Work Text:
У Чіміна багато мʼяких і великих худі. Багато різних милих дрібничок у вигляді мʼяких іграшок і фігурок з аніме й ігор. У нього багато книг з історії й вся його кімната виконана в рожево-пастельних тонах, при тому маючи в собі купу несправжніх мечів і фігурок із лицарями. Його кімната — це наче змішання барбі й середньовіччя чи стилем прерафаелітів.
Чімін добрий, розумний і трохи гострий на язик, але безмежно відкритий для всього світу. Він обожнює археологію і вчиться на четвертому курсі. Він кожен раз сяє, коли їде з групою студентів у чергову експедицію і знаходить речі, які були сховані під шарами землі довгі роки. Можливо, він і був схожий на милого хлопчака, але він обожнював бруднити руки у важкій і кропіткій роботі.
А ще Чімін обожнює свого здоровенного хлопця. Намджун справжнісінький велетень, милий і весь у тату. А головне — він так само сильно обожнює Чіміна. Намджун був старшим за Чіміна на чотири роки й сам Чімін це великою різницею не вважав, але вважав Техьон. Він постійно називав Намджуна старим чи старим пердуном, що було найгірше з усіх тих речей, що придумував Те, але хлопець уже звик до такого ставлення власного друга. Чімін був щасливим і це, він вважає, найголовніше.
Намджун майже постійно забирає Чіміна після навчання і везе або до себе в майстерню, де він збирав і ремонтував мотоцикли разом із друзями, або вони їдуть кудись, щоби просто провести час разом. Або у квартиру Намджуна. Останнє місце Чімін любить так само сильно, як і самого чоловіка. У Намджуна там комфортно і просторо, бо квартира міститься на останньому поверсі багатоквартирного будинку в стилі індастріал. Там на стінах купа картин і великі вікна заставлені квітами. А ще там купа книжок, пластинок і запчастин від мотоциклів. Там є великий у пухнастий килим, на якому Чімін може лягти й заснути — він так уже не раз робив. Вони навіть із Намджуном колись провели там всю ніч за піцою і переглядом Володаря перснів. Квартира Намджуна набагато більша за маленьку квартиру Чіміна, але й тут вони часто проводили час разом, тож у цей раз вони мали поїхати до Чіміна. У це царство милого воїна у мʼяких кольорах.
Намджун підʼїхав майже одразу, як Чімін вийшов із дверей університету в компанії вічно невдоволеного Техьона.
— Знову він тебе в мене забирає, курочко, — молодший мило надув губи й Чімін обійняв його за шию, притиснувши до себе.
— Припини, Те, ми в неділю з тобою відпочинемо, гаразд? — Чімін поцілував Техьона в щоку й ще раз обійняв.
— Гаразд, — неохоче погодився хлопець і відпустив таки зі своїх обіймів.
Чімін поправив свою сумку й підійшов до Намджуна, який сидів на своєму мотоциклі в шкіряній куртці й гарною усмішкою на вустах. Його відросле волосся гарно обіймало лице й Чімін подумав над тим, що треба вже Намджуну якісь шпильки для волосся чи краще резинки. Намджун це взагалі не оцінить, але хіба це зупиняло Чіміна? Ніколи. До речі, оті його шпильки з «Hello Kitty» і Луною із «Сейлор Мун» прекрасно б пасували до його чорного волосся.
— Привіт, крихітко, — Намджун нахилився трохи в бік, обіймаючи Чіміна.
— Привіт. І я не крихітка, чорт забирай, коли ти це вже запамʼятаєш, — Чімін бʼє своїм маленьким кулачком прямо в бік старшого, але цього було недостатньо, аби навіть відчути біль. Намджун лише тихо засміявся, коли юнак поцілував його в щоку і, взявши з рук старшого шолом, натягнув його на голову й сів позаду, міцно обіймаючи Намджуна за талію. — Поїдемо купимо щось смачненьке?
— Так, тільки тримайся міцно.
У відповідь Чімін сильніше стис руки й задоволено усміхнувся, коли мотоцикл нарешті поїхав.
Вдома, з купою пакетів на підлозі на кухні, Чімін сидить на стільниці й слідкує за тим, як його хлопець діставав із пакетів продукти й ховав їх у холодильник, а деякі розкладав на столі, щоби потім почати готувати. Окрім усього, Намджун ще дуже добре готував, настільки добре, що Чімін трішки набрав вагу і, так, його це турбувало. Не турбувало це Намджуна. Він із радістю стискав мʼякі боки й стегна, й особливо отримував кайф, коли повністю знімав із Чіміна його одежу й міг бачити червонуваті сліди від мереживної білизни, яку так любив юнак.
— Що ти будеш годувати? — Чімін став на ноги й підійшов до старшого, обійняв його зі спини.
— Стейки з овочами, — Намджун продемонстрував два соковиті шматки мʼяса і свіжі овочі.
Чімін був взагалі не проти, особливо, коли по його маленькій кухні ходив цей велет і готував щось неймовірно смачне. Але найголовніше те, що Намджун просто був поруч. Його присутність була найголовнішим для молодшого.
Після готування і вечері, Чімін розпарений після душу, лежав на власному ліжку серед іграшок і подушок, тримав долоні на животі. Він так добре поїв, що хотілося завалилися на бік і не один день проспати. Намджун ще був на кухні, прибирав залишки їжі й мив посуд, а Чімін без нього спати не буде, до того ж є ще дещо, що юнак хотів сьогодні зробити.
Чімін усе ж таки підвівся з ліжка, зняв із себе одяг і надягнув натомість велику футболку для сну. Узяв лак для нігтів і пішов у зал, вмикаючи там музику.
— Сонечко! — покликав Чімін, взяв подушку, кинув її на підлогу біля журнального столика і сів на неї.
— Ау! — відповів десь із кухні Намджун і врешті він вийшов у зал, закинувши рушник на плече.
Чімін протягнув до нього дві руки, в одній він тримав лак, а пальчиками іншої руки він легенько пограв, наче перебирав клавіші піаніно.
— Треба твоя допомога тут.
Намджун у відповідь усміхнувся, піймав чужу ручку у свою долоню і розвернув її до себе долонею вверх, поцілував.
— Зараз прийму душ і прийду.
Чімін задоволено всміхнувся й обійняв власні коліна.
Намджун повернувся швидко. Вдягнений у домашню одежу, вимитий і з обручем на волоссі. Чіміна такий вигляд цього здорованя зворушив і він протягнув високим голосом оууу, мій великий, мʼякий ведмедик. Намджун у відповідь засміявся в кулак і сів поруч, беручи до рук лак для нігтів. Ніжно рожевий, авжеж. Весь із себе такий щасливий Чімін протягнув до коханого обидві руки. Намджун із ніжністю взяв до рук маленьку долоню коханого, що Чімін не витримав і потягнувся вперед, цілуючи його в щоку.
— Еу! Обережно, — Намджун із важливим виглядом узяв до рук лак і відкоркував його. — Я тут важливою справою займаюсь, — потім знову бере чужу руку у свою і починає фарбувати ніготь.
Чімін захіхікав і закусив губу, коли старший на нього шикнув. Намджун фарбував кожен нігтик ідеально, наче професіонал, хоча він просто це постійно робив для Чіміна. Хоча останній то й сам робити гарно вмів. Але ж уся суть у тому, що Намджун, весь такий великий, брутальний, у тату і фарбує нігті рожевим лаком своєму милому маленькому бойфренду. Юнак не міг перестати всміхатися, коли зі ще більшою обережністю старший почав фарбувати мізинець.
— Ти такий милий, — усе ж таки не витримав Чімін, але Намджун ніяк не відповів, але за нього все сказали його почервонілі щоки.
Пізніше, коли нігті були пофарбовані, а лак повністю висох, Чімін уже спав. Він ліг на диван, щоби почекати, поки все висохне й по-господарськи закинув ноги на стегна коханого. Намджун одразу ж почав масажувати пухкі стопи й саме з цієї причини Чімін і заснув. Намджун і сам був готовий заснути, але спати сидячи важкувато, тож він обережно взяв молодшого на руки й відніс у спальню. На ліжку Чімін одразу ж перевернувся на бік і обійняв свою подушку руками. Намджун ліг позаду й обійняв його зі спини, вкриваючи тонким пледом.
— Підійми мою ногу, — пробубонів у подушку Чімін.
— Так, мій маленький генерале, — Намджун усміхнувся і підняв стегно Чіміна, а потім просунув під нього своє. Молодший одразу ж обійняв його ногу своїми й нарешті заснув.