Портал:Українська мова

Украї́нська мо́ва — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Єдина державна мова в Україні та одна з трьох офіційних мов у Придністров'ї. На початку XX ст. українська також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

Українською мовою говорять в Україні, прикордонних територіях сусідніх країн, де здавна мешкають українці^[1], а також у країнах, куди свого часу виїхала значна кількість українців (українська діаспора).

Українська мова виділилася безпосередньо з праслов'янської мови у період від VI — VII ст. до XI ст. (різні вчені по-різному трактують час виокремлення української мови). Розмовна мова південних районів Русі^[2]. X — XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови. Літературна мова на основі народної розмовної мови існує від XVIII ст.

Українська мова мала державний статус в Українській Народній Республіці від 3 січня 1919 р. У новітні часи в Україні державний статус українська має від 27 жовтня 1989 р.^[3], коли було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР. Зараз її статус регулюється 10 статтею Конституції^[4]. У невизнаній Придністровській Молдавській Республіці українська має статус однієї з трьох офіційних мов від 2 вересня 1990 р^[5].

1999 року було складено проєкт реформи українського правопису, який підтримала більшість відомих українських мовознавців. До нього внесено зміни, які враховують столітні традиції української орфографії.

• 20 липня 2011 року — суд скасував рішення Макіївської міськради про закриття трьох шкіл на Донеччині. Представники влади не були присутні на жодному засіданні суду^[7].
• 19 липня 2011 року — 15 липня 2011 року у Пряшеві через обмеження фінансування вийшов останній номер єдиної української газети у Словаччині «Нове життя»^[8].
• 15 липня 2011 року — Наталія Іваничук: «Чи я чуюся в тіні автора? Звичайно. Мимоволі відчуваєш, що це не твоя книжка. Хоча я її переживаю як свою: коли книжка виходить, я тішуся, як своєю, вона і є моєю, але наполовину»^[9].
• 12 липня 2011 року — у Донецьку від інфаркту вмерла Любов Синагіна — одна з учительок ліквідованої україномовної школи № 111^[10].
• 12 липня 2011 року — більшість українців (71%) за останній рік не купували і не читали книг сучасних українських авторів^[11].
• 11 липня 2011 року — Одеська міськрада дозволила 78 школам і 120 дошкільним установам вести навчання українською і російською мовами. Це рішення депутати міськради ухвалили 8 липня під час сесії^[12].
• 7 липня 2011 року — депутатські комісії Львова підтримали пропозиції Ірини Фаріон до Програми розвитку української мови^[13].
• 7 липня 2011 року — «В Україні ніхто не збирається русифіковувати школи», — про це в ексклюзивному коментарі сказав міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, коментуючи заяву народного депутата фракції НУНС В'ячеслава Кириленка, що з наступного навчального року київські школи масово русифікуватимуть^[14].
• 5 липня 2011 року — лідер політичної партії «За Україну!» В'ячеслав Кириленко заявив, що триватиме русифікація шкіл Києва. Про це повідомляє прес-центр партії^[15].
• 5 липня 2011 року — у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України спростовують інформацію про скорочення кількості годин, відведених на вивчення української мови в молодших класах^[16].
• 5 липня 2011 року — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України затвердило Типові навчальні плани для початкової школи, у яких зменшено кількість годин для вивчення української мови^[17].

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю,
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова,
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою,
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Україномовні бари / ресторани Києва

• Мережа львівських «чоколядових» кав'ярень «Золотий дукат».
• Мережа ресторанів швидкого харчування «McDonald's».
• Ресторан «Гарбузик» на Подолі.
• Ресторан «О'Панас» у парку Т. Шевченка.

Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Українська мова», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про нашу рідну мову.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться лівому чи правому горішньому куті (залежно від оформлення), і натисніть кнопку «Перейти». Якщо Ви не знайшли статті за вказаним словом або терміном, Ви можете створити її використовуючи панель «Створити статтю», розміщену нижче.

Запити на створення нових статей:

Проєкт:Українська мова — тут Ви можете знайти учасників цього проєкту, приєднатися до них або звернутися за вирішенням питань щодо української мови.

В рамках Вікіпроєкту пропонується вирішувати такі основні задачі:

• написати (дописати) статті, які стосуються граматики, історії, морфології української мови, тощо.
• зробити аудит того, що вже є, створити список таких статей на порталі «Українська мова», додати посилання до шаблону «Українська мова».
• доопрацювати портал.
• перевірити основну статтю — Українська мова (можливі помилки, можливо чогось суттєвого по розділах не вистачає).
• після написання статті Українська мова і отримання статусу «доброї» — переклад матеріалу англійською мовою, бо на сьогодні англомовна стаття є не повною і почасти подає неправильну інформацію.

У «Вікіпедії»

Русинська мова — група різних українських діалектів, якими розмовляють етнографічні групи русинів Сербії, Словаччини, Польщі та України. В Україні носії цих діалектів мешкають переважно на Закарпатті. Деякі науковці виділяють ці діалекти в окрему мову, в той час більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки^[18] вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови.

Насправді існує чотири «русинські» мікромови, три з яких — бачвансько-сремська або паннонська / бачвансько-русинська, лемківсько-пряшівська або русинська на Пряшівщині / шарисько-пряшівська та лемківська у Польщі або лемківсько-горлицька — є кодифікованими у 90-х р.р. XX ст., а «підкарпаторусинська» або русинська на Закарпатті не є кодифікованою і являє собою масив українських говорів Закарпатської області.

В інтернеті

• 16 грудня 2010 р. - «Google» — проблеми з мовою, про незадовільний пошук україномовних ресурсів «Google» та неякісний переклад. Блог «ЦеНеБлог». (укр.)
• 15 грудня 2010 р. - Коли мера Одеси повернуть у русло президентського курсу?. (рос.)
• 25 листопада 2010 р. - Тема «Дня»: «Мова відсотка в інтелекті», С. Сухобок. (укр.) / Тема «Дня»: «Язык процента в интеллекте», С. Сухобок. (рос.)
• 22 листопада 2010 р. - Офіційна двомовність перетворить Україну на «Бананові Острови», А. Окара. (укр.)
• 17 листопада 2010 р. — Лариса Масенко: Коли не ведеться мовна політика в країні – це теж політика. (укр.)
• 15 листопада 2010 р. — Влада намагається звести нанівець той шлях, який пройшла українська мова. (рос.)
• 6 листопада 2010 р. — Експертний висновок щодо нових проєктів Закону про мови Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. (укр.)
• 6 жовтня 2010 р. — «Чия мова — того й влада», В. Ющенко. (укр.)
• 29 вересня 2010 р. — Ірина Фаріон: Проєкт «Закону про мови» – право на деградацію, дегенерацію і яничарство. (укр.)
• 27 вересня 2010 р. — Law on new status of Russian will destroy Ukrainian nation, Kyiv Mohyla Academy scientific board says. (англ.) / Senat Akademii Kijowsko-Mohylańskiej: projekt nowej ustawy ws. języków zniszczy język ukraiński. (пол.)

• 24 вересня 2010 року делегацією Кембриджського університету в Києві було підписано угоду з Д. Фірташем у справі фінансування «українських студій у Кембриджському університеті» на постійній основі — вивчення українських літератури, культури та мови^[19]. Список наукових установ у світі, де вивчається українська мова та культура, див. тут.
• Мовці української та російської мов, які не вчили іншу мову, не розуміють одне одного — у часи, коли мовних контактів між українцями та росіянами не було, для спілкування були потрібні перекладачі.
  У складі відомого московського посольства до Речі Посполитої у 1653 р. Б. А. Репніна-Оболенського був український перекладач Тимофій Топоровський.
  Для обговорення умов договору між Військом Запорозьким та Московським царством разом з посольством В. Бутурліна до Переяслава прибули двоє толмачів (перекладачів) — Степан Кольчинський та Білял Байцин.
  «Переяславські статті» також перекладалися з української мови (її називали «білоруським письмом») на російську — ця робота була здійснена українськими перекладачами, які працювали у московському Посольському приказі — Степаном Кольчинським, Тимофієм Топоровським та Михайлом Кульчицьким^[20][21].
• Найдовшим словом в українській мові, що його фіксують словники, яке містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва одного з пестицидів^[22].
• Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4.279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
• Найдовша абревіатура в українській мові — «ОЦППКПОДВОМСДПУО», Обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, разом із літерою, що позначає область (напр., РОЦППКПОДВОМСДПУО), містить до вісімнадцяти літер.
• В українській мові відомо два семибуквенні паліндроми: «ротатор» і «тартрат» (сіль винної кислоти), найдовшою фразою є «Я несу гусеня».
• Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України датована 858 роком.^[23][24]
• Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, який вважається основоположником нової української літературної мови.^[23][24]
• Найуживанішою літерою української абетки є літера «п», з якої починається найбільша кількість слів, найменш уживаною є літера «ф».^[24]

• Попівка (гміна Тшещани) — започаткував 23 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Війна химер — започаткував 23 серпня 2017 користувач LeonNef

• Прикордонний Дмитро Максимович — започаткував 22 серпня 2017 користувач MikeZah

• Задембце-Колонія — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Київка (Татарський район) — започаткував 21 серпня 2017 користувач Андрій Гриценко

• Задембце — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Заборце — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Тшещани Другі — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Тшещани Перші — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Острувек — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Неледєв — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Молодятиче — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Майдан Великий — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Леопольдув — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Коритина — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Юзефин — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Зільберман Юрій Абрамович — започаткував 21 серпня 2017 користувач Леонід Панасюк

• Дрогоювка — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Богуцице — започаткував 21 серпня 2017 користувач Когутяк Зенко

• Чижев — започаткував 20 серпня 2017 користувач Олекса-Київ

• Потужність пласта — започаткував 20 серпня 2017 користувач Білецький В.С.

Усього знайдено статей: 57043 (23 серпня 2017)