Рендюк Теофіл Георгійович

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (січень 2021)

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті.

Теофіл Георгійович Рендюк
Народився	7.7.1955[джерело не вказане 1396 днів] с. Цурень, Герцаївський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Місце проживання	Київ
Діяльність	дипломат, історик, журналіст. Доктор історичних наук
Галузь	історіографія[1], література[1], журналістика[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater	Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Знання мов	українська[1]

Теофіл Георгійович Рендюк (7 липня 1955, с. Цурень, Глибоцький район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР, Україна) — український дипломат у ранзі Надзвичайного і Повноважного Посланника. Повірений у справах України в Республіці Молдова (2000—2001 роки). Повірений у справах України в Румунії (2005—2006 роки, 2008 рік, 2016 рік). Доктор історичних наук. Член спеціалізованої вченої ради Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України. Директор Інституту добросусідства. Академік Академії Міжнародного союзу козацтва, генерал. Письменник, журналіст та професійний перекладач. Автор художнього двомовного роману «Чарівна усмішка»/ «Surâs fermecător». Член Національної Спілки журналістів України. Член Українсько-Румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при Президії Національної Академії наук України. Член Наукового Товариства історії дипломатії та міжнародних відносин. Член Української Асоціації зовнішньої політики. Лауреат Міжнародної премії «У нас одні коріння». Нагороджений понад 50-ю орденами, медалями та відзнаками України і зарубіжних країн. Володіє 14-ма почесними титулами та званнями. Про нього в Україні та у шести зарубіжних країнах опубліковано понад 200 репортажів, статтей та інформативних матеріалів. За його участі знято та продемонстровано 15 історико-документальних фільмів, телевізійних передач та відеорепортажів.

Після навчання в Цуренській (1962—1966 рр.), Острицькій (1966—1968 рр.), Радгоспівській (1968—1970 рр.) та закінчення середньої школи № 10 у м. Чернівці, 1972 р. вступив на історичний факультет Чернівецького державного університету.

Короткий період вчителював у с. Багринівка Глибоцького району Чернівецької області, де викладав історію, суспільствознавство та французьку мову. 3 1 лютого 1978 р. перейшов на наукову роботу — став науковим співробітником Інституту історії Академії наук УРСР, а згодом — Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1991 р. Т. Г. Рендюк у Москві захистив кандидатську дисертацію з румунської проблематики.

З 1990 р. — на державній службі: спеціаліст 1 категорії відділу з питань національностей, науки, вищих і середніх спеціальних закладів Чернівецького облвиконкому; консультант відділу у справах національностей та міжнародних зв'язків Чернівецької обласної державної адміністрації.

З жовтня 1992 р. Теофіл Рендюк працює в системі Міністерства закордонних справ України за напрямком українсько-румунських відносин.

У 1997 -2000 р.р. працював в МЗС України.

У 2000 -2003 р.р. працював Радником та Радником по посаді Радника-посланника Посольства України в Республіці Молдова, був Тимчасовим повіреним у справах України в Республіці Молдова.

10 листопада 2003 р. був призначений Начальником відділу з питань української діаспори, національних меншин та віросповідань Управління культурно-гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України.

У серпні 2005 р. Т. Г. Рендюк стає Начальником відділу з питань національних меншин та віросповідань Департаменту культурного та гуманітарного співробітництва МЗС України.

З 4 листопада 2005 р. по 25 січня 2006 р. та з 14 квітня по 27 травня 2008 р. був Повіреним у справах України в Румунії.

З 26 січня 2006 р. до 31 травня 2009 р. працював Радником-посланником Посольства України в Румунії.

З червня 2009 року по вересень 2012 року працював у центральному апараті МЗС України на посаді Заступника Директора Департаменту-Начальника відділу національних меншин та віросповідань Департаменту зв'язків із закордонним українством та культурно-гуманітарного співробітництва Міністерства закордонних справ України.

8 лютого 2012 року в Дипломатичній академії України при МЗС України захистив докторську дисертацію з українсько-румунської проблематики.

26 вересня 2012 року був призначений Радником-посланником Посольства України в Румунії.

15 березня 2016 року, Наказом Міністра закордонних справ України П. А. Клімкіна № 514-ос від 21 березня 2016 року, був призначений Тимчасовим повіреним у справах України в Румунії, посада, на якій працював до 10 листопада 2016 року, після чого повернувся до Міністерства закордонних справ України.

Починаючи з квітня 2017 року є директором ГО "Інститут добросусідства".

У липні 2019 року став старшим, а з 2021 року — провідним науковим спіробітником відділу "Український етнологічний центр" Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України.

Ця стаття має вигляд переліку, який краще подати прозою. Ви можете допомогти викласти список прозою, де це доречно. Ознайомтеся з довідкою з редагування.

Теофіл Рендюк є автором понад 700 монографій, наукових i науково-популярних робіт, статей, інтерв'ю та перекладів, опублікованих в українських та зарубіжних виданнях, у тому числі в Україні, Болгарії, Республіці Молдова, Росії, Румунії, Польщі та Угорщині українською, англійською, болгарською, польською, російською, румунською, угорською та французькою мовами. Починаючи з 1969 року, опублікував понад 150 газетних статей.

Найвагомішими роботами є:

• Работы Южнославянской экспедиции. С. 490. В соавторстве с Г. Ф. Чеботаренком та А. З. Винниковым // Археологические открытия 1978 года. — Москва:1979. — 624 с.
• Нариси з історії Північної Буковини. Іменний та географічний покажчики. С. 320—336 — Київ.: «Наукова думка». — 1980. — 338 с.
• Формирование рабочего класса в Социалистической Республике Румынии // Зарубежный мир: социально-политические и экономические проблемы. — Київ: Наукова думка, 1984. — № 7.
• Деятельность Союза коммунистической молодежи Румынии по привлечению молодежи к решении задач социально-экономического развития страны // Роль союзов молодежи в общественной жизни стран социалистического содружества. — Москва: Высшая Школа при Центральном Комитете ВЛКСМ (ВКШ при ЦК ВЛКСМ), 1985.
• Основные тенденции формирования молодого поколения рабочего класса // Тенденции социального развития в европейских социалистических странах. — Киев: Наукова думка, 1985.
• A társadalmi fejlődés tendenciái az európai szocialista országokban. Secțiune. A munkásosztály fiatalabb generációjának kialakulásának fő irányzatai. Budapest.1986.
• У традиціях румунської молоді // Знания та праця. — Київ, 1986. — № 7.
• Молодежь Социалистической Республики Румынии на стройках социализма // Вестник КМО СССР. — 1987. — № 10.
• Некоторые аспекты трудового воспитания молодежи в Социалистической Республике Румынии // Союзы молодежи социалистических стран в 80-е годи. — М.: ВКШ при ЦК ВЛКСМ, 1988.
• Актуальные вопросы организации научно-технического творчества молодежи в европейских странах-членах СЭВ// Зарубежный мир: социально-политические и экономические проблемы. — Киев: Наукова думка, 1988. — № 4.
• Молодежная политика Румынии (1965—1989 гг.). Автореферат кандидатской диссертации. — Москва. — 1991. — 19 с.
• Expunere la Conferinţa internaţională, organizată de Fundaţia «F.Ebert», cu tematica privind extinderea Uniunii Europene, m.Bucureşti, 14 aprilie 1993.
• Полікультурність як застава демократичного розвитку суспільства: досвід України. Тези доповіді на Міжнародній конференції «Полікультурна освіта як спосіб менеджменту та різноманіття та консолідації суспільства»// «Educaţie multiculturală». — Chişinău: Vector, 2005. — P. 98-99.
• Шлях Румунії до Європейського Союзу: досвід, проблеми, перспективи // Політика і час. — 2007. — № 2. — С. 32-36.
• Українсько-румунське співробітництво: євроінтеграційний аспект // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 325—326. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. — Чернівці: Рута. — 2007. — С. 118—125.
• До 300-річчя українсько-шведського союзу 1708 року // Журнал Союзу українців Румунії «Наш голос». — Жовтень 2008 р. — С.8-12.
• Серія статей під назвами «Гетьман України Іван Мазепа та Придунайські князівства», опублікованих у друкованому органі Союзу українців Румунії «Вільне слово» за травень-жовтень 2008 р., загальним обсягом у 55 с.
• Гетьман України Пилип Орлик та його Конституція. (До 326-ї річниці від дня народження П.Орлика) // Щомісячник Союзу українців Румунії «Український вісник». — Жовтень 2008 р. — С.14-15.
• Гетьман України Іван Мазепа — Молдова та Румунія. — Бухарест: «PRINTECH», 2008. — 273 с.
• Hatmanul Ucrainei Ivan Mazepa: Moldova şi România. — Bucureşti: «PRINTECH», 2008. — 273 р.
• Гетьман Іван Мазепа: Українсько-молдовсько-румунські шляхи. — Чернівці: «Букрек», 2009. — 288 с. (українською та румунською мовами).
• Інформаційно-політичні аспекти досвіду Румунії щодо засудження комуністичної ідеології // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки і оборони. Науково-практичний журнал. — № 3 (6). — 2009. — С. 94-98.
• Інформаційно-політичні аспекти досвіду Румунії щодо засудження комуністичної ідеології // Тези доповідей на III Міжвідомчому науково-практичному семінарі «Шляхи і механізми забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави і суспільства». 17 грудня 2009 р. — Київ, 2009. — С. 46-47.
• Гетьман України Іван Мазепа: трагічний маловідомий молдовсько-румунський слід // Україна — Румунія — Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин у контексті сучасних європейських процесів: збірник наукових праць / Буковинський політологічний центр. Під загальною редакцією А. М. Круглашова. — Чернівці: Букрек, 2009. — Т.3. — С. 37-62.
• Primele contacte ale hatmanului Ucrainei, I. Mazepa, cu Moldova şi Ţara Românească şi evoluţia lor până în anul 1708 («Перші контакти гетьмана України І. Мазепи з Молдовою та Валахією та їх еволюція до 1708 року» // Romanoslavica. — XLIV, 2009. — P. 273—288. (Романославіка — це щорічний збірник наукових праць Бухарестського університету, в якому видаються роботи румунських та зарубіжних славістів. У 2009 р. вийшов 44-й випуск).
• Emigraţia ucraineană în România interbelică («Українська еміграція у міжвоєнній Румунії») // Magazin istoric. — Aprilie 2009. — № 4 (505). — Р. 26-28.
• Hatmanul Ucrainei Ivan Mazepa — Moldova şi România // Curierul ucrainean, ianuarie — august 2009. Serie de articole cu un volum comun de 135 p. (Серія статей під назвами «Гетьман України Іван Мазепа — Молдова та Румунія», опублікованих у друкованому органі Союзу українців Румунії «Кур'єрул українян» («Український кур'єр») за січень 2008 р. — серпень 2009 р., загальним обсягом у 135 с.).
• Mazepa // Ziarul "Luceafărul". Fondator: Asociaţia naţional-culturală a moldovenilor din Ucraina. № 51 (303), decembrie 2009, precum şi o serie de articole cu acest titlu publicate în această ediţie în perioada decembrie 2009 — august 2010 cu un volum comun de o 100 p. (Мазепа // Газета "Luceafărul". — № 51 (303), грудень 2009 та серія статей під цією назвою, опублікованих у даному друкованому органі Всеукраїнської національно-культурної молдовської Асоціації «Лучаферул» за грудень 2009 р. — серпень 2010 р., загальним обсягом у 100 с.).
• Гетьман Іван Мазепа — відомий і невідомий… — К.: АДЕФ-Україна, 2010. — 480 с. (українською, англійською, польською, французькою та румунською мовами). Ця книга в електронному варіанті з відповідними кольоровими ілюстраціями представлена на сайті Міністерства закордонних справ України в рубриці «Зовнішні справи» («Посольська бібліотека») та є доступною для будь-якого читача — носія зазначених мов у будь-якій країні світу.
• Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — 150 с.
• Національна політика королівської Румунії у міжвоєнний період та під час Другої світової війни // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки та знахідки. Міжнародний збірник наукових праць Інституту історії України Національної Академії наук України. Випуск 19. — Київ — 2010. — С. 137—154.
• Євроатлантичний вектор зовнішньої політики Румунії // Політичні та соціологічні студії. Том IX. Тематичний випуск. Політичний регіоналізм і політична регіоналістика: емпіричні та теоретичні аспекти. — Чернівці: «Букрек». — 2010. — С. 305—318.
• Національна політика Румунії у 20-60-х роках XX-го століття та її наслідки для автохтонних українців // Україна дипломатична. Науковий щорічник. Випуск ХІ. — Київ. — 2010. — С. 841—853.
• Договір про відносини добросусідства та співробітництва між Україною і Румунією 1997 // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2. Предметно-тематична частина: Д-Й. — Київ. — 2010. — С. 47-49.
• З наукових джерел. Євангеліє від Мазепи. Невідомі аспекти щодо Євангелія, виданого Іваном Мазепою у 1708 році арабською мовою у м. Алеппо (Сирія) // Україна козацька. Національна газета Українського реєстрованого козацтва, Всеукраїнської партії духовності і патріотизму та Центру релігієзнавчих досліджень Державного університету інформатики і штучного інтелекту (частина І). — № 10, травень 2010. — С. 4-5.
• З наукових джерел. Євангеліє від Мазепи. Невідомі аспекти щодо Євангелія, виданого Іваном Мазепою у 1708 році арабською мовою у м. Алеппо (Сирія) // Україна козацька. Національна газета Українського реєстрованого козацтва, Всеукраїнської партії духовності і патріотизму та Центру релігієзнавчих досліджень Державного університету інформатики і штучного інтелекту (частина II). — № 11, травень-червень 2010. — С. 4-5.
• Прикордонне та регіональне співробітництво між Україною й Румунією з питань національних меншин // Український історичний журнал. — № 1 (496). Січень-лютий 2011. — С. 123—136.
• Українська тематика у ЗМІ постсоціалістичної Румунії (1990—2007 рр.) / Т. Рендюк // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. [Ред. кол.: В. С. Степанков. (Відп. ред. та інші). Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — 2011. — Вип. 4. — С. 116—126.
• Українська військова та політична еміграція в Румунії у міжвоєнний період: невідомі сторінки історії діаспори / Т. Рендюк // Україна дипломатична: Науковий щорічник. Випуск дванадцятий. Упорядники: Л. Губерський, П. Кривонос, Б. Гуменюк, А.Денісенко, В. Туркевич. — К.: 2011. — С. 936—954 (українською та англійською мовами).
• Українсько-румунська співпраця з питань національних меншин: еволюція нормативно-правової бази // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки та знахідки. — Вип. 20: Міжнародний збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Віднянського Степана Васильовича. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2011. — С. 94-110.
• Континентальний шельф // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3. Предметно-тематична частина: К-О. — 2011. — С. 78-79.
• Консультативний висновок Міжнародного Суду // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3. Предметно-тематична частина: К-О. — 2011. — С. 79-80.
• Мараморощина // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3. Предметно-тематична частина: К-О. — 2011. — С. 81-82.
• Механізми українсько-румунського співробітництва у сфері забезпечення прав національних меншин у незалежній Україні // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: історія, міжнародні відносини. Заснований 2008 р. — Випуск 6-7, м. Тернопіль. — 2011. — С. 201—209.
• Українська діаспора в Румунії: роль і місце військової та політичної еміграції у період між двома світовими війнами // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. — К.: ВІР УАН, 2011. — Вип. 54. — С. 138—146.
• Становище українців Північної Буковини у складі Великої Румунії впродовж 1918—1940 років // Краєзнавство. Науковий журнал. — 2011. — № 4. — С. 246—254.
• Українці в Румунії та румуни в Україні: проблеми минулого та сучасне становище [монографія]. — К.: «Оріон-Принт», 2011. — 293 с.
• Щодо досвіду Румунії із засудження комуністичної ідеології // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. — 2011. — № 11 (222). — С. 35-43.
• Механізми українсько-румунського співробітництва у сфері забезпечення прав національних меншин // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. — 2012. Випуск 590—591. — С. 50-56.
• Румунізація. Енциклопедія історії України. Т. 9 / Редакційна рада: Голова ради — В. М. Литвин. Члени ради: В. М. Геєць та інші. Редакційна колегія: Г. В. Боряк та інші. — К.: Наукова думка. — 2012. (Ел. варіант). — С. 248—250.
• Україна та Румунія створили розгалужену систему механізмів співробітництва в культурно-гуманітарній сфері // «Вільне слово». Часопис Союзу українців Румунії, № 3-4, лютий 2013 р. — С. 8-9.
• Цикл статей Hatmanul Ucrainei Pylyp Orlyk / «Curierul ucrainean». Revistă a Uniunii Ucrainenilor din România. Serie nouă, № 245—270 / August 2013- August 2014
• Гетьман України Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи. — Чернівці: «БУКРЕК», 2013. — 238 с. з ілюстраціями та додатками.
• Hatmanul Ucrainei Pylyp Orlyk: căile moldo-române. — Cernăuţi: «BUKREK», 2013. — 231 pag. cu ilustraţii şi anexe.
• Alocuţiune cu prilejul marcării a 217 de ani de la ctitoria віsericii Sfinţilor Mihail şi Gavriil, construită din piatră în anul 1796, din satul natal Ţureni, raionul Herţa, regiunea Cernăuţi şi asfinţirii Sfântului Prestol, a Capetesmei şi a Iconaei Sfinţilor Mihail şi Gavriil, adusă din Sfântul Munte Athos (Grecia) — toate donate de mine — Ministru Extraordinar şi Plenipotenţiar, Ministru-consilier al Ambasadei Ucrainei în România, Cetăţean de Onoare a satului Ţureni, Cetăţean de Onoare a comunei Repedea judeţul Maramureş din România, Doctor habilitat în istorie, General, Laureat al Premiului internaţional «Avem aceleaşi radăcini» — şi de soţia mea Evdochia. Satul natal Ţureni, raionul Herţa, regiunea Cernăuţi, 4 noiembrie 2013.
• Цикл статей «Гетьман України Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи» // «Вільне слово». Культурно-просвітницький часопис Союзу українців Румунії. № 1-2. 2014 — 9-10. Травень 2016
• Тарас Григорович Шевченко — геній Українського народу та символ Незалежної України. До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка // Місячник Союзу українців Румунії «Наш голос». — № 237. Березень 2014 р. — С. 10-11.
• Головні державні свята України: День Державного Прапора та День Незалежності // Матеріал для опублікування в друкованих органах Союзу українців Румунії «Наш голос», «Вільне слово», «Український вісник», «Кур'єрул українян» («Український кур'єр»), розміщення на сайті Посольства України в Румунії та підготовки передачі Українською редакцією Всесвітньої служби Радіо Румунія. 22 серпня 2014 року.
• Lămuriri scrise privind protocolul încheiat la Minsk, pe 5 septembrie 2014 // Adevărul. 5 septembrie 2014. Citeste mai mult: adev.ro/nbmyfm
• Discurs în faţa participanţilor la Şcoala Internaţională de vară «GEOPOLITICA» — ediţia a VII-a 2014 «Conflicte îngheţate şi asimetrice: diplomaţie, drept internaţional, geopolitică, strategii de securitate». — Ploieşti, 16.09.2014.
• «.Brâncoveanu şi I.Mazepa. Pagini inedite de istorie». Ediţie ilustrată, dedicată aniversării a 300 de ani de la martirizarea renumitului domnitor al Munteniei Constantin Brâncoveanu şi a 305 de ani de la trecerea în nefiinţă a ilustrului hatman al Ucrainei Ivan Mazepa. — Bucureşti: Editura «PROUniversitatea», 2014. — 387 p.
• «К.Бринковяну та І.Мазепа: невідомі сторінки історії». Тримовний (українською, румунською та англійською) ілюстрований історично-документального нарис, присвячений 305-річниці від смерті видатного борця за незалежність України, гетьмана І.Мазепи та 300-річчю від страти господаря Валахії К.Бринковяну. — Bucureşti: Editura «PROUniversitaria». — 2014. — 387 p.
• Prezentarea cărţii trilingve (română, ucraineană şi engleză) «C.Brâncoveanu şi I.Mazepa. Pagini inedite de istorie. Ediţie ilustrată, dedicată aniversării a 300 de ani de la martirizarea renumitului domnitor al Munteniei Constantin Brâncoveanu şi a 305 de ani de la trecerea în nefiinţă a ilustrului hatman al Ucrainei Ivan Mazepa». — Bucureşti: Editura «PROUniversitaria», 2014. — 387 p. în cadrul acţiunii de la Institutul Cultural Român din 4 noiembrie 2014, dedicată Anului Brâncoveanu 2014.
• Презентація тримовного (українською, румунською та англійською) ілюстрованого історично-документального нарису «К.Бринковяну та І.Мазепа: невідомі сторінки історії», присвяченого 305-річниці від смерті видатного борця за незалежність України, гетьмана І.Мазепи, та 300-річчю від страти господаря Валахії К.Бринковяну. Bucureşti. Editura «PROUniversitaria». — 2014. — 387 p. з ілюстраціями та додатками під час тематичного вечора, присвяченого І.Мазепі та організованого Бухарестською філією Союзу українців Румунії 11 листопада 2014 р. / Сайт Посольства України в Румунії, 12.11.2014 року.
• Teofil Ţurenko. «Surâsul fermecător». Roman. Capitolele «Început nevinovat» şi «Strămoşii» // «Mantaua lui Gogol». — Revistă trimestrială de cultură, literatură şi artă, editată de Asociația Cultural-Creștină a Ucrainenilor din România «Taras Şevcenko», fondată de scriitorul Mihai Traista. Octombrie 2014 — martie 2015. Anul IV, nr.12-13. — P. 26-31.
• Teofil Ţurenko. «Surâsul fermecător». Roman. Capitolele «Strămoşii» şi «Vecinul» // «Mantaua lui Gogol». — Revistă trimestrială de cultură, literatură şi artă, editată de Asociația Cultural-Creștină a Ucrainenilor din România «Taras Şevcenko», fondată de scriitorul Mihai Traista. Aprilie — iulie 2015. Anul IV, nr.14-15. — P. 47-58.
• Цикл статей Теофіл Цуренко. «Очарована усмішка. Невинний початок». Уривок з роману // Наш голос. Літературно-культурний журнал українських письменників Румунії. Місячник Союзу українців Румунії. XXIV-й рік видання. № 244(2014)-268(2016)
• Teofil Rendiuc. Cuvânt întroductiv la cartea lui Ion Loic. «File din istoria satului Ţureni». Supliment. — Cernăuţi: Editura «Zelena Bucovina», — 2014. — Paginile 3-4.
• Participare la Workshop-ul Internaţional «Analiza comparativă a dezvoltării pe cele două maluri ale Nistrului. Dialog Chişinău — Tiraspol». Municipiul Sibiu. 27-28 martie 2015.
• Невідомі аспекти щодо Євангелія, виданого гетьманом України Іваном Мазепою та господарем Валахії Константіном Бринковяну // У пошуках Істини. Збірник на пошану професора Володимира Антофійчука. / Редактор І. Набитович. — Дрогобич: По́світ, 2015. — С. 292—298.
• Prietenia seculară a hatmanilor Ucrainei medievale cu domnitorii Munteniei, Moldovei şi Transilvaniei — un exemplu bun de urmat pentru generaţia contemporană // Relaţii româno-ucrainene. Istorie şi contemporaneitate / Румунсько-українські відносини. Історія і сучасність. Coordonator volum: Diana Kinces. — Satu Mare: Editura Muzeului Sătmărean, 2015. — P. 28-36.
• Коментар щодо ситуації навколо єдиного в Румунії Українського ліцею ім. Т. Г. Шевченка у м. Сігету Мармаацієй, повіт Мармарош, Румунія, під час офіційного візиту Президента України П.Порошенка до Румунії 21 квітня 2016 року (див. сайт Президента України за 21 квітня 2016 року).
• «Hatmanul Ucrainei Pylyp Orlyk: căile moldo-române» — Galaţі: «Sinteze», 2016. — 382 p. Editură bilingvă — română şi ucraineană, cu ilustraţi şi anexe / «Гетьман України Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи». Двомовне видання — українською та румунською мовами — з ілюстраціями та додатками. — Галаць: «Sinteze», 2016. — 382 с.
• «Ucrainenii au devenit o puternică naţiune politică» // Provocări geostrategice în Estul Europei / GEOPOLITICA. Revistă de Geografie politică, Geopolitică şi Geostrategie. Bucureşti, 2016. Anul XVI, nr. 64-65 (2/2016). — Pag. 31-38.
• «Джерело невичерпаних знань. Чернівецька школа № 10 — 200 рокі від заснування» / «Nesecat izvor al ştiinţei de carte». — Чернівці: «БУКРЕК», 2016. — 294 с. Ілюстрована двомовна (румунською та українською) книги / Carte bilingvă (română şi ucraineană ilustrată (у співаторстві).
• Цикл статей «Євангеліє, видане гетьманом України Іваном Мазепою та господарем Валахії К. Бринковяну у 1708 році арабською мовою у м. Алепо (Сирія) — невідомі аспекти». Частина І // Зовнішні справи. Історичні науки. № 4-5, 2017. Науковий журнал, заснований у Києві в січні 2009. Співзасновники видання — Міністерство закордонних справ України, Дипломатична академія України при МЗС України, Державне підприємство "Журнал Міністерства закордонних справ України «Політика і час». .
• Бендерська Конституція 1710 року — апогей політичної та правової думки Пилипа Орлика в еміграції (до Дня Конституції України 28 червня) // Зовнішні справи. Історичні науки. № 6, 2017. Науковий журнал, заснований у Києві в січні 2009. Співзасновники видання — Міністерство закордонних справ України, Дипломатична академія України при МЗС України, Державне підприємство "Журнал Міністерства закордонних справ України «Політика і час». — С. 52-56.
• До витоків українсько-румунських дипломатичних відносин: проблема українців Румунії // Україна дипломатична. Науковий щорічник. Випуск XVIII. До 100-річчя української дипломатії. — Київ. 2017. — С. 143—150.
• Origins of ukrainian-romanian diplomatic relations: ukrainians issue in Romania // Україна дипломатична. Випуск XVIII. До 100-річчя української дипломатії. — Київ. 2017. — С. 151.
• Aspecte necunoscute privind Evanghelia editată în anul 1708, în limba arabă, în oraşul Aleppo (Siria), de către Hatmanul Ucrainei, Ivan Mazepa, şi Domnitorul Munteniei, Constantin Brâncoveanu. Невідомі аспекти щодо Євангелія, видане Гетьманом України Іваном Мазепою та Господарем Валахії Константіном Бринковяну у 1708 році арабською мовою у м. Алеппо (Сирія) // Danubius, XXXV, Galaţi, 2017, pp. 41-72. (Стаття надрукована двома мовами — румунською та українською).
• «Александър Шулгин в България като дипломат и учен». България и Украйна в историята на Европа. Международна научна конференция по повод 100-годишнината от установяването на дипломатически отношения мужду България и Украйна. София, Българска академия на науките, 18 юни 2018 г.
• Встановлення та розвиток українсько-румунських відносин у 1917—1923 рр.: етапи та постаті // Україна дипломатична. Науковий щорічник. Випуск XIX.— Київ. 2018. — С. 96—112.
• Establishment and development of ukrainian-romanian relations in 1917—1923: milestones and personalities // Україна дипломатична. Науковий щорічник Випуск XIX.— Київ. 2018. — С. 113.
• Стаття «Александър Шулгин в България като дипломат и учен» // Украйна и България в историята на Европа. Сборник научни трудове. — Киев-София, 2019.— С. 346—358. (Стаття «Олександр Шульгин у Болгарії як дипломат і вчений» // Україна і Болгарія в історії Європи. Збірник наукових праць. — Київ-Софія, 2019.— С. 346—358.).
• Стаття "Українці Румунії: етнокультурна історія і сучасний стан // Народна творчість та етнологія. – 2019, № 4 (380). — С. 5-15.
• Рецензія на статтю доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України І. Матяш на тему «Україна і Туреччина 100 років тому у світлі архівних документів». 21 серпня 2019 року.
• «Ідеал Великої Угорщини – небезпечний чинник для дестабілізації ситуації в регіоні Центральної та Східної Європи». (Українською та англійською мовами). – К.,2019. – 34 с. (У співавторстві з М. С. Держалюком).
• Стаття «Історична імміграція з України як чинник підтримки та посилення українського етносу Румунії» // Зошити Міжнародної конференції «Українці в Румунії – історія, сучасність та перспективи». Бухарест, 8-10 листопада 2018 року. – Том ІІ. 2018. – С. 236–247.
• Стаття «Українська Надзвичайна дипломатична місія в Румунії. 1919 рік». (До 100-річчя українсько-румунських дипломатичних відносин) // «Україна дипломатична». Науковий щорічник. Випуск XX. К., 2019 р. С. 98–120.
• Стаття «Етнокультурна спадщина зарубіжних українців» // Народна творчість та етнологія. 2019. № 6. С. 7–13.
• Стаття «До питання про етнічні чистки в роки Другої світової війни» // Народна творчість та етнологія. 2020. № 1. С. 58–60.
• Тези до виступу на науковій Конференції «Нові дослідження пам'яток козацької доби в України» на тему: «Іван Мазепа і Євангеліє для арабських християн (Невідомі аспекти щодо Євангелія, видане гетьманом України Іваном Мазепою та господарем Валахії Констянтином Бринковяном у 1708 році арабською мовою у м. Алеппо (Сирія)». Місто Нижін, 25 червня 2020 року.
• Стаття «Іван Мазепа і Євангеліє для арабських христян (Невідомі аспекти щодо Євангелія, видане гетьманом України Іваном Мазепою та господарем Валахії Констянтином Бринковяном у 1708 році арабською мовою у м. Алеппо (Сирія)» // Збірник матеріалів наукової Конференції «Нові дослідження пам'яток козацької доби в України». Випуск 29. Ніжин, 2020. С. 260– 70.
• Стаття «Євангеліе Івана Мазепи арабською мовою 1708 року — видатна пам'ятка религії, історії та культури» // Сіверянський літопис. Науковий журнал. 2020. № 5 (155). С. 47–64.
• Пропозиції (у співавторстві з доктором історичних наук В. К. Борисенко) Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України до ІІ-го проекту Закону «Про національні меншини України» для робочої групи робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Місто Київ, 16 грудня 2020 року.
• Стаття "Особливості діяльності української Надзвичайної дипломатична місії в Румунії у 1920 році. (До 100-річчя українсько-румунських дипломатичних відносин) // «Україна дипломатична». Науковий щорічник. Випуск XXI. К., 2020. С. 76–97.
• Стаття «Стародубщина — зрусифікована історично українська порубіжна земля» // «Народна творчість і етнологія». 2021. № 1. С. 5–15.
• Презентація чотиримовного збірнику матеріалів ІІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Митрополит Птро Могила: маловідомі сторінки життя», яка відбулася 27 листопада 2020 року у смт. Ворзель Київської області. К., 2020. 320 с. Агенстао «УКРІНФОРМ», 25 лютого 2021 року.
• Онлайн-зустріч із слухачами Школи молодого українського дипломата IIR Business School Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка на тему «Особливості відносин України з державами-сусідами». Київ, 15 квітня 2021 року.
• Розділ «Культурна дипломатія між Україною та Республікою Молдова» // Культурна дипломатія: навч. посібник / за заг. ред. І. Б. Матяш, В. М. Матвієнка; Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка; Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин. К., 2021. С. 173—180.
• Англомовний розділ «Культурна дипломатія між Україною та Республікою Молдова» для навчального посібника «Культурна дипломатія»  (Київ. 2021. С. 173–181) // https://sshdir.org.ua/publichna-dyplomatiya-navch-posibnyk-za-zagal-red-iryny-matyash-natsionalnyj-universytet-ostrozka-akademiya-naukove-tovarystvo-istoriyi-dyplomatiyi-ta-mizhnarodnyh-vidnosyn-kyyiv-gorobets-2021-22.
• Тези виступу на тему «Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України» / Міжнародній дискусійній платформі «Культурно-антропологічні аспекти російської військової агресії проти України» (ІМФЕ, 14 квітня 2022 р.).
• Виступ в онлайн-режимі з лекцією на тему «Етнічні українці в сусідніх з Україною державах та етнічні представники цих країн у нашій державі» перед студентами та викладачами Чернівецького національного університту ім. Ю. Федьковича, Ужгородського та Лвівського національних університетів. Київ, 22 квітня 2021 року.
• Стаття «Географічне розміщення етнічних спільнот в Україні на початку ХХІ століття». Український географічний журнал. 2021. 3 (115). С. 65–72. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.03.063. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932. Scopus. У співавторстві з В. К. Борисенко.
• Стаття "До витоків української еміграції: передумови, основні форми та напрями формування перших зарубіжних груп і колоній етнічних українців". Зовнішні справи. 2021. 3–4. С. 15–22.
• Стаття "1921 рік – апогей діяльності Надзвичайної дипломатичної місії Української Народної Республіки в Румунії". Україна дипломатична. Науковий щорічник. Випуск XХІІ. К., 2021. С. 86–99. DOI: 10.37837/2707-7683-2021.
• Розділ "До питання  про формування громадянського суспільства в Україні". Українська культура в контексті національного гуманітарного дискурсу та сучасних європейських студій/ ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.  К., 2021. 305 с. С. 228–250.
• Розділ "Проблеми збереження української ідентичності (Донщина, Кубань та Північний Кавказ). Українська культура в контексті національного гуманітарного дискурсу та сучасних європейських студій / ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.  К., 2021. 305 с. С. 322–371.
• Стаття "Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України". Народна творчість та етнологія. 2022. 3. С. 5–14. DOI: https:// doi.org/10.15407/nte2022.03.005. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932.
• Інформаційний матеріал "Вимушена міграція в надзвичайних умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України". Сайт Президії НАН України. Обсяг (0,3 д.а.).
• Тези виступу на презентації книги габілітованої докторки історичних наук, професорки Варшавського університету Валентини Соболь «Пилип Орлик (1672–1742) і його щоденник» (ІМФЕ, 15 вересня 2022 р.) // Сайт Президії НАН України //    Сайт Президії НАН України. https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9564.  Обсяг – 0,2 д.а.
• Тези виступу на тему «П’ята хвиля масової еміграції з України внаслідок російсько-української війни та знакові культурні трансформації у ментальності українців» / Круглий стіл «Українська мовно-культурна спадщина як складова національної безпеки та повоєнного відновлення України» (присвячений 31-річчю незалежності України) (ІМФЕ, 15 вересня 2022 р.).
• Тези до виступу на тему «П’ята хвиля масової еміграції з України  внаслідок російсько-української війни та проблема збереження наіональної ідентичности українців» / Панельна дискусія «Виклики ідентичності в час війни. ВПО, мігранти» (Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою у м. Львів, 7 жовтня 2022 р.).
• Стаття "Костянтин Мацієвич – видатний дипломат і передовий вчений-аграрник Української Народної Республіки". Український селянин. Збірник наукових праць. 2023. Випуск 29. С. 151–156. DOI: 10.31651/2413-8142-2023-29-Rendiuk. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932.
• Стаття "Вишиванка як маркер національної ідентичності українців зарубіжжя". Матеріали до української етнології. 2023. 22(25). С. 156–166. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932.
• Розділ "П’ята хвиля масової еміграції з України: особливості, проблеми та шляхи їх вирішення". Вітчизняна гуманітаристика в контексті повоєнного відновлення України та актуальних питань реформування НАН України. К.: ІМФЕ. 2023. С. 15–39. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932.
• Стаття "Гендерна соціалізація дитини в традиційній культурі українців (кінець ХІХ – середина ХХ століття)". Народна творчість та етнологія. 2024. 1. DOI: https:// doi.org/10.15407/nte2024.01.005. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2470-6932. У співавторстві з І. Турейським.
• Інформація "ІV Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні виміри української регіоналістики». Народна творчість та етнологія. 2024. 2. С. 113–115.
• Стаття "Етно-культурні виміри глобалізованого українства в умовах сучасної війни Росії проти України".Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Закордонне українство: від дослідження історії до прогнозу розвитку», (м. Київ, 26 квітня 2024 р.). Електронна версія: https://geo.knu.ua/wp-content/uploads/2024/05/zakordonne-ukrayinstvo_konferencziya_26_04_2024.pdf
• Fragment (I) "Început nevinovat - fericire fără de margni" din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 8 februarie 2024. 6. P. 2.
• Fragment (II) "Strămoşii înţelepti" din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 15 februarie 2024. 7. P. 2.
• Fragment (III) "Strămoşii înţelepti" din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 22 februarie 2024. 8. P. 2.
• Fragment (IV) "Strămoşii înţelepti" şi „Vecinul fericit” din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 29 februarie 2024. 9. P. 2.
• Fragment (V) „Vecinul fericit” din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 7 martie 2024. 10. P. 2.
• Fragment (VI) „Vecinul fericit” din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 14 martie 2024. 11. P. 2.
• Fragment (VІІ) „Vecinul fericit” din romanul "Surâsul fermecător" (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 21 martie 2024. 12. P. 2.
• Fragment (VІІI) „Vecinul fericit” şi „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 28 martie 2024. 13. P. 2.
• Fragment (IX) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 4 aprilie 2024. 14. P. 2.
• Fragment (X) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 11 aprilie 2024. 15. P. 2.
• Fragment (XІ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 18 aprilie 2024. 16. P. 2.
• Fragment (XІI) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 2 mai 2024. 18. P. 2.
• Fragment (XІIІ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 9 mai 2024. 19. P. 2.
• Fragment (XІV) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 16 mai 2024. 20. P. 2.
• Fragment (XVІ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 30 mai 2024. 22. P. 2.
• Fragment (XVІІ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 6 iunie 2024. 23. P. 2.
• Fragment (XVІІІ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 13 iunie 2024. 24. P. 2.
• Fragment (XІХ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 20 iunie 2024. 25. P. 2.
• Fragment (XХ) „Consătenii harnici” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 26 iunie 2024. 26. P. 2.
• Fragment (XХІ) „Fraţii şmecheri” din romanul „Surâsul fermecător” (Pseudonim T. Ţurenco). Gazeta de Herţa. 4 iulie 2024. 27. P. 2.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

1. Рендюк Т. Г. «Українці в Румунії та румуни в Україні: проблеми минулого та сучасне становище». К.: «Оріон-Принт», 2011. 293 с.

2. Рендюк Т. Г. «Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою». Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. 150 с.

3. Рендюк Т. Г. «Гетьман Іван Мазепа — відомий і невідомий…» (українською, англійською, французькою, польською та румунською) з іл. К.: АДЕФ-Україна, 2010. 480 с.

4. Рендюк Т. Г. «Гетьман України Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи». Чернівці: «БУКРЕК», 2013. 238 с.; Rendiuk T. Gh. Hatmanul Ucrainei Pylyp Orlyk: căile moldo-române. Cernăuţi: «BUKREK», 2013. 231 p.

5. Rendiuk T. Gh. «C. Brâncoveanu şi I. Mazepa. Pagini inedite de istorie». Ediţie ilustrată, dedicată aniversării a 300 de ani de la martirizarea renumitului domnitor al Munteniei Constantin Brâncoveanu şi a 305 de ani de la trecerea în nefiinţă a ilustrului hatman al Ucrainei Ivan Mazepa. Bucureşti: Editura «PROUniversitatea», 2014. 387 p.; Рендюк Т. Г. К. Бринковяну та І .Мазепа: невідомі сторінки історії. Тримовний (українською, румунською та англійською) ілюстрований історично-документального нарис, присвячений 305-річниці від смерті видатного борця за незалежність України, гетьмана І. Мазепи, та 300-річчю від страти господаря Валахії К. Бринковяну. Bucureşti: Editura «PROUniversitaria». 2014. 387 p.

6. Рендюк Т. Г. «Культурна дипломатія між Україною та Республікою Молдова» // «Культурна дипломатія: навч. посібник» / за заг. ред. І. Б. Матяш, В. М. Матвієнка; Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка; Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин. К., 2021. С. 173—180.

• Осташ Ігор, (09.11.2020). «О, високий пане, Іване Мазепо, ти заслугував на хвалу від арабів», – як у Києві знайшовся примірник Мазепинського Євангелія. «Духовний фронт України». Радіо Свобода. Архів оригіналу за 12.11.2020. Процитовано 12 листопада 2020.
• Указ Президента України «Про присвоєння Т.Рендюку дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу» від 27.12.2007 № 1284/2007.
• Наказ Міністра закордонних справ України Б. І. Тарасюка «Про призначення Т.Рендюка Тимчасовим повіреним у справах України в Румунії» № 2986-ос від 4 листопада 2005 року.
• Наказ Міністра закордонних справ України П. А. Клімкіна «Про призначення Т.Рендюка Тимчасовим повіреним у справах України в Румунії» № 514-ос від 21 березня 2016 року.
• Рендюк Теофіл Георгійович. Випускник історичного факультету (1977 р.) // Чернівецький Національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних учасників. — К.: «Світ успіху». — 2005. — С. 260—261.
• Рендюк Теофіл Георгійович. Надзвичайний і Повноважний Посланник України // Серцем з Буковиною. Імена славних учасників. — К.: «Світ успіху». — 2011. — С. 284—285.
• Інститут добросусідства. Дані про реєстрацію в Міністерстві юстиції України.