Renault 25

Renault 25
Renault 25 (1983—1988)
Виробник	Renault
Роки виробництва	1983—1992
Попередник(и)	Renault 20/30
Наступник(и)	Renault Safrane
Клас	Бізнес-автомобіль Клас E
Стиль кузова	хетчбек
Двигун(и)	Бензиновий двигун
Колісна база	2723 мм
Довжина	4623—4713 мм
Ширина	1770—1806 мм
Висота	1405 мм
Маса	1155—1470 кг
Місткість бака	72 л
Подібні	Audi 100 Citroën XM Ford Granada Ford Scorpio Nissan Maxima Opel Rekord Opel Omega Peugeot 605

Renault 25 (R25) — автомобіль бізнес-класу від французького автовиробника Renault. Модель виготовлялась з 1983 по 1992 рік. Найрозкішніша і елітарна модель з усіх Renault, в 1985 році отримала друге місце на конкурсі Європейський автомобіль року. Незважаючи на наявність проблем з електронікою (особливо в моделях до поновлення в 1988 році) автомобіль мав успіх як у себе на батьківщині у Франції, так і в інших західно-європейських країнах. Ця модель виготовлялася тільки на одному заводі в Сандувіле, близько Гавра, Франція.

Автомобіль був представлений в кінці 1983 року, як модель 1984-го. У порівнянні з попередніми Renault 20 та Renault 30, «двадцятьп'ята» була великим кроком вперед по всіх пунктах. Дизайн належить перу Роберта Опрона, автору Citroën SM, і має нетрадиційну стилістику. По-перше яскравою частиною автомобіля є охоплююче заднє скло, а по-друге автомобіль створений таким чином щоб приховати хетчбек під виглядом седана, як популярнішим кузовом за межами Франції.

Renault 25 був одним з перших автомобілів, спроектованих з урахуванням аеродинаміки кузова — аеродинамічний коефіцієнт якого становив всього 0.31, що позитивно позначилося на економічності моделі. Модифікація TS, в свою чергу, мала коефіцієнт аеродинамічного опору всього 0.28, завдяки чому в перший час випуску автомобіля мала найкращий показник економічності в класі.

Всі модифікації мали передній привід, і 4-ох або 6-ти циліндрові двигуни, розташовані поздовжньо, перед передньою віссю автомобіля. Вони оснащувалися передовою на той час системою розподіленого впорскуваня палива Renix виробництва однойменного спільного підприємства компаній Renault і Bendix. Динаміка моделі була вище середнього показника в класі, а версія V6 Turbo становила конкуренцію Mercedes-Benz E-Клас і BMW 5 Серії.

Renault 25 мала високі оцінки покупців за прекрасний комфорт і чудову керованість. Нова механічна коробка передач відрізнялася точним і м'яким перемиканням. Незважаючи на спірний дизайн салону від Марчело Гандіні (відомим по дизайну Lamborghini), він вийшов дуже просторим, світлим і зручним для пасажирів.

Оснащення моделі спочатку було дуже високим і задало подальший тон у французькому автомобілебудуванні. Серед іншого, на автомобіль встановлювалися електросклопідйомники, голосові попередження бортового комп'ютера, і джойстик керування автомагнітолою на кермі (одні з перших у світі). З появою Renault 25, вперше після Другої світової війни у Renault з'явився реальний шанс вийти на ринок автомобілів бізнес-класу за межами Франції.

В 1988 році оновився дизайн передньої частини автомобіля, форма задніх ліхтарів, покращилася обробка салону і оновилася передня підвіска. Це допомогло моделі витримати конкуренцію з іншими французькими автомобілями в цьому класі — Peugeot 605 та Citroën XM.

На базі Renault 25 також виробляли подовжену версію Renault 25 Limousine — вона була довша на 227 мм і була представлена в двох модифікаціях. У стандарті задні сидіння не відрізнялися від базової моделі, а у версії Executive в задньому ряду було два роздільних сидіння з індивідуальними електрорегулюваннями. У зв'язку з невеликим попитом на подовжені версії виробництво було згорнуто вже в 1985 році, всього через два роки після початку.

Виробництво було припинено в 1992 році і на заміну прийшла модель Renault Safrane. Всього виготовлено 780 976 автомобілів.

• 
  Renault 25 (1988—1993)
• 
  Renault 25 (1988—1993)
• 
  інтер'єр

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Renault 25

Це незавершена стаття про автомобілі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.