Головін Олександр Сергійович (футболіст)

Олександр Головін народився в шахтарській родині у місті Калтан. Батько — Сергій Володимирович Головін — працював експедитором. Мати працювала бухгалтером. Сергій з дитинства дружив з Олександром Плясуновим, який працював тренером у місцевій ДЮСШ. Коли Олександру було 6 років, батько привів його до Плясунова, який прийняв його в цю спортивну школу. Звідти він перейшов у футбольну школу клубу «Металург-Кузбас»"^[3] і Училище олімпійського резерву (Ленінськ-Кузнецький)^[4].

Коли Головін виступав в «Металурзі», його запросили до складу збірної Сибіру, яка проводила турнір у Кримську. Там півзахисник звернув на себе увагу скаутів московського ЦСКА, які запросили його в клуб^[3].

У жовтні 2012 року перейшов в ЦСКА^[5]. Дебютував у команді 24 вересня 2014 року в 1/16 фіналу Кубка Росії проти «Хіміка» (Дзержинськ) (2:1). Вийшов на гру в стартовому складі, був замінений на 88 хвилині^[6].

14 березня 2015 року зіграв свій перший матч в рамках чемпіонату Росії, вийшовши на заміну на 72-й хвилині матчу проти «Мордовії»^[7].

У сезоні 2015/16 вперше з'явився на полі у 3-му турі чемпіонату Росії 1 серпня у матчі з «Анжі» (1:0), замінивши на 87-й хвилині Зорана Тошича. Дебютував у Ліги чемпіонів у матчі проти чеської «Спарти» (3:2) 5 серпня 2015 року, вийшовши на заміну в кінцівці матчу замість Алана Дзагоєва^[8].

Весняну частину чемпіонату почав в якості основного гравця армійців, вигравши конкуренцію у Романа Широкова^[9].

9 квітня 2016 року Головін забив перший гол за ЦСКА, вразивши ворота «Мордовії»^[10]. Перший дубль за основний склад ЦСКА оформив у матчі проти «Краснодара» в рамках Кубка Росії 20 квітня і допоміг команді вийти у фінал турніру, де ЦСКА з рахунком 1:4 поступився «Зеніту». У тому ж сезоні разом з командою став чемпіоном Росії, вигравши перший трофей з ЦСКА. Влітку 2017 року лондонський «Арсенал» запропонував за Головіна 8 мільйонів фунтів, але отримав відмову^[11].

У сезоні 2016/2017 став одним з лідерів команди. У чемпіонаті Росії зіграв усі 30 матчів, забивши в них три голи.

У 2 турі чемпіонату 2017/2018 в жорсткому зіткненні з Головіним отримав серйозну травму нападник московського «Локомотива» Арі^[12], і це викликало негативну реакцію з боку представників потерпілого клубу. Головний тренер Юрій Сьомін підтвердив: він сказав Головіну, «що не можна так стрибати в ноги. Арі закривав м'яч, і до нього було не дістатися»^[13]. Голова ради директорів «Локомотива» Анатолій Мещеряков заявив: «Я вважаю, що на такі речі, особливо в моменті з Арі, треба звертати більш жорстку увагу суддям, тому що там був прямий стрибок в ноги, за який треба було карати не лише жовтою карткою^[14] (Головін отримав жовту картку на 82-й хвилині, за три хвилини до заміни Арі, якого несли з поля на ношах)^[12].

Незважаючи на цей неприємний інцидент, новий сезон Олександр почав добре, забивши в 1-му і 3-му турах чемпіонату Росії у ворота „Анжі“ (3:1) та „СКА-Хабаровськ“ (2:0) і віддавши кілька важливих гольових передач.

1 грудня взяв участь в домашньому розгромі „Тосно“ (6:0), забивши гол на 58-й хвилині, і не реалізувавши одинадцятиметровий удар на 78-й хвилині^[15].

15 березня 2018 року забив дебютний гол у єврокубках у ворота французького „Ліона“ (3:2), в рамках 1/8 фіналу Ліги Європи УЄФА. За підсумками глядацького голосування був визнаний кращим гравцем тижня в Лізі Європи. За росіянина проголосували 89 % вболівальників^[16]. 5 квітня в матчі проти лондонського „Арсеналу“ (1:4) в рамках 1/4 фіналу Ліги Європи УЄФА на 15-й хвилині забив видовищний гол зі штрафного, але це не допомогло ЦСКА пройти в півфінал (6:3 за сумою двох матчів).

6 травня в 29-му турі чемпіонату Росії взяв участь в домашньому розгромі тульського „Арсеналу“ (6:0). У цьому матчі Головін забив гол, протягнувши м'яч з центру поля і обігравши двох захисників та воротаря, а також відзначився гольовою передачею на Федора Чалова.

За підсумками сезону 2017/18 увійшов у список найкращих молодих гравців Ліги Європи^[17]. На його рахунку було два забитих м'ячі у п'яти матчах плей-оф.

16 липня 2018 року віце-президент «Монако» Вадим Васильєв повідомив про бажання укласти з Головіним п'ятирічний контракт^[18].

27 липня 2018 року було офіційно оголошено про його перехід в «Монако». Термін контракту розрахований на 5 років^[19]. Сума трансферу склала 30 мільйонів євро, що стало рекордно дорогим для російських футболістів^[20].

Також трансфер Головіна виявився третім за ціною серед гравців, яких російські клуби коли-небудь продавали за кордон. Його зарплата складе близько 2 мільйонів євро на рік^[21]. Раніше на нього претендував «Наполі», коли головним тренером команди був Мауріціо Саррі. Після його переходу в «Челсі» лондонський клуб також намагався придбати Головіна. У число претендентів на нього також входив «Ювентус»^[22].

5 серпня 2018 року провів перше тренування у складі «Монако», а вже 8 серпня він травмувався на тренуванні^[23] та вибув більш ніж на місяць.

21 вересня 2018 дебютував за «Монако» в домашньому матчі проти «Німа», вийшовши на заміну на останні 18 хвилин, а вже за чотири дні вперше вийшов у стартовому складі в грі проти «Анже». 16 грудня 2018 отримав червону картку в матчі з «Ліоном» за жорсткий підкат проти Набіля Фекіра, через що отримав чотири матчі дискваліфікації^[24]. Лише на п'ятому місяці після дебюту забив перші голи за клуб: 29 січня 2019 у матчі Кубку ліги проти «Генгама» та 2 лютого 2019 у матчі Ліги 1 у ворота «Тулузи». Загалом у першому сезоні провів за «Монако» 35 матчів у всіх змаганнях та забив 4 голи.

У сезоні 2019/20 був основним центральним півзахисником команди, зіграв у 25 матчах чемпіонату й забив 3 голи.

10 березня 2024 року поєдинок Ліги 1 проти «Страсбура» став ювілейним, 200-м, у складі «Монако» у всіх турнірах^[25].

 

За юнацьку збірну Росії до 17 років дебютував 23 березня 2013 року в матчі відбіркового циклу юнацького чемпіонату Європи 2013 проти словенців. У фінальному турнірі він провів всі матчі, а його збірна стала чемпіоном Європи^[26], після чого Головін, як і вся команда, отримав звання майстра спорту Росії^[27]. Також брав участь у юнацькому чемпіонаті світу 2013, на якому забив один м'яч у ворота Венесуели (4:0), а сама збірна Росії дійшла до стадії 1/8 фіналу^[28].

7 червня в матчі з Білоруссю відбулася дебютна гра Олександра за збірну: у другому таймі він вийшов на поле, замінивши Романа Широкова. На 77-й хвилині того матчу він відзначився забитим м'ячем^[29].

Головін повернувся в команду після того, як її очолив тренер ЦСКА Леонід Слуцький.

26 березня 2016 року в товариському матчі проти Литви на 61-й хвилині забив гол^[30].

Був викликаний в збірну для участі у чемпіонаті Європи 2016 року, де брав участь у кожному з матчів групового етапу, але результативними діями відзначитися не зумів.

7 червня 2017 року був включений в заявку збірної Росії на Кубок конфедерацій^[31]. За три дні до старту турніру ФІФА назвала Головіна поряд з Олексієм Міранчуком і Георгієм Джикією «новою надією збірної Росії»^[32].

Був викликаний до складу збірної на чемпіонат світу 2018 у Росії.

Французька газета «Le Monde» включила росіянина в список найбільш талановитих молодих гравців турніру^[33]. У стартовому матчі чемпіонату світу з Саудівською Аравією, в якому збірна Росії перемогла 5:0, забив зі штрафного 5-й гол на останній доданій хвилині матчу, а також став автором двох гольових передач. За підсумками ігор групового етапу був включений в символічну збірну англійських «The Guardian»^[34] The Telegraph^[35], а також французького видання L'Équipe^[36].

У матчі 1/8 фіналу проти Іспанії Головін, зігравши на полі всі 120 хвилин основного і додаткового часу, в післяматчевій серії пенальті реалізував свій удар. Збірна Росії завдяки двом сейвам Акінфєєва і точним ударам Головіна, Смолова, Ігнашевича і Черишева здобула перемогу в серії одинадцятиметрових (4:3) і вийшла в чвертьфінал. У матчі 1/4 фіналу проти Хорватії був замінений у додатковий час, на Алана Дзагоєва. Після додаткового часу рахунок був рівний (2:2), у серії пенальті перемогу здобула збірна Хорватії.

Станом на 1 червня 2020 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Росія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
7-6-2015	Хімки	Росія	4 – 2	Білорусь	товариський матч	1	62'
26-3-2016	Москва	Росія	3 – 0	Литва	товариський матч	1	45'
29-3-2016	Сен-Дені	Франція	4 – 2	Росія	товариський матч	-	79'
1-6-2016	Інсбрук	Росія	1 – 2	Чехія	товариський матч	-	64'
5-6-2016	Монако	Сербія	1 – 1	Росія	товариський матч	-	60'
11-6-2016	Марсель	Англія	1 – 1	Росія	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-	77'
15-6-2016	Лілль	Росія	1 – 2	Словаччина	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-	46'
20-6-2016	Тулуза	Росія	0 – 3	Уельс	ЧЄ 2016 - 1-й етап	-	52'
24-3-2017	Краснодар	Росія	1 – 2	Кот-д'Івуар	товариський матч	-	78'
28-3-2017	Сочі	Росія	3 – 3	Бельгія	товариський матч	-	62'
5-6-2017	Будапешт	Угорщина	0 – 3	Росія	товариський матч	-
9-6-2017	Москва	Росія	1 – 1	Чилі	товариський матч	-
17-6-2017	Санкт-Петербург	Росія	2 – 0	Нова Зеландія	Кубок Конфедерацій	-
21-6-2017	Москва	Росія	0 – 1	Португалія	Кубок Конфедерацій	-
24-6-2017	Казань	Мексика	2 – 1	Росія	Кубок Конфедерацій	-	88'
23-3-2018	Москва	Росія	0 – 3	Бразилія	товариський матч	-
27-3-2018	Санкт-Петербург	Росія	1 – 3	Франція	товариський матч	-
30-5-2018	Інсбрук	Австрія	1 – 0	Росія	товариський матч	-	76'
5-6-2018	Москва	Росія	1 – 3	Туреччина	товариський матч	-
14-6-2018	Москва	Росія	5 – 0	Саудівська Аравія	ЧС 2018 - 1-й етап	1	88'
19-6-2018	Санкт-Петербург	Росія	3 – 1	Єгипет	ЧС 2018 - 1-й етап	-
1-7-2018	Москва	Іспанія	1 – 1 д.ч. (3-4 п.п.)	Росія	ЧС 2018 - 1/8 фіналу	-
7-7-2018	Сочі	Росія	2 – 2 д.ч. (3-4 п.п.)	Хорватія	ЧС 2018 - чвертьфінал	-	102'
11-10-2018	Калінінград	Росія	0 – 0	Швеція	Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап	-
14-10-2018	Сочі	Росія	2 – 0	Туреччина	Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап	-	55'   90+1'
21-3-2019	Брюссель	Бельгія	3 – 1	Росія	Відбір до ЧЄ 2020	-	18', 90'
8-6-2019	Саранськ	Росія	9 – 0	Сан-Марино	Відбір до ЧЄ 2020	-
11-6-2019	Нижній Новгород	Росія	1 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 2020	-	45+2'
6-9-2019	Глазго	Шотландія	1 – 2	Росія	Відбір до ЧЄ 2020	-	89'
9-9-2019	Калінінград	Росія	1 – 0	Казахстан	Відбір до ЧЄ 2020	-
10-10-2019	Москва	Росія	4 – 0	Шотландія	Відбір до ЧЄ 2020	1
13-10-2019	Нікозія	Кіпр	0 – 5	Росія	Відбір до ЧЄ 2020	1
19-11-2019	Серравалле	Сан-Марино	0 – 5	Росія	Відбір до ЧЄ 2020	-	58'
Усього		Матчів	33		Голів	5

Титули і досягнення

ред.

• Чемпіон Росії (1):

ЦСКА (Москва): 2015–16

• Володар Суперкубка Росії (1):

ЦСКА (Москва): 2015

• Чемпіон Європи (U-17): 2013

Примітки

ред.

1. ↑ https://www.asmonaco.com/joueurs/fiche-technique-aleksandr-golovin-milieu-terrain-as-monaco/
2. ↑ В Москве состоялось чествование сборной России по футболу [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.] / Министерство спорта РФ, 28 июля 2018 года (рос.)
3. ↑ ^{а б} Никто не верит, что тут начинала главная звезда русского футбола. Sports.ru. 20 квітня 2018. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018. (рос.)
4. ↑ «Футбольные боги сегодня на нашей стороне!»: первый тренер Александра Головина поздравил сборную России с выходом в четвертьфинал. Комсомольская правда. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018. (рос.)
5. ↑ Олександр Головін став чемпіоном Європи з футболу в складі юнацької збірної России. Новий Кузбас. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
6. ↑ ФУТБОЛ РОСІЯ КУБОК РОСІЇ 2014-15. sportbox.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 2018-20-07.
7. ↑ ПФК ЦСКА 4:0 Мордовія. Російська футбольна прем'єр-ліга. 14 березня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
8. ↑ Матч Спарта П - ЦСКА, онлайн трансляція, 5 серпня 2015, ЛІГА ЧЕМПІОНІВ, 3-й відбірковий раунд. Турнір 15. Спорт-Експрес. 5 серпня 2015. Процитовано 16 червня 2018.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
9. ↑ Олександр Головін: «Одного разу одягнувши футболку ЦСКА, надіти спартаківську вже не смогу». Матч ТВ. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
10. ↑ РОСІЯ. Прем'єр-ліга. 23-й тур. Спорт-Експрес. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 July 2018.
11. ↑ Нобель Арустамян: «Арсенал» пропонував за Головіна 8-10 млн фунтів, «Челсі» теж хотів його приобрести». Sports.ru. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
12. ↑ ^{а б} ЦСКА - ЛОКОМОТИВ - 1:3 (1:1). Футбол на Куличках. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
13. ↑ Юрій Сьомін про травму Арі: «Сказав Головіну, що не можна так стрибати в ноги». Sports.ru. 22 липня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
14. ↑ Мещеряков: «Головіна варто було суворіше покарати за зіткнення з Ари». Soccer.ru/date=2017-07-22/accessdate=2018-06-16/archiveurl=http://web.archive.org/web/20170803211800/https://www.soccer.ru/news/1000560.shtml/archivedate=2017-08-03.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
15. ↑ ЦСКА – Тосно 6 : 0. Прем'єр-Ліга. 1 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
16. ↑ Головін – кращий гравець тижня в Лізі Европы. Sportbox.ru. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
17. ↑ Ліга Європи УЄФА-2017/18: кращі молоді игроки. UEFA.com. 17 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
18. ↑ Вадим Васильєв: „Монако“ зробив ЦСКА пропозицію по Головіну. Все повинно вирішитися в найближчі дні». Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
19. ↑ Aleksandr Golovin joins AS Monaco. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2018.
20. ↑ Трансфер Головіна — третій за ціною перехід з РПЛ в іншу лігу. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
21. ↑ ЗАРПЛАТА ГОЛОВІНА В «МОНАКО» СКЛАДЕ БЛИЗЬКО 2 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО НА РІК. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
22. ↑ В останні два тижні «Евертон» претендував на трансфер Головіна. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
23. ↑ Entorse pour Alexandre Golovine, la recrue star de Monaco — Foot — L1 — ASM — L'Équipe [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
24. ↑ Monaco: lourde suspension pour Golovin — RMC Sport [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
25. ↑ A patient AS Monaco wins in Strasbourg thanks to its Academy (англ.). Офіційний сайт ФК «Монако». 10 березня 2024. Процитовано 19 березня 2024.
26. ↑ Юнацька збірна Росії — чемпіон Європи!^{[недоступне посилання з Червень 2018]}
27. ↑ Вшанування юнацької збірної U-17. Офіційний сайт РФС. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 16 червня 2018.
28. ↑ Росія програла Бразилії і завершила виступ на чемпіонаті світу U17. Чемпионат. 28 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
29. ↑ Новачки везут. Спорт-Экспресс. 7 червня 2015. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
30. ↑ Росія — Литва. 2:0. Головін забиває з лета. Sportbox.ru. 26 березня 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
31. ↑ Заявка збірної Росії на Кубок Конфедерацій ФІФА 2017. Офіційний сайт РФС. 7 червня 2017. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 16 червня 2018.
32. ↑ Головін, Миранчук, Джикия: нова надія збірної России. FIFA.com. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
33. ↑ Coupe du monde 2018: de Asensio à Golovin, les sept jeunes qui vont se faire un nom. Le Monde.fr/date=2018-06-11/accessdate=2018-06-16. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
34. ↑ World Cup 2018: best team of the tournament so far. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
35. ↑ Top 10 best players of the World Cup group stages — but who has made the biggest impact in Russia so far?. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
36. ↑ Godin, Modric, Kane… l'équipe type de la phase de groupes Mondial du. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.

Посилання

ред.

• Профіль гравця на TransferMarkt (італ.), (нім.), (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)