Очікує на перевірку

Узагальнена послідовність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Узагальнена послідовність ( також послідовність Мура — Сміта, направленість, також сітка, мережа від англійської net) в загальній топології — узагальнення поняття послідовності у якому областю визначення є довільна направлена множина (а не лише натуральні числа, як для звичайної послідовності).

Значення цього узагальнення полягає в тому, що воно дозволяє для довільних топологічних просторів дати твердження еквівалентні твердженням класичного аналізу. Зокрема через поняття збіжності узагальнених послідовностей можна охарактеризувати неперервність функцій, замкнутість і компактність множин так як це робиться у математичному аналізі.

Означення

[ред. | ред. код]

Узагальненою послідовністю в топологічному просторі називається відображення з деякої направленої по зростанню множини в . Для узагальнених послідовностей використовуються позначення: або просто .

Будь-яка послідовність є узагальненою послідовністю, в цьому випадку направленою множиною є множина натуральних чисел .

Інший приклад узагальненої послідовності можна отримати розглянувши системи околів точок топологічного простору. Для деякої точки топологічного простору система околів із відношенням включення є направленою множиною: для двох околів маємо , якщо . Якщо у кожному околі вибрати довільну точку , то відображення є узагальненою послідовністю.

Пов'язані означення

[ред. | ред. код]

Границя узагальненої послідовності

[ред. | ред. код]

Узагальнена послідовність називається збіжною до точки , якщо для будь-якого околу точки існує індекс такий, що для будь-якого . Точка називається границею узагальненої послідовності і позначається .

Множина всіх границь узагальненої послідовності позначається як . Якщо узагальнена послідовність має точно одну границю , то пишуть

Узагальнена підпослідовність

[ред. | ред. код]

Поняття підпослідовності можна узагальнити для узагальнених послідовностей. Узагальнена послідовність називається узагальненою підпослідовністю узагальненої послідовності , якщо для будь-якого існує такий індекс , що для будь-якого існує , що задовольняє рівності .

Фундаментальна узагальнена послідовність

[ред. | ред. код]

Фундаментальна узагальнена послідовність (або узагальнена послідовність Коші) є узагальненням звичайної фундаментальної послідовності для рівномірних топологічних просторів.[1]

Узагальнена послідовність називається фундаментальною, якщо для будь-якого оточення існує елемент , такий що для всіх , елементи .[1][2]

Верхні і нижні границі узагальнених послідовностей

[ред. | ред. код]

Для узагальненої послідовності за означенням верхня границя є рівною

Нижня границя за означенням є рівною:

Верхні і нижні границі узагальнених послідовностей задовольняють багато властивостей, що є справедливими для звичайних послідовностей. Наприклад:

і у випадку збіжності хоча б однієї узагальненої послідовності цей вираз перетворюється у рівність.

Властивості

[ред. | ред. код]
  • Нехай і топологічні простори і . Відображення є неперервною в точці тоді і тільки тоді, коли для будь-якої узагальненої послідовності , що збігається до у просторі , узагальнена послідовність збігається до точки у просторі .
Якщо є неперервною в точці , то для кожного околу точки у просторі , множина є околом у . Тому якщо є узагальненою послідовністю, що збігається до точки у то існує для якого для всіх , тобто , і збігається до у .
Навпаки, припустимо, що не є неперервною в точці і позначимо направлену систему околів точки . Існує окіл точки у , такий що для всіх , . Оберемо точки для всіх (з використанням аксіоми вибору). Тоді збігається до в але не збігається до у .
  • Якщо топологічний простір є гаусдорфовим, то кожна збіжна узагальнена послідовність має точно одну границю. Навпаки, якщо кожна збіжна узагальнена послідовність має точно одну границю, то простір є гаусдорфовим.
  • Поняття границі узагальненої послідовності тісно пов'язане з поняттям точки дотику: точка є точкою дотику множини тоді і тільки тоді, коли існує збіжна до цієї точки узагальнена послідовність елементів цієї множини.
  • Підмножина топологічного простору є замкнутою тоді і тільки тоді, коли для кожної збіжної узагальненої послідовності її елементів границя послідовності теж належить цій множині.
  • Узагальнена послідовність є збіжною тоді і тільки тоді коли всі її узагальнені підпослідовності є збіжними. Границя узагальненої послідовності тоді є рівною границі будь-якої її підпослідовності.
  • Топологічний простір є компактним тоді і тільки тоді, коли для кожної узагальненої послідовності його елементів існує збіжна узагальнена підпослідовність.
Нехай X є компактним. Якщо I є деякою множиною і — сім'єю замкнутих підмножин X таких що для кожної скінченної підмножини . Тоді також . В іншому разі, було б відкритим покриттям X для якого не існувало б скінченного підпокриття, що неможливо. Нехай A — направлена множина і — узагальнена послідовність у X. Для всіх позначимо Сім'я множин має властивість, що довільна скінченна підмножина множин має непустий перетин. Тому також . Ця множина буде множиною точок дотику узагальненої послідовності , що є рівною точкам збіжності узагальнених підпослідовностей у . Тому має збіжну узагальнену підпослідовність.
Навпаки припустимо, що кожна узагальнена послідовність у X має збіжну узагальнену підпослідовність. Припустимо, що є відкритим покриттям X, що не містить скінченного підпокриття. Розглянемо . Тоді D є направленою множиною щодо включення і для кожної , існує таке що для всіх . Розглянемо узагальнену послідовність . Для неї не існує збіжної узагальненої підпослідовності, тому що для всіх існує таке що є околом x;проте для всіх , маємо . Ця суперечність завершує доведення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Willard, Stephen (2012), General Topology, Dover Books on Mathematics, Courier Dover Publications, с. 260, ISBN 9780486131788.
  2. Joshi, K. D. (1983), Introduction to General Topology, New Age International, с. 356, ISBN 9780852264447.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Gaal, Steven A.(1966), Point set topology, New York: Dover Publications, ISBN 978-0-486-47222-5 (англ.)
  • Kelley, John L. (1991). General Topology. Springer. ISBN 3-540-90125-6.
  • Willard, Stephen (2004). General Topology. Dover Publications. ISBN 0-486-43479-6.