HMS Southdown (L25)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Саутдаун»
HMS Southdown (L25)
Британський ескортний міноносець «Саутдаун»
Служба
Тип/клас Ескортний міноносець типу «Хант»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь другий корабель флоту на ім'я «Саутдаун»[Прим. 1]
Корабельня Велика Британія J. Samuel White, Коуз
Замовлено 11 квітня 1939
Закладено 22 серпня 1939
Спущено на воду 5 липня 1940
Введено в експлуатацію 8 листопада 1940
На службі 1940-1946
Перекваліфікований з 8 вересня 1945 до 1946 року — корабель-мішень для військової авіації
Виведений зі складу флоту 22 травня 1946 року списаний
Статус 1 листопада 1956 року розібраний на брухт
Нагороди 2 бойові відзнаки[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 070 тонн (стандартна)
1 450 тонн (повна)
Довжина 85,3 м
Ширина 9,6 м
Осадка 2,51 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
2 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 19 000 к.с.
Швидкість 27,5 вузлів (51 км/год)
Дальність плавання 3500 миль (6 500 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год)
Екіпаж 164 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 102-мм універсальних гармати Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння 2 бомбоскидачі
60 глибинних бомб
Зенітне озброєння 4 (1 × 4) × × 40-мм автоматичних зенітних гармати QF 2 pounder Mark VIII в установці MK.VII
2 (2 × 1) × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»

«Саутдаун» (англ. HMS Pytchley (L92) — військовий корабель, ескортний міноносець типу «Хант» «I» підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

«Саутдаун» закладений 22 серпня 1939 року на верфі компанії J. Samuel White у Коузі. 5 липня 1940 року він був спущений на воду, а 8 листопада 1940 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Ескортний міноносець «Саутдаун» брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, змагався біля західних берегів Європи, брав участь в охороні конвоїв, підтримував висадку морського десанту в Нормандії.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений двома бойовими відзнаками[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

Ескортний міноносець «Саутдаун» брав активну участь у бойових діях під час Другої світової війни. Більшість своєї кар'єри провів, виконуючи бойові завдання в акваторії Північного моря.

17 вересня 1941 року зіткнувся поблизу Шерінгема, Норфолк, зі шлюпом «Ширвотер», тому був відправлений на ремонт.

У червні 1944 року був включений до складу ескортної групи флоту, разом з есмінцем «Маккей», корветами «Потентілла», «Вервейн», «Поппі» і «Стейтік», що забезпечували підтримку висадки морського десанту в Нормандії[1].

Після закінчення війни його озброєння було знято, і міноносець був переобладнаний в корабель-мішень для військової авіації, з базуванням у Росайті. У квітні 1946 року його перевели до резервного флоту. 1 листопада 1956 року прибув на розборку в Барроу-ін-Фернесс.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. На честь місцевості Саутдаун у Сассексі й Кенті, традиційному районі полювання британців на лисицю
  2. 2 бойові відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за операції в Північному морі (1941-1945), за Нормандську операцію (1944)
Джерела
  1. а б в HMS SOUTHDOWN (L 25) - Type I, Hunt-class Escort Destroyer.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Blair, Clay (2000). Hitler's U-Boat War: The Hunters 1939—1942. London: Cassell & Co. ISBN 0-304-35260-8.
  • Colledge, J. J. & Warlow, Ben: Ships of the Royal Navy — The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy from the 15th Century to the Present. Newbury, UK: Casemate, 2010. ISBN 978-1-935149-07-1.
  • English, John (1987). The Hunts: A history of the design, development and careers of the 86 destroyers of this class built for the Royal and Allied Navies during World War II. World Ship Society. ISBN 0-905617-44-4.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.