Schwarzlose MG M.07/12

Schwarzlose MG M.07/12 Maschinengewehr Patent Schwarzlose M.07/12
Schwarzlose MG M.07/12 1907/12, Зальцбург
Тип	станковий кулемет
Походження	Австро-Угорщина
Історія використання
На озброєнні	1905—1945
Оператори	Австро-Угорщина, Австрія, Угорщина, Польща, Чехословаччина, Італія, Нідерланди, Греція
Війни	Перша світова війна, Друга світова війна
Історія виробництва
Розроблено	1905
Виготовлення	1905—1939
Варіанти	MG M.07, MG M.07/12, MG-16, MG-16A, MG M.07/31 M08, M08/13, M08/15
Характеристики
Вага	41,4 кг Кулемет: 20,7 кг (M.07) 22,4 кг (M.07/12) станок: 19,0 кг
Довжина	945 мм
Довжина ствола	530 мм
Набій	8×56 мм R, 7,92×57 мм, 6,5×55 мм
Калібр	8 мм
Дія	напіввільний затвор
Темп вогню	400—580 пострілів/хв. (M.07/12) 600—880 пострілів/хв. (MG-16A)
Дульна швидкість	610 м/с
Система живлення	кулеметна стрічка на 250 патронів
Schwarzlose MG M.07/12 у Вікісховищі

Кулемет Шварцлозе (Шварцльозе, нім. Maschinengewehr Schwarzlose) — станковий кулемет з напіввільним затвором. Був стандартним піхотним кулеметом у Збройних силах Австро–Угорщини до та під час Першої світової війни та у Федеральній армії Австрії до 1938 року.^[1] Офіційне військове позначення було: Maschinengewehr 07/12. Конструктором був німець Андреас Вільгельм Шварцлозе.

Кулемет використовував напіввільну систему замикання затвора. Зброя такого типу набула популярності на початку XX століття, коли європейські держави переозброювали свої армії швидкострільною стрілецькою зброєю. Австро-угорська армія вважала за краще використовувати кулемет Шварцлозе як конструкційно більш простий (кулемет має всього 166 деталей) і, відповідно, набагато дешевший (1500 гульденів замість 3000 гульденів), ніж популярний тоді в усьому світі кулемет Максима. Кулемет Шварцлозе мав укорочений ствол для прискорення падіння тиску в стволі (66 калібрів замість 90–100 калібрів в інших станкових кулеметах тієї епохи), чим досягалася надійна робота автоматики. Однак через це дульна швидкість зброї була нижчою за оптимальну при стрільбі на середні і дальні дистанції. Розрахунок змушений був компенсувати втрату забійності збільшенням витрат боєприпасів або звуженням зони обстрілу. В результаті витрати патронів компенсували нижчу ціну. Втім, під час війни кулемети часто руйнувались задовго до вироблення ресурсу. Для надійності вилучення стріляних гільз з патронника кулемет спочатку було обладнано автоматичною масляною для патронів. У розпеченому стовбурі олія підгорала і дим демаскував позицію. Тому маслянки позбулися, обтяживши затвор на 1,7 кг для більшої затримки відкривання. Уповільнення відмикання у системі Шварцлозе здійснювалося відразу двома способами: опором пари шарнірно зчленованих важелів і перерозподілом енергії віддачі між двома частинами затвора. Пара важелів — шатун, з'єднаний з масивним кістяком затвора, і кривошип, пов'язаний з коробом — знаходився в передньому положенні поблизу мертвої точки. Ударний механізм включав ударник з бійком, що ковзав у каналі кістяка затвора, одягненого на хвіст ударника таріль з гребенем і укріплену на тарелі кісточку.

Знизу короба збирався механізм барабанного типу, що подає. Барабан ніс зубчатку для куль та гільз, втулка — храпове колесо. Затвор, рухаючись назад, переднім нижнім гребенем тиснув на зуб храпового колеса і повертав його вліво. Барабан захоплював патрон і просував стрічку вліво. Витягувач кістяка затвора зрушував патрон за капелюшок гільзи назад, витягаючи його зі стрічки і переводячи в канавку барабана, патрон повертався носиком кулі вгору і при подальшому обертанні барабана піднімався направляючими скосами короба на лінію досилання. В цей час на зубчатку вставав наступний патрон. Поворот барабана проводився під час руху назад і вперед. Така система вимагала при зарядженні кулемета тричі повернути рукоятку перезаряджання, щоб перший патрон опинився у патроннику. Вилучення стріляної гільзи виробляв пружний викидач остова затвора. Змонтований в пазу кістяка відбивач ковзав виступом по пазу короба, і упершись у задній край паза виступав за дзеркало затвора і виштовхував гільзу вліво.

• Маса тіла кулемета без патронів: 19,9 кг
• Маса кулемета з водою на станку: 42,0 кг
• Нарізи правосторонні: 4
• Темп стрільби пострілів/хв.: 500
• Бойова швидкострільність пострілів/хв.: 250
• Калібр патрону: 8×51
• Початкова швидкість кулі м/хв.: 620

Перебував на озброєнні УГА. Різні варіанти кулемета у часи Другої світової війни використовувалися угорською, голландською, польською, фінською та іншими арміями. Німецька армія здебільшого використовувала кулемет Шварцлозе на укріпленнях Атлантичного валу.

Австро–Угорщина

• MG M.07
• MG M.07/12
• MG M.07/12/16 — полегшений «ручний» варіант кулемета, ставився на сошку або легку триногу.

Австрія

• MG M.07/31 (М. 7/12/31) — модифікація під патрон 8×56 мм зр. 1930 року.

Нідерланди

• M.08 — варіант під патрон 6,5 53 мм R.
• M.08/13 — модернізований M.08.
• M.08/15 — полегшений варіант для кавалерії.

Чехословаччина

• Шварцлозе–Янечок vz. 07/12/27 — версія під патрон 7,92 57 мм.

Польща

• WZ.1907/24 — модернізований в Ченстохові, стовбур подовжений до 630 мм, призначений під патрон 7,92 57 мм.

Російська імперія

• Деяка кількість трофейних кулеметів Шварцлозе було перероблено у майстернях Київського артилерійського заводу та Петроградського артилерійського заводу під російський патрон 7,62×54 мм, чому сприяла конструктивна подібність австрійського та російського патронів. Перероблені кулемети використовувалися зокрема для озброєння бронепоїздів. Втім, бойові частини залишали у себе в користуванні й оригінальні Шварцлозе, використовуючи їх із трофейними боєприпасами.

• Кулемет Шварцлозе
• Відео стрільби з кулемету Шварцлозе [Архівовано 12 липня 2014 у Wayback Machine.]

1. ↑ Johann Christoph Allmayer-Beck: Das Heeresgeschichtliche Museum Wien. Das Museum und seine Repräsentationsräume. Salzburg 1981, С. 35.(нім.)