Saab AB
| Saab | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | аерокосмічне підприємство і бізнес |
| Правова форма | Aktiebolag |
| Галузь | авіація і цейхгауз |
| Лістинг на біржі | OMX ABd[1] |
| ISIN | SE0000112385 |
| Засновано | 1937 |
| Штаб-квартира | Стокгольм |
| Президент | Marcus Wallenbergd |
| Члени правління | Marcus Wallenbergd[2] |
| Продукція | керування повітряним рухом |
| Виторг | ▼3 240 000 000 $ (2018)[3] |
| Власник(и) | Investor AB |
| Співробітники | 22 000 осіб (27 серпня 2024)[4] |
| Холдингова компанія | Saab-Scania |
| Дочірні компанії | Sensis Corporationd і Saab (Switzerland)d |
| saab.com | |
 | |
 Saab AB у Вікісховищі | |
Saab AB (швед. Svenska Aeroplan Aktiebolaget) — шведська компанія, що спеціалізується в галузі авіабудування, аерокосмічного устаткування та військової електроніки. Заснована 2 квітня 1937[5].
З 1947 по 1990 була керуючою компанією для виробника автомобілів Saab Automobile.
У 1968—1995 компанія була в об'єднанні з виробником вантажних автомобілів Scania-Vabis, відомому як Saab-Scania.[6]
Компанія головним чином спеціалізується на розробці і виробництві винищувачів. Saab виготовляв літаки з 1930-х років. Основною моделлю сучасного винищувача є JAS 39 Gripen, а її реактивними попередниками були Туннан, Lansen, Draken і Viggen.
Останніми цивільними моделями, які виготовляв Saab, були пасажирські літаки — Saab 340 і його подовжена модифікація Saab 2000. Обидва є авіалайнерами середнього класу, двомоторними турбогвинтовими низькопланами. Розробкою та виробництвом цих літаків займались в Лінчепінгу.
У 2020 році ВПС розробили програму розвитку до 2035 року. У ній передбачена заміна наявних у ВПС України МіГ-29, Су-27, Су-25, Су-24 на єдиний тип багатоцільового винищувача покоління «4+». Як один з варіантів розглядається Saab JAS 39 Gripen[7].
- ↑ https://www.allabolag.se/befattningshavare/marcus-wallenberg/df1f32832e4c05ddf3202f8aad15ed07
- ↑ SIPRI Arms Industry Database — Стокгольмський інститут дослідження проблем миру.
- ↑ https://www.saab.com/about/company-in-brief
- ↑ saabgroup.com. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
- ↑ Andersson, Gunnar (1896-03). Svenska växtvärldens historia. Geologiska Föreningen i Stockholm Förhandlingar. Т. 18, № 3. с. 171—172. doi:10.1080/11035899609444326. ISSN 0016-786X. Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ Повітряні Сили чекають рішення держави на закупівлю винищувачів. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- Офіційний сайт компанії [Архівовано 19 жовтня 2006 у Wayback Machine.]