Стефан Бериславич
| Стефан Бериславич | ||
| ||
|---|---|---|
| 1520 — 1535 | ||
| Попередник: | Іваніш Бериславич | |
| Наступник: | Павле Бакич | |
| Народження: | 1505 | |
| Смерть: | 1535 | |
| Батько: | Іваніш Бериславич | |
| Мати: | Єлена Якшич | |
Стефан Бериславич (серб. Стефан Бериславић) — титулярний деспот Сербії в 1520—1535 роках.
Стефан Бериславич походив зі шляхетного роду Бериславичів[en][1]. Він був старшим сином Іваніша Бериславича, титулярного деспота Сербії (1504—1514)[2]. Матір'ю Стефана була Єлена Якшич — вдова деспота Йована Бранковича (пом. 1502), видана угорським королем Владиславом II заміж за Іваніша Бериславича[3][4].
На момент смерті батька, у 1514 році, Стефану було приблизно дев'ять років, через що успадкований титул деспота Сербії був наданий йому королем Людовиком II тільки в 1520 році[5]. Після завоювання османами Белграда 1521 року Стефан намагався утримати свою фортецю Купиново в Сремі, проте цей регіон незабаром також був втрачений у ході османської експансії[6].
Після битви при Мохачі 1526 року більша частина Угорщини опинилася під владою османів, які призначили королем Угорщини шляхтича Яноша Запольяї. Водночас на угорську корону претендував австрійський ерцгерцог Фердинанд Габсбург. Правителем Сербії Запольяї призначив Радича Божича. Попри це, Фердинанд визнав Стефана Бериславича деспотом Сербії. Однак 1529 року Стефан втратив підтримку Фердинанда, був ув'язнений у Буді, проте незабаром втік[7][8].
Тоді ж на територію Угорщини, контрольовану Габсбургами, вдерлися османи на чолі із султаном Сулейманом I, що діяли як союзники Яноша Запольяї. Стефан Бериславич підтримав їх під час походу, за що отримав визнання своїх володінь. З 1529 року він володів прикордонним регіоном Посавина з центром у місті Брод. У 1532—1533 роках Стефан вів безуспішні переговори з Фердинандом Габсбургом. 1535 року між ним та османським управителем Боснії, Газі Хусрев-беєм, виник конфлікт. Під час вторгнення в його володіння Стефан був убитий яничарами, а його володіння відійшли до османів[9][10].
- ↑ Karbić, 2006, с. 71-85.
- ↑ Karbić, 2006, с. 76-78.
- ↑ Jireček, 1918, с. 256.
- ↑ Krstić, 2017, с. 152.
- ↑ Jireček, 1918, с. 257.
- ↑ Fodor & Dávid, 2000, с. 80-81.
- ↑ Ћирковић, 1982, с. 484, 487.
- ↑ Karbić, 2006, с. 80-82.
- ↑ Ћирковић, 1982, с. 488.
- ↑ Karbić, 2006, с. 82-84.
- Благојевић, Милош; Медаковић, Дејан. Историја српске државности. — Нови Сад : Огранак САНУ, 2000. — Т. 1. (серб.)
- Ивић, Алекса. Историја Срба у Војводини од најстаријих времена до оснивања потиско-поморишке границе (1703). — Нови Сад : Матица српска, 1929. (серб.)
- Поповић, Душан Ј. Срби у Војводини. Књ. 1: Од најстаријих времена до Карловачког мира 1699. — Нови Сад : Матица српска, 1957. (серб.)
- Ћирковић, Сима. Последњи деспоти // Историја српског народа. — Београд : Српска књижевна задруга, 1982. — Т. књ. 2. — С. 479–490.
- Ćirković, Sima. The Serbs. — Malden : Blackwell Publishing, 2004. — ISBN 9781405142915. (англ.)
- Hungarian-Ottoman Military and Diplomatic Relations in the Age of Süleyman the Magnificent / Dávid, Géza; Fodor, Pál. — Budapest : Loránd Eötvös University, Hungarian Academy of Sciences, Institute of History, 1994. — ISBN 9789638312310. (англ.)
- Engel, Pál. The Realm of St. Stephen: A History of Medieval Hungary, 895-1526. — London & New York : I.B.Tauris, 2001. — ISBN 9781850439776. (англ.)
- Fine, John Van Antwerp Jr. The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. — Ann Arbor, Michigan : University of Michigan Press, 1994. — ISBN 0472082604. (англ.)
- Ottomans, Hungarians, and Habsburgs in Central Europe: The Military Confines in the Era of Ottoman Conquest / Fodor, Pál; Dávid, Géza. — Leiden : BRILL, 2000. — ISBN 9004119078. (англ.)
- Jireček, Constantin. Geschichte der Serben. — Gotha : Perthes, 1918. — Т. 2. (нім.)
- Karbić, Marija. Hrvatsko plemstvo u borbi protiv Osmanlija: Primjer obitelji Berislavića Grabarskih iz Slavonije // Povijesni Prilozi. — 2006. — Т. 31. — С. 71–85.
- Krstić, Aleksandar R. Which Realm will You Opt for? – The Serbian Nobility Between the Ottomans and the Hungarians in the 15th Century // State and Society in the Balkans Before and After Establishment of Ottoman Rule. — Belgrade : Institute of History, Yunus Emre Enstitüsü Turkish Cultural Centre, 2017. — С. 129–163. — ISBN 9788677431259.
- Margalits, Ede. Szerb történelmi repertorium. — Budapest : Magyar Tudományos Akadémia, 1918. (угор.)
- Pálosfalvi, Tamás. From Nicopolis to Mohács: A History of Ottoman-Hungarian Warfare, 1389-1526. — Leiden : BRILL, 2018. — ISBN 9789004375659. (угор.)
- Ludovici Tuberonis Dalmatae Abbatis Commentarii de temporibus suis / Rezar, Vlado. — Zagreb : Hrvatski institut za povijest, 2001. — ISBN 9789536324286.
- Magyarország és Szerbia közti összeköttetések oklevéltára 1198-1526 / Thallóczy, Lajos; Áldásy, Antal. — Budapest : Magyar Tudományos Akadémia, 1907. (угор.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
