюють її давньослов'янське походження. Деякі неоязичники розглядають Велесову книгу як священне писання слов'ян, проте інші це заперечують. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Velesova kniha (Велесова книга, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) je literární falsum, prohlašující se za dávný slovanský náboženský a historický text. Podle zastánců pravosti tohoto díla byla zapsána runovým písmem na dřevěných bukových deskách. Byla poprvé zveřejněna roku 1950 P. Miroljubovem a Alexandrem Kurenkovem. V některých pasážích je podobná křesťanské Bibli, vydavatelé ji v podtitulu označují za „slovanské védy“. Originál se měl ztratit v roce 1941. Kniha je přijímána jako svaté písmo inglingskou církví (tj. ruskými védisty). (cs)
- Le Livre de Vélès (ou, dans les langues slaves : Велесова книга, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) est un ouvrage protochroniste prétendument découvert en 1919 près de Kharkiv (Ukraine) par un officier de l'Armée blanche, puis perdu en 1941. (fr)
- ヴェレスの書 (ヴェレスのしょ、露: Велесова книга)は、9世紀の古代スラヴ民族の詩集と主張される文書。古史古伝と似ている点が多い。ヴェレスを中心とする多神教の記述と、紀元前10世紀から9世紀までの歴史も含まれる。現代スラヴのネオペイガニズムによく使用されている。一般には学問的な研究家らからは偽書とされている。 再発見者のY・P・ミロリューボフによると、1919年に怪奇な文字の文書を発見した、白軍のある中尉が、この「ヴェレスの書」をベオグラードに持ってきた。1925年、ミロリューボフが原本をもらってコピーをした。ナチスが侵略した際、原本がなくなったが、ミロリューボフはアメリカに逃げて、1957年にヴェレスの書が出版された。 古東スラヴ語により書かれていると主張されているが、中世と近代の言葉も入っているため、研究家によると、50年代の偽書、または異説で、19世紀の偽書であるとされている。 (ja)
- Das Buch von Veles (auch: Veles Book, Vles book, Vlesbook, Isenbeck’s Planks, Велесова книга, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) ist ein angeblich antiker Text, der erstmals in den 1950er-Jahren in einer russischen Emigrantenzeitung in San Francisco veröffentlicht wurde. (de)
- The Book of Veles (also: Veles Book, Vles book, Vles kniga, Vlesbook, Isenbeck's Planks, Велесова книга, Велесова књига, Велес книга, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека) is a literary forgery purporting to be a text of ancient Slavic religion and history supposedly written on wooden planks. It contains religious passages and accounts of history intercepted with religious morals. The earliest events in the book would be dated around the 7th century BC and the latest happened in the 9th century AD. (en)
- El Libro de Véles, publicado inicialmente en ucraniano bajo el título "Ве́лесова Кни́га" - "Vélesova kníga" (también conocido en los distintos idiomas eslavos como Veles kniga, Велесова книга, Velesova kniha, Velesova knjiga, Księga Welesa, Книга Велеса, Велесова књига, Влескнига, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека, Дощечек Изенбека, Плочице Изенбекa o, también, traducido al español, Las tablillas de Izenbek, en honor a su descubridor), es un texto relativo a la antigua religión de los pueblos eslavos. Contiene tanto pasajes mitológicos como datos históricos, así como preceptos religiosos y morales. Algunos de los acontecimientos más antiguos a los que hace referencia el libro se remontan al siglo VII de nuestra era y los más recientes, al siglo IX. (es)
- Il Libro di Veles (Велесова книга, Влес книга, Влескнига, Книга Велеса, Дощечки Изенбека, Дощьки Изенбека, Księga Welesa, Veles Book, Isenbeck's Planks) è un testo che parla della storia e della religione degli antichi popoli slavi che la maggioranza degli studiosi, sia storici che linguisti, reputa che si tratti di un falso del XIX o del XX secolo che imita maldestramente l'antica lingua slava. (it)
- Księga Welesa – apokryficzny tekst dotyczący religii i historii starożytnych Słowian. Przez naukowców tekst uważany jest za falsyfikat, co jednak nie przekonuje w pełni części słowiańskich rodzimowierców, uważających go za swoją świętą księgę. (pl)
- «Ве́лесова книга» (также «Вле́сова книга», «Книга Ве́леса», «Дощечки Изенбе́ка», «Дощьки Изенбе́ка») — фальсификация, созданная в XIX или, что более вероятно, XX веке и примитивно имитирующая праславянский язык. Играет значительную роль во многих направлениях славянского неоязычества, где используется как основание и доказательство неоязыческой религиозности. Первоначально публиковалась под названием «Дощьки Изенбека», название «В(е)лесова книга» дано по слову «влескниго» — первому слову на дощечке № 16 и связано с именем славянского бога Велеса. (ru)
- Ве́лесова кни́га (також Влес-Книга) — літературний фальсифікат, створений в XIX або ймовірніше XX столітті. Текст імітує праслов'янську мову та містить опис історії, мітології та релігії слов'янських племен «русів». Імовірно, автором тексту є історик-аматор Юрій Миролюбов. Згідно з його твердженнями, він був лиш перекладачем, а оригіналом були дерев'яні дощечки, знайдені у 1919 році на Харківщині художником Федором Ізенбеком і втрачені під час Другої світової війни. (uk)
|