Торунське воєводство
| Торунське воєводство | |||
|---|---|---|---|
|
пол. województwo toruńskie | |||
| |||
| Адм. центр | Торунь | ||
| Найбільше місто | Торунь | ||
| Країна |  Польща
| ||
| Населення | |||
| - повне | 674 800 | ||
| Площа | |||
| - повна | 5 348 км² | ||
| Дата заснування | 1 червня 1975 | ||
| Дата ліквідації | 1998 | ||
| Воєвода (останній) | Войцех Даніель (Виборча акція солідарності) | ||
| |||
| |||
Торунське воєводство (пол. województwo toruńskie) — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня, яка існувала у 1975—1998 роках.
Являло собою одну з 49 основних одиниць адміністративного поділу Польщі, які були скасовані в результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року.[1] Займало площу 5348 км². Адміністративним центром воєводства було місто Торунь. Після адміністративної реформи воєводство припинило своє існування і його територія повністю відійшла до Куявсько-Поморського воєводства.[2]
Торунське воєводство розташовувалося у центральній Польщі та межувало з такими воєводствами: Бидгощське, Ельблонзьке, Влоцлавське, Цехановське та Ольштинське.
Воєводство створене 1 червня 1975 року за рахунок відокремлення від східних районів Бидгощського та від південної частини Ольштинського воєводств. Місцем адміністративного управління воєводства була будівля муніципальної національної ради, розташована на тодішній Червоноармійській площі, нині Площа Театральний[3].
Починаючи з 1999 року, з введенням в дію нової адміністративої реформи, Торунське воєводство (окрім гмін Новомейського повіту) стало частиною новоствореного Куявсько-Поморського воєводства, а Торунь однією з двох столиць регіону[4].
| Воєвода | Роки | Приналежність |
|---|---|---|
| Ян Пжитарський | 1975–1981 | ПОРП |
| Станіслав Пачковський | 1980–1982 | ПОРП |
| Станіслав Троковський | 1982–1988 | ПОРП |
| Станіслав Ракович | 1988–1990 | ПОРП |
| Анджей Тиц | 1990–1992 | Демократичний союз |
| Бернард Квятковський | 1992–1997 | Угода Центр |
| Войцех Данель | 1997–1998 | Виборча кампанія Солідарність[5] |
| Віцевоєвода | Роки |
|---|---|
| Богдан Колодзейчик | 1.06.1975–31.12.1976 |
| Стефан Стефанський | 1.06.1975–30.11.1984 |
| Кароль Щигель | 1.06.1975–28.02.1983 |
| Станіслав Троковський | 1.01.1977–31.10.1982 |
| Пйотр Пец | 27.11.1982–30.07.1989 |
| Юзеф Чая | 6.12.1982–31.05.1985 |
| Роман Чиркевич | 1.04.1985–30.11.1990 |
| Еразм Хоєцький | 11.02.1985–10.07.1989 |
| Єжи Недзвецький | 11.01.1989–31.05.1990 |
| Францішек Якубовський | 11.01.1989–30.11.1990 |
| Збігнєв Мухлінський | 1.06.1990–29.03.1999[6] |
| Адміністрація (центр) | Гміни |
|---|---|
| Бродниця | Біскупець, Боброво, Бродниця, Бжозе, Ґужно, Гронжави, Ґродзічно, Яблоново-Поморське, Кужентник, Нове-Място-Любавське, Осек, Сведзебня, Вомпельськ та Збічно, а також міста Бродниця та Нове-Място-Любавське |
| Грудзьондз | Хелмно, Ґрудзьондз, Ґрута, Лісево, Ласін, Роґозьно, Стольно, Свеце-над-Осою та міста Хелмно i Грудзьондз |
| Торунь | Хелмжа, Цехоцин, Ґолюб-Добжинь, Києво-Крулевське, Ковалево-Поморське, Любич, Луб'янка, Лисоміце, Оброво, Папово-Біскупе, Радомін, Уніслав, Велька Нешавка та Злавесь-Велька, а також міста: Хелмжа, Ґолюб-Добжинь і Торунь |
| Вомбжезьно | Дембова-Лонка, Ксьонжкі, Плужниця, Радзинь-Хелмінський, Вомбжезьно та місто Вомбжезьно |
Чисельність населення на 31.12.1998
Торунь – 206 158
Грудзьондз – 102 434
Бродниця – 27 895
Хелмно – 22 138
Хелмжа – 15 408
Вомбжезьно – 14 132
Ґолюб-Добжинь – 13 005
Нове-Място-Любавське – 10 776
Ковалево-Поморське – 4 069
Яблоново-Поморське – 3 704
Ласін – 3 200
Радзинь-Хелмінський – 1 400
Ґужно – 1 200
| Рік | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 1998 |
| Чисельність | 587 400 | 610 800 | 640 600 | 659 100 | 671 100 | 674 800 |
- ↑ Podział administracyjny Polski 1975—1998 (пол.)
- ↑ Nowy podział administracyjny w Polsce (1975 r.) (пол.)
- ↑ Z historii miasta. www.torun.pl. Процитовано 10 листопада 2016.
{{cite web}}: Текст «www.torun.pl» проігноровано (довідка) - ↑ Historia. www.nasze.kujawsko-pomorskie.pl. Процитовано 4 грудня 2015.
- ↑ WOJEWODOWIE POMORSCY I TORUŃSCY. e-wietor.pl. Процитовано 30 грудня 2015.
{{cite web}}: Текст «E-WIETOR» проігноровано (довідка) - ↑ Wykaz wicewojewodów z lat 1973–2011 r. (PDF). Процитовано 27 грудня 2017.
