Giulio Germanico
| «Джуліо Джерманіко» | ||
|---|---|---|
| Giulio Germanico | ||
 | ||
| Крейсер «Джуліо Джерманіко» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий крейсер типу «Капітані Романі» | |
| Держава прапора |  •Regia Marina •Marina Militare
| |
| На честь | Германік | |
| Закладено | 3 квітня 1939 року | |
| Спущено на воду | 26 липня 1941 року | |
| Перейменований | «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)) | |
| Виведений зі складу флоту | 1 червня 1970 року | |
| Статус | Проданий на злам | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна 3 745 т максимальна 5 334 т | |
| Довжина | 138,7 м/142,2 м | |
| Ширина | 14,4 м | |
| Осадка | 4,9 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4×водотрубні котли Торнкрофт 2×турбіни Belluzzo/Parsons | |
| Гвинти | 2×трилопатеві, бронзові Ø 4,2 м | |
| Потужність | 110 000 к.с. | |
| Швидкість | 43 вузлів (80 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 352 м миля при 18 вузлах 8 060 км при 33,3 км/год) | |
| Екіпаж | 418 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4×2-135-мм/L45 8×1-37-мм/L54 4×20-мм/L70 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2×4 ТА 533-мм | |
«Джуліо Джерманіко» (італ. Giulio Germanico) — італійський легкий крейсер типу «Капітані Романі» часів Другої світової війни. Свою назву отримав на честь римського консула та полководця Германіка.
У 1950-ті роки добудований як есмінець під назвою «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)).
Крейсер «Джуліо Джерманіко» був закладений 3 квітня 1939 року на верфі «Navalmeccanica» в Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 26 липня 1941 року. Станом на 8 вересня 1943 року крейсер перебував у 95 % готовності, на ньому вже був екіпаж.
В день укладення перемир'я із союзниками командир корабля був відсутній, його обов'язки виконував старший помічник капітан 3-го рангу Доменіко Баффіго. Коли німецькі війська атакували територію верфі, італійці відкрили вогонь з гармат крейсера. Їм вдалось протриматись 3 дні, але німці підтягнули підкріплення та придушили опір. Доменіко Баффіго був узятий в полон, переправлений в Неаполь і 11 вересня розстріляний.
З невідомих причин італійці не потопили крейсер. Це зробили 28 вересня відступаючі німецькі війська.
Після війни корабель був піднятий. 27 лютого 1947 року декретом Тимчасового уряду корабель був виключений зі складу флоту та переобладнаний на блокшив «FV 2».
1 березня 1953 року було прийняте рішення добудувати корабель за проектом, аналогічним до «Сан Джорджо». Роботи розпочались 1 січня 1954 року, і 1 січня 1956 року корабель, який отримав назву «Сан Марко» (італ. San Marco (D 563)), увійшов до складу флоту.
Корабель прослужив до 1 червня 1970 року, після чого був виключений зі складу флоту і 1 лютого 1972 року проданий на злам.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- С. Б. Трубицын. Сверхлёгкие крейсера. 1930—1975. С.-Пб.: Издатель Р. Р. Муниров, 2008 — 64 с.:илл. ISBN 978-5-98830-028-1 (рос.)
