Сповідь в юдаїзмі
Сповідь (івр. וִדּוּי — відуй), в авраамічних релігіях — одна з процедур покаяння, що полягає у визнанні в скоєному гріху, що включає каяття і передбачає прийняття рішення в подальшому не грішити.
Поняття сповіді часто зустрічається як в П'ятикнижжі, так і в інших книгах ТаНаХа. У П'ятикнижжі акт сповіді завжди передує обряду жертвопринесення, і без нього недійсні ні каяття, ні жертва.[1]
Танах не вказує якусь певну форму сповіді, а формулювання визнання в гріхах, як правило, відрізняються граничною стислістю. Такі сповідь Каїна (Бут 4:13), Мойсея (Вих 32:31), Ахана (Нав 7:20), Давида (2Цар 12:13). Сповідь багатослівна лише коли їй надається поетична або молитовна форма: Пс 38, Пс 51; Езд 9:6–11, 15; Неем 1:6, Неем 7; [[|Нее]] 9:6–35.[1]
Івритом термін носить назву відуй (івр. וִדּוּי). У сучасному значенні вперше з'являється в Мішні. [2] Спираючись на біблійний припис «чоловік або жінка, що вчинили якийсь гріх … вони визнають в гріху своєму» (Чис. 5: 6, 7), єврейська Галаха робить висновок, що недотримання будь заповіді повинно бути викуплені сповіддю і каяттям.[2]
Формула сповіді, що її вимовляє первосвященик в ході храмової служби в Йом-Кіпур (День Спокути) за себе, свою родину, когенів і весь народ, сформульована дуже коротко і складається всього з двох речень. У першому (власне сповідь) перераховані три різновиди гріхів: перекручення [Закону], злочин [його] і гріх; у другому запитується прощення Бога за них.[3] Формули особистої сповіді, що читаються в літургії на Йом-Кіпур[4], очевидно, склалися вже після руйнування Храму і були покликані замінити сповідь, яку читав первосвященик.
Традиційно і довга і коротка сповіді проходять під бадьору мелодію.[5] Пояснення цього (з першого погляду сповідь мусила би проходити під сумну музику) що людина що сповідується відчувала перемогу над гріхом[6]
- ↑ а б Исповедь // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ Сіфрі Чис. 2, 3; Маймонід, Мішне Тора, Закони каяття 1:1
- ↑ Мішна, Иома 3:8; 4:2; 6:2
- ↑ Єрусалимський талмуд Иома 8:9, 45в; Вавилонський талмуд, Иома 87б; Мідраш Вайікра Раба 3:3
- ↑ Jacobson, Bernhard S., Yamin Noraim, Days of Awe (orig. 1937, Engl. transl. 1978, Tel-Aviv, Sinai Publ'g) pages 110—111; Nulman, Macy, Concise Encyclopedia of Jewish Music (1975, NY, McGraw-Hill) s.v. «Shirah», pages 227—229; Idelsohn, Abraham Z., Jewish Music in its Historical Development (1929, NY, Henry Holt) page 78.
- ↑ Nulman, Macy, Concepts of Jewish Music and Prayer (1985, NY, Cantorial Council of America) page 144.
- Коротка сповідь [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.]