Rusingaceros
| Rusingaceros | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
| Родина: | Носорогові (Rhinocerotidae) |
| Підтриба: | Rhinocerotina |
| Рід: | †Rusingaceros Geraads, 2010 |
| Типовий вид | |
| †Rusingaceros leakeyi (Hooijer, 1966 [оригінально Dicerorhinus leakeyi])
| |
Rusingaceros — вимерлий рід носорогів, відомий з міоцену острова Русінга, Кенія[1].
Rusingaceros відомий з голотипу KNM-RU 2821, майже ідеально збереженого черепа та пов'язаної з ним нижньої щелепи, і з паратипу KNM-RU 2822, верхньої щелепи та пов'язаної з ним нижньої щелепи. Обидва зразки були зібрані в ранньоміоценовій стоянці (Бурдігальський етап) Русінга, розташованій в озері Вікторія в Кенії, з формації Кулу, що датується приблизно 17.5 мільйонами років тому. Додаткові екземпляри, описані Hooijer у 1966 році з місць Сонгхор і Напак, а також нещодавно зареєстровані випадки, дуже фрагментарні та базуються переважно на ізольованих зубах. Rusingaceros є найбільш раннім носорогом «сучасного типу, тобто з сильним носовим і меншим переднім рогом». Це свідчить про те, що Rusingaceros належить до підтриби Rhinocerotina, в межах триби Rhinocerotini[1].
Rusingaceros вперше був названий Денісом Джераадсом у 2010 році, типовим видом є Rusingaceros leakeyi. Спочатку він був описаний Hooijer у 1966 році як новий вид Dicerorhinus. Родова назва походить від назви острова Русінга та грецького ceros, «ріг», таким чином, назва означає «ріг острова Русінга»[1].
- ↑ а б в Geraads, Denis (2010). Chapter 34: Rhinocerotidae. У Werdelin, L.; Sanders, W.J (ред.). Cenozoic Mammals of Africa. University of California Press. с. 675—689. ISBN 978-0-520-25721-4.