Сен-Жульєн-ле-Фокон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сен-Жульєн-ле-Фокон
Saint-Julien-le-Faucon

 
Країна Франція Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Кальвадос 
Округ Лізьє
Кантон Мезідон-Канон
Код INSEE 14600
Поштові індекси 14140
Координати 49° пн. ш. 0° сх. д.H G O
Висота 29 - 73 м.н.р.м.
Площа 3,22 км²
Населення 725 (2011-01-01)
Густота 225,16 ос./км²
Розміщення
Сен-Жульєн-ле-Фокон. Карта розташування: Франція
Сен-Жульєн-ле-Фокон
Влада
Мер
Мандат
Marcel James
2014-2020

Мапа

Див. також: Фокон (значення)

Сен-Жульє́н-ле-Фоко́н (фр. Saint-Julien-le-Faucon) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Кальвадос. Населення — 725 осіб (2011)[1].

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 170 км на захід від Парижа, 35 км на схід від Кана.

Історія

[ред. | ред. код]

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Нижня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].

1 січня 2017 року Сен-Жульєн-ле-Фокон, Лез-Отьє-Папйон, Купезарт, Кревкер-ан-Ож, Круассанвіль, Граншам-ле-Шато, Лекод, Маньї-ла-Кампань, Маньї-ле-Фрель, Ле-Меній-Може, Мезідон-Канон, Монтей, Персі-ан-Ож i В'є-Фюме було об'єднано в новий муніципалітет Мезідон-Валле-д'Ож.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Insee[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 316 84 28 88 80 32 4
Жінки 344 96 36 92 72 48 0


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 442 осіб працездатного віку (15—64 років) 305 були активними, 137 — неактивними (показник активності 69,0%, у 1999 році було 69,8%). З 305 активних мешканців працювало 268 осіб (148 чоловіків та 120 жінок), безробітними було 37 (15 чоловіків та 22 жінки). Серед 137 неактивних 35 осіб було учнями чи студентами, 62 — пенсіонерами, 40 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 278 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 709,0 особи, медіана доходів виносила 14 289 євро на одного особоспоживача[7]

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
  4. Insee : historique des populations par commune depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.