Хобіхорсинг
| Хобіхорсинг | |
|---|---|
 | |
| Характеристика | |
| Спортсменів у команді | 1 |
| Інвентар | палиця з кінською головою |
| Перші змагання | |
| Рік | 2017 |
| Міжнародна федерація | |
| Національна федерація | |
| Федерація хобіхорсингу України (HFU, ФХУ) | |
| Пов'язані проєкти | |
Хобіхорсинг (англ. hobby horsing) — вид спорту з елементами гімнастики, що являє собою «стрибки» на дерев'яній палиці з кінською головою[1][2]. Послідовність рухів, подібна до конкуру чи виїздки, частково імітується на трасах без використання справжніх коней. Учасники переважно використовують саморобних коней для змагань.[3][4][5].
Цей вид спорту був представлений ширшій публіці завдяки фільму Сельми Вілхунен 2017 року Keppihevosten vallankumous (Революція любителів коней)[6], який отримав дві нагороди на кінофестивалі в Тампере 2017 року[7].
Хобіхорсінг — «стрибки» на дерев'яній палиці з кінською головою — мають давню історію. Так, вони описуються вже в книзі XIX століття, де йдеться про те, що подібна розвага була традиційним першотравневим ритуалом серед рибалок містечка Майнхед[en] у Сомерсеті в Англії[8]. Однак протягом тривалого часу подібні «стрибки» залишалися або дитячою забавою, або дивацтвом. Ситуація почала змінюватися з 2010 року, коли фінська дівчинка-підліток Аліса Аорнімякі спочатку сама захопилася подібними «стрибками», а потім почала шукати та організовувати через соціальні мережі товаришок за подібним захопленням. Через кілька років у Фінляндії утворилася ціла субкультура аматорок хобіхорсингу.
З 2015 року Аліса почала формувати правила нового виду спорту. У 2017 році на екрани вийшов фільм режисера Селми Вілхунен Hobbihorse revolution (з англ. «Революція хоббіхорсингу»), який привернув увагу до виду спорту, що зароджувався, не тільки у Фінляндії, але і в інших країнах[9][10][11][12][13].
В українській мові відсутній чіткий переклад англійського терміна hobby horse — наприклад, у класичному словнику Володимира Мюллера він перекладається описовою фразою «паличка з кінською головою»[14]. Тому учасники хобіхорсингу використовують для найменування своїх «скакунів» транскрипцію англійських слів — «хобіхорс»[15]. Більшу частину хобіхорсів виготовляють самостійно самі учасниці, проте з'явилися і спортивні хобігорси промислового виготовлення — ціни на деякі з них досягають €200[11].
Хобіхорсинг найбільше поширений у Фінляндії — там налічується до 10 000 тих, хто займається ним — переважно це дівчатка та дівчата віком від 10 до 18 років, хоча зустрічаються і старші жінки. Хобіхорсинг також набув поширення в таких країнах, як Австралія, Велика Британія, Данія, Нідерланди, США, Швеція. Федерація хобіхорсингу України була офіційно зареєстрована в 2020 році[11][12].
Шанувальники хобіхорсингу вважають, що він має терапевтичну дію і дозволяє відновлювати душевну рівновагу, він також розвиває координацію, дозволяє тримати поставу, тренує прес, ноги, руки і дає імпульс загальному фізичному розвитку. На відміну від традиційного кінного спорту, заняття хобіхорсингом набагато доступніші з фінансової точки зору. При цьому часто заняття з хобіхорсингу проходять при стайнях та кінно-спортивних школах, суддями у змаганнях виступають професіонали кінного спорту. Хобіхорсинг може також стати першим щаблем до подальшого заняття кінним спортом[11][12][15][16].
Загалом, правила хобіхорсингу повторюють правила традиційного кінного спорту — передусім такі дисципліни як виїздку та конкур. У виїздці наїзниця має своїм тілом зімітувати вольт, діагональ, серпантин, бічні, тобто ті елементи, які виконує кінь на манежі. У конкурі учасниці повинні пройти смугу перешкод з бар'єрами заввишки від 20 см до 1,5 метрів — при цьому завдання полягає не тільки в тому, щоб перестрибнути бар'єр, але й у тому, щоб зімітувати при цьому поведінку коня[11][15].
У Фінляндії — на батьківщині хобіхорсингу — змагання відбуваються з 2017 року. Вже на першому турнірі брали участь близько 200 наїзниць, спостерігати за змаганнями зібралися близько 1000 глядачів[11]. В Україні змагання з хобіхорсингу проводяться з 2020 року.[джерело?]
- ↑ Definition of HOBBYHORSE. www.merriam-webster.com (англ.). Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ hobbyhorse - LEO: Übersetzung im Englisch ⇔ Deutsch Wörterbuch. dict.leo.org. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Barton, Laura (30 квітня 2019). Hobbyhorsing: what girls everywhere can learn from the Finnish craze. The Guardian (англ.). Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Hobby-horsing is a popular sport in Finland. 'It's very bizarre for other people to see'. National Post (англ.). 8 травня 2017. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Terry, Martha (17 червня 2022). Want to compete, but struggling with horse power? Check out the hobbyhorse championships. Horse & Hound (англ.). Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Hobbyhorse Revolution – Films. Visions du Réel. Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Pham, Annika (30 березня 2017). Hobbyhorse Revolution reaches Finnish and world audiences. Nordisk Film & TV Fond (англ.). Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Thomas Firminger Thiselton Dyer. British Popular Customs, Present and Past : [англ.]. — London : George Bell and Sons, 1876. — P. 262—263. — 520 p.
- ↑ Ellen Barry (21 квітня 2019). Finland’s Hobbyhorse Girls, Once a Secret Society, Now Prance in Public. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Laura Barton (30 квітня 2019). Hobbyhorsing: what girls everywhere can learn from the Finnish craze. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ а б в г д е Hobby Horsing – dieser schräge Trend kommt aus Finnland. Stuttgarter Zeitung (нім.). 3 травня 2017. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ а б в Ирина Анцупова (5 липня 2020). Хоббихорсинг — история, правила, требования к лошади. Элитный спорт и отдых (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Софья Сажнева (15 січня 2018). Хоббихорсинг входит в моду: как правильно кататься на игрушечных лошадках. Metro Санкт-Петербург (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2023.
- ↑ Владимир Мюллер. Большой англо-русский и русско-английский словарь. — Москва : Эксмо, 2007. — С. 287. — 1008 с. — ISBN 978-5-699-23745-6.
- ↑ а б в Екатерина Павлюченко (4 жовтня 2022). Хоббихорсинг: как скачки на игрушечных лошадях стали настоящим спортом. Узнай Россию (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- ↑ Ольга Янковская (22 травня 2023). Здесь нужно учить маршруты: в Москве прошли соревнования по хоббихорсингу. Metro Moscow (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
- Uutela, Venla-Maria: Keppari – Keppihevosten maailma. Kustannus Oy Pieni Karhu, 2010. ISBN 978-952-5321-70-8.
- Kangas, Sinimaaria ja Stenger, Lucia: Keppareiden kyydissä – Keppihevosharrastuksen ABC. Kustannus Oy Aula & Co, 2018. ISBN 978-952-7269-23-7.
- Hobby Horse revolution від Сельми Вілхунен Офіційний трейлер на Youtube
- Hobbyhorse Revolution на сайті IMDb (англ.)
