Стила
| село Стила | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Кальміуський район | ||
| Тер. громада | Старобешівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA14100090180044000 | ||
| Облікова картка | Стила | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1780 | ||
| Населення | 2199 | ||
| Поштовий індекс | 87221 | ||
| Телефонний код | +380 6253 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 47°41′37″ пн. ш. 37°50′15″ сх. д. / 47.69361° пн. ш. 37.83750° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
114 м | ||
| Водойми | р. Мокра Волноваха | ||
| Відстань до обласного центру |
46,9 км | ||
| Відстань до районного центру |
17,1 км | ||
| Найближча залізнична станція | Каракуба | ||
| Відстань до залізничної станції |
27,6 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | Стила, вул. Леніна[джерело?], 31а | ||
| Сільський голова | Чирах Микола Ставрійович | ||
| Карта | |||
  Стила | |||
 Стила | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Сти́ла — село Старобешівської селищної громади Кальміуського району Донецької області, Україна. Населення становить 2199 осіб.
Колишня назва села Вичахала. Одне з поселень греків Приазов'я.
Відстань до райцентру становить близько 15 км і проходить автошляхом Т 0509. Розташоване в кінці Дзержинського водосховища Стила.
Землі села межують із територією с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області.
Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.
Село було засноване 1780 року грецькими переселенцями з Криму.
За даними на 1859 рік у казенному селі Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 2060 осіб (1060 чоловічої статі та 1000 — жіночої), налічувалось 335 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у грецькій колонії Гнатівської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії мешкало 2424 особи, налічувалось 450 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська поштова станція, 7 лавок, відбувались щорічні ярмарки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3620 осіб (1938 чоловічої статі та 1682 — жіночої), з яких 3566 — православної віри[3].
У 1908 році у грецькому поселенні мешкало 4090 осіб (2188 чоловічої статі та 1902 — жіночої), налічувалось 658 дворових господарств[4].
З 1916 року — центр Стильської волості.
У 1920 році утворено Стильську сільську раду. 16 березня 1921 рано вранці загін махновця Кожи зайняв Стилу. У селі повстанці розгромили сільраду, знищили всі справи, зарубали волвоєнкома і 12 міліціонерів. 17 березня повстанці покинули село.
З 1923 по 1925 рр. існував і Стильський район (у 1923—1924 роках з центром в селі Стила).
Під час російсько-української війни 2014-2015-го біля села проходили бойові дії, при відході з Іловайського котла загинув старший сержант 51-ї бригади Марфіч Михайло Васильович[5], солдат 42-го батальйону тероборони Олександр Сороковий.
За даними перепису 2001 року населення села становило 2199 осіб, із них 3,23 % зазначили рідною мову українську, 87,49 % — російську, 8,96 % — грецьку, 0,23 % — вірменську та 0,05 % — молдовську мову[6].
Неподалік від села розташована геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Стильське відслонення.
Село Стила 1993 року приймало міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі.
- Джеймс Костянтин Темертей — підприємець, меценат.
- Колесник-Ратушна Ганна (нар. 1935) — оперна співачка.
- Шемчук Людмила Степанівна (нар. 1946) — оперна співачка.
- Баєв Георгій Федорович — ректор інституту.
- Балакай Володимир Ілліч — поет.
- Гудінов Іван Дмитрович — відомий лікар.
- Єфименко Сергій Федорович — художник.
- Кукоз Федір Іванович — вчений-хімік, академік.
- Лоскутова Тамара Миколаївна — трактористка.
- Недбайло Євген Петрович — ректор інституту.
- Палько Федір Васильович — заслужений учитель.
- Тюрін Геннадій Олексійович — відомий лікар.
- Челах Софія Костянтинівна — поет.
- Чирах Савелій Георгійович — відомий лікар.
- Чирах Савелій Харлампійович — відомий лікар.
- Шаповалова Ніна Георгіївна — заслужений учитель.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2406) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 2-3)
- ↑ Марфіч Михайло Васильович
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
