Річард Фленаган
Річард Фленеган | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Richard Miller Flanagan | ||||
Ім'я при народженні | Річард Міллер Фленеган | |||
Народився | 1961 Лонґфорд Тасманія Австралія | |||
Громадянство | Австралія | |||
Місце проживання | Тасманія | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Alma mater | Університет Тасманії | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1985 — тепер. час | |||
Брати, сестри | Martin Flanagand | |||
Премії | «Букерівська премія» (2014) | |||
Сайт: richardflanagan.com | ||||
| ||||
Річард Фленаган у Вікісховищі | ||||
Річард Міллер Фленеган (англ. Richard Miller Flanagan нар.1961, Лонґфорд, Австралія) — австралійський письменник, лауреат «Букерівської премії» 2014 року за свій шостий роман «Вузька стежка на далеку північ». Фленеган отримав нагороду з рук дружини принца Чарльза, герцогині Корнуольської Камілли[1].
Річард Фленеган народився 1961 року в Лонґфорді, Тасманія, п'ятий з шести дітей. Він походить з родини ірландських засуджених, що були привезені у Тасманію 1840 року для відбування покарання. Виріс у віддаленому шахтарському місті Роузбері на західному узбережжі Тасманії.
Один із його трьох братів — австралійський футбольний журналіст Мартін Фланеган[2].
Навчався Річард Фленеган в Університеті Тасманії, який закінчив з відзнакою 1982 року, отримавши диплом бакалавра мистецтв. У 1983 році був нагороджений стипендією «Rhodes Scholarship» в Оксфордському університеті. Пізніше працював річковим гідом.
Перед тим, як написати свій перший роман, Фленеган видав чотири книжки у жанрі «нон-фікшн».
Окрім письменницької роботи, Фленеган займається також журналістикою. Його статті про літературу, навколишнє середовище, мистецтво та політику публікують «Le Monde», The Daily Telegraph, «Süddeutsche Zeitung», «The New York Times», та «The New Yorker».
На написання роману «Вузька стежка на далеку північ» у Фленегана пішло майже 12 років. Один з есеїв письменника про зловживання компанії «Gunns» було надруковано накладом 50 тисяч примірників, для агітації на виборах. Врешті компанія збанкрутувала, а Фленеган отримав журналістську премію «John Curtin Prize».
Річард Фленеган один з найвідоміших у Австралії письменників. Він працював разом з Базом Лурманом над фільмом «Австралія» (2008), у якому головні ролі виконали Ніколь Кідман та Г'ю Джекмен.
У 1998 році письменник спробував себе як кінорежисер, екранізувавши власний роман «Звук удару однієї долоні». Картину було номіновано на «Золотого Ведмедя» Берлінського кінофестивалю.
Букерівська премія 2014 року за роман «Вузька стежка на далеку північ» («The Narrow Road to the Deep North»).
- «Жахлива краса: історія Краю Гордона Рівера» (англ. A Terrible Beauty: history of the Gordon River Country) (1985);
- «Решта світу спостерігає: Тасманія та Зелені» (англ. The Rest of the World Is Watching — Tasmania and the Greens) (1990);
- «Кодове ім'я Яго: Історія Джона Фрідріха» (англ. Codename Iago: The Story of John Friedrich) (співавтор, 1991);
- «Покидьки при парафії: історія боротьби з безробіттям у Британії у 1884-1939 роках» (англ. Parish-Fed Bastards. A History of the Politics of the Unemployed in Britain, 1884–1939) (1991);
- «Смерть лоцмана» (англ. Death of a River Guide) (1994);
- «Звук удару однієї долоні» (англ. The Sound of One Hand Clapping) (1997);
- «Книга риб Гулда» (англ. Gould's Book of Fish) (2001);
- «Невідомий терорист» (англ. The Unknown Terrorist) (2006);
- «Прагнення» (англ. Wanting) (2008);
- «Вузька стежка на далеку північ» («The Narrow Road to the Deep North») (2013).
- Вузька стежка на далеку північ / Ричард Фленеган ; пер. з англ. Віктора Дмитрука. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. — 464 с[3].
- Дар'я Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] - Друг читача, 24.02.2016
- ↑ Лауреатом Букерівської премії став австралієць Річард Фленаган. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 24 серпня 2015.
- ↑ Письменники. Річард Фленаган [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Вузька стежка на далеку північ. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.