ТЕ2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕ2
ТЕ2-414 в музеї Жовтневої залізниці (Варшавський вокзал).
Основні дані
Рік будування19481955
Країна будуванняСРСР СРСР
ВиробникУРСР
ЗаводХЗТМ, ХЕТЗ
Разом побудовано528
Країни експлуатаціїСРСР СРСР
Україна Україна
Росія Росія
Монголія Монголія
Роки експлуатації1950-ті — наш час
Ширина колії1524 мм
Рід службиВантажопасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість93 км/год
Осьова формула2(20—20)
Довжина локомотива23 895 мм
Ширина3267 мм
Висота4689 мм
Робоча маса170 т
Порожня маса159,5 т
Зчіпна маса170 т
Навантаження від
рушійних осей на рейки
21,25 тс
Повна колісна база19 825 мм
Тип дизеляД50
Потужність дизеля2×1000 к.с.
Тип передачіЕлектрична постійного струму
Тяговий генераторМПТ-84/39
Тип ТЕДДК-340 (А, Б, В)
Потужність ТЕД8×152 кВт
Підвішування ТЕДопорно-осьове
Діаметр коліс1050 мм
Сила тяги тривалого режиму2×11 000 кгс
Швидкість тривалого режиму17 км/год
Запас пального2×3500 кг
Запас піску2×400 кг (0,56 м³)
Запас води2×945 кг
Запас мастила2×400 кг

ТЕ2 (Тепловоз з Електричною передачею, 2-а модель, радянський восьмивісний двосекційний (тип 2(20—20) вантажопасажирський тепловоз потужністю 2×1000 к.с. будувався з 1948 по 1955 на Харківському заводі транспортного машинобудування за участі Харківського електротягового заводу (ХЕТЗ). Багатьма агрегатами уніфікований з тепловозом ТЕ1. Перший радянський масовий тепловоз (випущено понад тисяча секцій) і перший серійний двосекційний локомотив.

Сьогодення

[ред. | ред. код]

У Монголії тепловоз ТЕ2-418, побудований в січні 1955 на Харківському заводі транспортного машинобудування, що надійшов на Улан-Баторську залізницю в середині 1956, у свята продовжує символічно водити склади. Він стояв на базі запасу в тяговій частині-2 Улан-Батор, зараз працює.

У Російській Федерації два робочі тепловози: ТЕ2-071 працює в локомотивному депо станції Уссурійськ-I на маневрах, другий ТЕ2-506 (одна секція) працює на лісобазі міста Зима.

В Україні ТЕ2-226 експлуатується поблизу Тернопільського елеватора[1].

Технічні характеристики дизельного двигуна

[ред. | ред. код]
  • Двигун — Д50
  • Виробник — ХЗТМ
  • Тип — дизель простої дії з безкомпресорним розпиленням палива і турбонаддувом
  • Потужність, к.с. — 1000
  • Оберти потужності — 740 об/хв
  • Конфігурація -рядний
  • Циліндрів — 6
  • Діаметр циліндра — 318 мм
  • Хід поршня — 330 мм
  • Охолодження — водне
  • Кількість тактів — 4
  • Об'єм — 157,2 л
  • Ступінь стискання -11,8—12,5
  • Матеріал блоку циліндрів — чавун СЧ 21-40
  • Матеріал головки блоку циліндрів — Алюмінієвий сплав
  • Порядок роботи циліндрів — 1-3-5-6-4-2

Модифікації

[ред. | ред. код]

Тепловоз ТЕ4 — дослідний магістральний трисекційний вантажний Тепловоз з Електричною передачею, 4-та модель. Був побудований 1952 Харківським заводом транспортного машинобудування ім. Малишева в єдиному екземплярі на базі серійного магістрального тепловоза ТЕ2, для вивчення застосування генераторного газу як палива на локомотивах. Був сконструйований трисекційним, з середньою секцією, де була розміщена газогенераторна установка. Також на ньому був встановлений змінений варіант дизельного двигуна Д50 — Д55, основні відмінності від базової моделі були в роботі двигуна з генераторним газом.

Тепловоз ТЕ6 — мала серія тепловозів-електростанцій, створена Харківським заводом транспортного машинобудування 1952 на замовлення Міністерства оборони на базі ТЕ2. Односекційний чотиривісний тепловоз-електростанція, який відповідав вимогам захисту від факторів ядерного вибуху.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Тепловози ТЕ2-20(рос.)