Хвилі мобілізації Вермахту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хвилі мобілізації Вермахту — етапи формування та введення до лав Сухопутних військ Вермахту нових повноцінних дивізій.

З 16 березня 1935 року на основі Рейхсверу утворені нові збройні сили Третього Рейху — Вермахт, згодом у Німеччині введена загальна військова повинність. За станом на 1938 рік до складу сухопутних військ Вермахту входило 35 піхотних дивізій.

З 1934 по 1945 рік, в цілому по мірі підготовки до нової війни та під час Другої світової німецьким ОКХ проведено 35 хвиль мобілізації, які пройшли повний цикл розгортання з'єднання. Усі дивізії, що були створені до 26 серпня 1939 відносяться до першої хвилі мобілізації. Остання, 35-та хвиля формування нових дивізій проведена за наказом Верховного Командування Збройних сил Німеччини 30 березня 1945. У цілому за 35 хвиль мобілізації було сформовано 294 піхотні (охорони, навчальні, гренадерські, фольксгренадерські) дивізії, що становило близько 80% від загальної чисельності усіх дивізій сухопутних військ Німеччини[1].

Перелік хвиль мобілізації Вермахту

[ред. | ред. код]
№ хвилі мобілізації Сформовані дивізії Кількість сформованих дивізій Період проведення Коментарі
1.
 Піхотні дивізії:
1-ша піхотна дивізія, 2-га, 3-тя, 4-та, 5-та, 6-та, 7-ма, 8-ма, 9-та, 10-та, 11-та, 12-та, 13-та, 14-та, 15-та, 16-та, 17-та, 18-та, 19-та, 20-та, 21-ша, 22-га, 23-тя, 24-та, 25-та, 26-та, 27-ма, 28-ма, 29-та, 30-та, 31-ша, 32-га, 33-тя, 34-та, 35-та, 36-та, 44-та, 45-та, 46-та, (50-та)
35
з 1934 по 1939
 Регулярні піхотні дивізії мирного часу.
Організаційно-штатна структура:[2][3][4]
2.
 Піхотні дивізії:
(50-та), 52-га, 56-та, 57-ма, 58-ма, 60-та, 61-ша, 62-га, 68-ма, 69-та, 71-ша, 72-га, 73-тя, 75-та, 76-та, 78-ма, 79-та, 87-ма
18
 Дивізії, практично ідентичні кадровим дивізіям 1-ї хвилі. Укомплектовувалися військовозобов'язаними резервістами 1-го розряду. Штат мав незначні відмінності в інженерних та артилерійських підрозділах.[5][6][7]
3.
 Піхотні дивізії:
205-та, 206-та, 207-ма, 208-ма, 209-та, 211-та, 212-та, 213-та, 214-та, 215-та, 216-та, 217-та, 218-та, 221-ша, 223-тя, 225-та, 227-ма, 228-ма, 231-ша, 239-та, 246-та, 311-та
22
 Дивізії 3-ї хвилі утворювалися переважно з дивізій ландверу та укомплектовувалися резервістами 2-го розряду. У штаті замість розвідувального батальйону мали самокатний ескадрон. Частка дивізій 3-ї хвилі комплектувалася трофейною технікою та озброєнням.[8][9][10]
4.
 Піхотні дивізії:
251-ша, 252-га, 253-тя, 254-та, 255-та, 256-та, 257-ма, 258-ма, 260-та, 262-га, 263-тя, 267-ма, 268-ма, 269-та
14
 Дивізії формувалися на базі навчальних підрозділів резервістами 1-го та 2-го розряду та військовозобов'язаними ландверу. Незначні відмінності у штаті, за зразком 2-ї хвилі[11][12][13]
5.
 Піхотні дивізії:
93-тя, 94-та, 95-та, 96-та, 98-ма
5
вересень 1939
6.
 Піхотні дивізії:
81-ша, 82-га, 83-тя, 88-ма
4
7.
 Піхотні дивізії:
161-ша, 162-га, 163-тя, 164-та, 165-та, 166-та, 167-ма, 168-ма, 169-та, 170-та, 181-ша, 183-тя, 196-та, 197-ма, 198-ма, 199-та
16
листопад-грудень 1939
8.
 Піхотні дивізії:
290-та, 291-ша, 292-га, 293-тя, 294-та, 295-та, 296-та, 297-ма, 298-ма, 299-та
10
лютий 1940
9.
 Піхотні дивізії:
554-та, 555-та, 556-та, 557-ма
4
лютий 1940
9.*
 Піхотні дивізії:
351-ша, 358-ма, 365-та, 372-га, 379-та, 386-та, 393-тя, 395-та, 399-та
9
лютий-березень 1940
10.
 Піхотні дивізії:
270-та, 271-ша, 273-тя, 276-та, 277-ма, 278-ма, 279-та, 280-та
8
травень-червень 1940
 Після капітуляції Франції формування цих дивізій було призупинене. Вдруге 6 з 9 дивізій були сформовані під час 22-ї хвилі мобілізації. 270-та дивізія створювалася окремо, поза мобілізаційного плану у квітні 1942 у північній Норвегії. 273-тя та 279-та піхотні дивізії не відновлювалися.
11.
 Піхотні дивізії:
121-ша, 122-га, 123-тя, 125-та, 126-та, 129-та, 131-ша, 132-га, 134-та, 137-ма
10
жовтень 1940
 Дивізії формувалися в процесі підготовки до війни на Східному фронті; укомплектовувалися ветеранами старих дивізій та новобранцями 1920 року народження.[14]Озброєння та військова техніка були трофейними французького виробництва.
12.
 Легкі піхотні дивізії:
97-ма, 99-та, 100-та, 101-ша
Піхотні дивізії:
102-га, 106-та, 110-та, 111-та, 112-та
9
листопад 1940
 97-ма, 99-та, 100-та і 101-ша дивізії мали інший штат з 2-ма піхотними полками; уся техніка та озброєння були трофейними французькими.
13.
 Піхотні дивізії:
302-га, 304-та, 305-та, 306-та, 319-та, 320-та, 321-ша, 323-тя, 327-ма
8
листопад-грудень 1940
14.
 Піхотні дивізії:
332-га, 333-тя, 335-та, 336-та, 337-ма, 339-та, 340-ва, 342-га
8
листопад-грудень 1940
15.
 Піхотні дивізії:
702-га, 704-та, 707-ма, 708-ма, 709-та, 710-та, 711-та, 712-та, 713-та, 714-та, 715-та, 716-та, 717-та, 718-та, 719-та
15
квітень-травень 1941
16.
 Бригади охорони:
201-ша бригада охорони, 202-га, 203-тя, 204-та
—[15]
квітень-травень 1941
 Кожна бригада охорони складалася з 3-х піхотних полків. Влітку 1942 201-ша та 203-тя бригада розгорнути до дивізій охорони[16]
17.
 Піхотні дивізії:
328-ма, 329-та, 330-та, 331-ша
4
грудень 1941
18.
 Піхотні дивізії:
383-тя, 384-та, 385-та, 387-ма, 389-та
5
грудень 1941
19.
 Піхотні дивізії:
370-та, 371-ша, 376-та, 377-ма
4
березень-квітень 1942
20.
 Піхотні дивізії:
38-ма, 39-та, 65-та
3
липень 1942
21.
 Піхотні дивізії:
349-та, 352-га, 353-тя, 357-ма, 359-та, 361-ша, 362-га, 367-ма
8
жовтень 1943
22.
 Піхотні дивізії:
271-ша, 272-га, 275-та, 276-та, 277-ма, 278-ма
6
грудень 1943
 Друге формування дивізій 10-ї хвилі. За основу брали кадри розгромлених на Сході з'єднань.275-та дивізія формувалася вперше.
23.
 Дивізії охорони:
390-та дивізія охорони, 391-ша
Навчальні дивізії:
52-га навчально-польова, 388-ма
4
грудень 1943-січень 1944
24.
 Дивізії-тіні:
«Ван», «Генеральна губернія», «Демба», «Милау», «Миловіц»
5
січень 1944
25.
 Піхотні дивізії:
77-ма, 84-та, 85-та, 89-та, 91-ша, 92-га
6
січень 1944
26.
 Дивізії-тіні:
«Богемія», «Вільдфлеккен», «Остпруссен», «Нойгаммер»
4
квітень 1944
27.
 Піхотні дивізії:
59-та, 64-та, 226-та, 232-га, 237-ма
5
червень 1944
28.
 Дивізії-тіні:
«Ютландія», «Сілезія», «Мюнзінген», «Графенвер»
4
липень 1944
29.
 Гренадерські дивізії:
541-ша, 542-га, 543-тя, 544-та, 545-та, 546-та, 547-ма, 548-ма, 549-та, 550-та, 551-ша, 552-га, 553-тя, 558-ма, 559-та, 561-ша, 562-га
17
липень 1944
30.
 Гренадерські дивізії:
560-та, 563-тя
Фольксгренадерські дивізії:
12-та, 16-та, 19-та, 36-та
6
серпень 1944
31.
 Дивізії-тіні:
«Бреслау», «Доллершейм», «Гросс Борн», «Мерен», «Рен»
5
серпень 1944
32.
 Фольксгренадерські дивізії:
564-та, 565-та, 566-та, 567-ма, 568-ма, 569-та, 570-та, 571-ша, 572-га, 573-тя, 574-та, 575-та, 576-та, 577-ма, 578-ма, 579-та, 580-та, 581-ша, 582-га, 583-тя, 584-та, 585-та, 586-та, 587-ма, 588-ма
25
серпень 1944
33.
 Піхотні дивізії:
48-ма, 85-та, 189-та, 245-та, 246-та, 275-та, 716-та
Фольксгренадерські дивізії:
361-ша, 553-тя, 708-ма
10
січень 1945
34.
 Дивізії-тіні:
«Дрезден», «Гамбург», «Ганновер», «Донау», «Відень»
5
лютий 1945
35.
 Дивізії-тіні:
«У.фон Гуттен», «Шарнгорст», «Шлагетер», «Ф. Л. Ян», «Т. Кернер»
5
квітень 1945

Штат, озброєння та військова техніка піхотних дивізій Вермахту

[ред. | ред. код]
Докладніше: Піхотна дивізія Вермахту
Особовий склад 1-ша
хвиля
мобілізації[17] 		2-га
хвиля
мобілізації 		3-тя
хвиля
мобілізації 		4-та
хвиля
мобілізації 		Піхотні
дивізії
1944 року 		Піхотні
дивізії
1945 року[18]
Офіцери 518 491 578 491 333 352
Службовці 102 98 94 99 70 29
Унтер-офіцери 2 573 2 273 2 722 2 165 2 164 1 947
Рядові 13 667 12 411 14 507 12 264 10 205[19] 9 581[20]
Загалом 16 860 15 273 17 901 15 019 12 772 11 909
Зброя та озброєння 1-ша
хвиля
мобілізації 		2-га
хвиля
мобілізації 		3-тя
хвиля
мобілізації 		4-та
хвиля
мобілізації 		Піхотні
дивізії
1944 року 		Піхотні
дивізії
1945 року
Пістолети 3 681 3 801 4 640 3 639 2 013 1 563
Гвинтівки 12 609 10 828 11 423 10 807 8 598 7 594
Кулемети 535 459 709 457 716 536
Польова артилерія 26 = = 20 25 35
Протитанкові гармати 75 = = = 23[21] 11[21]
Важкі гармати та міномети 48 = = = 43 37
Мотоцикли 530 497 425 529 168 138
Танки 394 393 330 359 167 146
Вантажні автомобілі 536 509 248 536 370 185
Коні 5 375 4 854 6 033 4 077 3 979 ----

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дробязко С. И. Пехота вермахта. — 1999. — С. 3.
  2. ↑ Jörg Wurdack. (September 2001). Die Gliederung einer Infanterie-Division der 1. Welle der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 7 червня 2011.
  3. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.565—568
  4. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.606—609
  5. ↑ Jörg Wurdack. (September 2001). Die Gliederung einer Infanterie-Division der 2. Welle der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 7 червня 2011.
  6. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.568—569
  7. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.610—611
  8. ↑ Jörg Wurdack. (September 2001). Die Gliederung einer Infanterie-Division der 3. Welle der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 7 червня 2011.
  9. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.570—571
  10. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.611—613
  11. ↑ Jörg Wurdack. (September 2001). Die Gliederung einer Infanterie-Division der 4. Welle der Wehrmacht. www.lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 7 червня 2011.
  12. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.571—572
  13. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.614
  14. ↑ Книга: Мюллер-Гиллебранд: Сухопутная армия Германии, стор.598
  15. ↑ З літа 1942—2
  16. ↑ Б. Мюллер-Гиллебранд. Сухопутная армия Германии, 1939–1945 гг. — 2002. — С. 622.
  17. ↑ Alex Buchner: Das Handbuch der deutschen Infanterie 1939–1945, Dörfler Zeitgeschichte, ISBN 3-89555-041-8, S. 9.
  18. ↑ Verfügung OKH Nr. I/21000/44 (Geh.KdoS.)
  19. ↑ додатково до штату входило 1 455 російських добровольців-гіві
  20. ↑ в тому числі 698 російських добровольців-гіві
  21. ↑ а б 10 штурмових гармат

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Georges Bernage — François de Lannoy — Les divisions de l'Armée de Terre allemande — Heer 1939–1945 — Éditions Heimdal — ISBN 2 84048106 5
  • Дробязко С. И.; Савченков И. Вторая мировая война 1939–1945. Пехота вермахта. — М.: АСТ, 1999. — 48 с. — (Военно-историческая серия «СОЛДАТЪ»). — 7000 экз. — ISBN 5-237-04084-5.
  • Залесский К. А. Вооружённые силы III Рейха. Полная энциклопедия. Вермахт, люфтваффе, кригсмарине. — М.: Эксмо, 2008. — 944 с. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-73-0.
  • Буркхарт Мюллер-Гиллебранд. Сухопутная армия Германии, 1939–1945 гг. — М.: Изографус, Эксмо, 2002. — 800 с. — 5000 экз. — ISBN 5-94661-041-4.
  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II. — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 291st—999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions and Special Divisions in World War II. — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 2. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73437-4.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хвилі_мобілізації_Вермахту&oldid=35173691