Winston-Salem Open

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Winston-Salem Open
Інформація
Засновано1990/2011
РозташуванняВінстон-Сейлем, Каліфорнія
США
АренаWake Forest University
КатегоріяТур ATP 250
ПокриттяТверде / Просто неба
Турнірна сітка48S/32Q/16D
ПризовіUS$823,420 (2022)
Сайтwinstonsalemopen.com
CMNS: Winston-Salem Open у Вікісховищі

Winston-Salem Open, також Відкритий чемпіонат Вінстон-Сейлема — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір. Проводиться на відкритих кортах з твердим покриттям, є частиною серії Туру ATP 250. Турнір відбувається у Вінстон-Сейлемі з 2011 року[1], раніше проводився на Лонг-Айленді та в Нью-Гейвені, штат Коннектикут.

Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
Лонг-Айленд (exhibition)
1981 США Браян Тічер Франція Яннік Ноа 4–6, 6–3, 6–4
1982 США Джін Меєр США Йохан Крік 6–2, 6–3
1983 США Джін Меєр Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт 6–7(9–11), 6–4, 6–0
1984 Чехія Іван Лендл Еквадор Андрес Гомес 6–2, 6–4
1985 Чехія Іван Лендл США Джиммі Коннорс 6–1, 6–3
1986 Чехія Іван Лендл США Джон Макінрой 6–2, 6–4
1987 Швеція Юнас Свенссон США Девід Пейт 7–6, 3–6, 6–3
1988 США Андре Агассі Франція Яннік Ноа 6–3, 0–6, 6–4
1989 Чехія Іван Лендл Швеція Мікаель Пернфорс 4–6, 6–2, 6–4
Лонг-Айленд
1990 Швеція Стефан Едберг Югославія Горан Іванишевич 7–6, 6–3
1991 Чехія Іван Лендл Швеція Стефан Едберг 6–3, 6–2
1992 Чехія Петр Корда США Іван Лендл 6–2, 6–2
1993 Швейцарія Марк Россе США Майкл Чанг 6–4, 3–6, 6–1
1994 Росія Євген Кафельников Франція Седрік Пйолін 5–7, 6–1, 6–2
1995 Росія Євген Кафельников Нідерланди Ян Сімерінк 7–6(7–0), 6–2
1996 Україна Андрій Медведєв Чехія Мартін Дамм 7–5, 6–3
1997 Іспанія Карлос Моя Австралія Патрік Рафтер 6–4, 7–6(7–1)
1998 Австралія Патрік Рафтер Іспанія Фелікс Мантілья 7–6(7–3), 6–2
1999 Швеція Маґнус Норман Іспанія Алекс Корретха 7–6(7–4), 4–6, 6–3
2000 Швеція Маґнус Норман Швеція Томас Енквіст 6–3, 5–7, 7–5
2001 Німеччина Томмі Гаас США Піт Сампрас 6–3, 3–6, 6–2
2002 Таїланд Парадорн Шрічапхан Аргентина Хуан Ігнасіо Чела 5–7, 6–2, 6–2
2003 Таїланд Парадорн Шрічапхан США Джеймс Блейк 6–2, 6–4
2004 Австралія Ллейтон Г\'юїтт Перу Луїс Орна 6–3, 6–1
Нью-Гейвен
2005 США Джеймс Блейк Іспанія Фелісіано Лопес 3–6, 7–5, 6–1
2006 Росія Микола Давиденко Аргентина Агустін Кальєрі 6–4, 6–3
2007 США Джеймс Блейк США Марді Фіш 7–5, 6–4
2008 Хорватія Марин Чилич США Марді Фіш 6–4, 4–6, 6–2
2009 Іспанія Фернандо Вердаско США Сем Кверрі 6–4, 7–6(8–6)
2010 Україна Сергій Стаховський Узбекистан Денис Істомін[en] 3–6, 6–3, 6–4
Вінстон-Сейлем
2011 США Джон Ізнер Франція Жульєн Беннето 4–6, 6–3, 6–4
2012 США Джон Ізнер Чехія Томаш Бердих 3–6, 6–4, 7–6(11–9)
2013 Австрія Юрген Мельцер Франція Гаель Монфіс 6–3, 2–1, ret.
2014 Чехія Лукаш Росол Польща Єжи Янович 3–6, 7–6(7–3), 7–5
2015 ПАР Кевін Андерсон Франція П\'єр-Юг Ербер 6–4, 7–5
2016 Іспанія Пабло Карреньо Буста Іспанія Роберто Баутіста Аґут 6–7(6–8), 7–6(7–1), 6–4
2017 Іспанія Роберто Баутіста Аґут Боснія і Герцеговина Дамір Джумгур[en] 6–4, 6–4
2018 Росія Данило Медведєв США Стів Джонсон 6–4, 6–4
2019 Польща Губерт Гуркач Франція Бенуа Пер[en] 6–3, 3–6, 6–3
2021 Білорусь Ілля Івашко Швеція Мікаель Імер[en] 6–0, 6–2
2022 Франція Адріан Маннаріно[en] Сербія Ласло Дьоре[en] 7–6(7–1), 6–4
2023 Аргентина Себастьян Баес[en] Чехія Їржі Легечка[en] 6–4, 6–3
2024 Італія Лоренцо Сонего США Alex Michelsen 6–0, 6–3

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
Лонг-Айленд
1990 Франція Гі Форже
Швейцарія Якоб Гласек
Німеччина Удо Ріглевскі
Німеччина Міхаель Штіх
2–6, 6–3, 6–4
1991 Німеччина Ерік Єлен
Німеччина Карл-Уве Штеб
США Даг Флек
Італія Дієго Наргісо
0–6, 6–4, 7–6
1992 США Франсіско Монтана
США Грег Ван Ембург
Італія Джанлука Поцці
Фінляндія Оллі Ранасто
6–4, 6–2
1993 Німеччина Марк-Кевін Гелльнер
Німеччина Давід Пріносіл
Франція Арно Боеч
Франція Олів\'є Делетр
6–7, 7–5, 6–2
1994 Франція Олів\'є Делетр
Франція Гі Форже
Австралія Ендрю Флорент
Велика Британія Марк Петчі
6–4, 7–6
1995 Чехія Цирил Сук
Чехія Даніель Вацек
США Рік Ліч
США Скотт Мелвілл
5–7, 7–6, 7–6
1996 США Люк Єнсен
США Мерфі Єнсен
Німеччина Гендрік Дрекманн
Росія Олександр Волков
6–3, 7–6
1997 ПАР Маркос Ондруска
Німеччина Давід Пріносіл
США Марк Кейл
США Т. Дж. Міддлтон
6–4, 6–4
1998 Іспанія Хуліан Алонсо
Іспанія Хав\'єр Санчес
США Брендон Коуп
США Дейв Ренделл
6–4, 6–4
1999 Франція Олів\'є Делетр
Франція Фабріс Санторо
США Ян-Майкл Гембілл
США Скотт Гамфріс
7–5, 6–4
2000 США Джонатан Старк
Зімбабве Кевін Ульєтт
США Ян-Майкл Гембілл
США Скотт Гамфріс
6–4, 6–4
2001 США Джонатан Старк
Зімбабве Кевін Ульєтт
Чехія Леош Фридль
Чехія Радек Штепанек
6–1, 6–4
2002 Індія Магеш Бгупаті
США Майк Браян
Чехія Петр Пала
Чехія Павел Візнер
6–3, 6–4
2003 ПАР Роббі Куніґ
Аргентина Мартін Родрігес
Чехія Мартін Дамм
Чехія Цирил Сук
6–3, 7–6
2004 Франція Антоні Дюпюї
Франція Мікаель Льодра
Швейцарія Їв Аллегро
Німеччина Міхаель Кольманн
6–2, 6–4
Нью-Гейвен
2005 Аргентина Гастон Етліс
Аргентина Мартін Родрігес
США Ражів Рам
США Боббі Рейнольдс
6–4, 6–3
2006 Ізраїль Джонатан Ерліх
Ізраїль Енді Рам
Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцин Матковський
6–3, 6–3
2007 Індія Магеш Бгупаті
Сербія Ненад Зімоньїч
Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцин Матковський
6–3, 6–3
2008 Бразилія Марсело Мело
Бразилія Андре Са
Індія Магеш Бгупаті
Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист)
7–5, 6–2
2009 Австрія Юліан Ноул
Австрія Юрген Мельцер
Бразилія Бруно Соарес
Зімбабве Кевін Ульєтт
6–4, 7–6(7–3)
2010 Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
6–4, 7–5
Вінстон-Сейлем
2011 Ізраїль Джонатан Ерліх
Ізраїль Енді Рам
Німеччина Крістофер Кас
Австрія Александер Пея
7–6(7–2), 6–4
2012 Мексика Сантьяго Гонсалес[en]
США Скотт Ліпскі
Іспанія Пабло Андухар
Аргентина Леонардо Маєр
6–3, 4–6, [10–2]
2013 Канада Деніел Нестор
Індія Леандер Паес
Філіппіни Трет Г'юї[en]
Велика Британія Домінік Інглот
7–6(12–10), 7–5
2014 Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
Велика Британія Джеймі Маррей
Австралія Джон Пірс (тенісист)
6–3, 6–4
2015 Велика Британія Домінік Інглот
Швеція Роберт Ліндстедт
США Ерік Буторак
США Скотт Ліпскі
6–2, 6–4
2016 Іспанія Гільєрмо Гарсія-Лопес
Фінляндія Генрі Контінен
Німеччина Андре Бегеманн[en]
Індія Леандер Паес
4–6, 7–6(8–6), [10–8]
2017 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
Чилі Хуліо Перальта
Аргентина Орасіо Себальйос
6–3, 6–4
2018 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
США Джеймс Серретані
Індія Леандер Паес
6–4, 6–2
2019 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
США Ніколас Монро
США Тенніс Сендгрен
6–7(6–8), 6–1, [10–3]
2021 Сальвадор Марсело Аревало
Нідерланди Матве Мідделкоп[en]
Хорватія Іван Додіг
США Остін Крайчек
6–7(5–7), 7–5, [10–6]
2022 Австралія Меттью Ебден
Велика Британія Джеймі Маррей
Монако Юго Нис[en]
Польща Ян Зелінський
6–4, 6–2
2023 США Натаніел Ламмонс[en]
США Джексон Вітроу[en]
Велика Британія Ллойд Ґласспул[en]
Велика Британія Ніл Скупскі
6–3, 6–4
2024 США Натаніел Ламмонс[en]
США Джексон Вітроу[en]
Велика Британія Джуліан Кеш[en]
США Robert Galloway
6–4, 6–3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Winston-Salem To Host New Турнір. ATP. Процитовано 16 грудня 2010.