Джеймс Клерк Максвелл

Коли яке-небудь явище можна описати як окремий випадок якого-небудь загального, застосовного до інших явищ принципу, то кажуть, що це явище отримало пояснення^[1].

...Для розвитку науки потрібно в кожну дану епоху не тільки, щоб люди мислили взагалі, але щоб вони концентрували свої думки на тій частині великого поля науки, яке в даний час вимагає розробки^[1][2].

З усіх гіпотез... вибирайте ту, яка не суперечить подальшому мисленню про досліджувані речі^[1].

Щоб цілком правильно вести наукову роботу за допомогою систематичних дослідів і точних демонстрацій, потрібне стратегічне мистецтво^[1][2].

... Історія науки не обмежується перерахуванням успішних досліджень. Вона повинна сказати нам про безуспішні дослідження і пояснити, чому деякі з найздібніших людей не змогли знайти ключа знання і як репутація інших дала лише велику опору помилкам, в які вони впали^[1].

Будь-яка велика людина є єдиною у своєму роді. В історичному ході вчених у кожного з них своя певна задача і своє певне місце^[1].

Дійсне вогнище науки — не томи наукових праць, але живий розум людини, і для того щоб просувати науку, потрібно направити людську думку в наукове русло. Це можна зробити різними способами: оголосивши якесь відкриття, відстоюючи парадоксальну ідею, або винаходячи наукову фразу, або виклавши систему доктрини^[1].