Ford E-Series

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ford E-Series
Ford Econline E350 Cargo
ВиробникFord Motor Company
Також називаєтьсяFord Econoline
Ford Club Wagon
Роки виробництваз 1961
Попередник(и)Ford F-Series фургон
Наступник(и)Ford Transit 7 (мікроавтобуси)
КласМікроавтобус
Стиль кузоваПікап
Мікроавтобус
Фургон
Шасі з кабіною
ПодібніE-150/E-250/E-350:
Chevrolet Chevy Van/GMC Vandura/Chevrolet Express
GMC Savana
Dodge Ram Van/Dodge Sprinter
Freightliner Sprinter
Mercedes-Benz Sprinter
E-450 Super Duty:
Chevrolet Chevy Van/GMC Vandura Cutaway/Chevrolet Express Cutaway
Chevrolet Kodiak/GMC Topkick C4500
GMC Savana Cutaway
Dodge Kary Van/Dodge Sprinter Cutaway
Freightliner Sprinter Cutaway
Hino 165
Mercedes-Benz Sprinter Cutaway
E-550 Super Duty:
Sterling Bullet 5500
Chevrolet Kodiak/GMC Topkick C5500
Hino 185
International DuraStar 4100
Kenworth T170/Kenworth T180
Peterbilt 325/Peterbilt 535

Ford E-серії — сімейство фургонів марки Ford, яке було доступне тільки в Північній Америці. Старі версії також були відомі як Econoline або Club Wagon. E-серії з 1980 року був бестселером серед фургонів у США. Двигуни були явно сильніші, ніж у європейських фургонів.

В 2014 році мікроавтобуси Ford E-серії замінили на Ford Transit подібний до Ford F-Series пікапи та позашляховики, в виробництві тільки залишились шасі E-серії для встановлення надбудов.

Перше покоління (1961-1967)

[ред. | ред. код]
Ford Econoline Pickup
Ford Econoline 1 (1961-1967)

Ford випустив перше (після-Ford Model T Panel Truck (1917-1925), Ford Model T Panel Truck (1925-1927), Ford Model A Panel Truck (1927-1929), Ford Model A Panel Truck (1930-1931), Ford Model B Panel Truck (1932), Ford Model B Panel Truck (1933-1934), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1935-1936), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1937), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1938-1939), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1940-1941), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1942-1947), Ford F-1 panel truck (1948—1950), Ford F-1 panel truck (1951), Ford F-1 panel truck (1952), Ford F-100 panel truck (1953), Ford F-100 panel truck (1954), Ford F-100 panel truck (1955), Ford F-100 panel truck (1956), Ford F-100 panel truck (1957), Ford F-100 panel truck (1958), Ford F-100 panel truck (1959), и Ford F-100 panel truck (1960)) покоління Ford Econoline 21 вересня 1960 року для модельного року 1961. Почавши розробку в 1957 році, ця модельна лінійка замінила модельний ряд Ford F-Series (і менший седан Ford Courier). Було доступно три моделі: вантажний фургон, пасажирський фургон (також продається під назвами Station Bus і Club Wagon) і пікап з переднім управлінням, який був фургоном.

Прямо конкуруючи з задньомоторними Chevrolet Greenbrier і Volkswagen Transporter, Ford Econoline створив численні дизайнерські прецеденти, прийняті послідовними американськими фургонами, зокрема Chevrolet Van і Dodge A100. Будучи також транспортним засобом з переднім керуванням, Ford представив конфігурацію з середнім двигуном. Щоб покращити доступ до вантажу шляхом створення плоскої підлоги багажника та збільшення задніх дверей, двигун розмістили між передніми сидіннями.

Ford Econoline першого покоління базувався на лінійці компактних автомобілів Ford Falcon. Щоб пристосуватись до своєї 90-дюймової колісної бази (найкоротшої для Ford з 1908 року), Econoline прийняв конфігурацію середнього двигуна, розмістивши двигун за передньою віссю; отже, компонування виключало використання двигуна V8.

На відміну від Falcon, Econoline був оснащений суцільною передньою віссю та суцільною задньою підвіскою з листовими ресорами для всіх чотирьох коліс.

У своєму дизайні кузова Ford Econoline адаптував кілька елементів Volkswagen Type 2, водночас зробивши серйозні відхилення щодо інших конструктивних особливостей, щоб пристосувати його центральне розташування двигуна. Відповідно до Volkswagen, Econoline розташував передні сидіння над передньою віссю, зробивши конфігурацію в стилі кабіни (подібно до Jeep Forward Control). Решітка, розташована під фарами, була елементом дизайну, запозиченим у Ford Thames 400E (попередника Ford Transit).

Розташування посередині двигуна збільшило вантажний відсік, оскільки моторний відсік був розташований попереду плоскої підлоги багажника. У той час як Volkswagen продавав задньомоторні фургони в Сполучених Штатах до 1991 року, Chevrolet/GMC і Dodge прийняли дизайн Econoline, представивши фургони з центральним розташуванням двигуна для моделі 1964 року.

Під час виробництва Ford Econoline першого покоління пропонувався в кількох варіантах. Поряд зі стандартним шестидверним вантажним фургоном у 1963 році була додана восьмидверна версія (додавши двоє дверей з боку водія). У 1964 році був представлений панельний фургон, у якому повністю були виключені бічні двері для завантаження. У 1965 році був представлений подовжений кузов «Super Van», який розширювався на 18 дюймів позаду задньої осі. Вантажні фургони Econoline (крім панельних фургонів) пропонувалися з боковими вікнами або без них у кількох комплектаціях.

Двигуни

[ред. | ред. код]
  • 2.4 л Falcon Six I6
  • 2.8 л Thriftpower Six I6
  • 3.9 л Truck Six I6

Друге покоління (1968-1974)

[ред. | ред. код]
Ford Club Wagon 2 (1968-1974)

Після тривалого страйку United Auto Workers у 1967 році випуск фургона Econoline другого (після-Ford Model T Panel Truck (1917-1925), Ford Model T Panel Truck (1925-1927), Ford Model A Panel Truck (1927-1929), Ford Model A Panel Truck (1930-1931), Ford Model B Panel Truck (1932), Ford Model B Panel Truck (1933-1934), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1935-1936), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1937), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1938-1939), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1940-1941), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1942-1947), Ford F-1 panel truck (1948—1950), Ford F-1 panel truck (1951), Ford F-1 panel truck (1952), Ford F-100 panel truck (1953), Ford F-100 panel truck (1954), Ford F-100 panel truck (1955), Ford F-100 panel truck (1956), Ford F-100 panel truck (1957), Ford F-100 panel truck (1958), Ford F-100 panel truck (1959), Ford F-100 panel truck (1960), и Ford Econoline (1961-1967)) покоління було відкладено майже на чотири місяці, до січня 1968 року. Замість того, щоб продавати фургон як модель 1968 або 1968-1/2, Ford продавав його як модель 1969 року. Втративши своє коріння Falcon, Econoline другого покоління став більш важким транспортним засобом, який багато в чому схожий на повнорозмірні пікапи серії F, який був фургоном.

Двигуни

  • 3.9 л I6
  • 4.9 л I6
  • 4.9 л Windsor V8

Третє покоління (1975-1991)

[ред. | ред. код]
Ford E150 Chateau (1975-1983)
Ford Club Wagon 3 (1983-1991)

У 1975 році (після-Ford Model T Panel Truck (1917-1925), Ford Model T Panel Truck (1925-1927), Ford Model A Panel Truck (1927-1929), Ford Model A Panel Truck (1930-1931), Ford Model B Panel Truck (1932), Ford Model B Panel Truck (1933-1934), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1935-1936), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1937), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1938-1939), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1940-1941), Ford V8 1½-Ton Panel Truck (1942-1947), Ford F-1 panel truck (1948—1950), Ford F-1 panel truck (1951), Ford F-1 panel truck (1952), Ford F-100 panel truck (1953), Ford F-100 panel truck (1954), Ford F-100 panel truck (1955), Ford F-100 panel truck (1956), Ford F-100 panel truck (1957), Ford F-100 panel truck (1958), Ford F-100 panel truck (1959), Ford F-100 panel truck (1960), Ford Econoline (1961-1967), Ford Econoline (1968-1970), і Ford Econoline (1971-1974)) Econoline/Club Wagon було повністю оновлено. Завдяки абсолютно новому шасі Ford став першим американським виробником, який адаптував рамну конструкцію до повнорозмірного фургона, який був фургоном.

Econoline нового покоління стане звичайним не лише як сам по собі, але й як основа для інших транспортних засобів. Завдяки повній рамі Econoline став популярним як розрізне шасі фургона; конструкція послужила основою для багатьох машин швидкої допомоги, а також різних типів вантажівок і автобусів. Спільна трансмісія з F-Series ознаменувала початок переобладнання повнопривідних автомобілів післяпродажного обслуговування. У 1970-х роках Econoline став популярним як основа для переобладнання фургонів. Взявши за основу малообладнаний вантажний фургон Econoline, було створено розкішний інтер’єр разом із екстер’єром, налаштованим на замовлення.

Ford Econoline 1978 року став першою вантажівкою року за версією MotorTrend.

Двигуни

  • 4.9 л I6
  • 4.9 л Windsor V8
  • 5.8 л Windsor V8
  • 7.5 л 385 V8
  • 6.9 л Navistar diesel V8
  • 7.3 л Navistar diesel V8

Четверте покоління (1992-наш час)

[ред. | ред. код]
Ford Club Wagon 4 (1992-1995)
Ford E-250 (2008-2014)

В 1992 році Ford представив четверте покоління Econoline/Club Wagon. В той час, як шасі третього-генерації залишилось без змін, кузов змінився. Як з меншим Ford Aerostar, четверта-модель генерація Econoline запропонована з двома довжинами кузова на спільній колісній базі, який був фургоном.

Четверте покоління Econoline/Club Wagon під час свого виробництва пройшло кілька модернізацій. Для 2001 року Econoline було перейменовано в E-Series.

У червні 2014 року виробництво пасажирських і вантажних фургонів серії E було припинено, оскільки в Північній Америці розпочався продаж Ford Transit. З 2015 року E-Series залишилася у виробництві виключно для комерційних ринків як вантажне шасі. У 2019 році Ford оприлюднив свою першу модернізацію E-Series у своєму виробництві комерційного шасі, з переглядом його трансмісії, нової кермової колонки та оновленням проводки для поліпшення функціональності обладнання, встановленого під час виробництва.

Двигуни

[ред. | ред. код]

Бензинові:

  • 4.2 L Essex V6
  • 4.6 L Triton V8
  • 4.9 L Truck Six I6
  • 4.9 L Windsor V8
  • 5.4 L Triton V8
  • 5.8 L Windsor V8
  • 7.3 L Godzilla V8
  • 7.5 L 385/Lima V8

Бензин flex-fuel:

  • 6.2 L Boss V8
  • 6.8 L Triton V10

Дизельні:

  • 6.0 L Power Stroke V8
  • 7.3 L IDI V8
  • 7.3 L Power Stroke V8

Продажі

[ред. | ред. код]
Рік США
1997 186,690[1]
1998 206,026[2]
1999 202,024[3]
2000 187,027
2001 159,565
2002 165,085[4]
2003 161,721
2004 171,017[5]
2005 179,543
2006 180,457
2007 168,722
2008 124,596
2009 85,735
2010 108,258
2011 116,874
2012 122,423
2013 125,356[6]
2014 103,263[7]
2015 50,788[8]
2016 54,245[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ford Reports Detailed Sales Results. www.theautochannel.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 31 липня 2017.
  2. Company, Ford Motor. Ford Motor Company Topples December and Full Year U.S. Sales Records. www.prnewswire.com. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 31 липня 2017.[неякісне джерело]
  3. Ford Motor Company Sets New Full Year U.S. Sales Record. Theautochannel.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 28 квітня 2009.
  4. Ford's F-Series Truck Caps 22nd Year in a Row as America's Best-Selling Vehicle With a December Sales Record. Theautochannel.com. 17 листопада 2004. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2009.
  5. Ford Achieves First Car Sales Increase Since 1999. Theautochannel.com. 17 листопада 2004. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2009.
  6. Ford Motor Company Delivers Best Sales Year Since 2006; Ford Is Top Brand with Records for Fiesta, Fusion, Escape (Пресреліз). USA: Ford. 3 січня 2014. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
  7. Ford Posts Best U.S. December Sales Results since 2005; Ford Once Again Best-Selling Brand and Best-Selling Vehicle (Пресреліз). USA: Ford. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 12 лютого 2015.
  8. а б Ford U.S. December Retail Sales up 5 Percent - a 12-Year High; Ford America's Best-Selling Brand for Seventh Year (Пресреліз). USA: Ford. 4 січня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 10 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]